Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №580/2309/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року справа № 580/2309/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гайдаш В.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, в якому просить:

1) визнати бездіяльність Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України протиправною через грубе порушення ст.ст. 3, 8, 17, 19, 21, 22, 58 та 64 Конституції України, які є прямої дії, рішень Конституційного Суду України, Європейського Суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів та зобов`язань, до яких приєдналася Україна, а також статей 43, 51, частин 1,4 ст.63 Закону №2262 та Постанов №45 і №704 щодо відмови ОСОБА_1 , у виготовленні та направленні до Головного управління довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку йому пенсії за відповідною посадою станом на 01 січня 2026 року з визначенням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом № 2262 на 01.01.2026 -3328,00 грн;

2) зобов`язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України виготовити та направити до Головного управління довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку мені пенсії за відповідною посадою станом на 01 січня 2026 року з визначенням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2026 - 3328,00 грн. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 8 і 14 до Постанови № 704, щомісячних (надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення для проведення перерахунку розміру пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача із заявою, в якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026, однак відповідач відмовив у виготовленні та наданні такої довідки.

Ухвалою від 12.03.2026 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представниця відповідача зазначає, що позивач проходив службу в Управлінні ДДУПВП у Черкаській області. Відповідно до пункту 1 Положення про Управління територіальний орган Міністерства юстиції України – Північно-Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі – територіальний орган) є органом державної влади, який утворюється для реалізації повноважень Міністерства юстиції України на території Житомирської, Черкаської та Чернігівської областей. Наказом Мін`юсту від 14.01.2026 № 90/5 затверджено нове Положення про Управління та в пункт 44 викладено в новій редакції: «здійснює підготовку та подання матеріалів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» особам, які проходили службу та були звільнені з територіального органу, з територіального органу, Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, територіальних органів Державної пенітенціарної служби, правонаступником яких є Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (крім управління Державної пенітенціарної служби в місті Києві та Київській області), з безпосередньо підпорядкованих територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, підприємств установ виконання покарань, а також приймає рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності зазначених осіб відповідно до законодавства». Отже, як на момент виникнення спірних правовідносин, так і після набрання чинності наказу Міністерства юстиції України від 14.01.2026 № 90/5, довідки про розмір грошового забезпечення для призначення (перерахунку) пенсій особам, які проходили службу та були звільнені з Управлінні ДДУПВП у Черкаській області, оскільки зазначене управління є безпосередньо підпорядкованим установі цього міжрегіонального управління. Зміна редакції пункту 44 Положення про Управління не передбачає і не могла передбачати передачі таких повноважень Департаменту з питань виконання кримінальних покарань. Крім того, представниця відповідача вказала, що пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). А тому у даному випадку уповноваженим органом визначено саме Управління, про що належним чином був повідомлений Пенсійний фонд України. Системний аналіз Порядку № 45, Положення про Північно-Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (у редакціях, чинних як на момент виникнення спірних правовідносин, так і після внесення змін наказом Мін`юсту від 14.01.2026 № 90/5), а також Положення про Департамент з питань виконання кримінальних покарань свідчить, що повноваження щодо підготовки та видачі довідок про розмір грошового забезпечення для призначення (перерахунку) пенсій чітко розмежовані залежно від місця проходження служби та органу безпосереднього підпорядкування установи. Оскільки позивач проходив службу та був звільнений з Управлінні ДДУПВП у Черкаській області, яке є безпосередньо підпорядкованим Північно-Центральному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, саме зазначене Управління є єдиним уповноваженим органом на підготовку та подання відповідних матеріалів і видачу довідок про розмір грошового забезпечення. Департамент з питань виконання кримінальних покарань відповідно до чинного нормативного регулювання здійснює такі повноваження виключно щодо осіб, які проходили службу в апаратах та установах, безпосередньо підпорядкованих Департаменту, що у даному випадку відсутнє, а тому у задоволені позовних вимог просить відмовити.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.

Суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області і отримує пенсію у відповідності до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ від 09.04.1992.

На звернення позивача щодо видачі оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2026 листом від 28 січня 2026 року № 447/П-36/3.2/11-26/9/3/23-26 відповідач відмовив, зазначивши, що Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та змінами, внесеними нею до Порядку № 45, зобов`язано Міністерство юстиції України забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розмір грошового забезпечення особам, які проходили службу в органах, підрозділах, закладах та установах виконання покарань Міністерства внутрішніх справ України, в Державній кримінально-виконавчий службі України (Державному департаменті з питань виконання покарань, Державній пенітенціарній службі та в Міністерстві юстиції України, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, для перерахунку пенсії з 01.01.2018. Інших рішень щодо перерахунку пенсії відповідно до Закону Уряд на цей час не приймав.

Дії відповідача щодо відмови в складанні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії позивач вважає протиправними, а тому звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі – Закон № 2262-ХІІ) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі – Порядок № 45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45 (пункт 3 Порядку № 45).

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі – Постанова № 704), якою збільшено розмір грошового забезпечення відповідних категорій службовців.

Відповідно до п. 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01.03.2018.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі –Постанова № 103).

Пунктом 1 Постанови № 103 передбачено, що перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній до прийняття Постанови № 103, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Згідно з п. 6 Постанови № 103 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови № 704 були внесені зміни, внаслідок яких п. 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.”.

Пункт 6 постанови КМУ № 103 втратив чинність у зв`язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18.

Тобто, саме з 29.01.2020 була відновлена дія п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018.

Таким чином, пункт 4 Постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 45 довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45.

Для отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивач звернувся із заявою до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.

Суд врахував, що відповідно до підпункту 32 пункту 3 Положення про Департамент з питань виконання кримінальних покарань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 101/5 від 15.01.2026 (далі – Положення № 101/5), основними завданнями Департаменту є організація підготовки та подання матеріалів для призначення (перерахунку) відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” пенсій особам, які проходили службу та були звільнені з апарату Державного департаменту України з питань виконання покарань, апарату Державної пенітенціарної служби України, Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України, управління Державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області, управління Державної пенітенціарної служби в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Департаменту та з безпосередньо підпорядкованих територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, підприємств установ виконання покарань та таборів для тримання військовополонених, а також прийняття рішення щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності зазначених осіб відповідно до законодавства.

Згідно з підпунктом 64 пункту 4 Положення № 101/5 Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює підготовку та подання матеріалів щодо осіб, які проходили службу та були звільнені з апарату Державного департаменту України з питань виконання покарань, апарату Державної пенітенціарної служби України, Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України, управління Державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області, управління Державної пенітенціарної служби в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Департаменту та з безпосередньо підпорядкованих територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, підприємств установ виконання покарань та таборів для тримання військовополонених, для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, а також приймає рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності зазначених осіб відповідно до законодавства.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 Положення про Північно-Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 90/5 від 14.01.2026 (далі – Положення № 90/5), територіальний орган Міністерства юстиції України – Північно-Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі – територіальний орган) є органом державної влади, який утворюється для реалізації повноважень Міністерства юстиції України на території Житомирської, Черкаської та Чернігівської областей.

Згідно з підпунктом 44 пункту 4 Положення № 90/5 територіальний орган відповідно до покладених на нього завдань здійснює підготовку та подання матеріалів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення з осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” особам, які проходили службу та були звільнені з територіального органу, Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, територіальних органів Державної пенітенціарної служби, правонаступником яких є Центральне міжрегіональне управління питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (крім управління Державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області), безпосередньо підпорядкованих територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, підприємств установ виконання покарань, а також приймає рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності зазначених осіб відповідно до законодавства.

Оскільки позивач проходив службу у відділі оперативного чергування, збору та узагальнення інформації Управлінні ДДУПВП у Черкаській області, то, враховуючи вищенаведені підпункти Положення № 90/5 та Положення № 101/5, суд вважає, що Департамент з питань виконання кримінальних покарань у спірних правовідносинах не є тим органом, який має видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Таким чином, суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах щодо видачі довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням виступає Центральне міжрегіональне управління питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Суд встановив, що у позові позивач не визначив Центральне міжрегіональне управління питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції як відповідача у справі. У свою чергу вимоги позивача у спірних правовідносинах до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань суперечать приписам КАС України у частині визначення відповідача.

Суд врахував, що відповідно до вимог КАС України визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Тобто саме суд на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені КАС України, ураховуючи завдання адміністративного судочинства, має визначити характер спірних правовідносин та суб`єктів, які є учасниками цих правовідносин (сторони спору), і за результатами цього вирішити відповідний спір.

Разом з тим, Верховний Суд у постановах від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19, від 20 січня 2021 року у справі № 203/2/19 дійшов висновку, що визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Згідно з ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Таким чином, без згоди позивача суд не може замінити первісного відповідача належним відповідачем, у зв`язку із чим процесуальним наслідком пред`явлення позову до неналежного відповідача є відмова в позові до нього.

Суд зауважує, що ця норма ст. 48 КАС України застосовується у поєднанні з визначеними статтею 9 цього Кодексу правилами та умовами змагальності та диспозитивності у адміністративному судочинстві, які, зокрема, передбачають, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Таким чином, Департамент з питань виконання кримінальних покарань в спірних правовідносинах, на переконання суду, не порушив права позивача, про захист якого він просить.

Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для ухвалення рішення по суті спору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ :

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ