Вирок від 11 травня 2026 р. у справі №389/105/26 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

12.05.2026 ЄУН 389/105/26

Провадження №1-кп/389/8/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121020000937 від 04.12.2025 року стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, не одруженого, маючого на утримання двох осіб, працюючого стрільцем ВОХР, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.129, ч.1 ст.162, ч.3 ст.15 ч.2 ст.194, ч.4 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 скоїв незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи; незакінчений замах на пошкодження чужого майна шляхом підпалу; погрозу вбивством за наявності реальних підстав у потерпілої побоюватися здійснення цих погроз; таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчинене в умовах воєнного стану, за наступних обставин.

04.12.2025 близько 00.32 год ОСОБА_5 знаходився поруч з територією домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_3 .

Перебуваючи у вказаному місці у ОСОБА_5 раптово виник умисел на незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи, а саме на проникнення до належного ОСОБА_4 території домоволодіння та житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Реалізуючи даний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, ОСОБА_5 , без будь-якого дозволу ОСОБА_4 , яка володіє на законних підставах, або інших осіб, усвідомлюючи, що порушує недоторканість житла та через незачинену на запірних механізм хвіртку проник на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 та в подальшому, під час перебування на території вказаного домоволодіння, через незачинені на запірний механізм двері заходив до приміщення житлового будинку порушивши право ОСОБА_4 на недоторканість житла, передбачене ст.30 Конституції України, ст.12 Загальної декларації з прав людини, ст.8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Пробувши на території домоволодіння, у тому числі безпосередньо житлового будинку, протягом приблизно сімнадцяти хвилин, ОСОБА_5 залишив територію вказаного домоволодіння.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_5 скоїв незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.162 КК України.

Крім того, 04.12.2025 близько о 00.33 год у ОСОБА_7 , який мав при собі пляшку з рідиною з сумішшю нафтового мастила та зміненого в результаті випаровування світлого нафтопродукту (бензин, гас, дизельне паливо), перебуваючи за вищевказаних обставин на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , виник умисел на пошкодження чужого майна шляхом підпалу, а саме на пошкодження шляхом підпалу належного ОСОБА_4 домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Реалуючи даний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з мотивів явної неповаги до охоронюваного законом права власності інших осіб, з метою пошкодження чужого майна шляхом підпалу, ОСОБА_5 , діставши з під куртки, в яку він був одягнений, пляшку із рідиною з сумішшю нафтового мастила на зміненого в результаті випаровування світлого нафтопродукту (бензин, гас, дизельне паливо), облив вказаною рідиною вхідні двері житлового будинку та стіну поруч із ними та в подальшому висловлював намір їх підпалити, однак його дії були зупинені малолітньою ОСОБА_8 , яка в той момент вийшовши з будинку на території подвір`я домоволодіння, вмовлянням змусила зачекати ОСОБА_5 приїзду своєї матері ОСОБА_4 .

Після приїзду ОСОБА_4 до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , у ОСОБА_5 виникла з нею сварка, в ході якої ОСОБА_4 припинила вчинення ОСОБА_5 умисного пошкодження чужого майна шляхом підпалу, до кінця, оскільки його дії були зупинені сторонньою особою.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_5 скоїв незаконний замах на пошкодження чужого майна шляхом підпалу, тобто злочин передбачений ч.3 ст.15 ч.2 ст.194 КК України.

Крім того, 04.12.2025 близько 00.44 год ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_4 знаходився в приміщенні житлового будинку, розташованого на території домоволодіння за адресо.: АДРЕСА_3 , де у нього раптово виник умисел на здійснення погроз вбивством на адресу ОСОБА_4 .

Перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_5 маючи умисел на здійснення погрози вбивством на адресу ОСОБА_4 та реалізуючи його, діючи умисно та цілеспрямовано, бажаючи викликати у ОСОБА_4 реальне побоювання за своє життя, попередньо обливши вхідні двері сумішшю нафтового мастила та зміненого в результаті випаровування світлого нафтопродукту (бензин, гас, дизельне паливо), яку приніс із собою, висловлював погрози позбавити її життя шляхом підпалу вказаного житлового будинку.

Вказані погрози вбивством ОСОБА_4 , з урахуванням агресивної поведінки ОСОБА_5 та конкретної обстановки, яка склалася у даній ситуації, у тому числі присутності в цей час на території домоволодіння, крім неї та ОСОБА_5 лише малолітньої ОСОБА_8 , сприймала як реальні, унаслідок чого у неї були реальні підстави побоюватися здійснення ОСОБА_5 цих погроз.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_5 скоїв погрози вбивством за наявності реальних підстав у потерпілої побоюватися здійснення цих погроз, тобто кримінальне правопорушення правопорушення, передбачене ч.1 ст.129 КК України.

Крім того, 04.12.2025 близько 00.49 год ОСОБА_5 знаходився на території домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_3 .

Перебуваючи у вказаному місці у ОСОБА_5 раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, а саме на крадіжку належного ОСОБА_4 електричного велосипеду «ТМ FADA RITMO II 500W» з території вказаного домоволодіння.

Реалізуючи даний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, скориставшись тим, що його злочинні дії не помічено сторонніми особами, ОСОБА_5 шляхом вільного доступу з території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , таємно викрав належний ОСОБА_4 електронний велосипед «ТМ FADA RITMO II 500W».

Після цього ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд чим спричинив ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 18666,67 грн.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_5 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, тобто злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України.

Таким чином ОСОБА_5 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.129, ч.1 ст.162, ч.3 с.15 ч.2 ст.194, ч.4 ст.185 України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в скоєному кримінальному правопорушенні визнав, надав суду свідчення, які в повному обсязі відповідають обставинам викладеним в обвинувальному акті.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 надала суду наступні покази

04.12.2025 близько 00.32 год ОСОБА_5 без будь-якого її дозволу проник на територію її домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 де перебував якийсь час. Крім того, 04.12.2025 близько о 00.33 год ОСОБА_5 , який мав при собі пляшку з рідиною з сумішшю нафтового мастила та облив вказаною рідиною вхідні двері її житлового будинку та стіну поруч із ними та погрожував їх підпалити, однак його дії були зупинені її донькою ОСОБА_8 , яка в той момент вийшовши з будинку на територію подвір`я, вмовлянням змусила зачекати ОСОБА_5 її приїзду. Після її приїзду до домоволодіння, у ОСОБА_5 виникла з нею сварка, в ході якої вона припинила вчинення ОСОБА_5 умисне пошкодження її майна шляхом підпалу, до кінця. Крім того ОСОБА_5 попередньо обливши вхідні двері сумішшю нафтового мастила яке приніс із собою, висловлював погрози позбавити її життя шляхом підпалу її житлового будинку. Вказані погрози вбивством вона, з урахуванням агресивної поведінки ОСОБА_5 та конкретної обстановки, яка склалася у даній ситуації, у тому числі присутності в цей час на території домоволодіння, крім неї та ОСОБА_5 лише малолітньої ОСОБА_8 , сприймала як реальні, унаслідок чого у неї були реальні підстави побоюватися здійснення ОСОБА_5 цих погроз. Крім того, 04.12.2025 близько 00.49 год ОСОБА_5 здійснивкрадіжку належного їй електричного велосипеду «ТМ FADA RITMO II 500W» з території її домоволодіння.

Під час встановлення порядку дослідження доказів та їх обсягу, обвинувачений відмовився від дачі показів, посилаючись на вимоги ст. 63 КК України.

Однак після надання показів потерпілою змінив свою позицію та висловив бажання та намір надати покази.

Отже, з урахуванням позицій учасників процесу, зокрема обвинуваченого, судом досліджено матеріали, що характеризують останнього.

В судовому засіданні досліджено характеризуючі ОСОБА_5 матеріали, а саме:

- довідку Знам`янської міської лікарні ім. А.В.Лисенка №03/3037 від 11.12.2025 з якої вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 на обліку лікаря-психіатра (нарколога) з приводу наявності психічного захворювання та на предмет вживання алкоголю, наркотичних чи психіатричних речовин не перебуває (а.с.218);

- службову характеристику з місця роботи а саме, структурного підрозділу «Знам`янський загін воєнізованої охорони» філії АТ «Укрзалізниця», згідно з якою ОСОБА_5 працює, у структурному підрозділі «Знам`янський загін воєнізованої охорони» філії АТ «Укрзалізниця» з 02.02.2025 року на посаді стрільця 4 розряду воєнізованої охорони ст. Знам`янка. За період роботи сумлінно виконує свої посадові обов`язки. За характером скромний, стриманий, спокійний, врівноважений, жодної скарги коллег не надходило, має лише позитивні відгуки. У порушенні трудової дисципліни не помічений (а.с.219);

- довідку з місця проживання видану Суботцівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області, згідно з якою ОСОБА_5 проживає в с. Богданівка з 2020 року по теперішній час. До складу родини входять: співмешканка – ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька співмешканки – ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За місцем проживання характеризується посередньо. Ніяких компроментуючих матеріалів на ОСОБА_5 сільська рада не має (а.с.220).

За таких обставин суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_5 доведеною, а його дії правильно кваліфіковано ч.1 ст.129, ч.1 ст.162, ч.3 ст.15 ч.2 ст.194, ч.4 ст.185 КК України КК України за ознаками незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи; незакінчений замах на пошкодження чужого майна шляхом підпалу; погроза вбивством за наявності реальних підстав у потерпілої побоюватися здійснення цих погроз; таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчинене в умовах воєнного стану.

Згідно з ч.1 ст.65 КК України, а також роз`ясненнями, викладеними у п.п.2,3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, які закон класифікує як нетяжкі та тяжкі злочини, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується позитивно, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, досудову доповідь, відповідно до якої виправлення ОСОБА_5 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та становить середній рівень небезпеки для суспільства.

Обставин, які згідно зі ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.

До обставин, які згідно зі ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_5 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.

Відповідно до положень ч.3 ст. 68 КК України за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

У статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

В рішенні «Бемер проти Німеччини» (заява 37568/97 п. 61 від 03.10.2002 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз…суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою».

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, а саме: ступінь тяжкості скоєних ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставин що обтяжують та відсутність обставин які пом`якшують покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч.1 ст.129, ч.1 ст.162, ч.4 ст.185 КК України та ч.3 ст.15 ч.2 ст.194 з урахуванням вимог ст. 68 КК України та приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції його від суспільства, застосувавши до обвинуваченого положення ст.75 КК України, а саме: звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням із покладенням обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, що на думку суду, з урахуванням наведених обставин справи та особи ОСОБА_5 , є необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень з боку обвинуваченого.

Справедливість покарання полягає насамперед у тому, що воно має відповідати загальнолюдським цінностям, моральним устоям суспільства, переконувати громадян у правильності судової політики.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Згідно ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта складають 10251,10 грн. та підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь держави.

Згідно п.2 ч.4 ст.374 КПК у резолютивній частині вироку зазначаються, зокрема, рішення про залік досудового тримання під вартою.

За змістом ст.1 Закону України «Про попереднє ув`язнення», попереднє ув`язнення відповідно до кримінально-процесуального законодавства України є запобіжним заходом щодо обвинуваченого, підсудного, підозрюваного у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.72 КК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого –з моменту затримання.

ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України 04.12.2025 року затримано.

Ухвалою суду від 06.12.2025 року, стосовно ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Враховуючи, що суд прийшов до переконання про призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст.75 КК України, тобто звільнення від відбування покарання з випробуванням, тому, відповідно до положень ст.377 КПК України, необхідно скасувати застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, звільнивши останнього з-під варти в залі суду.

Відповідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

В зв`язку з тим, що провадження по даній кримінальній справі закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на майно, оскільки зняття вказаного обтяження не перешкоджає виконанню судового рішення в майбутньому, крім того, до останнього не застосовується спеціальна конфіскація і цивільний позов відсутній.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 377 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінльних правопорушень, передбачених ч.1 ст.129, ч.1 ст.162, ч.3 ст.15 ч.2 ст.194, ч.4 ст.185 КК України та призначити покарання:

за ч.1 ст.129 КК України у виді обмеження волі стоком на 1 (один) рік,

за ч.1 ст.162 КК України у виді обмеження волі стоком на 2 (два) роки,

за ч.3 ст.15 ч.2 ст.194 КК України, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 68 КК України, у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки

за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п"ять) років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання звільнити з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_5 на період іспитового строку наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою скасувати, негайно звільнивши його з-під варти в залі суду.

У разі звернення вироку до виконання в частині реального відбування покарання у виді позбавлення волі, на підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати у строк відбування покарання строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою з 04.12.2025 року (момент затримання) по 12.05.2026 року включно (за цим вироком).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта в розмірі 10251,10 грн.

Арешт, накладений ухвалою Знам"янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08.12.2025 року скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- жилетку темно-синього кольору, пару чоловічих кросівок, полімерну пляшку, всередині якої міститься рідина з сумішшю нафтового мастила та зміненого в результаті випаровування світлого нафтопродукту (бензин, гас, дизельне паливо), вилучені в ході проведення огляду місця події –території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 (м. Знам`янка) КРУП ГУНП в Кіровоградській області, знищити;

- електричний велосипед «ТМ FADA RITMO II 500W», вилучений 04.12.2025 в ході проведення огляду місця події –території, розташованої навпроти домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_4 , залишити останній, як їй належний;

- оптичний диск з відеозаписом з камери відеоспостереження, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , наданий під час допиту у якості потерпілої ОСОБА_4 , який зберігається в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Знам`янського

міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1