Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №646/2448/26 — Валківський районний суд Харківської області

Справа № 646/2448/26

Провадження № 2-а/615/12/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Токмакової А.П.,

секретар судового засідання – Клименко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Валки Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

за участі позивача – ОСОБА_1 ,

встановив:

08.04.2026 з Основ`янського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява, в якій позивач просить скасувати постанову №562 від 26.02.2026, якою до нього застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог вважає, що постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ним правопорушення, а також з грубим порушенням під час провадження у справі про адміністративне правопорушення вимог КУпАП. Прийнята не в передбачений нормами КУпАП спосіб, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що надає підстави для визнання її протиправною та скасування.

Наполягає, що повістку №6085661 для уточнення даних з прибуттям 03.01.2026 о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 йому не вручено і не могло бути вручено.

Дійсно 25.12.2025 на Viber надійшло повідомлення про отримання рекомендованого листа з трек-кодом R067063105500 у пересувному відділенні за адресою та графіком надання послуг у населеному пункті, відправник не відомий. Якщо припустити, що населений пункт це АДРЕСА_1 , то отримати рекомендований лист 25.12.2025 не міг, оскільки з 22.12.2025 по 29.12.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у Харківській клінічній лікарні на залізничному транспорті №1.

З інформації АТ Укрпошта, відправлення R067063105500 прийнято 23.12.2025 у м. Києві, 25.12.2025 прибуло до м. Валки, далі у АДРЕСА_1 . Якщо навіть це була повістка ІНФОРМАЦІЯ_3 , усвідомлював, що за даними Реєстру перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , який має всі відомості щодо його облікових даних, був визнаний тимчасово непридатним до військової служби до 25.02.2026.

Рекомендований лист перебував у поштовому відділенні с. Мізяки до 06.01.2026 (строк на вручення згідно правил Укрпошти 14 днів), з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою» 07.01.2026 прибув на поштове відділення 61003 у м. Харкові – за місцем розташування відповідача і вручений відправнику. Хоча, як зазначено у постанові від 26.02.2026, його прибуття мало бути 03.01.2026 о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вважає, що взятий на облік 08.08.2019 ІНФОРМАЦІЯ_5 , тому відповідач не уповноважений накладати на нього адміністративне стягнення. Окрім того, відповідачем не надано доказів, що саме ним, як ТВО начальника ТЦК СП (або РТЦК СП) розглянуто справу, а не лише формально підписано постанову, а справу розглянуто та складено постанову іншою посадовою особою, яка не має права розглядати справи за ст.210-1 КУпАП. Відсутні докази щодо дотримання вимог ст.33,278,279,280 КУпАП.

Його вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена, а оскаржувана постанова винесена з порушенням порядку її прийняття, як і право на захист, не містить пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи по суті.

Після виконання вимог ст.171 КАС України на підставі ухвали суду від 09.04.2026 відкрито провадження у адміністративній справі, судовий розгляд проведено за ст.268,269,286 КАС.

14.04.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача Абдюшев Д.К. просить відмовити в задоволенні позовних вимог, а оскаржувану постанову – залишити без змін.

Вказав, що твердження позивача про перебування на військовому обліку виключно у ІНФОРМАЦІЯ_6 спростовується витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів Оберіг. Згідно з даними реєстру, військовозобов`язаний з ідентифікатором НОМЕР_1 перебуває на обліку саме в ІНФОРМАЦІЯ_7 . Долучена позивачем довідка військово-лікарської комісії 2025-1125-1211-0870-0 від 25.11.2025 підтверджує факт проходження ним медичного огляду при ІНФОРМАЦІЯ_8 . Компетенцію відповідача щодо виклику позивача та розгляду справи про адміністративне правопорушення вважає доведеною.

Повістка направлена позивачу засобами поштового зв`язку рекомендованим відправленням 067063105500 з описом вкладення. З інформації АТ Укрпошта, 06.01.2026 працівником поштового зв`язку проставлено відмітку про повернення відправлення у зв`язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою. В силу прямої норми права позивач вважається оповіщеним належним чином.

Дата обов`язкової явки за повісткою була визначена на 03.01.2026 о 09:00, коли позивач вже не перебував на лікуванні, жодних повідомлень про причини неявки не надав, в строк 7 днів не з`явився.

Вважає, що умови для застосування спрощеної процедури дотримані, оскільки позивач будучи належним чином повідомленим поштовим зв`язком, не з`явився, причини неявки не повідомив, що виключає обов`язковість застосування загальних норм ст.268 КУпАП. Розгляд справи відбувався за його участі, про що свідчить власний підпис позивача у постанові.

Звернув увагу, що оскаржуваною постановою до позивача застосовано мінімальний розмір стягнення у сумі 17000 грн, що вважає цілком пропорційним стягненням скоєному порушенню і свідчить про об`єктивність.

24.04.2026 позивач подав відповідь на відзив, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Наголосив, що доказів належного вручення повістки саме йому, під підпис або іншим передбаченим законом способом, не надано, що свідчить про не дотримання вимог законодавства щодо порядку виклику. Сам факт перебування на обліку не свідчить про належне повідомлення. З 08.08.2019 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 , оскільки проживає та зареєстрований у Валківській територіальній громаді. Не заперечує факт не явки, що зумовлено об`єктивними обставинами. Відповідач у відзиві формально зазначив про відсутність поважних причин, однак не врахував конкретні обставини (стан здоров`я, фактичні умови повідомлення, можливість прибуття), не дослідив, чи мав він реальну можливість виконати обов`язок. Виклик до ТЦК відбувався для уточнення даних, хоча на момент виклику внесено та уточнено всі дані. Які саме дані потрібно було уточнити, не відомо.

Вважає не доведеним наявність його вини, як обов`язкового елементу складу правопорушення, умислу або необережності, факт належного повідомлення, що виключає склад правопорушення в цілому. У відзиві не спростовано доводи позову щодо процесуальних порушень, зокрема, неналежне оформлення матеріалів справи, недотримання порядку розгляду справи, відсутність належної оцінки доказів.

Правом щодо подання інших заяв по суті справи в передбаченому ст.159 КАС України порядку сторони не скористалися.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить задовольнити, посилаючись на викладені у позові обставини.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, будь-яких заяв чи клопотань не подав.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст.205 КАС України).

Заслухавши пояснення позивача, перевіривши доводи сторін, дослідивши надані ними письмові докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що за даними військового квитка серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 з призовного віку перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Рішенням медкомісії при ІНФОРМАЦІЯ_10 від 01.11.2006 визнаний не придатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у військовий час за гр.77в70в розкладу хвороб (наказ МОУ № 2 від 1994). Знятий з військового обліку за наказом МОУ від 09.06.2006.

В зв`язку з початком АТО з 08.08.2019 взятий на облік військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_10 , правонаступником якого є ІНФОРМАЦІЯ_11 . Своєчасно оновив всі дані.

Зі слів позивача, в 2024 році переніс інсульт, був паралізований. В серпні 2025 року почав виходити на вулицю, але не орієнтувався в просторі. Інвалідність не дають до цього часу, хоча права сторона зовсім не працює, може лише сидіти і трохи ходити, стоять не може.

Після чергового стаціонарного лікування, на виході із лікарні 14.11.2025 був затриманий працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , які повідомили, що подали його в розшук та запропонували пройти ВЛК, але з`ясувалось, що пройти в Харкові ВЛК не можливо, так як перебуває на обліку в іншому ІНФОРМАЦІЯ_6 , тому поставили на облік в ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікатор 030620201455838800001.

Одночасно винесли постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, так як не прийшов ВЛК, пояснивши, що так треба. Всі вимоги ІНФОРМАЦІЯ_6 виконав, сплатив непосильну суму штрафу, всім селом гроші збирали, надав квитанцію.

25.11.2025 пройшов ВКЛ, за результатами якого через ряд тяжких хвороб тимчасово не придатний до військової служби до 25.02.2026.

Не дивлячись на це, 21.12.2025 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів сформована повістка №6085661, адресована ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , якою його запрошено з`явитися 03.01.2026 о 09:00 для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, в копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №R067063105500, адресованого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня позначка « ІНФОРМАЦІЯ_12 » та «Вручити особисто». Відправником значиться ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Із копії опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення №R067063105500 на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , направлено «повістку» №6085661 від 21.12.2025. Відправник ОСОБА_2 , 21.12.2025 (форма 107П).

Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

З цією метою розроблено форму 107П опису вкладення до рекомендованого відправлення, в якій відведено місце для підтвердження вкладення до рекомендованого листа самим відправником, а також місце для перевірки правильності вкладення до відправлення працівником поштового зв`язку у вигляді підпису та печатки.

Враховуючи, що наданий відповідачем опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення №R067063105500 від 07.01.2024 не підтверджує факту, що позивачу направлялась саме «Повістка ТЦК» № НОМЕР_3 , оскільки в ньому відсутні як підпис відправника, так і підпис з печаткою працівника поштового зв`язку, суд визнає його недопустимим доказом.

Згідно з довідкою про причини повернення/досилання (Ф.20) поштове відправлення №R067063105500 повернулось не врученим з відміткою: «адресат відмовився». На довідці міститься підпис працівника поштового зв`язку та відтиск печатки з датою 02.01.2026. Разом з тим, на конверті міститься наліпка з №R067063105500, напис: «З рекомендованим повідомленням. Вручити тільки особисто. Повістка ТЦК», відправником та одержувачем значиться ІНФОРМАЦІЯ_13 , повернення: «адресат відсутній».

26.02.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 винесено постанову №562 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, який без поважних причин не з`явився за викликом по повістці №6085661 для уточнення даних з прибуттям 03.01.2026 о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_1 був належним чином оповіщений, але за викликом по повістці на визначений час і дату не з`явився, причини неприбуття не повідомив. Цією постановою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Суд відзначає, що оскаржувана постанова не містить конкретизації суті вчиненого правопорушення, а саме: не зазначено, які саме норми законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію були порушені, не наведено конкретного обов`язку, покладеного на особу, а також не зазначено нормативно-правовий акт і відповідну статтю, вимоги яких нібито порушено.

Враховуючи, що диспозиція ч.3 ст.210-1 КУпАП є бланкетною, орган, який притягає особу до адміністративної відповідальності, зобов`язаний чітко конкретизувати склад правопорушення із посиланням на відповідні норми спеціального законодавства.

Відсутність у постанові посилання на конкретні порушені норми права фактично позбавляє особу можливості зрозуміти суть пред`явленого правопорушення та належним чином реалізувати своє право на захист, що свідчить про невідповідність постанови вимогам законності та обґрунтованості.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного хворого №278638, ОСОБА_1 з 22.12.2025 по 09.12.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у Харківській клінічній лікарні на залізничному транспорті №1.

Із свідоцтва про хворобу №2026-0415-1204-3087-0 від 15.04.2026 солдат (запасу) ОСОБА_1 пройшов медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 , визнаний непридатним до військової служби.

За ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).

Ст.245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Ст.280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Суд відзначає, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.

Ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ст.1 ЗУ «Про оборону» особливий період – період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.

Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, який діє на даний час.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників військовозобов`язаних та резервістів затверджено Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487.

Відповідно до п.1 цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Згідно п.47 Порядку у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки (додаток 13, для призовників - додаток 17 до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352) щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов`язані:

- видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки у визначені ним строки, та надіслати копію наказу (розпорядження) у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки;

- вручити призовникам, військовозобов`язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки (за наявністю);

- письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки про осіб з числа призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;

- забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки.

Зазначений порядок містить форму повістки (додаток 11) та розпорядження (додаток 13), як вказано у п. 47 наказ (розпорядження).

Всупереч вказаним нормам відповідачем не прийнято до уваги, що позивачу належним чином повістка не вручена, факт його відмови від отримання повістки не зафіксовано, тим самим не доведено правомірність оскаржуваного рішення та наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

В силу ч.1 ст.77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, враховуючи, що підставами скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення є не доведення відповідачем належними та допустимими доказами факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення, з урахуванням встановлених КАС завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити адміністративний позов шляхом скасування рішень суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Ч.1 ст.132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, оскільки позов ОСОБА_1 , який не є суб`єктом владних повноважень, задоволено, сплачений ним судовий збір у розмірі 605,60 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_14 .

Керуючись ст.71,160-163 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Постанову №562 від 26.02.2026, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. – скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП – закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн., за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.П. Токмакова