Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №400/1754/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 р. № 400/1754/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Величко А.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання протиправним та скасування рішення, оформлене протоколом від 17.02.2025 року № 37 в частині; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту – Відповідач 1), з вимогами про: визнання протиправним та скасування рішення, оформлене протоколом №37 комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17 лютого 2025 року, в частині що стосується відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Зобов`язання комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі п.2 ч. З ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся з письмовою заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації до Збройних Сил України за п.2 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надавши необхідні підтверджуючі документи. Однак, за результатами розгляду заяви рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 оформленим протоколом від № 37 ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період було відмовлено. Відмову обґрунтовано тим, що Проте, згідно Повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 за №2176 від 19.02.2025 ОСОБА_1 повідомлено, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянуто заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та протоколом від 17 лютого 2025 року №37 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки та повідомила про призов ОСОБА_1 на загальних підставах.

Причиною відмови у повідомленні зазначено: у зв`язку з тим, що надання відстрочок за ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поширюється тільки на категорію громадян України, які є військовозобов`язаними. Також в ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» в порядку, визначеному п. 39-1 п. 8 громадяни з числа резервістів не підлягають призову під час особливого періоду громадяни визначені абзацами 4-12 частини 1 та частини другої статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Норми частини 3 ст. 23 зазначеного Закону не увійшли до переліку. Позивач вважає, що рішення про відмову в наданні відстрочки прийнято з порушенням чинного законодавства та підлягає скасуванню.

05.03.2025 р. відповідач надав відзив на позовну заяву, де представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що позивач 11.02.2025 року звернувся до комісії з питань надання відстрочок при ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - Комісія) із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією, на особливий період, на підставі п.2 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

За наслідками розгляду заяви та матеріалів Комісією 17.02.2025 року було прийнято рішення про відмову в наданні відстрочки позивачу, оскільки відповідно до наявного в матеріалах справи копії військового квитка позивача, він з квітня 2015 року по квітень 2016 року проходив строкову військову службу та відповідно до вимог ч. 1 ст.26-2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ): «В особливий період на службу у військовому оперативному резерві в обов`язковому порядку зараховуються особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров`я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві.Частина перша статті 26-2 в редакції Закону № 1769-УІІІ від 06.12.2016.

Відповідно до вказаної норми позивач наказом №90 командира в/ч НОМЕР_1 від 23.04.2016 року був зарахований до оперативного резерву першої черги про що свідчить запис у військовому квитку позивача.

Відповідно до вимог п. 8 ст. 39-1 закону №2232-ХІІ. «Призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період не підлягають також громадяни України, визначені абзацами четвертим - дванадцятим частини першої та частиною другою статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"».

Відповідно до вимог абз. 9 п.11 Постанови КМУ №154 від 23.02.2022 року «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки»: Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення:оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.11.2015 року Позивач був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 ст.402 КК України під час проходження строкової військової служби, до нього було застосовано вимоги ст.75 КК України і він був звільнений від відбуття показання з випробувальним терміном та після набрання вироком законної сили продовжував проходити строкову військову службу до закінчення терміну строкової служби.

Відповідно до вимог ст.89 КК України Позивач визнається таким, що не має судимості. Згідно вимог чинного законодавства України, позивач будучи не просто військовозобов`язаним, а резервістом оперативного резерву 1-ї черги не підпадає під дію п.8 ст.39-1 закону №2232-ХІІ та на цій підставі комісією було відмовлено в надані йому відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією, на особливий період, просить в задоволенні позову відмовити.

Справу розглянуто судом в порядку письмового провадження.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, судом встановлено:

ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно Витягу з наказу №3-К від 08.01.2025 року, виданого директором Приватної організації «Миколаївський приватний ліцей «Гіпаніс -ЕОС» Миколаївської області» ОСОБА_1 прийнято на посаду вчителя фізичної культури Приватної організації «Миколаївський приватний ліцей «Гіпаніс -ЕОС» Миколаївської області» з 09 січня 2025 року за основним місцем роботи, з оплатою згідно штатного розпису.

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання відстрочки від призову на підставі пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

За результатами розгляду заяви начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 було видано довідку ОСОБА_1 про надання йому відстрочки на підставі пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

11 лютого 2025 року ОСОБА_1 у зв`яку із закінченням строку наданої відстрчоки звернувся вдруге до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання відстрочки.

До заяви за вказівкою працівника ІНФОРМАЦІЯ_3 була надана лише довідка №2 від 06 лютого 2025 року, видана Приватною організацією (установою, закладом) «Миколаївський приватний ліцей «ППАНІС-ЕОС» Миколаївської області» , згідно якої ОСОБА_1 працює на посаді вчителя фізичної культури Приватної організації (установи, закладу) «Миколаївський приватний ліцей «ГІПАНІС-ЕОС» Миколаївської області» з 09 січня 2025 року за основним місцем роботи (наказ №3-К від 08.01.2025) на повну ставку (1,0).

Згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 за №2176 від 19.02.2025 ОСОБА_1 повідомлено, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянуто заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та протоколом від 17 лютого 2025 року №37 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки та повідомила про призов ОСОБА_1 на загальних підставах.

Причиною відмови у повідомленні зазначено: у зв`язку з тим, що надання відстрочок за ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поширюється тільки на категорію громадян України, які є військовозобов`язаними. Також в ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» в порядку, визначеному п. 39-1 п. 8 громадяни з числа резервістів не підлягають призову під час особливого періоду громадяни визначені абзацами 4-12 частини 1 та частини другої статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Норми частини 3 ст. 23 зазначеного Закону не увійшли до переліку.

Вважаючи рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.

Указом Президента України № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ(далі - Закон № 2232-ХІІ; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 Закону №2232-XII).Частиною одинадцятою статті 38 Закону № 2232-ХІІ призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

За приписами частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Преамбулою Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-XII (в редакції Закону на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 3543-XII) визначено, що цей Закон встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Абзацом 2 частини 1 статті 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено, що громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону N3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Статтею 23 даного Закону визначено перелік військовослужбовців, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації та яким може бути надана відстрочка від військової служби.

Пунктом 56 Порядку № 560 передбачено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

В свою чергу, ст. 23 ч.3 п. 2 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, на яку посилається позивач в якості правової підстави надання йому відстрочки, встановлює, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Відповідно до п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Додаток 5 до Порядку № 560 закріплює Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Так, наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки подають наступні документи, що підтверджують право на відстрочку: для наукових і науково-педагогічних працівників закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій - довідка закладу освіти або наукової установи (організації) про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати праці, диплом про науковий ступінь; для педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти -довідка закладу освіти про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати праці.

Відповідно до ч. 9 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до п.п. 6 п. 107-1 Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, затвердженогоУказом Президента України від 29 жовтня 2012 року № 618/2012 резервіст, зарахований до військового оперативного резерву, підлягає виключенню з військового оперативного резерву та звільненню зі служби у військовому резерві у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи права займати певні посади.

Позивач з 25.04.2016 прийнятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_6 , де перебуває на обліку як військовозобов`язаний.

На час подачі заяви на відстрочку 11.02.2025 року позивач не проходив службу у військовому резерві та не є резервістом оперативного резерву, оскільки через притягнення до кримінальної відповідальності був виключений з нього, та в силу положень чинного законодавства не може бути зарахований до числа резервістів, як на це вказує відповідач.

Відміток про зарахування до оперативного військового резерву позивача після відбування покарання згідно вироку суду від 27.11.2015 року та вилучення мобілізаційного припису 16.05.2017, військовий квиток позивача також не містить, що підтверджує протиправність дій відповідача щодо ненадання відстрочки позивачу як військовозобов`язаному з підстав, передбачених п.2 ч.3 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно Витягу з додатку «РЕЗЕРВ+», сформованого від 23.02.2025 року вбачається, що позивач має категорію обліку «військовозобов`язаний», що підтверджує відсутність у позивача статусу «Резервіст».

Відтак, з огляду на вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства суд вважає, що комісія ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка розглядала питання надання відстрочки ОСОБА_1 на підставі п.2 ч.3 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» неправомірно відмовила позивачу у наданні відстрочки, з підстав віднесення його до категорії обліку військовозобов`язаних громадян України «Резервіст» замість вірного відповідно до правового статусу позивача станом на час подачі заяви на відстрочку «Військовозобов`язаний».

Згідно з пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (Пункти 59-60 Порядку №560).

Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

За змістом положень пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Згідно з пунктом 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізації в особливий період і воєнний час. З метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації особа повинна надати необхідні документи, за результатами розгляду яких військовими органами комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку приймається рішення про наявність або відсутність в особи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Як встановлено судом, у січні 2025 року ОСОБА_1 вже звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання відстрочки від призову на підставі пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

За результатами розгляду заяви начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 було видано довідку ОСОБА_1 про надання йому відстрочки на підставі пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної-) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

При повторному зверненні до відповідача Рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 оформленим протоколом № 37 ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відмовлено.

Проаналізувавши зміст відповіді відповідача, норми чинного законодавства, суд зазначає, що Відповідач вже приймав рішення та тим саме продовжував строк про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 саме на підставі пунку 2 частини 3 статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги повністю, суд використовуючи повноваження передбачені ч.2 ст.9 КАС України, самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як розпорядника бюджетних коштів.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлене протоколом за № 37 від 17.02.2025 року, в частині що стосується відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

3.Зобов`язати Комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п. 2 ч.3 ст. 23 Закону Украни «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з урахуванням висновків суду.

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 1211,20 грн.

5. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко