Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №344/5677/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5677/26

Провадження № 2/344/4419/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі судді Кіндратишин Л.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

ВСТАНОВИВ:

24.03.2026 згідно вхідної реєстрації кореспонденції позивач звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до відповідача в якій просить шлюб укладений між сторонами розірвати.

Позов обґрунтовує тим, що 03.02.2026 сторони зареєстрували шлюб. Від даного шлюбу дітей немає. Спільне життя з відповідачем не склалось,оскільки як виявилось у подружжя різні характери, цінності, інтереси, різна ціль у житті. Подружжя втратило почуття любові та поваги один до одного, також позивач зазначає що відповідач вчиняє щодо неї психологічне насилля, та погрожує фізичною розправою. На даний час подружжя живе окремо спільного господарства не ведуть. Строк на примирення не надавати. Після розірвання шлюбу залишити позивачу її прізвище « ОСОБА_3 ». Шлюб існує формально, подальше його збереження неможливе, вважає, що шлюб потрібно розірвати.

24.03.2026 справа надійшла до суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана судді Кіндратишин Л.Р. (а.с. 8-9).

26.03.2026 ухвалою судді відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами (а.с. 13-14).

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Позивач в судове засідання не з`явилась, в позовній заяві просила проводити розгляд даної справи проводити без її участі , не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття провадження, днем вручення якої є 06.04.2026, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення. Правом на подання відзиву не скористався.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про шлюб, виданого 03.02.2026 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську, Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 03 лютого 2026 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про що складено відповідний актовий запис №84. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_3 , дружини ОСОБА_3 (а.с. 3).

Встановлено, що шлюбні стосунки між сторонами припинено, кожен із сторін живе своїми інтересами.

Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Відповідно до ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду згідно зі ст.110 СК України.

Як передбачено ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного із них, інтересам їх дітей.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в ст.16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 п.п. «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання».

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11 червня 2019 року у справі № 605/434/18, яку кореспондує п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.

Аналізуючи викладене, виходячи із фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, на переконання суду, знайшли своє місце обставини, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливими, а збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, то шлюб між сторонами, слід розірвати.

Таким чином позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

У порядку ч. 2 ст. 115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Що стосується вимоги позивача залишити шлюбне прізвище суд виходить з наступного:

За змістом ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач не виявила бажання змінювати своє прізвище на дошлюбне.

Таким чином позов підлягає до задоволення.

Вирішуючи питання судових витрат, суд враховує, що позивач просила судові витрати віднести на власний рахунок. Відтак, суд не вирішує питання про їх стягнення з відповідача.

На підставі керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 03 лютого 2026 року, Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №84, - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище набуте у шлюбі - « ОСОБА_3 ».

Копію рішення після набрання ним законної сили направити до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Згідно ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Рішення складене в повному обсязі 11.05.2026.

Суддя

Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.