Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №810/332/18 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року Справа №810/332/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу у загальному розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за результатами розгляду справи про порушення відповідачем законодавства про рекламу, посадовою особою винесено рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, якими зобов`язано відповідача сплатити до Державного бюджету України штрафи. Проте, оскільки відповідачем у встановлені строки штраф не сплачений, позивач звернувся щодо його стягнення в судовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 у справі № 810/332/18 позовну заяву залишено без руху у зв`язку із несплатою судового збору у встановленому законом розмірі та невідповідністю позовної заяви вимогам ст. 160 КАС України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 у справі № 810/332/18 відкрито провадження у справі, визначено розглядати таку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Окрім того, запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.03.2024 справу розподілено судді Войтович І.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі № 810/332/18 прийнято адміністративну справу до провадження, визначено розглядати таку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та запропоновано сторонам по справі за наявності подати до суду додаткові пояснення по справі та докази протягом десяти днів з моменту отримання ухвали суду.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, у зв`язку із чим, відповідно до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Любавівна Ірина Сергіївна зареєстрована фізичною особою - підприємцем 21.06.2005 за адресою: АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи слідує, що 05.05.2017 Комунальне підприємство «Васильківкомунікаціясервіс» звернулося до ГУ Держпродспоживслужби в Київській області із листом (вих. № 122), в якому повідомлено, що працівниками КП «Васильківкомунікаціясервіс» 04.05.2017 було виявлено самовільно розміщений об`єкт зовнішньої реклами, що розміщений на фасаді приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ФОП ОСОБА_1 .

Крім того, у зазначеному листі вказується, що вказаний рекламний засіб розміщено з порушенням Закону України «Про рекламу» та Порядку розміщення об`єктів зовнішньої реклами у м. Васильків, у зв`язку із чим, КП «Васильківкомунікаціясервіс» надсилалися приписи № 126 від 19.07.2016 та № 121 від 04.05.2017 на які відповідач жодних дій не вживав.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», ГУ Держпродспоживслужби в Київській області була направлена вимога від 13.05.2017 №10-01-21/2650 ФОП ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_3 , в якій зазначено про необхідність надати наступні документи: макет розміщеної зовнішньої реклами, виписку з Єдиного державного реєстру, письмові пояснення, дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, документальне підтвердження вартості розповсюдження реклами (договори, акти виконаних робіт, квитанції про сплату, платіжні доручення про сплату розміщення рекламних засобів тощо) та іншу інформацію, яка має істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення.

Також, повідомлено, що розгляд справи про порушення законодавства України про рекламу відбудеться 07.06.2017 о 11 год. 00 хв. у приміщенні Головного управління, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, 22.

Листом від 07.06.2017 ФОП ОСОБА_1 повідомила, що отримала вищезазначену вимогу 06.06.2017, у зв`язку із чим не змогла надати зазначені у ній документи у встановлений термін та прохала продовжити термін подання документів та призначити розгляд справи на більш пізніший термін.

Оскільки відповідач не надав жодної інформації на вказані вимоги, Головним управління була направлено повторна вимога від 20.06.2017 № 10-01-21/3573 та було складено протокол про порушення законодавства про рекламу від 20.06.2017 відносно ФОП ОСОБА_1 про порушення частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу», а саме: Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

На підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 20.06.2017, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області було прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 29.06.2017 з ознаками порушень ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу».

20.07.2017 Головним управлінням складено протокол про порушення законодавства про рекламу від 27.07.2017 відносно ФОП ОСОБА_1 про порушення частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу», а саме: на вимогу Головного управління, на яке згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, розповсюджувач реклами не надав документів необхідних для здійснення повноважень щодо контролю.

На підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 20.07.2017, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області було прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 27.07.2017 з ознаками порушень ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу».

Позивачем 01.08.2017 втретє направлено відповідачу вимогу від 01.08.2017 № 10-01-21/4624, у якій, вказано, що розгляд справи про порушення законодавства України про рекламу відбудеться, в частині ненадання інформації, відбудеться 22.08.2017 о 11 год. 00 хв.

22.08.2017 Головним управлінням надіслано відповідачу повідомлення про розгляд справи та зобов`язано вчетверте надати інформацію та документи.

Жодної інформації до Головного управління не було надано.

Тому, на підставі матеріалів справи, попередніх висновків та протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 26.05.2020 року, у зв`язку з ненаданням витребуваної інформації, керуючись ст. 27 Закону України «Про рекламу» Головним управлінням було прийнято наступні рішення:

- № 60 від 21.09.2017 за порушення вимог законодавства України про рекламу, а саме ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» в частині ненадання документів та необхідної інформації для здійснення повноважень щодо контролю органу державної влади, на який згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, щодо розповсюдження зовнішньої реклами на сходах біля будівлі, на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 1700 грн;

- № 61 від 21.09.2017 за порушення вимог законодавства України про рекламу, а саме ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме: розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України., на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 3400 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України від 03.07.1996 № 270/96-ВР «Про рекламу» (надалі – Закон № 270/96-ВР).

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону № 270/96-ВР, реклама - інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару.

Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону № 270/96-ВР, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.

У відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону № 270/96-ВР, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Частиною другою статті 26 Закону № 270/96-ВР встановлено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право:

вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;

надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень;

приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;

приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.

Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону (ч. 1 ст. 27 Закону № 270/96-ВР).

За приписами п. 3 ч. 2 ст. 27 Закону № 270/96-ВР, відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть, серед іншого, розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону № 270/96-ВР, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:

рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості виготовлення реклами;

розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.

Згідно із ч. 6 ст. 27 Закону № 270/96-ВР, за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до ч. 7 ст. 27 Закону № 270/96-ВР, у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду (ч. 11 ст. 27 Закону № 270/96-ВР).

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 693 (надалі – Порядок № 693).

Відповідно до п. 9 Порядку № 693, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Згідно із п. 11 Порядку № 693, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

У відповідності до п. 18 Порядку № 693, за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів сплати штрафів відповідачем.

Також, у матеріалах справи відсутні письмові докази щодо оскарження відповідачем рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 60 від 21.09.2017 та № 61 від 21.09.2017.

Також, пунктом 20 Порядку № 693 передбачено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що заборгованість відповідачем не сплачена у добровільному порядку, а рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 60 від 21.09.2017 та № 61 від 21.09.2017 не оскаржено у встановленому для цього порядку, відтак, заявлений розмір штрафу підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України штраф у розмірі 5100,00 гривень (п`ять тисяч сто гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.