Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №400/361/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 р. № 400/361/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , ,

до відповідачавійськової частини НОМЕР_1 , ,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивачка) до військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач) про:

визнання протиправними дії відповідача щодо невключення позивачці щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова № 168), до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік 35 діб, 2023 рік – 5 діб, 2024 рік – 5 діб, а всього – 45 діб, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за період 2025 років – 14 діб;

зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» позивачці грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік 35 діб, 2023 рік – 5 діб, 2024 рік – 5 діб, а всього – 45 діб, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за період 2025 років – 14 діб, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, з врахуванням раніше виплачених сум.

23.01.2026 позивачка подала до Миколаївського окружного адміністративного суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просила:

визнати протиправними дії відповідача щодо невключення позивачці щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік 35 діб, 2023 рік – 5 діб, 2024 рік – 5 діб, а всього – 45 діб, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за період 2025 років – 14 діб;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» позивачці грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік 35 діб, 2023 рік – 5 діб, 2024 рік – 5 діб, а всього – 45 діб, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за період 2025 років – 14 діб, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, з врахуванням раніше виплачених сум.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідно до наказу командира відповідача від 01.10.2025 № 287 їй нараховано грошову компенсацію за невикористану основну відпустку за 2022-2025 роки і додаткову відпуску як учаснику бойових дій всього за 59 днів. Однак, при обчислені розміру компенсації за вищенаведені дні відпусток відповідач не врахував додаткову винагороду, установлену Постановою № 168, яка була їй виплачена за відповідний період. Позивачка наполягає на тому, що додаткова винагорода, установлена Постановою № 168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що відповідно до довідки відповідача виплачувалась їй, а отже вона входить до складу її грошового забезпечення (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані нею дні щорічної відпустки.

У відзиві на позовну заяву від 29.01.2026 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити. Відповідач обґрунтував відзив тим, що позивачці було нараховано і виплачено компенсацію за невикористані щорічну основну відпустку і додаткову відпустку як учаснику бойових дій у повному обсязі. Водночас при обчислені вказаної компенсації він правомірно не врахував розмір виплаченої позивачці додаткової винагороди, установленої Постановою № 168, оскільки вона за своєю правовою природою є одноразовим видом грошового забезпечення, а при обчислені компенсації за невикористані дні відпусток підлягають врахуванню лише щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення.

Позивачка правом на подання відповіді на відзив у встановлений судом строк не скористався.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

19.01.2026 ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі № 400/361/26 та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Справа № 400/361/26 перебувала у провадженні головуючого судді Мельника О.М.

Відповідно до наказу голови Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 № 33-к суддю ОСОБА_2 відраховано зі штату Миколаївського окружного адміністративного суду у зв`язку зі звільненням його на підставі рішенням Вищої ради правосуддя від 17.02.2026 № 215/0/15-26 у відставку.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 № 64/02-10 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 400/361/26» було здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2026 головуючим суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Ярощука В.Г.

19.02.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про прийняття адміністративної справи № 400/361/26 до свого провадження, про її розгляд спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу командира військової частин НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.10.2025 № 287 позивачку виключено з 01.10.2025 зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку з її звільненням з військової служби у запас, та наказано виплати їй компенсацію за невикористані щорічну основну відпустку за 2022-2025 роки і відпустку як учаснику бойових дій за 2025 рік.

18.11.2025 представниця позиваки надіслала відповідачу адвокатський запит про надання, зокрема, інформацію про те, чи було враховано при обчислені розміру компенсації за невикористані позивачкою відпустки виплачену їй додаткову винагороду, установлену Постановою № 168.

У листі від 27.11.2025 № 4087 відповідач зазначив, що відповідно до чинного законодавства додаткова винагорода, установлена Постановою № 168, не враховується під час розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з абзацом третім пункту 14 статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 162 Закону України «Про відпустки».

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі – державні органи).

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України встановлений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 746/32197 (далі – Порядок № 260).

Відповідно до пункту 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 2 розділу І Порядку № 260 встановлено, що грошове забезпечення включає:

щомісячні основні види грошового забезпечення;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260 визначено розміри додаткової винагороди, установленої Постановою № 168.

З вищевикладеного слідує, що при обчислені розміру компенсації військовослужбовцям за всі невикористані дні відпусток не враховуються виплачені їм усі винагороди незалежно від того, чи відносяться такі винагороди до щомісячних додаткових або до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, зокрема додаткова винагорода, установлена Постановою № 168.

Тому додаткова винагорода, установлена Постановою № 168, не підлягає врахуванню при обрахунку розміру компенсації за всі невикористані дні відпусток.

Аналогічний правовий висновок сформований у постанові Верховного Суду від 27.03.2025 у справі № 240/2921/23, від 24.04.2025 у справі № 380/24824/23, від 27.11.2025 у справі № 240/34321/23 і від 12.02.2026 у справі № 420/77/25.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач правомірно не врахував при обчислені та виплаті позивачці на виконання наказу командира військової частин НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.10.2025 № 287 компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та відпустки як учаснику бойових дій додаткової винагороди, установленої Постановою № 168.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовній вимоги не підлягають задоволенню повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». У матеріалах справи відсутні докази понесення відповідачами судових витрат.

Відтак суд не здійснював розподіл судових витрат у цій справі.

Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. У разі подання апеляційного скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

5. Учасники справи:

позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач: військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

6. Повний текст рішення суду складений 12.05.2026.

Суддя В.Г.Ярощук