Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №240/22877/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

Суд: Житомирський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 10 травня 2026 р.

Справа: №240/22877/25

Суддя: Романченко Євген Юрійович

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/22877/25

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Романченка Є.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 відмови у виплаті додаткової винагороди, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 та Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» за період - з 20.09.2024 по 20.10.2024, у розмірі 100 000, 00 грн. (сто тисяч гривень 00 копійок);

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду за період - з 20.09.2024 по 20.10.2024, у розмірі 100 000, 00 грн. (сто тисяч гривень 00 копійок).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Під час проходження військової служби 12.08.2022 отримав травму, а саме: вогнепальне осколкове наскрізне поранення живота в правій клубовій ділянці, лівої поперекової ділянки з пошкодженням куполу сліпої кишки, багатоуламковий перелом бокових мас крижі та крила здухвинної кістки зліва, вогнепальне осколкове поранення дотичне лівого плеча.

Після отриманої травми, позивач перебував у відпустці для лікування після тяжкого поранення, рекомендованою довідкою ВЛК, у період з 20.09.2024 по 20.10.2024.

Однак, за вказані періоди відповідачем не нараховано та не виплачено позивачу додаткову щомісячну винагороду у збільшеному до 100000 грн розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022. Таку бездіяльність відповідача, вважає протиправною та такою, що суперечить встановленим чинним законодавством України нормам.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача до суду подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вказав, що матеріали адміністративного позову не містять документів, що надають позивачу право на відпустку для лікування у зв`язку з хворобою, а саме висновку військово-лікарської комісії про необхідність лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва). Вказаний висновок військово-лікарської комісії позивачем до військової частини НОМЕР_1 надано не було. Також, звернув увагу, що захворювання позивача (післяопераційна грижа) є наслідком хірургічного втручання яке ні як не пов`язане із безпосередньою участю останнього у бойових діях a6o забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки i оборони, відсічі i стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів. Таким чином, відсутній причинно – наслідковий зв`язок між захворюванням позивача та участю останнього у бойових діях a6o забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки i оборони, відсічі i стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів.

Представник позивача надала відповідь на відзив, в якому зазначила, що позивач не погоджується із позицією відповідача у даній судовій справі, вважає, що відпустка у період з 20.09.2024 по 20.10.2024 ОСОБА_1 надавалась після повторної госпіталізації та повторного оперативного лікування захворювання, яке є ускладненням після отриманого тяжкого поранення, яке пов`язане із захистом Батьківщини і позивач має право на отримання додаткової винагороди за період з 20.09.2024 по 20.10.2024.

Згідно з частиною 5статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивач перебував на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 .

З довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 21.08.2022 №778/22 вбачається, що молодший сержант ОСОБА_1 12.08.2022 отримав: вогнепальне осколкове поранення. За обставин: 12.08.2022 в районі населеного пункту Новобахмутівка, Донецької області, виконуючи бойове завдання, під час мінометного обстрілу з боку військ російської федерації отримав вогнепальне осколкове поранення лівої крижової ділянки, вогнепальний перелом багато відламковий лівої клубової кістки, проникаючий в черевний простір черевну порожнину. Також отримав мінно-вибухове уламкове поранення правої бокової ділянки живота та вогнепальне осколкове поранення дотичне лівого плеча (поверхневе). Поранення сталось під час виконання обов`язків військової служби в районі бойових дій, одержані під час захисту Батьківщини, захисту незалежності, сувернітету та територіальної цілісності України.

Відповідно до довідки Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь" від 23.09.2022 №6354 проведено медичний огляд у гарнізонній військово-лікарській комісії НВМКЦ "ГВКГ" 23.09.2022. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання) травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після операцій: 13.08.2022 - лапаротомії, 15.08.2022 релапаротомії, видалення тампонів кінцевої ілеостомії з приводу вогнепального кульового наскрізного поранення (12.08.2022) живота з пошкодженням куполу сліпої кишки, багатоуламкового перелому бокових мас та крила здухвинної кістки зліва. Функціонуюча ілеостома. Посттравматична нейропатія лівого сідничного нерву. Встановлено, що поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. (Довідка про обставини травми видана командиром в/ч НОМЕР_2 №778/22 від 21.08.2022). На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів. За наказом МОЗ №370 від 04.07.2007 - травма тяжка.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 19.09.2024 №50 проведено медичний огляд ВЛК КНП "КМКЛ №18" 19.09.2024. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання: Вентральна післяопераційна грижа великих розмірів. Причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: Захворювання, НІ, не пов`язане із захистом Батьківщини. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів.

З витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 11.02.2025 №1063 встановлено, що захворювання молодшого лейтенанта ОСОБА_1 пов`язане із захистом Батьківщини.

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 28.09.2024 №282 молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира зенітно ракетного взводу вважати, таким що перебуває у відпустці для лікування у зв`язку із хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) з 28 вересня 2024 року по 27 жовтня 2024 року.

Позивачем було направлено рапорт, в якому просив, зокрема нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду у збільшеному до 100000,00 грн згідно постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 пропорційно періоду перебування у відпустці за станом здоров`я, рекомендованій довідкою ВЛК №50 від 19.09.2024.

Військова частина НОМЕР_1 листом від 17.03.2025 №2574 відмовила позивачу у нарахуванні та виплаті додаткової винагороди.

Позивач вважає, що йому протиправно не нараховувалась та не виплачувалась додаткова винагорода з розрахунку 100000 грн на місяць за час перебування у відпустці за станом здоров`я, тому звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною 2статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII(далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до частини 1статті 1 Закону №2232-XIIзахист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з частиною 1статті 2 Закону №2232-XIIвійськова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

В силу статті 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ(далі - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно пункту 1статті 9 Закону №2011-XIIдержава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2статті 9 Закону №2011-XIIпередбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно частини 4 статті 9 Закону №2011-XIIгрошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану" у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

Абзацом 1 пункту 1 постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

При цьому, постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.

Також, пунктом 11 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Відповідно до пункту 12 розділу XXXIV Порядку №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Згідно пункту 13 розділу XXXIV Порядку №260 військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров`я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров`я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.

Спірним питання в межах розгляду даної справи є наявні у позивача права на нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168 за час перебування у відпустці за станом здоров`я, у зв`язку з отриманим 12.08.2022 пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини.

Суд зазначає, що документально підтверджено, що позивач 12.08.2022 отримав: вогнепальне осколкове наскрізне поранення живота в правій клубовій ділянці, лівої поперекової ділянки з пошкодженням куполу сліпої кишки, багатоуламковий перелом бокових мас крижі та крила здухвинної кістки зліва, вогнепальне осколкове поранення дотичне лівого плеча. За обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

Позивач в період з 28.09.2024 по 27.10.2024 перебував у відпустці за станом здоров`я, що підтверджується наявним в матеріалах справи доказами.

Сторонами не заперечується, що додаткова винагорода у розмірі збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням у відпустці, позивачу в спірний період не нараховувалась та не виплачувалась.

Згідно з абз.4 п.1 постанови №168 умовою для виплати додаткової винагороди є перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

При цьому, обґрунтовуючи правомірність своїх дій в частині не виплати позивачу грошової винагороди, в період з 28.09.2024 по 27.10.2024, відповідач посилається на те, що згідно довідки військово-лікарської комісії № 50 інформація про тяжкість порушення здоров`я позивача, а саме: тяжкість порушення здоров`я: відсутня.

Суд зауважує, що тяжкість отриманого поранення встановлена у довідці ВЛК від 23.09.2022 №6354, а у витягу ЦВЛК ЗСУ від 11.02.2025 №1063 дана обставина не могла і не може бути встановлена, оскільки «тяжкість» встановлюється відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04.07.2007 №370, згідно якого тяжкість встановлюється виключно щодо отриманих травм, а у позивача відпустка за станом здоров`я надавалась після повторної госпіталізації та повторного оперативного лікування захворювання, яке є ускладненням після отриманого поранення, а ступінь важкості цього поранення уже встановлено у довідці ВЛК від 23.09.2022 №6354 і воно є тяжким.

Зважаючи на характер травми, що зазначений у вказаних вище довідках ВЛК, позивач має право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн, як такий, що перебуває у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що військовою частиною НОМЕР_1 не виплачено позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, за період перебування у відпустці за станом здоров`я після тяжкої травми.

Щодо періоду нарахування додаткової винагороди суд зазначає, що відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 28.09.2024 №282 позивач перебував у відпустці для лікування у зв`язку із хворобою або лікування після поранення з 28.09.2024 по 27.10.2024, а тому саме за вказаний період необхідно здійснити виплату додаткової винагороди, а не з 20.09.2024 по 20.10.2024, як помилково вказує позивач.

Відповідно до частини 1статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 90, 139, 241-246, 250, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці за станом здоров`я внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини за період 28.09.2024 по 27.10.2024.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці за станом здоров`я внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини за період 28.09.2024 по 27.10.2024.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Ю. Романченко

11.05.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua