Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №350/98/26 — Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 10 травня 2026 р.

Справа: №350/98/26

Суддя: Бейко А. М.

Справа № 350/98/26

Номер провадження 2/350/321/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

11 травня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі :

головуючого судді Бейка А.,

секретаря судового засідання Маєвської С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду селища Рожнятів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в :

І. Стислий виклад позицій сторін:

У січні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою.

Свої вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , як позичальник, взяв у борг у позивача ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 830 000,00 грн. (що станом на дату передачі коштів відповідало 20 000,00 доларів США), які зобов`язався повернути до 31 жовтня 2025 року, що підтверджується розпискою, власноруч написаною відповідачем.

Станом на 23 грудня 2025 року відповідач ОСОБА_2 повернув позивачу частково борг у сумі 3 000,00 (три тисячі) доларів США. Таким чином, залишок несплаченого боргу становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) доларів США, що по курсу НБУ на день звернення до суду становить 733 890,00 грн. (сімсот тридцять три тисячі вісімсот дев`яносто гривень) з розрахунку курсу НБУ 17 000,00 дол. США х 43,17 грн.

Позивач також просить стягнути 3% річних від простроченої суми основного боргу за період з 24.12.2025 по 22.01.2026 у розмірі 1 809,59 грн., завдану моральну шкоду у розмірі 15 000,00 грн. та судові витрати по справі.

Позивач у судове засідання з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, крім цього зазначив, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подавав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у передбаченому законом порядку, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 27.01.2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадженя у справі, розгляд якої провести в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 26 березня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Цією ж ухвалою накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 в межах суми заявлених позовних вимог 733 890,00 грн.

11.05.2026 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від позивача ОСОБА_1 поступила заява про розгляд справи у його відсутності, крім цього зазначив, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 11.05.2026 суд постановив провести заочний розгляд цієї цивільної справи.

Відповідач відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обгрунтувань позивача суду не надав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

16 серпня 2025 року ОСОБА_2 отримав у борг від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 830 000,00 грн. (еквівалент 20 000,00 доларів США за курсом НБУ на дату передачі) та зобов`язався повернути їх до 31 жовтня 2025 року, що підтверджується розпискою, власноруч написаною та підписаною відповідачем (а.с. 6).

Станом на 23.12.2025 року відповідач ОСОБА_2 повернув позивачу ОСОБА_1 частково борг в сумі 3000 доларів США, що підтверджується наданими розписками (а.с. 7-8).

Згідно розрахунку від 22.01.2026 року за період з 24.12.2025 року по 22.01.2026 року, з ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 3% річних від простроченої суми основного боргу у розмірі 1 809,59 грн. (а.с. 9-11).

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:

Проаналізувавши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити частково з таких підстав

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах та підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору позики та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми (постанова Верховного Суду від 22.08.2019 року по справі № 369/3340/16-ц).

З тексту розписки від 16 серпня 2025 року вбачається, що між сторонами дійсно виникли правовідносини щодо укладення договору позики, а фактична передача коштів від позивача до відповідача відбулась. Даних, які б свідчили про повне повернення відповідачем суми заборгованості позивачу, судом не встановлено. Станом на дату звернення до суду відповідач повернув лише 3 000,00 доларів США, залишок боргу становить 17 000,00 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За таких обставин суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 733 890,00 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення 3% річних суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).

Судом встановлено, що відповідач порушив грошове зобов`язання з повернення позивачу грошових коштів у відповідний строк. Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних за період з 24.12.2025 по 22.01.2026 у розмірі 1 809,59 грн. та вважає за необхідне стягнути вказану суму з відповідача на користь позивача.

Індексу інфляції за вказаний короткий розрахунковий період не нараховувалось (0,00 грн.), що підтверджується розрахунком позивача.

Стосовно позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 15 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів (медичних довідок, висновків фахівців, свідчень тощо) на підтвердження того, що невиконання грошового зобов`язання призвело до істотних негативних наслідків у його житті, погіршення стану здоров`я або інших страждань, які виходять за межі звичайних емоційних переживань, пов`язаних із судовим спором.

Сама по собі затримка у виконанні грошового зобов`язання не є безумовною підставою для стягнення моральної шкоди в розумінні цивільного законодавства. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Щодо скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 26 березня 2026 року у справі № 350/98/26 накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 в межах суми заявлених позовних вимог 733 890,00 грн.

Згідно з ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 158 ЦПК України, якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Оскільки позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, що були підставою для вжиття заходів забезпечення, задоволені судом у повному обсязі, арешт майна продовжує діяти для забезпечення реального виконання цього рішення.

V. Розподіл судових витрат:

питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 7338,90 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1.500743401.1 від 22.01.2026 року.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позову, то згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір необхідно стягнути з відповідача.

Керуючись статтями 12, 13, 23, 76-81, 141, 158, 263-265, 268 ЦПК України, статтями 23, 207, 525, 526, 527, 599, 610, 625, 629, 1047, 1049, 1050, 1167 ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за борговою розпискою від 16 серпня 2025 року у розмірі 733 890,00 (сімсот тридцять три тисячі вісімсот дев`яносто) грн. 00 коп., що становить в еквіваленті 17000 (сімнадцять тисяч) доларів США

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних від простроченої суми основного боргу за період з 24.12.2025 по 22.01.2026 у розмірі 1 809,59 (одна тисяча вісімсот дев`ять) грн. 59 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7338 (сім тисяч триста тридцять вісім) гривень 90 копійок судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Продовжити протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили дію заходів забезпечення позову, вжитих за ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 26 березня 2026 року у вигляді арешту на належне ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , нерухоме майно в межах суми заявлених позовних вимог 733890 грн., яке зареєстроване за ним на праві приватної власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі права власності на нерухоме майно, заборонивши його відчуження чи передачу будь-яким іншим особам. Однак якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову продовжують дію до повного виконання судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя А.М. Бейко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua