Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №260/537/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 травня 2026 року м. Ужгород№ 260/537/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Плеханової З.Б. розглянувши у спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльністю протиправною і зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), яким просить:

- Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) відмови у виплаті ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 16 січня 2026 року відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.

- Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 16 січня 2026 року , відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року у справі №260/6273/25, відповідачем було виплачено індексацію грошового забезпечення. Однак при цьому передбачену законодавством компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення протиправно не виплачено.

06 лютого 2026 року ухвалою ЗОАС відкрито спрощене позовне провадження в даній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов та докази, які в нього є в термін протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.

20 лютого 2026 року представником відповідача через особистий кабінет підсистеми «Електронний суд», подано відзив на позовну заяву, в якому заявлені позовні вимоги вважає безпідставними. Так, зазначає, що згідно преюдиційного рішення на військову частину НОМЕР_2 не покладено обов`язку щодо нарахування та виплати компенсації відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», а тому підстави для здійснення такої виплати відсутні. Крім того, відповідач зазначає, що рішення суду було виконано добровільно та у встановлені строки, а до моменту набрання ним законної сили відповідні виплати не були нараховані, що виключає можливість застосування компенсаційного механізму.

Також відповідач обґрунтовує свою позицію положеннями Закону №2050-III та Порядку №159, зазначаючи, що компенсація можлива лише у разі затримки виплати вже нарахованих доходів, які мають систематичний характер, зокрема грошового забезпечення. Водночас підкреслюється, що право на компенсацію індексації грошового забезпечення виникає лише після внесення змін до статті 2 вищевказаного Закону Законом України №1214-IX від 04.02.2021, тоді як виплати позивачу здійснені за період до внесення таких змін. У зв`язку з цим відповідач вважає, що відсутні передбачені законом умови для нарахування компенсації, а отже позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Обставини встановлені судом.

Відповідно до Витягу з Наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби " Про особовий склад" від 13.05.2025 р. №681-ОС Майстер-сержанта ОСОБА_1 (П-045371), інспектора прикордонної служби 1 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б), звільненої з військової служби наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 06.05.2025 №644-ОС за підпунктом «б» (за станом здоров`я: на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», було виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з наданням права носіння військової форми, у відставку.

Вважаючи протиправною бездіяльність щодо неправильного нарахування та виплати грошового забезпечення, а саме індексації, у період із 01 січня 2012 року по 28 лютого 2018 року позивач оскаржив таку в судовому порядку.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року у справі №260/6273/25 зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 та з врахуванням виплачених сум.

Як зазначається, НОМЕР_1 прикордонний загін фактично виконав судове рішення та у січні 2026 року здійснив перерахування позивачу належних сум індексації грошового забезпечення, що підтверджується платіжною інструкцією № 224 від 16.січня 2026 року.

Водночас при виконанні рішення суду відповідачем не було здійснено виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, як це передбачено статтею 4 Закону України від 19.10.2000 №2050-III.

У подальшому представником позивача 19 січня 2026 року було направлено адвокатський запит щодо виплати такої компенсації, однак листом від 27.01.2026 року відповідач повідомив про відсутність правових підстав для її нарахування. При цьому представник позивача зазначає, що суд у рішенні від 22 жовтня 2025 року зазначив передчасність відповідної вимоги на момент розгляду справи, однак після фактичної виплати заборгованості та звернення позивача із відповідною заявою, відповідач відмовив у здійсненні компенсації, що, на думку заявника, свідчить про порушення його прав.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою грошового забезпечення, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Мотиви та норми права застосовані судом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (далі Закон №2050) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 (далі Порядок).

Відповідно до ст.1 Закону №2050, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Ст.2 Закону №2050 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами в розумінні ст.2 Закону №2050 слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, сума індексації грошових доходів громадян.

Відповідно до ст.3 Закону №2050, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно ст.4 Закону №2050 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Вищевказане кореспондується також з нормами Порядку.

Таким чином, провівши правовий аналіз зазначених законодавчих норм, суд дійшов висновку, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 Закону та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, індексації).

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення, а право на отримання такої особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року №21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі №803/203/17, від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19, від 09 серпня 2022 року у справі №460/4765/20.

Окрім того, Верховний Суд у поставові від 20.10.2022 року у справі №140/862/19 та ухвалі від 01.05.2024 року у справі №600/4650/23-а наголосив, що «з системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Відтак, законодавець пов`язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу».

Судом встановлено, що передбачена законодавством сума грошового забезпечення ОСОБА_1 у встановлені строки виплачена не була. З огляду на що суд вважає, що позивач має право на отримання передбаченої Законом №2050 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати такого грошового забезпечення, зокрема індексації, нарахованої та виплаченої у зв`язку із проходженням військової служби, за весь час затримки виплати по день фактичної виплати.

При цьому суд відхиляє посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 із заявою щодо виплати такої компенсації не зверталася, оскільки таке спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норми, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) ( ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) відмови у виплаті ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 16 січня 2026 року відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.

- Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 16 січня 2026 року року, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адмінсуду.

СуддяЗ.Б.Плеханова