Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №280/1526/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

Суд: Запорізький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 11 травня 2026 р.

Справа: №280/1526/26

Суддя: Кисіль Роман Валерійович

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року Справа № 280/1526/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання відмови протиправною, визнання протиправною та скасування постанови та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2026 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_3 (лист №4350 від 30.12.2025) у внесенні до реєстру «Оберіг» інформації про непридатність з виключенням з обліку;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до реєстру «Оберіг» інформацію про його непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі висновку ВЛК від 14.08.2014 та запису у військовому квитку НОМЕР_1 від 10.02.2015 протягом 10 днів з набрання рішенням законної сили;

визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 про накладення адміністративного штрафу за ст. 210-1 КУпАП за причиною «не став на військовий облік за новою адресою», оскільки штраф неправомірний через невнесення даних про виключення з обліку.

Крім того, в позові міститься заява про забезпечення позову.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.11.2025 у справі №280/7166/25 (набрання чинності 18.12.2025, виконавчий лист №280/7166/25 від 15.01.2026) визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не розгляду заяви позивача від 15.07.2025 про внесення до реєстру «Оберіг» інформації про непридатність з виключенням з обліку. Відповідача зобов`язано розглянути заяву по суті та прийняти рішення. Після судового рішення та заяви позивача про уточнення даних (на виконання рішення суду) додаткових змін щодо внесення інформації про виключення з військового обліку не відбулося - відповідач залишив позивача на обліку, не виконавши судове зобов`язання повноцінно. 30.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовив у внесенні даних (лист №4350), мотивуючи погану якість фотокопії квитка, невідповідність ВОС та неможливість перевірити печатку в графі 29. Заяву залишено без задоволення. Також, через невнесення даних про виключення з обліку в «Резерв+» призначено адміністративний штраф за ст. 210-1 КУпАП (причина: «не став на військовий облік за новою адресою» - переїзд до м. Києва). Цей штраф, на думку позивача, виставлено неправомірно, оскільки він виключений з військового обліку з 2014 року, а статус обліку неактуальний саме через бездіяльність відповідача, що підтверджено судовим рішенням №280/7166/25 від 17.11.2025.

Ухвалою від 24.02.2026 заяву позивача про забезпечення позову повернено без розгляду.

24.02.2026 засобами системи «Електронний суд» до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову.

Ухвалою від 25.02.2026 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою від 25.02.2026 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.

26.02.2026 засобами системи «Електронний суд» до суду надійшла заява позивача на усунення недоліків позову, в якій він зазначає про відсутність у нього постанови відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та висновку ВЛК від 14.08.2014 про непридатність позивача до військової служби.

Ухвалою від 27.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/1526/26. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

04.03.2026 засобами системи «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти заявлених позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 була розглянута по суті заява ОСОБА_1 від 15.07.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про непридатність до військової служби з виключенням його з військового обліку. Заява позивача від 15.07.2025 залишена без задоволення, про що ОСОБА_1 було повідомлено листом від 30.12.2025 за №4350. Також звертає увагу, що позивач не надав суду будь-якого доказу (документу) про існування «постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 про накладання адміністративного штрафу за ст. 2101 КУпАП за причиною «не став на військовий облік за новою адресою»». Таким чином вважає, що позовні вимоги не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому позовна заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

08.04.2026 засобами системи «Електронний суд» від позивача до суду надійшла відповідь на відзив. У відповіді позивач посилається на те, що запис у військовому квитку серії НОМЕР_1 від 10.02.2015 («Визнати військово-лікарняною комісією непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку» на підставі висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 від 14.08.2014) є первинним та достатнім доказом його статусу. Цей запис має преюдиціальне значення. Відповідач сам визнав втрату документів ВЛК: у листі ІНФОРМАЦІЯ_5 №6580 від 11.08.2025 прямо вказано, що «під час збройної агресії російської федерації у 2022 році вся документація… була знищена». Відповідно до п. 9 Порядку №1487 ТЦК несе повну відповідальність за збереження документів ВЛК. Втрата документів - вина відповідача, а не позивача. ОСОБА_1 добросовісно виконав обов`язок щодо оновлення даних - 21.05.2024 дані внесено до реєстру «Оберіг». Постанова про накладення штрафу за ст. 210-1 КУпАП не була вручена позивачу належним чином. Інформацію він отримав лише через push повідомлення в «Резерв+», що не є належним повідомленням. Посилання відповідача на Порядок №559 та №560 не спростовують чинність запису у військовому квитку, оскільки ТЦК не надав жодних доказів проходження позивачем нової ВЛК та не спростував знищення архіву. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши наявні у справі матеріали, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , згідно даних паспорту серії НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до Довідки від 17.04.2023 №3007-7501605998 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичне місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

За даними Військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 28.10.2010, ОСОБА_1 військову присягу прийняв 23.08.2008, має військове звання молодший лейтенант, ВОС 430600, найменування профілю – інженерно-технічний. У розділі 18 Військового квитка серії НОМЕР_1 містяться відомості про взяття на облік ІНФОРМАЦІЯ_6 02.11.2011. Відомості про зняття з обліку відсутні.

Окрім того, у розділі 19 Військового квитка серії НОМЕР_1 міститься запис про виключення ІНФОРМАЦІЯ_6 з військового обліку 14.08.2014, у зв`язку з визнанням військово-лікарською комісією непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Дата внесення запису – 10.02.2015.

Позивач 15.07.2025 звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_7 через ІНФОРМАЦІЯ_8 , в якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно нього про його виключення з військового обліку на підставі п.п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» згідно даних військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 28.10.2010.

ІНФОРМАЦІЯ_8 листом від 04.08.2025 №6407 повідомив позивача про те, що для виправлення інформації в Реєстрі ОСОБА_1 необхідно звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_3 з оригіналами документів, які підтверджують виключення з військового обліку за станом здоров`я.

06.08.2025 позивач подав скаргу на бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_7 до ІНФОРМАЦІЯ_5 з копіями до Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_7 , вимагаючи внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно нього про виключення з військового обліку на підставі п.п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

ІНФОРМАЦІЯ_8 листом від 11.08.2025 №6580 повідомив позивача про те, що згідно доповіді начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 під час збройної агресії російської федерації у 2022 році вся документація, в тому числі документація, яка підтверджує проходження медичного огляду, була знищена. Тому підтвердити або спростувати виключення з військового обліку за станом здоров`я для можливого подальшого внесення є неможливим. Вимога про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 з оригіналами документів, що підтверджують виключення з військового обліку обумовлена відсутністю такої документації у ІНФОРМАЦІЯ_9 у зв`язку з її знищенням під час збройної агресії.

За даними копії вказаного ВОД, сформованого у мобільному додатку «Резерв+» 15.08.2025 та дійсного до 15.08.2026, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 (Чернігівка), дані постанови та дати ВЛК відсутні, звання солдат ВОС - 956647, номер в реєстрі Оберіг 151120242947083900017, адреса проживання: АДРЕСА_1 , дата уточнення даних 21.05.2024.

Зі змісту копії наведеного ВОД ОСОБА_1 убачається, що у ньому наявна графа у чорному кольорі « ІНФОРМАЦІЯ_11 : порушення військового обліку». Причина розшуку: не стали на військовий облік за новою адресою.

Зазначені обставини були встановлені рішенням суду від 17.11.2025 у справі №280/7166/25 (набрало законної сили – 18.12.2025), а отже, в силу вимог ч.4 ст.78 КАС України, не підлягають доказуванню.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.11.2025 у справі №280/7166/25 було зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_12 розглянути заяву по суті та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.07.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про непридатність до військової служби з виключенням його з військового обліку.

На виконання рішення суду, ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянута по суті заява ОСОБА_1 від 15.07.2025 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про непридатність до військової служби з виключенням його з військового обліку.

Листом відповідача від 30.12.2025 за №4350 позивача повідомлено про наступне:

«Відповідно до положень пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559 (надалі – Порядок), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа», а також громадянам України, звільненим з військової служби в СБУ, розвідувальних органах у відставку, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби та не досягли граничного віку перебування в запасі (у разі, коли раніше військово обліковий документ не видавався).

Згідно пункту 3 Порядку, відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває на військовому обліку Збройних Сил або був виключений з такого обліку, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).

Дослідивши надану фотокопію Військового квитка серії НОМЕР_1 (дуже поганої якості) встановлено, що відомості зазначені у графі 5 «ВОС» військового квитка не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до положень пункту 3 Порядку, військовий квиток серії НОМЕР_1 вважається недійсним.

Окрім цього, в зв`язку з дуже поганою якістю фотокопії військового квитка, не можливо встановити якою печаткою засвідчений зроблений запис у графі 29 військового квитка серії НОМЕР_1 .

З урахуванням вищевказаного, за результатами розгляду вказаної заяви по суті прийнято рішення - заяву ОСОБА_1 від 15.07.2025 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про непридатність до військової служби з виключенням його з військового обліку, залишити без задоволення».

Зазначена відмова відповідача послугувала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із частиною 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків, є: виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних встановлено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).

Згідно з п.1. Порядку він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Відповідно до п.79 Порядку районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративнотериторіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: 1) допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; 2) призовники - особи, які взяті на військовий облік; 3) військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; 4) військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; 5) резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Статтею 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції до 18 травня 2024 року) врегульовані підстави, серед іншого, для виключення з військового обліку у відповідних ТЦК та СП (частина шоста).

Так, виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які: 1) призвані чи прийняті на військову службу; 2) проходять військову службу (навчання) у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.

З наведених норм Закону №2232-ХІІ слідує, що виключенню з військового обліку підлягали громадяни, серед іншого, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).

Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними засадами ведення Реєстру згідно статті 3 Закону №1951-VIII, зокрема визначено: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Частиною 1 статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

За приписами частин 8 та 9 статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів. До персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, серед іншого, віднесено відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку, а до службових відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи).

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 9 Закону №1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок №559).

Відповідно до абзацу 5 пункту 7 Порядку №559 у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.

Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Відповідно до частини 10 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402).

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення №402 (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Порядок медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період урегульовано главою 3 розділу ІІ Положення №402.

Згідно з пунктом 3.8 розділу ІІ Положення №402 за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов`язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов: «Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; «Обмежено придатний до військової служби»; «Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)»; «Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)»; «Придатний до військової служби».

Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Водночас, згідно з абз. 8-11 цього ж пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення №402 після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов: «Придатний до військової служби»; «Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»; «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».

Пунктом 20.2 глави 20 розділу II Положення №402 унормовано, що постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.

Згідно з пунктом 22.5 глави 20 розділу II Положення №402 свідоцтво про хворобу у воєнний час складається: на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.

Відповідно до пункту 22.6 глави 20 розділу II Положення №402 свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню: а) у мирний час: на генералів (адміралів), військовослужбовців запасу та у відставці, які оглянуті згідно з пунктом 3.13 розділу II Положення; на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ; на військовослужбовців та членів їх сімей, за наявності медичних протипоказань до направлення за кордон - ЦВЛК; на всіх військовослужбовців, членів їх сімей, курсантів, учнів військових ліцеїв - ВЛК регіону; б) у воєнний час: на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону, евакуаційного пункту (місцевого евакуаційного пункту, госпітальної бази).

Згідно з пунктом 22.7. Положення №402 Постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов`язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає. Аналіз вказаних пунктів Положення №402 у їх взаємозв`язку в редакції, чинній на час проведення медичного огляду позивача, вказує на те, що постанови ВЛК про непридатність військовозобов`язаного, резервіста не підлягали затвердженню виключно у мирний час.

Що стосується постанов ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 про непридатність військовозобов`язаних та резервістів до військової служби прийнятих у воєнний час та під час мобілізації, то такі в силу підпункту б) пункту 22.6 глави 20 розділу II Положення №402 підлягали затвердженню ВЛК регіону.

Відтак процедура виключення з військового обліку позивача завершена не була. За таких обставин немає підстав вносити дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання позивача непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку.

Щодо твердження позивача, що лист від 30.12.2025 за № 4350 на його адресу не надсилався.

З матеріалів справи вбачається, що Лист від 30.12.2025 за №4350 був направлений ІНФОРМАЦІЯ_2 на фактичну адресу позивача - АДРЕСА_1 , рекомендованим листом № R067071744962 від 30.12.2025. Вказане поштове відправлення повернулося до ІНФОРМАЦІЯ_3 з відміткою Укрпошти – повернення за терміном зберігання.

Щодо визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 про накладання адміністративного штрафу за ст. 210-1 КУпАП з підстави: «не став на військовий облік за новою адресою».

Відповідно до положень пункту 5 частини п`ятої статті 160 КАС України, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач не надав суду будь якого доказу (документу) про існування «постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 про накладання адміністративного штрафу за ст. 210-1 КУпАП за причиною «не став на військовий облік за новою адресою»».

Відповідач зазначає, що йому не відомо про існування будь-якої «постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 про накладання адміністративного штрафу за ст. 210-1 КУпАП з підстави «не став на військовий облік за новою адресою»».

«Скрін з Резерв+ про призначення штрафу» жодним чином не є підтвердженням того, що відносно позивача було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки не містить відомостей стосовно кого та на підставі чого накладено штраф.

Решта доводів сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

В силу положень статті 139 КАС України судові витрати (у тому числі витрати на правничу допомогу) стягуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень виключно у разі задоволення позовних вимог.

Ураховуючи ту обставину, що судом відмовлено у задоволенні позову, то й відсутні підстави для стягнення з відповідача (відповідачів) на користь позивача судових витрат (в тому числі і витрат на правову допомогу).

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 лютого 2023 року у справі №640/17086/20.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання відмови протиправною, визнання протиправною та скасування постанови та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України

Рішення у повному обсязі складено та підписано «12» травня 2026 року.

Суддя Р.В. Кисіль

Оригінал: reyestr.court.gov.ua