Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №400/2569/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 р. № 400/2569/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , ,

до відповідачавійськової частини НОМЕР_1 , , військової частини НОМЕР_2 , ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до військової частини НОМЕР_1 і військової частини НОМЕР_2 про:

визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення позивача сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова № 168), при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;

зобов`язання військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошової компенсації позивачу за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки у розмірі 81 день та невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 31.08.2023 по 24.06.2024, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до наказу командира відповідача від 24.06.2024 № 183 йому нараховано грошову компенсацію за невикористану основну відпустку за 2022-2024 роки і додаткову відпуску як учаснику бойових дій всього за 81 день. Однак, при обчислені розміру компенсації за вищенаведені дні відпусток відповідач не врахував додаткову винагороду, установлену Постановою № 168, яка була йому виплачена за відповідний період. Позивач наполягає на тому, що додаткова винагорода, установлена Постановою № 168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що відповідно до довідки відповідача виплачувалась їй, а отже вона входить до складу його грошового забезпечення (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані нею дні щорічної відпустки.

У відзиві на позовну заяву від 08.04.2026 військова частина НОМЕР_1 заперечила проти позову і просила у його задоволенні відмовити. Відповідач обґрунтував відзив тим, що позивач подав цей позов з пропуском тримісячного строку звернення до суду. Крім цього, позивачу було нараховано і виплачено компенсацію за невикористані щорічну основну відпустку і додаткову відпустку як учаснику бойових дій у повному обсязі. Водночас при обчислені вказаної компенсації він правомірно не врахував розмір виплаченої позивачу додаткової винагороди, установленої Постановою № 168, оскільки вона за своєю правовою природою є одноразовим видом грошового забезпечення, а при обчислені компенсації за невикористані дні відпусток підлягають врахуванню лише щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення. Також на думку військової частини НОМЕР_1 належним відповідачем у цій справі є військова частина НОМЕР_2 , оскільки вона здійснює фактичні виплати грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 .

Позивач правом на подання відповіді на відзив, а військова частини НОМЕР_2 – відзиву на позовну заяву, у встановлений судом строк не скористалися.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

12.03.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надав позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у справі № 400/2569/26.

12.03.2026 військова частина НОМЕР_1 і 14.03.2026 військова частина НОМЕР_2 подали клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

24.03.2026 представниця позивача подала до Миколаївського окружного адміністративного суду заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

26.03.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні заяви представниці позивача від 24.03.2026 про поновлення строку звернення до адміністративного суду (у зв`язку з дотриманням строку звернення до суду), про відкриття провадження в адміністративній справі та про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу командира військової частин НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.06.2024 № 183 позивача виключено з 24.06.2024 зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку з його звільненням з військової служби у відставку, та наказано виплати йому компенсацію за невикористані щорічну основну відпустку за 2022-2024 роки і відпустку як учаснику бойових дій за період з 31.08.2023 по 24.06.2024.

11.12.2025 представниця позивача надіслала військовій частині НОМЕР_3 адвокатський запит про надання, зокрема, інформацію про те, чи було враховано при обчислені розміру компенсації за невикористані позивачем відпустки виплачену позивачу додаткову винагороду, установлену Постановою № 168.

У листі від 27.12.2025 № 2306 військова частина НОМЕР_3 зазначила, що відповідно до чинного законодавства додаткова винагорода, установлена Постановою № 168, не враховується під час розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з абзацом третім пункту 14 статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 162 Закону України «Про відпустки».

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі – державні органи).

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України встановлений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 746/32197 (далі – Порядок № 260).

Відповідно до пункту 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 2 розділу І Порядку № 260 встановлено, що грошове забезпечення включає:

щомісячні основні види грошового забезпечення;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260 визначено розміри додаткової винагороди, установленої Постановою № 168.

З вищевикладеного слідує, що при обчислені розміру компенсації військовослужбовцям за всі невикористані дні відпусток не враховуються виплачені їм усі винагороди незалежно від того, чи відносяться такі винагороди до щомісячних додаткових або до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, зокрема додаткова винагорода, установлена Постановою № 168.

Тому додаткова винагорода, установлена Постановою № 168, не підлягає врахуванню при обрахунку розміру компенсації за всі невикористані дні відпусток.

Аналогічний правовий висновок сформований у постанові Верховного Суду від 27.03.2025 у справі № 240/2921/23, від 24.04.2025 у справі № 380/24824/23, від 27.11.2025 у справі № 240/34321/23 і від 12.02.2026 у справі № 420/77/25.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що військова частина НОМЕР_1 правомірно не врахувала при обчислені та виплаті позивачу на виконання наказу командира військової частин НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.06.2024 № 183 компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та відпустки як учаснику бойових дій додаткової винагороди, установленої Постановою № 168.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовній вимоги не підлягають задоволенню повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». У матеріалах справи відсутні докази понесення відповідачами судових витрат.

Відтак суд не здійснював розподіл судових витрат у цій справі.

Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 і військової частини НОМЕР_2 відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. У разі подання апеляційного скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

5. Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 );

відповідачі:

військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 );

військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).

6. Повний текст рішення суду складений 12.05.2026.

Суддя В.Г.Ярощук