Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №320/4585/24 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Дата: 10 травня 2026 р.

Справа: №320/4585/24

Суддя: Щавінський В.Р.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року № 320/4585/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУСИНЕ" до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ТОВ "ГУСИНЕ" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність ДПС України щодо не відображення в інформаційній системі та інтегрованій картці платника податків ТОВ "Гусине" результатів рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 по справі №440/2766/19 стосовно скасування податкової вимоги №17219-51 від 07.05.2019, а саме щодо зменшення податкового боргу з податку на додану вартість на суму 44487,66 грн;

- зобов`язати ДПС України відобразити в інформаційній системі та інтегрованій картці платника податків ТОВ "Гусине" результатів рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 по справі №440/2766/19, щодо скасування податкової вимоги №17219-51 від 07.05.2019 та зменшення податкового боргу Позивача з податку на додану вартість на суму 44487,66 грн.

Ухвалою суду від 05.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що товариством отримано від Головного управління ДПС у Полтавській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.09.2023, якою визначено податковий борг з березня 2019 року з податку на додану вартість. У той же час, позивачем стверджується, що нарахування вказаного податкового боргу з ПДВ вже було предметом судового розгляду та визнано протиправним і скасовано рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 у справі №440/2766/19.

Відповідачем проти задоволення адміністративного позову заперечено, у наданому до суду відзиві пояснено, що Державної податкової служби України не порушувала прав ТОВ "Гусине" та не неналежним відповідачем у даному випадку. Вказує, що позивач як платник податків перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Полтавській області, а тому, інтегрована картка ТОВ "Гусине" з податку на додану вартість обліковується у названого територіального органу ДПС.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як убачається з матеріалів справи, 12.10.2023 ТОВ "Гусине" отримано від Головного управління ДПС у Полтавській області податкову вимогу від 25.09.2023 №0004670-1306-1631.

У додатку до вимоги міститься розрахунок суми податкового боргу, в якому значиться борг з податку на додану вартість у сумі 44553,09 грн, у тому числі: основна сума боргу з ПДВ - 19861,64 грн, штраф - 1190,00 грн, пеня - 23501,45 грн.

Не погоджуючись з прийняттям спірної вимоги про сплату боргу, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків. Водночас суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Судом встановлено, що у межах цієї справи позивачем оскаржується не відображення в інформаційній системі та інтегрованій картці платника податків ТОВ "Гусине" скасування у судовому порядку податкової вимоги №17219-51 від 07.05.2019 та прийняття нової податкової вимоги на підставі протиправно не відредагованої податкової заборгованості.

При цьому, встановлено, що оскаржувані дії та рішення вчинено та прийнято Головним управлінням ДПС у Полтавській області.

Крім того, як підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Гусине» перебуває на обліку, як платник за основим місцем в ГУ ДПС у Полтавській області, Глобинська ДП.

Згідно п. 1 р. II Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 за №321/35943, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

Отже, з урахування вимог Наказу №5 інтегровані картки з податку на додану вартість платника ТОВ «Гусине» обліковуються в ГУ ДПС у Полтавській області.

Попри наведе вище, звертаючись до суду із даним адміністративним позовом, ТОВ «Гусине» заявлено позовні вимоги до ДПС України.

Суд наголошує, що належним є відповідач, який дійсно є суб?єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного право.

У цьому конкретному випадку, не списання спірної суми податкового боргу в інтегрованій картці позивача та прийняття оскаржуваної податкової вимоги вчинено ГУ ДПС у Полтавській області.

Відповідно до ст. 25, 26, 42 КАС України на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. Водночас позивач не позбавлений права звернутись до суду з належним та обґрунтованим клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідачів і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.

Між тим, за правилами ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

У цьому контексті, суд враховує, що відзив на позовну заяву, який містить виклад позиції ДПС України про помилкове визначення останнього як відповідача у межах цієї справи направлявся на податкову адресу ТОВ «Гусине».

Однак, із поясненнями та заявами стосовно складу учасників справи позивач до суду не звертався.

Беручи до уваги вищенаведене, суд у висновку зазначає, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

При цьому, вирішення даного спору без участі у справі належного відповідача було б прямим порушенням прав особи, яка не залучена до участі у справі у якості відповідача, і до якої мав би бути пред`явлений даний позов.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час розгляду справи судом не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження зазначених обставин.

Позивач не довів правомірності своєї позиції у спірних правовідносинах, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Правові підстави для відшкодування судових витрат у порядку ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua