Вирок від 05 травня 2026 р. у справі №183/1947/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1947/25

№ 1-кп/183/1408/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самар в залі Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, відомості по якому внесені 02.12.2024 року до ЄРДР за № 12024041350001588, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноград Харківської області, громадянину України, з середньо-спеціальною освітою, працюючого електромонтажником в КП «ЖИЛСЕРВІС», розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, -

за участі:

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

законного представника

неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 ,

потерпілого ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2024 року, близько 19 години 50 хвилин,водій ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (1,06 ‰), чим заздалегідь позбавив себе можливості об`єктивно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на задньому пасажирському сидінні якого сиділи ОСОБА_10 та його неповнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рухався по автодорозі О-041010 сполученням с.Черкаске - с.Зарічне.

Рухаючись у правій смузі руху зі сторони села Зарічне в напрямку села Черкаське Самарівського району Дніпропетровської області, в темну пору доби, на неосвітленій ділянці проїзної частини дороги, по сухому дорожньому покриттю, водій ОСОБА_3 , не передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, не діючи таким чином, щоб не піддавати загрозі життя та здоров`я громадян, діючи необережно, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху при відсутності зовнішніх факторів, які б змушували його порушувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України, після виникнення перешкоди для руху, яку водій об`єктивно був спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників об`їзду перешкоди та здійснив наїзд на неповнолітнього пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який рухався по правому краю проїзної частини дороги за напрямком руху транспортного засобу.

Своїми діями ОСОБА_11 грубо порушив вимоги п.п. 1,3, 1.5, 2.3 (б), 2.9 (а), 12.3 Правил дорожнього руху України, якими передбачено:

п. 1.3: «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.»;

п. 1.5: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.»;

п. 2.3: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 2.9: «водієві Забороняється»:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

п. 12.3: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників об`їзду перешкоди»

Порушення водієм ОСОБА_11 п. 12.3 Правил дорожнього руху України знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди – наїздом на неповнолітнього пішохода ОСОБА_8 .

Невиконання водієм ОСОБА_11 Правил дорожнього руху України призвело до настання даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого неповнолітньому пішоходу ОСОБА_8 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритих уламкових переломів тіл /діафізів/ лівих великогомілкової та малогомілкової кісток зі зміщенням, у своїй сукупності, відносяться до середнього ступеню тяжкості, оскільки зростання кісткової тканини у місці перелому відбувається у термін більше як 21 день, які відносяться до середнього ступеню тяжкості, оскільки зростання кісткових уламків в місці перелому відбувається в термін понад 21-ї доби (Згідно п. 2.2.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2861 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини, які лягли в основу обвинувачення, у скоєному розкаявся.

В судовому засіданні були досліджені докази вини обвинуваченого

ОСОБА_11 , а саме:

- витяг з кримінального провадження, відомості про яке внесені 05.12.2024 року до ЄРДР за № 12024041350001588

(а.п.36); - протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.12.2024 року під час проведення якого оглянуто місце ДТП, а також схема та фототаблиця до протоколу огляду місця ДТП (а.п.39-45,46,47-51); - довідка №5451 про тимчасову непрацездатність ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.п.53); - тестування ОСОБА_11 на алкоголь за технічного приладу Alcotest Drager, результат огляду 1.04%0, тест № 1434 від 04.12.2024 року, який визнано та залучено в якості речового доказу по даному кримінальному провадженню

(а.с.54, 85-86);

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, а саме

ОСОБА_11 від 05.12.2024 року

(а.с.55-58);

- висновок експерта від 31.12.2024 року за № СЕ-19/104-24/50513-ІТ за результатами проведення комплексної судової інженерно-транспорнтої експертизи, відповідно до якого рульове керування та робоча гальмівна система «ВАЗ-21063» номерний знак НОМЕР_1 на момент експертного огляду перебуває у працездатному стані. Оскільки рульове керування та робоча гальмівна система автомобіля «ВАЗ-21063» номерний знак НОМЕР_1 на момент експертного огляду перебувають у працездатному стані, то відповідь на дане питання позбавлена логічному сенсу.

(а.п.59-63); - протокол проведення слідчого експерименту від 14.01.2025 року, схемою та фототаблицею до нього, проведеного за участю водія ОСОБА_3 , у присутності понятих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , відповідно до якого ОСОБА_3 розказав та показав обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 04.12.2024 року,

(а.п.64-67,68,69-70); - висновок експерта від 19.02.2025 року за № СЕ-19/104-25/6508-ІТ, відповідно до якого в даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ-21063» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.12.2 та 12.3 ПДР України.

Водій автомобіля «ВАЗ-21063» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути наїзду своєчасним гальмуванням та зменшення швидкості автомобіля до швидкості пішоходів.

В діях водія ОСОБА_3 невідповідностей вимогам п.12.2 ПДР України.

В діях водія автомобіля «ВАЗ-21063» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п.12.3 ПДР України, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку з подією пригоди.

(а.п.71-74); - висновок експерта від 20.02.2025 року за № 32/3 відповідно до якого на підставі судово-медичної експертизи ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено, що тілесні ушкодження у вигляді закритих уламкових переломів тіл /діафізів/ лівих великогомілкової та малогомілкової кісток зі зміщенням, у своїй сукупності, відносяться до середнього ступеню тяжкості, оскільки зростання кісткової тканини у місці перелому відбувається у термін більше як 21 день, які відносяться до середнього ступеню тяжкості, оскільки зростання кісткових уламків в місці перелому відбувається в термін понад 21-ї доби (Згідно п. 2.2.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995), які виникли від дії тупих твердих предметів в область лівої нижньої кінцівки потерпілого, якими могли бути виступаючи частини автомобіля, при автомобільній травмі, та за давністю утворення можуть відповідати даті події вказаній в постанові (04.12.2024 року), що підтверджується даними медичних документів.

(а.п.75-76); - результати лабораторного дослідження крові та сечі ОСОБА_11

(а.с.91,92);

- висновок експерта від 13.02.2025 року за № 64-к, відповідно до якого ОСОБА_3 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, виявляв і в даний час виявляє психічний розлад у формі органічного емоційно лабільного розладу.

В період інкримінованого йому діяння він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

В теперішній час іспитований також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

(а.с.95-98).

Дослідивши наведені докази, суд вважає, що вони є належними та допустимими, оскільки вони, кожний окремо, а також в сукупності прямо підтверджують існування обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також вони є достовірними, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України. Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_11 встановленою та доведеною, а його дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 2861 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання

ОСОБА_11 відповідно до ст.ст. 50-52 КК України, суд обставин, які обтяжують покарання, визначених ст. 67 КК України, не встановив.

Обставинами, які пом`якшують покарання, визначеними ст. 66 КК України, слід вважати щире каяття ОСОБА_11 та добровільне відшкодування завданого збитку.

Також суд враховує, що ОСОБА_11 раніше не судимий, на обліку лікарів нарколога та фтизіатра не перебуває (а.п.99), за місцем працевлаштування характеризується позитивно (а.п.149), нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (а.п.150), є особою з інвалідністю 2 групи (а.п.151), приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (а.п.152), законний представник неповнолітнього потерпілого на суворому покаранні не наполягала (а.п.148).

Санкція ч. 1 ст. 2861 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п`яти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

З урахуванням обставин скоєння кримінального правопорушення, його наслідків, а також обраної позиції обвинуваченим ОСОБА_11 , який вину в скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, розкаявся в скоєному, добровільно в повній мірі відшкодував заподіяну шкоду, приніс свої пробачення потерпілому та його законному представнику, які його вибачення прийняли та просили призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі, те, що ОСОБА_11 був військовополоненим під час АТО, приймав участь у бойових діях, є інвалідом, донатив на ЗСУ та при можливості бажає продовжити службу в ЗСУ особисто, суд вважає, що призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, передбаченого санкцією зазначеної статті, буде занадто суворим, а призначення покарання, з застосуванням ст. 69 КК України, належним чином сприятиме виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого

ОСОБА_11 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експертів, а саме: які складають 3979 гривень 50 копійок (висновок №СЕ-19/104-24/50513-ІТ від 31.12.2024 року) (а.п.82) та 3183 гривень 60 копійок (висновок №СЕ-19/104-25/6508-ІТ від 19.02.2025 року) (а.п.83).

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2861 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів загальна сума яких становить 7 163 (сім тисяч сто шістдесят три) гривень 10 копійок.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.12.2024 року, із забороною прав відчуження, розпорядження та користування на транспортний засіб марки «ВАЗ-21063» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_14 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .

Речові докази:

- чек технічного приладу Alcotest Drager – залишити в матеріалах кримінального провадження;

- транспортний засіб марки «ВАЗ-21063» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_14 та зберігається на території СВ НРВП ГУНП в Дніпропетровській області – повернути фактичному користувачу ОСОБА_3 .

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно, після його проголошення.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1