Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №380/16219/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 рокусправа № 380/16219/25

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Янковська І.І.,

за участю:

представників позивача Антонюка І.Б.,

представників відповідача Качмарик Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу, -

в с т а н о в и в :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) (далі – позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ ВП 43968090) (далі – відповідач, ГУ ДПС у Львівській області, податковий орган), в якому просить визнати протиправними та скасувати повністю:

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 19.05.2025 №21932/13-01-24-08, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 795 125,50 грн. (з яких: 636 100,40 грн. податкового зобов`язання, 159 025,10 грн штрафних (фінансових) санкцій);

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 19.05.2025 №21933/13-01-24-08, яким застосовано штраф за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 5291,74 грн;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 19.05.2025 №21936/13-01-24-08, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 629 216,95 грн. (з яких: 503 373,56 грн. податкового зобов`язання, 125 843,39 грн штрафних (фінансових) санкцій);

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 19.05.2025 №21931/13-01-24-08, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 52 434,75 грн. (з яких: 41 947,80 грн. податкового зобов`язання, 10 486,95 грн штрафних (фінансових) санкцій);

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 19.05.2025 №21935/13-01-24-08, яким застосовано штраф за платежем адміністративні штрафи та інші санкції на суму 1 020,00 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Львівській області від 19.05.2025 №Ф-21928/13-01-24-08 на суму 237 380,00 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платника своєчасно не нарахованого єдиного внеску Головного управління ДПС у Львівській області від 19.05.2025 №21929/13-01-24-08 на суму 47 476,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач покликається на таке. Відповідно до наказу ГУ ДПС у Львівській області від 18.03.2025 №1828-ПП «Про проведення документальної планової перевірки платника податків – фізичної особи ОСОБА_1 » проведено планову виїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 . За результатами перевірки складено акт №17760/13-01-24-08-03/ НОМЕР_1 від 22.04.2025 «Про результати документальної планової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 , щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2023 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за той самий період» (далі – акт перевірки).

Перевіркою правильності визначення ФОП ОСОБА_1 витрат, відображених в декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу та документально підтверджених з даними про суми витрат, визначених в ході перевірки, відповідачем встановлено їх завищення у 2023 році на суму 2 796 519,80 грн.

Такі висновки відповідач обґрунтовує виключно тим, що до перевірки позивачем не надано первинні документи, які підтверджують придбання, оплату та реалізацію товарно-матеріальних цінностей (розеток, рамок, стабілізаторів напруги, проводу) на суму 2 796 519,80 грн. Крім того, відповідач стверджував, що зазначені ТМЦ не були реалізовані та відсутні на залишку, оскільки до перевірки не надано довідку про залишки ТМЦ.

Водночас, на вимогу податкового органу ФОП ОСОБА_1 до перевірки надано книги обліку доходів і витрат; всі первинні документи, що підтверджують понесені витрати, безпосередньо пов`язані з одержанням доходу; інформацію про рух коштів на розрахунковому рахунку, тощо. Вказана обставина не заперечується відповідачем та відображена в акті перевірки. При цьому, в акті перевірки відповідач не вказував про наявність недоліків, дефектів чи неналежного оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем формувались дані податкового обліку.

З цих підстав позивач вважає необґрунтованими висновки податкового органу про заниження ФОП ОСОБА_1 оподатковуваного доходу та податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, єдиного внеску та військового збору. Зазначає, що відповідач помилково стверджує про документальне непідтвердження витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) та відсутність доказів їх реалізації. Позивач наголошує, що надав усі необхідні первинні документи, включаючи банківські виписки та видаткові накладні, які підтверджують факт оплати та реалізації товару. Також позивач вказує на суперечливість висновків акта перевірки, де одночасно стверджується про непонесення витрат на придбання ТМЦ і про нереалізацію тих же ТМЦ. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 13.08.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач 29.08.2025 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що в ході перевірки ФОП ОСОБА_1 не було надано первинних документів, що підтверджують факт понесення та оплати витрат на придбання ТМЦ (розеток, рамок, стабілізаторів напруги, проводу) на суму 2 796 519,80 грн.: банківських виписок, платіжних доручень, фіскальних чеків, видаткових та податкових накладних, що підтверджують фактичну оплату коштів за товар. Також до перевірки не надано документів, що підтверджують фактичну реалізацію зазначених ТМЦ, та не надано довідки про залишки ТМЦ.

Представник відповідача вважає, що в ході аналізу первинних документів встановлено відмінність у номенклатурі ТМЦ, зокрема розбіжність кодів УКТ ЗЕД між накладними на придбання та реалізацію.

З урахуванням наведеного, представник відповідача вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. У задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.

Представниками позивача подано додаткові пояснення.

Разом з додатковими письмовими поясненнями надано суду копії всіх первинних документів, які були предметом дослідження під час перевірки, підтверджують факти придбання та реалізації товарно-матеріальних цінностей та відображені у складі доходів та витрат. Додатково представники позивача зазначили, що відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства під час перевірки використано дані реєстру податкових накладних, а не дані книги обліку доходів і витрат та первинні документи.

Щодо розбіжностей у найменуванні товарів представник позивача пояснив, що наказом ФОП ОСОБА_1 від 03.01.2020 №1-Н затверджено внутрішню номенклатуру товарів, яка дозволяє відображати ТМЦ в первинних документах та системах обліку під уніфікованими найменуваннями, відмінними від назв, використаних постачальниками. У видаткових накладних (первинних документах) зазначено артикул виробника, що дозволяє ідентифікувати товар, а код УКТ ЗЕД зазначено у зареєстрованих податкових накладних, які не вважаються первинними документами.

Крім того представник позивача покликається на те, що формальні недоліки в оформленні первинних документів не є безумовною підставою для висновку про недотримання платником вимог законодавства, якщо фактичний рух активів та зміни у власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю дійсно мали місце.

Представник відповідача подала додаткові пояснення.

Зазначила, що за результатами аналізу долученої позивачем довідки про зведені дані придбаних та реалізованих товарно-матеріальних цінностей необхідно наголосити, що у долучених позивачем видаткових і податкових накладних на реалізацію кожен елемент номенклатури не відповідає придбаній номенклатурі. ФОП ОСОБА_1 в період, що перевірявся, здійснювала виключно діяльність з купівлі-продажу товарів, не здійснюючи їх виробництво, а тому незрозуміло чому номенклатура придбаних та реалізованих товарів відрізняється.

Ухвалою судового засідання від 19.01.2026 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Судові засідання неодноразово відкладалися за клопотаннями сторін та для подання доказів та додаткових пояснень.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях. Просили суд позов задовольнити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив та додаткових поясненнях. Просили суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем (РНОКПП НОМЕР_1 ), в період, що охоплений перевіркою перебувала на загальній системі оподаткування та була зареєстрована платником ПДВ. Основними видами діяльності позивача є: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний); 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку і зображення; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

На підставі наказу №1828-ПП від 18.03.2025 та плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів оподаткування на 2025 рік, посадовими особами ГУ ДПС у Львівській області проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності платника – ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2017 по 31.12.2023, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2023.

За результатами перевірки складено акт № 17760/13-01-24-08-03/ НОМЕР_1 від 22.04.2025 «Про результати документальної планової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки - НОМЕР_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з « 01» січня 2017р. по « 31» грудня 2023р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з « 01» січня 2017р. по « 31» грудня 2023р.» (далі – Акт перевірки).

Відповідач в Акті перевірки сформував висновки про порушення ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 31.12.2023 норм податкового законодавства, зокрема:

- вимог п. 167.1 ст.167, п. 177.2 п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб за 2023 рік в сумі 503373,56 грн;

- вимог п.177.10 ст.177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в частині неналежного ведення обліку доходів та витрат за 2019 рік;

- вимог пп.1.2, 1.3, 1.6 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX, пп. 163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 . року № 2755-VІ (зі змінами і доповненнями), в результаті чого занижено військовий збір на 41947,80 грн;

- вимог п.4 ч.1 ст.4, п.4 ч.2 ст.6, ч.1 п.3 ст.7, п.11 ст.8 ст.9 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено суму єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок за 2023 рік в сумі 237380,00 грн;

- вимог п.185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, пп. б п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, в результаті встановлено заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму заниження податкового зобов`язання за грудень 2023 року на загальну суму ПДВ 636100,40 грн;

- вимог п.201.1, п.201.2, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПКУ в частині відсутності реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість на загальну суму 639883,87 грн. Відповідальність за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачена ст.120-1 ст. 1201.2 ПКУ;

- вимог п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, про що складено акт від 22.04.2025 №637/13-01-24-08-03/ НОМЕР_1 ;

- вимог пп.”б” п.176.2.ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) в частині несвоєчасне подання податкової звітності про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь платника податків за І квартал 2019 року та IV квартал 2022 року.

Обґрунтування висновків податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства, що призвело до заниження податкових зобов`язань по податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, військовому збору та єдиному внеску, викладені відповідачем в підпункті 2.1.2 пункту 2.1 розділу 2 Акту перевірки.

Так, відповідач на с.13 Акту перевірки вказав:

«В ході перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено включення до складу вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей (розеток, рамок стабілізаторів напруги, проводу), що реалізовані суми у розмірі 2 796 519,80 грн. (з врахуванням інформації про стан кредиторської заборгованості, наданої платником до перевірки в сумі 383982,20 грн без ПДВ), яка документально не підтверджена, оскільки за результатом аналізу наданих до перевірки документів та реєстру податкових накладних встановлено, що вищезазначені ТМЦ придбавались у значних кількостях, однак не реалізовані станом на 31.12.2023 та відсутні на залишку (інформація про залишки ТМЦ до перевірки не надана, про що складено відповідний акт). Зведені дані про придбані, не реалізовані та відсутні ТМЦ у цінах придбання наведені в Додатку №1 до Акту перевірки. До перевірки не представлено первинні документи, що підтверджують факт понесення та оплати даних витрат, та факт їх реалізації: банківські виписки, платіжні доручення, фіскальні чеки або інші документи, які підтверджують фактичну сплату коштів за товар, видаткові і податкові накладні.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують понесені платником податку витрати, обов`язковість введення і зберігання яких передбачено ПКУ та інших документів, однак до перевірки не надано первинні документи, що підтверджували б понесення ФОП ОСОБА_1 витрат на суму 2 796 519,80 грн. Підставою такого твердження слугує відсутність відповідних, складених згідно з чинним законодавством, первинних документів, які б підтверджували фактичне надання послуг чи інших витрат, понесених підприємцем, їх оплату, зв`язок з господарською діяльністю підприємця, та фактичне використання у власній підприємницькій діяльності. Виходячи з наведеного, в ході перевірки не можливо дослідити пов`язаність даних витрат із господарською діяльністю підприємця.

Таким чином, витрати в сумі 2796519,80 грн. безпідставно віднесені підприємцем до Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, чим порушено, п. 177.2, п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями).

Перевіркою правильності визначення ППФО ОСОБА_1 чистого оподатковуваного доходу, відображеного в деклараціях про доходи, з даними про суми чистого оподатковуваного доходу, визначеними в ході перевірки, встановлено його заниження за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 в сумі 2 796 519,80 грн».

Суд встановив, що в Додатку №1 до Акту перевірки відповідач вказав перелік товарно-матеріальних цінностей, які відображені позивачем у складі придбання, однак не реалізовані станом на 31.12.2023 та відсутні на залишку товарно-матеріальних цінностей, оскільки позивачем не надано довідку про залишки товарно-матеріальних цінностей. При цьому, до таких висновків відповідач дійшов за результатами аналізу наданих до перевірки документів та даних реєстру податкових накладних.

З цих підстав податковий орган вказав про заниження ФОП ОСОБА_1 сум податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження підприємницької діяльності в сумі 503373,56 грн, військового збору на 41947,80 грн, єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок за 2023 рік в сумі 237380,00 грн та податку на додану вартість за грудень 2023 року на загальну суму ПДВ 636100,40 грн.

Крім цього, відповідач вказав про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у зв`язку з ненаданням платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю. Зокрема, на вимогу податкового органу позивачем не надано довідку про залишок товарно-матеріальних цінностей станом на 31.12.2023.

Також в акті перевірки зазначено, що згідно з представленими ФОП ОСОБА_1 до перевірки документами, а саме: банківськими виписками, рахунками, видатковими та податковими накладними, а також згідно з даними підсистеми «Єдиний реєстр податкових накладних» встановлено, що позивач за перевірений період з 01.01.2017 по 31.12.2023 не в повному обсязі реєструвала податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: за вересень 2023 року не зареєстровано на суму ПДВ 3783,47 грн; за грудень 2023 року не зареєстровано на суму ПДВ 636100,40 грн. Всього за перевірений період ФОП ОСОБА_1 , не зареєструвала податкових накладних по ТМЦ, що використано в негосподарській діяльності платника податку на загальну суму ПДВ 639883,87грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки щодо виявлених порушень ФОП ОСОБА_1 05.05.2025 подала до Головного управління ДПС у Львівській області заперечення на акт перевірки.

Суд встановив, що до заперечень на Акт перевірки позивач долучила копії первинних документів за період з 2017 року по 2023 рік всього на 9030 аркушах. Копії цих документів долучені також представником позивача до матеріалів справи.

ГУ ДПС у Львівській області за результатами розгляду заперечення на Акт перевірки надіслано позивачу лист від 15.05.2025 №1754/6/13-01-24-08 «Про надання відповіді на заперечення», в якому повідомлено, про прийняття рішення про відповідність висновків зазначених в акті перевірки вимогам чинного законодавства.

На підставі висновків Акту перевірки про безпідставне відображення позивачем в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік витрат, що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу в сумі 2796519,80 грн, ГУ ДПС у Львівській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №21936/13-01-24-08, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 629 216,95 грн (з яких: 503 373,56 грн податкового зобов`язання, 125 843,39 грн штрафних (фінансових) санкцій);

- податкове повідомлення-рішення №21932/13-01-24-08, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 795 125,50 грн. (з яких: 636 100,40 грн податкового зобов`язання, 159 025,10 грн штрафних (фінансових) санкцій);

- податкове повідомлення-рішення №21931/13-01-24-08, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 52 434,75 грн (з яких: 41 947,80 грн податкового зобов`язання, 10 486,95 грн штрафних (фінансових) санкцій);

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платника своєчасно не нарахованого єдиного внеску №21929/13-01-24-08 на суму 47 476,00 грн, та

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-21928/13-01-24-08 на суму 237 380,00 грн.;

Крім цього, у зв`язку з відсутністю доказів реєстрації позивачем податкових накладних на загальну суму ПДВ 639883,87 грн відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №21933/13-01-24-08, яким застосовано штраф за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 5291,74 грн.

За ненадання позивачем до перевірки довідки про залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 31.12.2023 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №21935/13-01-24-08, яким застосовано штраф за платежем адміністративні штрафи та інші санкції на суму 1 020,00 грн.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вимогою та рішенням про застосування штрафних санкцій позивач 27.05.2025 оскаржив їх в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 25.07.2025 №21553/99-00-06-01-01-02-06, від 28.07.2025 №21668/99-00-06-01-01-02-06 згідно з якими залишено скаргу без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 19.05.2025 №21932/13-01-24-08, №21933/13-01-24-08, №21936/13-01-24-08, №21931/13-01-24-08, №21935/13-01-24-08, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.05.2025 №Ф-21928/13-01-24-08 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платника своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 19.05.2025 №21929/13-01-24-08 без змін

Вважаючи спірні рішення ГУ ДПС у Львівській області протиправними, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних рішень та вимоги податкового органу суд дослідив доводи сторін з приводу спірних правовідносин з посиланням на відповідні докази та вирішуючи спір керувався таким.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначено нормами Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Положенням пункту 14.1.36 статті 14 ПУ України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку (пункт 22.1 статті 22 ПК України).

Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затверджено наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745 (надалі за текстом - «Порядок»).

Пунктом 5 Розділу ІІ Порядку установлено, що факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

За змістом пункту 4 Розділу ІІІ Порядку в описовій частині акта (довідки) документальної перевірки: зазначаються первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку; наводяться регістри бухгалтерського обліку, кореспонденція рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення. У разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначається перелік цих документів.

Аналіз наведених норм законодавства, в контексті спірних правовідносин, дає підстави суду дійти висновку про те, що податковий орган з метою перевірки правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності, а також правильності визначення витрат, безпосередньо пов`язаних з цією діяльністю, повинен дослідити надані платником первинні документи, результати чого викласти в акті перевірки.

В даному випадку відповідач дослідив надані позивачем первинні документи та за результатами перевірки правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності порушень не встановив.

Водночас висновок про завищення позивачем суми витрат, безпосередньо пов`язаних з господарською діяльністю, ґрунтується на тому, що ФОП ОСОБА_1 на надала до перевірки первинних документів та довідки про залишки товарно-матеріальних цінностей.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 177.1 статті 177 ПК України доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 177.2 статті 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Відповідно до пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

- обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми податків, зборів, пов`язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об`єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, роялті на користь правовласників, як винагорода за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов`язаних з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Не включаються до складу витрат підприємця:

витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;

витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим - десятим підпункту 177.4.6 цього пункту;

документально не підтверджені витрати;

витрати, щодо яких за сукупністю умов здійснення операції є підстави вважати, що наявні обставини (факти) свідчать про її здійснення з метою надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави);

витрати, які контролюючий орган не враховує (не визнає) внаслідок того, що відповідно до законодавства встановлено, що операція здійснена від імені та/або в інтересах платника податку з метою надання неправомірної вигоди під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 369, 369-2 Кримінального кодексу України, прямо чи опосередковано (через третіх осіб), незалежно від розміру неправомірної вигоди.

Таким чином, зміст вищенаведених норм свідчить про те, що необхідною умовою для віднесення витрат, понесених платником податку на придбання товарів (послуг), до складу витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб, є безпосередній зв`язок з отриманням доходу.

Відповідно до пункту 177.10 статті 177 ПК України фізичні особи-підприємці зобов`язані вести облік доходів і витрат та мати підтвердні документи щодо їх походження.

Пунктом 1 розділу І Порядку ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами-підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 №261 (далі – Порядок №261), встановлено, що записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати здійснюються на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід / понесено витрати. Момент виникнення витрат при реалізації ТМЦ безпосередньо пов`язаний з моментом отримання доходу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. При цьому, відповідно до абзацу 3 пункту 44.7 ПК України платник податків має право надати ці документи протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання запиту, разом з поясненнями.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платника, зокрема з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.5 ст. 185 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та думою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно до п.200.2 ст.200 ПК при позитивному значенні суми; розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України передбачено, що на дату виникнення Податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному Законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до п.201.2 ст.201 ПКУ форма та порядок заповнення податкової накладної затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно п.201.4 ст.201 ПКУ платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику Протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з Урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових Операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).

Відповідно до п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на Поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни укласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Щодо податкових повідомлень-рішень №21932/13-01-24-08, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 795 125,50 грн., №21936/13-01-24-08, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 629 216,95 грн., №21931/13-01-24-08, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 52 434,75 грн; №21935/13-01-24-08, яким застосовано штраф за платежем адміністративні штрафи та інші санкції на суму 1 020,00 грн. вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-21928/13-01-24-08 на суму 237 380,00 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платника своєчасно не нарахованого єдиного внеску №21929/13-01-24-08 на суму 47 476,00 грн.

Суд встановив, що підставою для прийняття зазначених рішень стало твердження відповідача про безпідставне включення ФОП ОСОБА_1 до витрат суми 2 796 519,80 грн. – вартості ТМЦ (розеток, рамок, стабілізаторів напруги, проводу), що документально не підтверджена.

Відповідач підтверджує факт придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 6 490 032,36 грн та їх реалізацію на суму 3 693 512,56 грн, однак заперечує факт реалізації позивачем товарів на суму 2 796 519,80 грн, оскільки позивачем не надано до перевірки первинних документів, якими підтверджується продаж, а також не надано довідку про залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 31.12.2023. Перелік придбаних та не реалізованих товарно-матеріальних цінностей, вартість яких відображена у складі витрат, пов`язаних з діяльністю платника податків, наведено відповідачем в Додатку №1 до Акту перевірки.

Водночас, такі твердження відповідача спростовані позивачем долученими до матеріалів справи копіями первинних документів, які надавались ФОП ОСОБА_1 під час перевірки, в тому числі разом з запереченнями на акт, та якими підтверджується факт реалізації товарно-матеріальних цінностей, відображених в Додатку №1 до Акта перевірки.

З урахуванням наведеного суд критично оцінює доводи відповідача щодо відсутності первинних документів, що підтверджують факт понесення та оплати витрат, та факт реалізації ТМЦ (банківські виписки, платіжні доручення, фіскальні чеки або інші документи, які підтверджують фактичну сплату коштів за товар, видаткові і податкові накладні), оскільки матеріалами справи підтверджується надання позивачем видаткових накладних на придбання та реалізацію товарів, а також банківських виписок як під час проведення перевірки так і разом із запереченнями до акта.

Суд зазначає, що відповідач під час перевірки на надавав оцінки вказаним доказам, що свідчить про неповноту дослідження обставин справи та формальний підхід при прийнятті оскаржуваних рішень.

Враховуючи те, що відповідач не заперечує отримання позивачем доходу від господарської діяльності суд зазначає, що за правилами статті 177 ПКУ та Порядку №261 отримання такого доходу є невід`ємним від процесу понесення витрат на придбання відповідних ТМЦ, а тому твердження відповідача про неможливість включення вартості реалізованого товару до складу витрат є безпідставним та таким, що суперечить фактичним обставинам справи.

Крім того суд акцентує увагу на законодавчо встановленому зв`язку між доходами та витратами фізичної особи-підприємця, оскільки згідно з пунктом 177.2 ст. 177 ПКУ та нормами Порядку №261, витрати на загальній системі оподаткування визнаються лише у момент отримання доходу від реалізації відповідних активів. З огляду на те, що факт отримання ФОП ОСОБА_1 доходу від продажу товарно-матеріальних цінностей протягом 2023 року є підтвердженим і не оспорюється відповідачем, позивач обґрунтовано включив витрати на придбання цих ТМЦ до податкової звітності на підставі наявних первинних документів, що повністю відповідає принципу відповідності доходів та витрат у податковому обліку.

При цьому суд враховує, що документально підтверджене надходження коштів від продажу конкретних товарів є об`єктивним доказом їх фактичного придбання та подальшого відчуження у межах господарської діяльності, що повністю спростовує твердження відповідача про відсутність реалізації зазначених цінностей та виключає можливість донарахування податкових зобов`язань.

Доводи відповідача про непідтвердження залишків товарів суд вважає неспроможними, оскільки податковий орган не був обмежений у праві самостійно встановити їх обсяги під час перевірки, а посилання на ненадання позивачем довідок довільної форми не звільняє контролюючий орган від обов`язку об`єктивно встановити фактичні обставини.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на використання ТМЦ поза межами господарської діяльності підприємця, тоді як протилежні твердження контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях.

Щодо аргументів відповідача про ненадання позивачем довідки про залишки ТМЦ суд враховує, що нормами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ст. 44 ПК України визначено вичерпний перелік документів, що підтверджують дані податкового обліку, до якого довідка про залишки у довільній формі не належить.

Відтак, ненадання документа, обов`язковість складання та зберігання якого не встановлена законом, не може кваліфікуватися як порушення вимог податкового законодавства та не є законною підставою для виключення понесених позивачем витрат зі складу податкової звітності та накладення штрафу за не подання документів.

Стосовно доводів відповідача щодо розбіжностей у найменуванні товарів та кодах УКТ ЗЕД суд зазначає, що вказана обставина не відображена в акті перевірки та не була підставою для прийняття оскаржуваних рішень, а тому не береться судом до уваги.

Крім того суд враховує надані позивачем докази, згідно з якими ФОП ОСОБА_1 наказом від 03.01.2020 №1-Н «Про можливість обліку товарів під найменуванням із затвердженої внутрішньої номенклатури» запроваджено внутрішню номенклатуру товарів, що є обґрунтованим заходом для уніфікації обліку та оптимізації документообігу. Суд наголошує, що відображення товарів у первинних документах та облікових системах під найменуваннями, що відповідають цій затвердженій номенклатурі, дозволяє належним чином ідентифікувати активи та зміст господарських операцій, а відтак не може свідчити про невідповідність ТМЦ. При цьому, код УКТ ЗЕД є реквізитом податкової накладної, яка не має статусу первинного документа у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тоді як у видаткових накладних товар ідентифікується в тому числі й за артикулом виробника. Враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють достовірно встановити обсяг та учасників господарських операцій, формальні розбіжності у номенклатурі чи кодах не можуть бути підставою для невизнання реальності здійснених операцій та заперечення права платника на формування витрат.

Суд також не бере до уваги додаткові пояснення податкового органу, в яких представник відповідача покликається на розбіжність в номенклатурі придбаних та реалізованих позивачем товарно-матеріальних цінностей, оскільки ці обставини не відображені в акті перевірки та не були підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Поряд із вищевикладеним суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та положеннями Порядку № 88, визначальною ознакою первинного документа є його здатність підтверджувати факт здійснення господарської операції. Суд зазначає, що неістотні недоліки у документах не є підставою для заперечення реальності операцій, якщо наявні реквізити дозволяють ідентифікувати дату, зміст, обсяг та учасників процесу. Оскільки долучені до матеріалів справи видаткові накладні та банківські виписки містять усі необхідні дані для встановлення суті та вимірників проведених операцій, вони мають належну юридичну силу та є достатньою підставою для формування податкового обліку.

З урахуванням встановлених обставин у справі та досліджених доказів, суд вважає висновки акта перевірки у дослідженій вище частині необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення від 19.05.2025 №21932/13-01-24-08, №21936/13-01-24-08, №21931/13-01-24-08, №21935/13-01-24-08, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-21928/13-01-24-08 та рішення про застосування штрафних санкцій №21923/13-01-24-08 від 19.05.2025 протиправними та такими, які необхідно скасувати.

Щодо податкового повідомлення-рішення №21933/13-01-24-08, яким застосовано штраф за відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст. 120№ ПК України на суму 5291,74 грн;

Суд зазначає, що відповідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, підтвердженням реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, які до матеріалів справи позивачем не долучено. Тобто, позивачем не спростовано висновків Акту перевірки про відсутність факту реєстрації податкових накладних у вересні та грудні 2023 року на загальну суму ПДВ 639883,87 грн.

Суд не бере до уваги доводів позивача про відсутність можливості зареєструвати спірні податкові накладні у зв`язку з зупиненням їх реєстрації податковим органом.

Так, відповідно до пункту 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

В пункті 5 Порядку №520 наведено перелік документів, які платник податку має право подати для розгляду та вирішення питання про реєстрацію податкової накладної.

Згідно з пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 Порядку №520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 1201.2 статті 1201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.

У разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Позивачем не надано суду доказів подання податковому органу протягом 365 днів після зупинення реєстрації податкових накладних письмових пояснень та копій документів, необхідних для реєстрації таких податкових накладних. Тобто позивачем не вживались заходи для реєстрації податкових накладних у строки, передбачені пунктом 201.1 статті 201 ПК України, що є підставою для застосування штрафної (фінансової) санкції у встановленому законодавством порядку та розмірі.

З огляду на вищезазначене, суд не вбачає правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №21933/13-01-24-08 від 19.05.2025, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 15094,68 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 19.05.2025 №21932/13-01-24-08, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 795 125,50 грн. (з яких: 636 100,40 грн. податкового зобов`язання, 159 025,10 грн штрафних (фінансових) санкцій).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 19.05.2025 №21936/13-01-24-08, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 629 216,95 грн. (з яких: 503 373,56 грн. податкового зобов`язання, 125 843,39 грн штрафних (фінансових) санкцій).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 19.05.2025 №21931/13-01-24-08, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 52 434,75 грн. (з яких: 41 947,80 грн. податкового зобов`язання, 10 486,95 грн штрафних (фінансових) санкцій).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 19.05.2025 №21935/13-01-24-08, яким застосовано штраф за платежем адміністративні штрафи та інші санкції на суму 1 020,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Львівській області від 19.05.2025 №Ф-21928/13-01-24-08 на суму 237 380,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платника своєчасно не нарахованого єдиного внеску Головного управління ДПС у Львівській області від 19.05.2025 №21929/13-01-24-08 на суму 47 476,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області (місцезнаходження: 79026, вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ ВП 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 15094 (п`ятнадцять тисяч дев`яносто чотири) грн. 68 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 11.05.2026.

Суддя Р.І. Кузан