Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №380/16357/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 рокусправа № 380/16357/25

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючої - судді Потабенко В.А.,

за участі секретаря судового засідання – Согор А.Н.,

представника позивача – Биця І.А., згідно договору,

представника відповідача – Черевки М.М., згідно наказу,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових – повідомлень рішень,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (далі – ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), у якій просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Головним управління ДПС у Львівській області, №36987/13-01-24-08 від 28.08.2024, №36983/13-01-24-08 від 28.08.2024, №36981/13-01-24-08 від 28.08.2024, №36984/13-01-24-08 від 28.08.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючим органом було порушено процедуру проведення перевірки та узгодження податкового зобов`язання з позивачем. «Р2Р платежі» (від англ. peer-to-peer або person-to-person) це переказ грошей між двома фізичними особами, без посередництва банків чи інших фінансових установ. Це зручний спосіб оплати, який дозволяє швидко та легко переказувати кошти, наприклад, повертати борг, ділитися витратами або надсилати гроші родичам. Це також можуть бути перекази між власними рахунками однієї і тієї ж особи. 3 наданих відповідачем документів незрозуміло, які саме операції були визначені ним як дохід позивача. Відтак, ці обставини потребують детального дослідження. За таких обставин просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 18.08.2025 було залишено позовну заяву без руху.

27.08.2025 за вх. № 69530 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 01.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, без виклику сторін.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх. № 74897 від 18.09.2025), де зазначив, що відповідно до листа ДПС України за № 8651/7/99-00-24-01-02-07 від 26.03.2024 надано інформацію Національного банку України листом від 20.03.2024 №24 0006/21625/БТ щодо зазначених обсягів переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р – платежів) у 2023 році. Згідно з листом Національного банку України під час нагляду за надавачам платіжних послуг, а також аналізу операцій фізичних осіб, проведеного, у тому числі за результатами опрацювання звернень Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, виявлено схему обходження заборони здійснення платежів на користь осіб, які організовують, проводять азартні ігри на території України без відповідної ліцензії на вебсайтах або які надають послуги щодо доступу до таких азартних ігор з використанням ЕПЗ, емітованих українськими банками. За результатами виконання наглядових функцій установлено, що для поповнення рахунків гравці на вебсайтах для азартних ігор, що діють без відповідної ліцензії, використовувалися перекази між рахункам фізичних осіб з використання реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) за схемою, де: гравець під час реєстрації на вебсайті отримував реквізити ЕПЗ іншої фізичної особи та переказував кошти цій фізичній особі; після вищезазначеного переказу рахунок гравця на сайті для азартних ігор поповнювався, і він далі виконував ставки та використовував послуги казино; кошти, що надходили за реквізитами ЕПЗ, наданими на вебсайті, переказувалися на інші рахунки фізичних осіб та знімались готівкою. Отже, Національний банк України виявив інформацію, що може свідчити про наявні факти порушення податкового законодавства в аспекті ухилення від сплати податків. ДПС України при опрацюванні зазначеної інформації забезпечено направлення/вручення платникам податків повідомлень про обов`язок подання декларації про майновий стан та доходи за звітний (податковий) 2023 рік та залучено до декларування зазначених платників податків, а у разі невиконання платниками податків податкового обов`язку - здійснено контрольно-перевірочні заходи з урахуванням вимог та обмежень, встановлених Кодексом. В даному переліку зазначено позивача, тому ГУ ДПС відповідно до функцій контролюючого органу було вжито необхідні заходи, а саме проведено перевірку. Перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 платник податків - фізична особа ОСОБА_1 отримав дохід у вигляді - інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Податкового кодексу України, в розмірі 5984980,00 грн., який згідно з Податковим кодексом України підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податку в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). ОСОБА_2 надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення через АТ «Укрпошта», що підтверджується інформацією про відстеження пересилання поштового відправлення за номером штрихкодового ідентифікатора №0600931890236 від 17.06.2024 на зареєстровану податкову адресу, а саме: АДРЕСА_1 , наказ ГУ ДПС у Львівській області «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 )» від 13.06.2024 № 3118-ПП і повідомлення від 14.06.2024 №415/13-01-24-08-08, у якому було зазначено, що з 22.07.2024 буде проводитись документальна позапланова невиїзна перевірка та необхідно, починаючи із зазначеного терміну, забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема первинні та інші документи, які підтверджують отримання доходів і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС. Конверт повернувся 03.07.2024 з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Тобто, ОСОБА_1 не надав до перевірки первинних документів і відомостей, пов`язаних з виникненням доходу, про що складено акт від 26.07.2024 «Про ненадання документів до перевірки». Акт про результати проведеної перевірки від 29.07.2024 №31844/13-01-24-08 03/3782905631 надіслано ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу: АДРЕСА_1 , однак такий лист повернувся до контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання». На підставі вищезазначеного акту перевірки сформовано оскаржувані податкові повідомлення рішення, які також надіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу позивача. На момент підписання акта перевірки платником податків-фізичною особою ОСОБА_2 жодних документів до перевірки не представлено, чим порушено вимоги п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю. Також платник податків - фізична особа ОСОБА_2 податкову декларацію про майновий стан і доходи до ГУ ДПС у Львівській області за 2023 рік не подав, в тому числі отриманий дохід за 2023 рік у вигляді доходів від переказу між рахунками фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) в розмірі 5984980,00 грн. не декларував, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір не нарахував та не сплатив. Враховуючи вищенаведене, за порушення платником податку п. 163.1. ст. 163, п.п. 164.1.1. п. 164.1 ст. 164, п.п. 164.2.20. п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України ГУ ДПС у Львівській області донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2023 рік на загальну суму 1077296,40 грн. (5984980,00 * 18% = 1077296,40 грн.). Також перевіркою повноти нарахування військового збору платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 встановлено порушення позивачем п.п. 1.2, п.п. 1.3, п.п. 1.5, п.п. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та, відповідно, заниження військового збору на суму 89774,70 грн. від отриманих доходів від переказу між рахунками фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) в розмірі 5984980,0 грн. (5984980 * 1,5% = 89774,70 грн.). Крім того, оскільки позивач, отримавши дохід, не подав податкової декларації за 2023 рік, він порушив п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. «в» п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового Кодексу України. Враховуючи наведене, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 20.10.2025 суд вирішив продовжити розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі та призначив підготовче засідання.

Ухвалою від 31.03.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Львівській області про залишення позову без розгляду.

Ухвалою від 31.03.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі.

Протокольною ухвалою суду від 31.03.2026 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до листа ДПС України за № 8651/7/99-00-24-01-02-07 від 26.03.2024 відповідачу надано інформацію Національного банку України (лист від 20.03.2024 №24- 0006/21625/БТ), щодо зазначених обсягів переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р – платежів) у 2023 році.

За період з 01.01.2023 по 31.12.2023 платник податків - фізична особа ОСОБА_1 згідно наданої інформації отримав дохід у вигляді - інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Податкового кодексу України, в розмірі 5984980,00 грн.

Відповідно до наказу ГУ ДПС у Львівській області від 13.06.2024 № 3118-ПП «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )» проводилася документальна позапланова невиїзна перевірка.

У вищевказаному наказі та письмовому повідомленні від 14.06.2024 № 415/13-01-24-08-08 зазначено, що відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України слід, починаючи із зазначеного терміну, забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема первинні та інші документи, які підтверджують отримання доходів і пов`язанні з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС».

Наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення надіслано ОСОБА_1 через АТ «Укрпошта», що підтверджується інформацією про відстеження пересилання поштового відправлення за номером штрихкодового ідентифікатора №0600931890236 від 17.06.2024 на зареєстровану податкову адресу позивача, а саме: АДРЕСА_1 .

Платник податків - фізична особа ОСОБА_1 на вищезазначене повідомлення не надав до перевірки первинних документів і відомостей, пов`язаних з виникненням доходу, про що складено акт від 26.07.2024 «Про ненадання документів до перевірки».

Також платник податків - фізична особа ОСОБА_1 податкову декларацію про майновий стан і доходи до ГУ ДПС у Львівській області за 2023 рік не подав, отриманий дохід за 2023 рік у вигляді доходів від переказу між рахунками фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) не декларував, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір не нарахував та не сплатив.

29.07.2024 ГУ ДПС у Львівській області провело документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, результати якої оформило актом від 29.07.2024 №31844/13-01-24-08 03/3782905631.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. «в» п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-ІV, із змінами та доповненнями, - не подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік;

- п. 163.1. ст. 163, п.п. 164.1.1. п. 164.1 ст. 164, п.п. 164.2.20. п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України, - донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2023 рік на загальну суму 1077296,40 грн.;

- п.п. 1.2, п.п. 1.3, п.п. 1.5, п.п. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, п.п. 168.1.1, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 Закону України від 28.12.2014 №71-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» - донараховано військовий збір за 2023 рік на загальну суму 89774,70 грн.;

- п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5, п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України - незабезпечення зберігання документів та ненадання посадовим особам, які проводять перевірку документів.

Позивач ні заперечень на акт перевірки, ні будь-яких документів податковому органу не подавав.

За наслідками проведення позапланової невиїзної перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийняло спірні податкові повідомлення-рішення:

- №36987/13-01-24-08 від 28.08.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, в розмірі 1346620,50 грн., в тому числі основний платіж – 1077296,40 грн., штрафні (фінансові санкції) – 269324,10 грн.;

- №36983/13-01-24-08 від 28.08.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в розмірі 112218,38 грн., в тому числі основний платіж – 89774,70 грн., штрафні (фінансові санкції) - 22443,68 грн.;

- №36981/13-01-24-08 від 28.08.2024, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 1020,00 грн. за незабезпечення зберігання документів та ненадання посадовим особам, які проводять перевірку, документів;

- №36984/13-01-24-08 від 28.08.2024, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 340,00 грн. за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік.

Позивач, не погоджуючись із вищевказаними рішеннями відповідача, звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно положень п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Відповідно до положень п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до положень п. п. 79.1, 79.2 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

За вимогами абз. 2 п. 79.2 ст. 79 ПК України у разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Відповідно до положень п.п. 75.1.2. п 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова (п. 79.3 ст. 79 ПК України).

У відповідності до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Як слідує з матеріалів справи, підставою для проведення перевірки став лист Державної податкової служби України № 8651/7/99-00-24-01-02-07 від 26.03.2024, яким повідомлено про отриману від Національного банку України інформацію листом від 20.03.2024 №24 0006/21625/БТ щодо значних обсягів переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) у 2023 році, зокрема позивача.

Цим листом також визначено, що при опрацюванні зазначеної інформації слід забезпечити направлення/вручення платникам податків повідомлень про обов`язок подання декларації про майновий стан та доходи за звітний (податковий) рік та залучення до декларування зазначених платників податків, а у разі неподання декларацій забезпечити одержання від згаданих платників податків - фізичних осіб відповідних пояснень та їх документального підтвердження згідно з положеннями п. 73.3 ст. 73 ПК України та у разі підтвердження фактів порушень вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДПС, забезпечити залучення таких платників податків до декларування одержаних доходів, а у разі невиконання платниками податків податкового обов`язку - здійснення контрольно-перевірочних заходів з урахуванням вимог та обмежень, встановлених Кодексом.

Судом встановлено, що наказ і повідомлення про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки надіслано поштою з повідомленням про вручення №0600931890236 від 17.06.2024 на зареєстровану податкову адресу позивача, а саме: АДРЕСА_1 .

Документальну позапланову невиїзну перевірку позивача розпочато 22.07.2024, тобто з дотриманням тридцятиденного терміну від дати надсилання йому повідомлення і копії наказу, з урахуванням чого суд констатує, що посадовими особами відповідача були виконані всі умови п. 79.2 ст. 79 ПК України, що надавало їм право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки позивача.

Таким чином, судом не береться до уваги твердження позивача про порушення ГУ ДПС у Львівській області порядку проведення податкової перевірки.

З аналізу наказу ГУ ДПС у Львівській області від 13.06.2024 № 3118-ПП «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )» та письмового повідомлення від 14.06.2024 № 415/13-01-24-08-08 вбачається, що контролюючий орган запитував у позивача документи, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема первинні та інші документи, які підтверджують отримання доходів і пов`язанні з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Як вже було вказано вище, вищезазначений наказ та повідомлення надсилалось поштою з повідомленням про вручення через АТ «Укрпошта», що підтверджується інформацією про відстеження пересилання поштового відправлення за номером штрихкодового ідентифікатора №0600931890236 від 17.06.2024 на зареєстровану податкову адресу позивача, а саме: 81070, смт. Івано-Франкове, вул. Богунська, 9/3.

Конверт повернувся 03.07.2024 з відміткою АТ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».

Суд звертає увагу, що згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 42.5 ст. 42 ПК України встановлено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення .

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 23.09.2021 у справі № 640/8096/19, у якій колегією судів зазначено, що надіслане контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки платника, вважається врученим також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення.

Відповідно до п. 42.3 ст. 42 ПК України якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Доказів повідомлення контролюючого органу про зміну податкової адреси позивач не надав.

Більше того, при поданні позовної заяви позивачем вказано саме ту адресу, на яку контролюючий орган надсилав кореспонденцію: 81070, смт. Івано-Франкове, вул. Богунська, 9/3.

Добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях зокрема у постанові від 30.01.2024 у справі №380/15525/21 звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.

Щодо визначення ГУ ДПС у Львівській області грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, та за платежем військовий збір, то суд вказує таке.

Як вже було вказано вище, висновки акту перевірки зроблені на підставі відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору у періоді з 01.01.2023 по 31.12.2023 щодо позивача, відомостей про відсутність поданих до органів ДПС даною особою податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, а також інформації Національного банку України, відповідно до якої за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 платник податків - фізична особа ОСОБА_1 отримав дохід у вигляді - інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПК України, в розмірі 5984980,00 грн.

При цьому позивачем ні під час, ні після завершення перевірки не було надано податковому органу жодних пояснень щодо джерела походження зазначених коштів та правову підставу їх отримання, як не надано і жодних документів, які б підтверджували підстави отримання позивачем вказаної суми грошових коштів від фізичних осіб на його банківські рахунки та не здійснення їх декларування.

Позивач в судовому засіданні не заперечив та не спростував вказану інформацію, а також не надав до позову жодних доказів, які б спростовували відомості, викладені контролюючим органом у вказаному листі та акті перевірки, як не надав пояснень та будь-якого документального підтвердження правової природи отриманих позивачем на його банківські рахунки коштів, що вказує на неспроможність документально спростувати висновки податкового органу про отримання позивачем у 2023 році доходів, без їх належного обліку, звітності і оподаткування.

Водночас, факт надходження коштів на банківські рахунки позивача у сумі 5984980,00 грн. підтверджені Національним банком України, за результатами здійснення ним функції нагляду за діяльністю банків та надавачів платіжних послуг, а також аналізу операцій клієнтів фізичних осіб, які використовують електронні платіжні засоби.

При цьому, як суд вказував вище, відсутні будь-які пояснення ОСОБА_1 щодо джерел виплати грошових надходжень та їх призначення.

Судом не береться до уваги твердження представника позивача про те, що вказані кошти в розмірі 5984980,00 грн. не є доходом ОСОБА_1 , оскільки він ними не розпоряджався, вони зараховувались на його рахунки і одразу перераховувались іншим особам.

Так, відповідно до абз. 2 п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

А відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.

Тобто, таке твердження представника позивача суперечить визначенню доходу, передбаченому п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України та абз. 2 п. 164.1 ст. 164 ПК України.

Судом також не береться до уваги покликання представника позивача на розпочате кримінальне провадження №12026142350000083 від 20.03.2026 за фактом вчинення щодо ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 192 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР. Так, ОСОБА_1 в заяві до правоохоронних органів стверджує, що абсолютна більшість (понад 90%) надходжень на його банківські рахунки здійснювалась не позивачем, а його знайомим – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який запевняв позивача, що вони є цілком законними та до жодних негативних наслідків не призведуть. Кошти, які надходили на рахунки позивача, не призначались для нього, а одразу ж перераховувались на рахунки інших осіб за вказівками того ж гр. ОСОБА_3 . Практично усі кошти, які надійшли на рахунки позивача у 2023 році (за підрахунком відповідача близько 5,9 млн грн.), були виведені з них на рахунки невідомих позивачу осіб за вказівками ОСОБА_3 . Відтак, вони не стали «доходом позивача», як про це дійшов висновку відповідач, а лише «пройшли» через його рахунки. В процесі розгляду даної справи позивач зрозумів, що був ошуканий гр. ОСОБА_3 , дії якого заподіяли йому майнову шкоду в 1,46 млн грн. донарахованих податків та зборів за доходи, яких він фактично не отримував.

Таке твердження про вчинення щодо нього третьою особою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 192 КК України, є юридично неспроможним, оскільки не спростовує факту надходження коштів на рахунки ОСОБА_1 та статус цих надходжень, як доходу, в розумінні норм ПК України.

По друге, заява про вчинення кримінального правопорушення подана до правоохоронних органів ОСОБА_1 лише 12.03.2026, тобто майже через рік після того, як він дізнався про нараховані йому грошові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, та з військового збору, і така заява розцінюється судом як спосіб уникнути фінансової відповідальності за вчинені (допущені) податкові правопорушення.

Крім того, аналіз наданої Національним банком України інформації та аналіз виписок по рахунках ОСОБА_1 підтверджує факти, викладені в акті перевірки, - наявність частих та значних грошових надходжень на особові рахунки саме позивача, а не третьої особи.

Згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. А за п.п. 163.1.2 цього ж пункту об`єктом оподаткування резидента є доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом. Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

За правилами п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до п. 164.3 ст. 164 ПК України при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах.

Порядок нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено ст. 168 ПК України.

Відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 цієї статті платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Згідно п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Під час податкової перевірки за відомостями наданими у встановленому порядку Національним банком України відповідачем встановлено, що у позивача у 2023 році наявні значні обсяги переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі), а саме обсяг зарахувань на банківські рахунки позивача склав 5984980,00 грн.

P2р-платежі (з англ. person-to-person) це грошові перекази фізичних осіб «з карти на карту». P2р-транзакції зазвичай використовуються для оплати послуг або покупок у приватних продавців на онлайн-ринках, також такі платежі можуть використовуватися і для переказів коштів з іншою метою.

Разом з тим, поповнення рахунків однієї фізичної особи з використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) різними фізичними особами у значному обсязі та за відсутності в отримувача належного документального обґрунтування підстав для одержання таких грошових коштів свідчить про отримання ОСОБА_1 у 2023 році доходів в розмірі 5984980,00 грн. у вигляді інших доходів.

Під час перевірки податковим органом встановлено та судом в судовому засіданні перевірено, що у періоді з 01.01.2023 по 31.12.2023 по платнику податків ОСОБА_1 доходи у сумі 5984980,00 грн., що надійшли на його банківські рахунки, не задекларовані.

Враховуючи це та факт ненадання позивачем жодних первинних документів з приводу одержання такої суми коштів, податковий орган цілком слушно вказав на порушення позивачем п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, п. 179.7 ст. 179 ПК України у зв`язку з отриманням платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 у 2023 році грошових коштів у сумі 5984980,00 грн. від фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі), в результаті чого не був нарахований та сплачений за 2023 рік податок на доходи фізичних осіб у розмірі 1077296,40 грн. (5984980,00 грн. * 18% = 1077296,40 грн.).

Доходи, визначені ст. 163 ПК України, є об`єктом оподаткування військовим збором, ставка якого становить 1,5 % від об`єкта оподаткування (п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).

Звідси, податковим органом зроблено цілком слушні висновки і про ненарахування та несплату ОСОБА_1 за 2023 рік військового збору у розмірі 89774,70 грн. (5984980,00 грн. * 1,5% = 89774,70 грн.)

Отже, спірні податкові повідомлення-рішення від 28.08.2024 №36987/13-01-24-08 та №36983/13-01-24-08 є правомірними.

Згідно з п. п. 44.1, 44.3 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п.п. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73, п. 85.2 ст. 85 ПК України платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже, можна виснувати, що ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про необхідність надання всіх документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема первинних та інших документів, які підтверджують отримання доходів і пов`язанні з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Однак, як вбачається з матеріалів справи і не є спірною та обставина, що позивач жодних пояснень і документів до перевірки податковому органу не надав, а також не надав і жодних пояснень щодо неможливості їх надання податковому органу.

Відповідно до п. 121.1. ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

В зв`язку з наведеним податкове повідомлення-рішення №36981/13-01-24-08 від 28.08.2024, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 1020,00 грн. за ненадання посадовим особам, які проводять перевірку, документів, є правомірним і скасуванню не підлягає.

Також не є спірною та обставина, що позивач податкову декларацію про майновий стан і доходи до ГУ ДПС у Львівській області за 2023 рік не подав, в тому числі отриманий дохід за 2023 рік у вигляді доходів від переказу між рахунками фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) не декларував, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір не нараховував та не сплатив.

Згідно з п.п. 16.13 п. 16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 49.1 ст. 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до п. 179.1 ст. 179 ПК України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 2.1 акту від 29.07.2024 №31844/13-01-24-08 03/3782905631 перевіркою дотримання встановленого порядку подання (у випадках коли згідно з нормами Кодексу таке подання є обов`язковим) до органів ДПС податкових декларацій встановлено, що платник податку - фізична особа ОСОБА_1 за 2023 рік податкову декларацію про майновий стан і доходи до податкових органів не подав, чим порушив вимоги п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. «в» п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 ПК України.

Матеріали справи не містять доказів подання платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 податкової декларації про майновий стан і доходи до ГУ ДПС у Львівській області за 2023 рік, в тому числі отриманий дохід за 2023 рік у вигляді доходів від переказу між рахунками фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі).

За встановленого судом факту отримання позивачем доходів у 2023 році, платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 податкової декларації про майновий стан і доходи до ГУ ДПС у Львівській області за 2023 рік подано не було, в тому числі і про отриманий дохід за 2023 рік у вигляді доходів від переказу між рахунками фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі).

Враховуючи неподання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) за 2023 рік відповідно до норм ПК України, податкове повідомлення-рішення №36984/13-01-24-08 від 28.08.2024, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 340,00 грн. за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, також є правомірним і скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд зазначає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення КАС України відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень були дотримані в повній мірі.

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, позивач, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат в цій справі не здійснюється.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 11.05.2026.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна