Вирок від 11 травня 2026 р. у справі №389/3153/25 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

12.05.2026

ЄУН 389/3153/25

Провадження №1-кп/389/114/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121140000149 від 17.08.2025 стосовно

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Семенівка Полтавської області, громадянки України, із середньою освітою, не працюючої, не одруженої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

обвинуваченої у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачена ОСОБА_5 скоїла умисне легке тілесне ушкодження, за наступних обставин.

17.08.2025 приблизно о 20.30 год. ОСОБА_5 перебувала біля водойми, яка знаходиться по вул.Перемоги у с.Володимирівка Кропивницького району Кіровоградської області.

Перебуваючи у вказаному місці між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_5 раптово виник умисел на спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи даний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, ОСОБА_5 лівою ногою нанесла ОСОБА_6 один удар в область лівої ноги та правою ногою нанесла останній удар в область тазу. Після цього ОСОБА_5 пальцями лівої руки нанесла ОСОБА_6 один удар в область обличчя та нігтями спричинила подряпини на обличчі останньої. В подальшому ОСОБА_5 рукою схопила ОСОБА_6 за волосся та почала тягнути її, в результаті чого ОСОБА_5 впала та ОСОБА_6 присіла біля неї. В цей час ОСОБА_5 , продовжуючи тримати ОСОБА_6 за волосся, піднялася та поки ОСОБА_6 знаходилась біля неї на присядках, коліном правої ноги нанесла останній не менше двох ударів в область обличчя та правого плеча.

Внаслідок спричинених ОСОБА_5 тілесних ушкоджень за вищевказаних обставин ОСОБА_6 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синців в правій навколоочній ділянці, в середній третині правого плеча, по задній поверхні, по верхньому краю крила лівої клубової кістки, в верхній третині лівої гомілки, по переднє-медіальній поверхні, садна на правій щоці, садна під носом, які, згідно висновку судово-медичної експертизи №118 від 19.08.2025 по тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними та протиправними діями вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України.

До такого висновку суд дійшов виходячи із наступного.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України визнала повністю та повідомила суду, що вона дійсно 17.08.2025 о 20.30 год. знаходилась з дітьми та собакою біля водойми в с.Володимирівка Кіровоградської області. У подальшому до них підійшла незнайома дівчина та повідомила, що вони не мають права перебувати на цій приватній території, потім між ними почався конфлікт через особисту неприязнь, оскільки ОСОБА_6 ображала її дітей та кричала. Після цих дій потерпілої, вона взяла її за волосся та вдарила в обличчя рукою, потім їх розборонили і всі розійшлись по домах. Щиро розкаюється та шкодує, що вчинила кримінальний проступок. Цивільний позов потерпілої визнає частково, у максимальному розмірі 5000 грн.

Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні просив задовольнити поданий потерпілою ОСОБА_6 цивільний позов про стягнення моральної шкоди у повному обсязі. Міру покарання залишає на розсуд суду.

Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_5 у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та кваліфікацію своїх дій, крім того, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що обвинувачена правильно розуміє, усвідомлює зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності її позиції, суд вважає можливим, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, проти чого не заперечують прокурор, представник потерпілої та обвинувачена.

Учасникам процесу роз`яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає вину обвинуваченої ОСОБА_5 доведеною, а її дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України за ознаками умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного обвинуваченою кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії кримінального проступку, мотив та мету вчиненого кримінального правопорушення, а також дані про особу: те, що вона раніше не судима, не одружена, не працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, у скоєному щиро розкаялася.

Відповідно до вимог ст.66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, про що свідчить надання правдивих та послідовних показань.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, а саме: ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_5 кримінального проступку, особу обвинуваченої, яка вперше вчинила кримінальне правопорушення, наявність обставин, які пом`якшують та відсутність обтяжуючих її покарання обставин, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч.1 ст.125 КК України, у виді штрафу, що на думку суду, з урахуванням наведених обставин справи та особи ОСОБА_5 , є необхідним і достатнім для виправлення останньої та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень зі сторони обвинуваченої.

Справедливість покарання полягає насамперед у тому, що воно має відповідати загальнолюдським цінностям, моральним устоям суспільства, переконувати громадян у правильності судової політики.

Крім того, представником потерпілої ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_4 подано цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, який судом було прийнято до розгляду. ОСОБА_6 як позивач просить стягнути з ОСОБА_5 50000 грн. моральної шкоди в порядку компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, яка виразилася у глибоких та тривалих моральних стражданнях, постійно відчувала сум, хвилювання, емоційну виснаженість, втрату віри у майбутнє, порушення сну та нормального життєвого стану, в результаті зазначених дій відповідача її стан здоров`я значно погіршився, тому вона змушена докладати додаткові зусилля для корегування своїх планів, що позбавляє її можливості вести нормальне повноцінне життя.

В судовому засіданні ОСОБА_5 цивільний позов про стягнення моральної шкоди визнала частково, а саме визнала позов на суму 5000 грн.

Вислухавши сторони, дослідивши докази цивільного позову та кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 2 статті 127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно частини 5 статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до положень статті 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. При цьому статтею 23 ЦК України визначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У пункті 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі №752/17832/14-ц (провадження №14-538цс19) зазначено про те, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Суд вважає доведеним факт завдання моральної шкоди потерплій ОСОБА_6 , оскільки діями ОСОБА_5 потерпілій було завдано легких тілесних ушкоджень. Суд вважає, що будь-яка нормально реагуюча людина відчує достатньо інтенсивні моральні страждання, якщо їй безпідставно, умисно та раптово буде завдано легких тілесних ушкоджень. Внаслідок цього було завдано фізичного болю потерпілій, а тому є підстави для відшкодування моральної шкоди. Однак, представником потерпілої ОСОБА_6 в позовній заяві належним чином не вмотивовано з чого вони виходили, оцінюючи завдану їй моральну шкоду саме у розмірі 50000 грн., належних та допустимих доказів цього суду не надано.

Суд вважає, що з огляду на встановлені обставини справи, характер та глибину моральних страждань, характер фізичних ушкоджень потерпілої, керуючись принципом розумності та справедливості, моральну шкоду слід стягнути у розмірі 10000 грн., а у задоволенні іншої частини вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити.

При вирішенні цивільного позову у межах кримінального провадження стягнення судового збору з обвинуваченої не допускається, оскільки таке стягнення суперечить закріпленим у ст.ст.2,7,9 КПК України завданням кримінального провадження, засаді законності, не відповідає приписам ч.5 ст.128, ст.ст.118, 119, 370 цього Кодексу та істотно порушує гарантоване особі право на розгляд справи щодо неї з додержанням вимог зазначеного провадження, передбачених цим Кодексом.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_5 під час досудового розслідування не обирався, під час судового розгляду таких клопотань також не надходило, а тому суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до обвинуваченої.

Процесуальні витрати та речові докази по даному кримінальному провадженню відсутні.

Керуючись ст.ст. 2,7,9,128, 129, 349, 367, 368, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Цивільний позов представника потерпілої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 до обвинуваченої ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1