Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №200/7445/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року справа №200/7445/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2026 року (головуючий суддя І інстанції Крилова М.М.), складеного в повному обсязі 29 жовтня 2026 року у справі № 200/7445/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, –

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв`язку, надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про:

- визнання незаконним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08.09.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08.09.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01 вересня 2025 року, зарахувавши до пільгового підземного стажу на провідній професії період роботи з 02.08.2006 року по 06.05.2008 року.

Не погодившись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаюсь на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив суд скасувати судове рішення та відмовити у задоволені позовних вимог

В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем вказано, що відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вказує, що суд не може втручатися у дискреційні повноваження управління в питаннях призначення пенсії.

Вважає рішення про відмову у призначенні пенсії правомірним.

Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .

01.09.2025 року ОСОБА_1 , через веб портал ПФУ, звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та надав всі необхідні документи.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області для розгляду заяви позивача від 01.09.2025 року.

Рішенням відповідача від 08.09.2025 року номер справи 056650009690 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Також, у рішенням встановлено наступні обставини щодо позивача.

Страховий стаж особи становить: 27 років 11 місяців 15 днів, з урахуванням додаткових років за списком № 1 – 50 років 11 місяців 15 днів.

Пільговий стаж особи відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підземних роботах з урахуванням відволікань складає: провідні професії (20 років) – 3 роки 11 місяців 16 днів; всього за професіями згідно постанови № 202 (25 років) - 22 роки 9 місяців 8 днів (де згідно постанови № 202 – 18 років 7 місяців 22 дні + провідні професії – 3 роки 11 місяців 16 днів + навчання за фахом - 0 років 2 місяці 0 днів); всього за списком № 1 – 23 роки 5 місяців 26 днів (де згідно постанови № 202 – 18 років 7 місяців 22 дні + провідні професії - 3 роки 11 місяців 16 днів + навчання за фахом - 0 років 2 місяці 0 днів); навчання за фахом - 0 років 2 місяці 0 днів.

До пільгового стажу роботи не зараховано період з 02.08.2006 по 06.05.2008, оскільки записи трудової книжки серії НОМЕР_2 від 08.07.1996 року та інформація з Реєстру застрахованих осіб носять суперечливий характер.

Також згідно з довідкою від 26.08.2025 року № 758 пільговий стаж враховано не по дату видачі довідки, а по 18.08.2025 рік, як зазначено нижче в даній довідці

Не погодившись із рішенням Пенсійного органу та відмовою у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд погоджує висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Частиною 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пільгових умовах пенсія за віком призначається, працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років

Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), а саме, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Комплексний аналіз зазначених норми дає підстави для висновку, що право на передбачену частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV пенсію незалежно від віку мають робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах в шахтах, та за наявності передбаченого стажу такої роботи - 25 років або працівники провідних професій за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень пунктів 3, 20 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутня інформація, що визначає право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, зміст наведених норм права свідчить, що основним документом на підтвердження пільгового стажу роботи є трудова книжка, та за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо. Уточнюючі довідки мають подаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_3 від 08.07.1996 року, позивач у спірний період працював:

02.08.2006 – прийнятий на посаду прохідника за терміновим трудовим договором строком на 1 місяць у ТОВ «Вуглепроходка» (запис № 15);

02.09.2006 – переведений в штат на посаду прохідника з повним робочим днем під землею (запис № 16);

01.04.2008 – присвоєно 4 й розряд прохідника (запис № 17);

06.05.2008 – звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України (запис № 18);

Записів про звільнення трудова книжка не містить.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що до пільгового стажу роботи не зараховано період з 02.08.2006 по 06.05.2008, оскільки записи трудової книжки серії НОМЕР_2 від 08.07.1996 року та інформація з Реєстру застрахованих осіб носять суперечливий характер

З розрахунку стажу (форма РС-право), який надано відповідачем на вимогу суду, вбачається що період роботи з 02.08.2006 по 06.05.2008 зараховано до страхового стажу.

Суд зазначає, що наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього на відповідних посадах в шкідливих умовах під землею в шахті.

Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають, а відтак факт роботи позивача у спірні періоди підтверджується відповідними запасами, які були внесені відповідно до діючого законодавства.

Період роботи позивача з 02.08.2006 по 06.05.2008 за професією «прохідник підземний» відноситься до провідної професії, яка передбачена ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та дає право на призначення пільгової пенсії незалежно від віку.

Суд звертає увагу, що в даному випадку, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Системний аналіз наведених вище положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку № 637 дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

При цьому, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.08.2024 року по справі № 200/3360/24, залишеним без змін Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024 року, вже розглядався спір, щодо зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача з 02.08.2006 по 06.05.2008 та було зроблено висновок, що записи у трудовій книжці підтверджують характер роботи позивача у період з 02.08.2006 по 06.05.2008 у ТОВ «Вуглепроходка» прохідником підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею, що надає право включення вищевказаного періоду роботи до пільгового стажу за Списком №1.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене, відповідачем протиправно не було зараховано до пільгового підземного стажу період роботи позивача на провідній професії з 02.08.2006 по 06.05.2008.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що предметом спору у справі № 200/3360/24 було рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 26.12.2023 №056650009690 про відмову у призначені пенсії, у даній справі предметом спору є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08.09.2025 року.

Як вже зазначалось, підставою для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України є безпосередня зайнятість повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Матеріали справи містять відомостей про наявність у позивача права на призначення пенсії незалежно від віку з ознаки виконання робіт за провідними професіями, визначеними як в ст. 14 Закону № 1788-ХІІ, так і в ч.3 ст. 114 Закону № 1058-IV та за Списком №1 згідно постанови КМУ № 202.

Відповідно до спірного рішення пільговий стаж позивача за професіями згідно постанови № 202 (25 років) становить 22 роки 9 місяців 8 днів (де згідно постанови № 202 – 18 років 7 місяців 22 дні + провідні професії – 3 роки 11 місяців 16 днів + навчання за фахом - 0 років 2 місяці 0 днів).

Загальний пільговий стаж ОСОБА_1 складає 24 роки 8 місяців 13 днів що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку.

Разом з цим, Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою на виконання постанови Верховної Ради України від 6 грудня 1991 р. "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" постановив в п.1 міністерствам і відомствам України розробити проекти нормативних актів щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення" згідно з додатком.

Додаток містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», який у свою чергу в розділі ІІ містить Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є Роз`яснення щодо врахування трудового стажу при призначенні пенсій (ст. 14 Закону), виконавцем визначено Мінсоцзабез України, строк виконання - березень 1992 р

На даний час вказана постанова КМУ є чинною.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 (далі Роз`яснення № 8) працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці;

- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Отже, Роз`яснення № 8 відповідає ознакам нормативно-правового акту, про що, зокрема, зазначено і в постанові Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 № 81.

Листом Міністерства соціальної політики України № 21226/0/2-18/45 від 01.11.2018 підтверджено, що органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсій відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058 враховують Роз`яснення № 8.

Суд вважає, що посилання у Роз`ясненні № 8 на ст. 14 Закону № 1788-ХІІ доцільно застосовувати і при призначенні пенсії за ст. 114 Закону № 1058-ІV, оскільки зміст цих статей є тотожним. При цьому за ст. 11 Закону № 1788-ХІІ до відання Кабінету Міністрів України належать питання, пов`язані з реалізацією і додержанням гарантій, передбачених цим Законом, а п. 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV передбачає, що положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Також суд не бачить суперечності між Роз`ясненням № 8 і положеннями Закону № 1058-ІV, оскільки відповідне роз`яснення не визначає: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення (ст. 4 Закону № 1058-ІV), натомість регулює правила розрахунку кратності пільгового стажу, що за правовим змістом положенням ст. 14 Закону № 1788-ХІІ та ст. 114 Закону № 1058-ІV не суперечить.

Вказане роз`яснення спрямоване на забезпечення найбільш сприятливого обрахування стажу окремим категоріям громадян, що були зайняті на роботах з особливо важкими умовами праці.

Отже, суд вважає, що правила кратності полягають у наступному: в разі, якщо особа не має достатньо «підземного» стажу, до нього може додатково зараховуватися інший пільговий стаж.

Крім того, «підземний» стаж на провідних професіях зараховується із збільшеною кратністю.

Так, стаж на провідних професіях зараховується до «підземного» із збільшеною кратністю 1.25 (1 рік роботи за 1 рік роботи 3 місяці), а решта видів пільгового стажу за Списком 1, що не відносяться до підземного, із зменшеною кратністю 0.75 (1 рік роботи за 9 місяців).

Застосовуючи відповідні положення, суд взяв до уваги постанову Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 333/3704/16-а.

Постановою від 08 липня 2021 року у справі №212/1743/17-а Верховний Суд також залишив без задоволення касаційну скаргу пенсійного органу, підтвердивши необхідність застосування Роз`яснення № 8, що, в тому числі, було підставою для задоволення позову.

Отже, у контексті вказаного вище роз`яснення, позивач має право на його застосування, оскільки у нього є 5 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону № 1788-ХІІ, а отже має право на додаткове зарахування до пільгового стажу – 1 рік 3 місяці. Загальний пільговий стаж позивача – 26 років 13 днів.

Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що приймаючи рішення від 08.09.2025 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , відповідач діяв не на підставі та не у межах чинного законодавства України, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню із зобов`язанням призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01 вересня 2025 року, зарахувавши до пільгового підземного стажу на провідній професії період роботи з 02.08.2006 року по 06.05.2008 року.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2026 року у справі № 200/7445/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 травня 2026 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв

І.Д. Компанієць