Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №192/996/26 — Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/996/26

Провадження № 2-а/192/19/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Тітової О.О.,

з участю секретаря судових засідань Зінченко А.Д.,

розглянувши в залі суду в селищі Солоне Дніпровського району Дніпропетровської області в спрощеному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття справи про адміністративне правопорушення,

встановив:

Адвокат Мулько А.В. звернувся до Солонянського районного суду Дніпропетровської області в інтересах позивача ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить суд визнати незаконною та скасувати постанову від 02 квітня 2026 року №R458156 якою на позивача накладено штраф у розмірі 17 000 грн, а справу про адміністративне правопорушення провадженням закрити.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що постановою № R458156 від 02.04.2026 на позивача накладено штраф в розмірі 17000 грн. при складенні постанови відповідач не проаналізував жодного належного доказу, у матеріалах справи відсутні докази, які доводять порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період. Відсутні взагалі докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 ч.3 КУпАП. ОСОБА_1 зареєстрований та фактично проживає за адресою місця реєстрації разом з родиною, будь-яких повісток и повідомлень про необхідність отримання повісток не отримував. Відомості відповідача про повернення повістки у зв`язку з непроживанням за адресою реєстрації не відповідають дійсності, оскільки позивач не тільки зареєстрований, а й фактично постійно проживає за адресою місця реєстрації, але жодних повісток відповідача не отримував. В протоколі про адміністративне правопорушення позивач зазначив, що з правопорушенням не згоден. Позивач проходив військову службу з 15.05.2022 по 17.01.2023 проходив військову службу, але був звільнений з неї оскільки є багатодітним батьком. Постанова не відповідає вимогам закону, зокрема ст. 283 КУпАП, в ній не зазначено органу, що її виніс та відсутній підпис особи, що винесла постанову та печатка органу.

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області 20 квітня 2026 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 01 травня 2026 року відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від відповідача відзиву на позовну заяву до суду не надійшло.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесена перевірка, чи вчинені дії суб`єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом, 30 березня 2026 року ст. офіцером ІНФОРМАЦІЯ_2 -ном ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення №2018 щодо позивача ОСОБА_1 задекларованим місцем проживання якого зазначено АДРЕСА_1 . Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 14 січня 2026 року ОСОБА_1 своєчасно не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці Укрпошти, вчинив правопорушення, передбачене ст.210 КУпАП. ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:00 год. 02.04.2026 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення №2018 від 30.03.2026 він з порушенням не згоден, так як повістку не отримував і йому не було відомо про необхідність явки до відділу ТЦК, хоча постійно проживає за адресою. Згідно з відомостями протоколу про адміністративне правопорушення додатком до нього є копія повістки Укрпошти, паспорт.

02 квітня 2026 року ТВО начальника ОСОБА_3 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та винесено постанову №R458156. Згідно з оскаржуваною постановою №R458156 встановлено, що за результатами встановлення обставин справи, ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП постановив накласти на ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №2018 від 30.03.2026 він складений за ст. 210 КУпАП без визначення частини статті.

Статтею 210 КУпАП передбачена відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Вказана стаття містить три частини кожна з яких утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, час, місце вчинення правопорушення, суть адміністративного правопорушення, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суть адміністративного правопорушення викладена в протоколі про адміністративне правопорушення №2018 від 30.03.2026 не узгоджується з викладеною кваліфікацією за ст.210 КУпАП. Кваліфікація дій ОСОБА_1 протоколом про адміністративне правопорушення №2018 від 30.03.2026 не визначена, оскільки протоколом дії ОСОБА_1 не кваліфіковані за відповідною частиною статті 210 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Формулювання адміністративного правопорушення вчиненого особою - це юридичний висновок, заснований на фактичних обставинах справи, зміст якого складають правові ознаки правопорушення, викладені мовою диспозиції застосовуваної норми КУпАП, тому що саме формулювання обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення визначає конкретний обсяг і межі розгляду справи про адміністративне правопорушення в рамках конкретного провадження.

Всі викладені в протоколі факти та обставини мають бути встановлені особою, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення для можливості висновку про наявність складу адміністративного правопорушення за яким він складений.

Суд виходить з того, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення №2018 від 30.03.2026 щодо ОСОБА_1 не підтверджені жодним доказом, а сам протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Копії повістки Укрпошти, на яку міститься посилання в протоколі, суду не надано.

Статтею ст.245 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У наведених положеннях Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Згідно з постановою №R458156 від 02.04.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП ОСОБА_1 порушив ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.

Статтею ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Дійсно, частиною першою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, але визначено і мету такої явки до ТЦК та СП, зокрема, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відомості про те, яку саме повістку було направлено ОСОБА_1 оскаржувана постанова №R458156 від 02.04.2026 не містить, як не містить постанова і посилання ТВО начальника ОСОБА_3 на будь-які досліджені під час розгляду справи докази, присутність чи відсутність ОСОБА_1 під час розгляду його справи, пояснення з приводу притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП чи відмову від дачі пояснень, з огляду на складення протоколу про адміністративне правопорушення за іншою статтею - 210 КУпАП без визначення відповідної частини.

Суть адміністративного правопорушення вчиненого ОСОБА_1 в постанові викладена формально без конкретизації обставин та фактів встановлених щодо позивача ОСОБА_1 .

Особою, яка розглянула справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 зроблено висновки про вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП на підставі нічим не підтверджених, неконкретних даних які зазначені в постанові як встановлені факти. Будь-якого аналізу, правового обґрунтування висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП мотивів прийняття одних доказів та відхилення інших доказів в постанові не наведено.

Дані обставини вказують на невідповідність процедури даної справи щодо ОСОБА_1 положенням щодо об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 09.05.2022 ОСОБА_1 призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 зарахований у запас 09.05.2022 року.

Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.02.2023 №1/611 ОСОБА_1 проходив військову службу в період з 15.05.2022 по 17.01.2023.

Згідно з довідкою від 01.02.2023 ІНФОРМАЦІЯ_5 з ОСОБА_1 проведено рекламно-агітаційну, інформаційну, роз`яснювальну роботу щодо умов прийому та служби за контрактом у Збройних Силах України.

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 від 12.08.2024 ОСОБА_1 має пільги встановлені законодавством для ветеранів війни – учасників бойових дій п.19 ст.6.

Враховуючи, що жодних доказів на підтвердження підстав та належного виклику військовозобов`язаного ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 в оскаржуваній постанові не наведено, прийти до висновку про порушення ОСОБА_1 , який звільнений з військової служби 17.01.2023, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд позбавлений можливості.

Крім того, суд погоджується з доводами позивача, що постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки в ній відсутні відомості про найменування органу, який виніс постанову, зазначено лише, що її винесено ТВО начальника Литвиненком В.П., однак підпису ТВО начальника ОСОБА_3 постанова №R458156 від 02.04.2026 не містить.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Доказів на підтвердження правомірності винесеної постанови відповідачем суду не надано.

Відповідно до п.3 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню шляхом скасування постанови №R458156 від 02.04.2026 і закриття справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 139 КАС України судовий збір компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 77, 241-247, 257-263, 286, 295, 297 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову №R458156 від 02.04.2026 про накладення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП штрафу у сумі 17000.00 грн. – скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення.

Повне рішення складено 11.05.2026 року.

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя О.О. Тітова