Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №200/1487/26 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року Справа№200/1487/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_2 в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ; Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо ненадання відповіді на рапорт позивача за вх. № 38/5181 від 08.12.2025;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ; Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) надати відповідь на рапорт за вх. № 38/5181 від 08.12.2025;

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ; Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення військовою частиною НОМЕР_2 за липень 2025 року, за серпень 2025 року, вересень 2025 року, жовтень 2025 року, листопад 2025 року та грудень 2025 року з розрахунку одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня 2025 року;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ; Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення військовою частиною НОМЕР_2 за липень 2025 року, за серпень 2025 року, вересень 2025 року, жовтень 2025 року, листопад 2025 року та грудень 2025 року з розрахунку одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 з 20.08.2017 по 08.12.2025. 08.12.2025 ним подано рапорт щодо нарахування та виплати йому недоплачену грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення за липень 2025 по день виключення зі списків особового складу частини, у разі ж відмови у виплаті вказаної компенсації надати обґрунтування з зазначенням підстав, проте будь-якої відповіді не отримав. Позивач зауважив, що отримував грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення весь час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 , у тому числі і у 2025 році в розмірі 2 245, 80 грн щомісяця, остання виплата надійшла 18.07.2025 за червень 2025 року.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 09 березня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У встановлений судом термін відповідачем до суду наданий відзив на позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Зазначив, що відповідно до до п. 15 відомості розподілу витрат до військової частини від 21.08.2025 № НОМЕР_4 ОСОБА_1 виплачена грошова компенсація за піднайом (найом) жилого приміщення за липень 2025 року. Тому, вимога Позивача щодо невиплати грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення за липень 2025 року є незаконною та необґрунтованою.

В подальшому, у зв`язку з тривалим відрядженням майора ОСОБА_2 житловою комісією проведено перевірку житлових умов та складено довідку № 126/25 від 01.08.2025.

Враховуючи вище викладене, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 01.09.2025 № 146ад майору ОСОБА_3 припинено виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житлового приміщення з серпня 2025 року. У зв`язку з чим, на думку відповідача, відсутні законні підстави для нарахування та виплати грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення військовою частиною НОМЕР_2 за липень 2025 року, за серпень 2025 року, вересень 2025 року, жовтень 2025 року, листопад 2025 року та грудень 2025 року.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що ніколи не мав у своїй власності житла для постійного проживання за місцем проходження служби та мав необхідність у забезпеченні службовим жилим приміщенням (службовою жилою площею), грошовою компенсацією за піднайом (найом) жилого приміщення, ним на постійній основі, у відповідності до Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 380 від 31.07.2018, у кінці поточного року на наступний, як і всі інші військовослужбовці військової частини НОМЕР_2 надавалися оновлені документи для отримання вказаної компенсації, офіційних відмов, скарг чи претензій ніколи не отримував. Вказана довідка є Додатком 11 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 380 від 31.07.2018 пункту 6 розділу IV, вказаний розділ передбачає Надання службових жилих приміщень.

Також звернув увагу суду на відсутність наказу командира Військової частини НОМЕР_2 на підставі якого йому скасували виплату грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення, відсутність ознайомлення його з таким наказом та його фактичною відсутністю під час перевірки, а також відсутністю інформації чиє приміщення вони перевіряли. Позивач також стверджував, що не отримував грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення за липень 2025 року. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач подав заперечення щодо відповіді на відзив, якими підтримав доводи відзиву. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, ОСОБА_1 , 20.08.2017 року по 08.12.2025 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 (підтверджується, зокрема витягом з наказу зазначеної військової частини від 20.08.2017 року № 246 про зарахування позивача до списків особового складу військової частини із зазначеної дати, витягом з наказу зазначеної військової частини від 08.12.2025 року № 346 про виключення позивача зі списків особового складу військової частини із зазначеної дати).

Згідно з абз. 4 п. 1 наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 18.08.2025 № 131ад “Про виплату грошової компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень за липень 2025 року” начальнику фінансово-економічної служби – головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_2 виплатити грошову компенсацію за піднайом (найом) жилих приміщень майору ОСОБА_1 , заступнику командира військової частини – начальнику логістики за липень 2025 року у розмірі 2280 грн 00 коп.

Відповідно до п. 15 відомості розподілу витрат до військової частини від 21.08.2025 № НОМЕР_4 ОСОБА_1 виплачена грошова компенсація за піднайом (найом) жилого приміщення за липень 2025 року

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 22.06.2025 № 175 майор ОСОБА_4 вважається таким, що вибув у відрядження у військову частину НОМЕР_5 АДРЕСА_2 для виконання бойових (спеціальних) завдань з аеродромно-технічного забезпечення, інженерно-аеродромного забезпечення бойових дій авіації з 23 червня 2025 року до окремого розпорядження.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 26.06.2025 № 179 вважати таким, що вибув, майор ОСОБА_4 , заступник командира військової частини – начальник логістики, який перебуває у відрядженні у військовій частині НОМЕР_5 АДРЕСА_2 направлений у розпорядження командира військової частини НОМЕР_5 з 26 червня 2025 року до окремого розпорядження.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 23.088.2025 № 239 майор ОСОБА_4 , заступник командира військової частини – начальник логістики вважається таким, що прибув та приступив до виконання службових обов`язків з відрядження з 23 серпня 2025 року. Цим же наказом позивач вважається таким, що вибув у відрядження у м. Дніпро для виконання бойових (спеціальних) завдань з розосередження матеріально-технічних засобів, охорони та оборони військових об`єктів військової частини НОМЕР_2 з 24 серпня 2025 року до окремого розпорядження.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 31.08.2025 № 247 майор ОСОБА_4 вважається таким, що прибув та приступив до виконання службових обов`язків з відрядження з 21 серпня 2025 року.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 31.08.2025 № 247 майор ОСОБА_4 , заступник командира військової частини – начальник логістики, вважається таким, що вибув у відрядження до тактичної групи протиповітряної оборони “Суми” для здійснення управління силами і засобами ППО, що виконують бойові (спеціальні) завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації з 01 вересня 2025 року.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 03.12.2025 № 341 майор ОСОБА_4 вважається таким, що прибув та приступив до виконання службових обов`язків з відрядження з тактичної групи протиповітряної оборони “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” для здійснення управління силами і засобами ППО з 03 грудня 2025 року та приступив до виконання службових обов`язків з 04 грудня 2025 року.

Житловою комісією проведено перевірку житлових умов та складено довідку № 126/25 від 01.08.2025, копія якої наявна в матеріалах справи.

З вказаної довідки слідує, що житловою комісією військової частини НОМЕР_2 перевірено житло за адресою: АДРЕСА_3 , що належить територіальній громаді м. Краматорська. Під час перевірки виявлено, що у зазначеному приміщенні мешкає інша цивільна особа, не знайому житловій комісії.

Наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 01.09.2025 № 146ад, яким майору ОСОБА_3 припинено виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житлового приміщення з серпня 2025 року, як і доказів ознайомлення із ним позивача, матеріали справи не містять.

08.12.2025 позивачем подано рапорт щодо нарахування та виплати йому недоплачену грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення за липень 2025 по день виключення зі списків особового складу частини, у разі ж відмови у виплаті вказаної компенсації надати обґрунтування з зазначенням підстав, зазначений рапорт зареєстрований відповідачем 08.12.2025, вх. № 38/5181.

Відповіді на вказаний рапорт матеріали справи не містять.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходив з наступного.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" N 2011-XII.

Відповідно до абз.1, 3-5 та 11 ч.1 ст.12 вказаного Закону держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених п.10 цієї статті.

У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред`являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян. У разі відсутності можливості розміщення зазначених військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини та сімейних гуртожитках військова частина зобов`язана орендувати для військовослужбовців та членів їх сімей жиле приміщення або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Для військовослужбовців офіцерського складу у разі відсутності службового жилого приміщення військова частина зобов`язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.2 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1081 від 03.08.2006, у разі відсутності можливості розміщення військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, гуртожитках (сімейних гуртожитках) для військовослужбовців офіцерського складу, в тому числі для тих, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, та членів їх сімей військова частина орендує житло або за бажанням військовослужбовця виплачує йому грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення відповідно до Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 N 450.

Відповідно до абз.2 п.5 Розділу 5 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України N 380 від 31.07.2018 (далі - Наказ N 380) компенсація за піднайом виплачується за місцем проходження військової служби (навчання) відповідно до Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 N 450 (далі - Порядок виплати грошової компенсації).

Постановою Кабінету Міністрів України N 450 від 26.06.2013 затверджений Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень (далі - Порядок N 450).

Згідно п.1 Порядку N 450, цей Порядок визначає розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень (далі - грошова компенсація) військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Держспецзв`язку, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, у тому числі особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, курсантам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім`ї, та зазначеним у цьому пункті особам, які відряджені до МОН, ДКА.

Відповідно до п.2 Порядку N 450 особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку (далі - військовослужбовці), грошова компенсація виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній) у розмірі, який не перевищує у м. Києві - двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року; у мм. Сімферополі, Севастополі та обласних центрах -півтора розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року; в інших населених пунктах - одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року. При цьому військовослужбовцям за наявності в них трьох і більше членів сім і" зазначені розміри грошової компенсації збільшуються в 1,5 раза.

Згідно п.3 Порядку N 450 виплата грошової компенсації військовослужбовцям здійснюється у межах відповідних бюджетних призначень, передбачених Міноборони, МВС, Службі безпеки, розвідувальним органам, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв`язку та Держспецтрансслужбі, Управлінню державної охорони, а також МОН, ДКА на відповідний рік.

Пунктом 4 Порядку N 450 визначено, що грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця, зокрема: особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом," за місцем проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини.

Відповідно до п.5 Порядку N 450 для отримання грошової компенсації військовослужбовці разом з рапортом подають такі документи: копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України військовослужбовця та членів його сім і'; копії документів, що засвідчують реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) військовослужбовця та членів його сім`ї; інформацію (витяг, інформаційну довідку) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та бюро технічної інвентаризації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім ї; копії довідок про реєстрацію місця проживання (перебування), видані органом реєстрації, на військовослужбовця та кожного члена його сім`ї, який проживає разом з ним (військовослужбовці військових частин, які дислокувалися в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і які переміщені з місць попередньої дислокації, подають довідку про склад сім`ї, видану командиром (начальником) цієї військової частини (підрозділу); копії свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану (про шлюб, розірвання шлюбу, про народження тощо), інших документів, що підтверджують родинні стосунки; належним чином завірену копію довідки про забезпечення житлом з попереднього місця проходження військової служби, видану квартирно-експлуатаційним органом (службою) Міноборони, Національної гвардії, відповідним підрозділом СБУ, розвідувальними органами, Держприкордонслужби, Держспецзв`язку, Держспецтрансслужби, МОН, ДКА, Управління державної охорони (крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження).

Згідно з абз.1 п.5 Розділу V Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України N 380 від 31.07.2018 (далі - Інструкція N 380) військовослужбовцям відповідних категорій та курсантам вищих військових закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які не забезпечені жилими приміщеннями за місцем проходження військової служби за їх бажанням виплачується грошова компенсація за піднайом (найом) житлового приміщення (далі - компенсація за піднайом).

У п.5 Розділу V Інструкції N 380 встановлено, що компенсація за піднайом виплачується за місцем проходження військової служби (навчання) відповідно до Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 N 450 (далі - Порядок виплати грошової компенсації).

Згідно з п. 6 Розділу V Інструкції N 380 конкретний розмір компенсації за піднайом щороку визначається з огляду на наявний фінансовий ресурс, передбачений в кошторисі Міноборони для цієї виплати на відповідний бюджетний період.

Згідно з п.7 Розділу V Інструкції N 380 для отримання компенсації за піднайом військовослужбовець подає рапорт командиру військової частини. Разом з рапортом військовослужбовець подає документи згідно з переліком, встановленим Порядком виплати грошової компенсації (Порядком N 450), довідку про склад сім`ї та довідку про перевірку житлових умов.

У п.8 Розділу V Інструкції N 380 визначено, до виплата грошової компенсації військовослужбовцям відповідних категорій та курсантам вищих військових закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які перебувають у шлюбі, здійснюється в порядку виплати грошової компенсації та в межах бюджетних призначень, затверджених для цих потреб, за місцем проходження військової служби (навчання) або (у разі відсутності за місцем проходження військової служби (навчання) фінансового органу) за місцем виплати їм грошового забезпечення.

Згідно з п.9 Розділу V Інструкції N 380 виплата компенсації за піднайом військовослужбовцям та припинення такої виплати здійснюється на підставі наказу командира військової частини. Компенсація за піднайом виплачується з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту.

Отже, визначення розміру грошової компенсації за піднайом (найом) житлового приміщення та її виплата здійснюються згідно наказу командира військової частини, де проходить службу військовослужбовець, а її розмір не повинен перевищувати розмір визначений п.2 Порядку N450 та виплата грошової компенсації здійснюється у межах відповідних бюджетних призначень, передбачених Міноборони на відповідний рік і щороку визначається з огляду на наявний фінансовий ресурс, передбачений в кошторисі Міноборони для цієї виплати на відповідний бюджетний період.

Також, п.4 Порядку N 450 передбачено, що грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця, зокрема особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - за місцем проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини.

Так, судом встановлено, що позивач отримував компенсацію за піднайом житлового приміщення за період з 01.01.2025 по 31.07.2025.

Згідно із пунктом 12 розділу V Виплата компенсації за піднайом військовослужбовцям та припинення такої виплати здійснюється на підставі наказу командира військової частини.

Компенсація за піднайом виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця (незалежно від тривалості розгляду такого рапорту, перевірки документів, житлових умов та інформації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім`ї на праві власності).

Відмова у прийнятті (реєстрації) рапорту військовослужбовця про виплату компенсації за піднайом забороняється.

Виплата компенсації за піднайом припиняється у випадках, установлених Порядком виплати грошової компенсації.

08.12.2025 позивачем подано рапорт щодо нарахування та виплати йому недоплачену грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення за липень 2025 по день виключення зі списків особового складу частини, у разі ж відмови у виплаті вказаної компенсації надати обґрунтування з зазначенням підстав, зазначений рапорт зареєстрований відповідачем 08.12.2025, вх. № 38/5181.

Оцінку формі складеного позивачем рапорту від суд не надає.

Проте за результатами розгляду рапорту позивача відповідачем не прийнято жодного рішення (наказу/відповіді тощо).

Відповідно до п. 10 розділу V Інструкції N 380 Командири військових частин приймають рішення про виплату військовослужбовцям та членам їх сімей компенсації за піднайом або про відмову у її виплаті протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації рапорту на отримання компенсації за піднайом.

Рішення про виплату компенсації за піднайом оформлюється наказом командира військової частини.

Рішення про відмову у виплаті компенсації за піднайом оформлюється письмовою відповіддю, у якій викладається детальне обґрунтування підстав відмови, та вручається військовослужбовцю під особистий підпис у строк, установлений абзацом першим цього пункту.

Відсутність рішення уповноваженого органу щодо даного питання в свою чергу свідчить про відсутність оцінки суб`єктом владних повноважень документів, поданих позивачем для отримання спірної компенсації.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

На законодавчому рівні поняття “дискреційні повноваження” суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Згідно із Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У спорі, що розглядається, визначена процедура та повноваження учасників, проте суд встановив невиконання відповідачем своїх обов`язків.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Згідно із п.4 ч.2 та ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору з будь-ким.

За цих обставин і враховуючи те, що законодавець чітко визначив порядок отримання грошової компенсації за піднайом житла, на думку суду, відсутні підстави без дотримання такої процедури зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати наперед визначене рішення та фактично підміняти державний орган.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Враховуючи те, що норми КАС України та Закону України "Про судовий збір" не передбачають розподілу (стягнення) судових витрат, які не були здійснені, тому питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124, 125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не прийняття рішення при розгляді рапорту ОСОБА_1 щодо виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житла за вх. № 38/5181 від 08.12.2025.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) розглянути рапорт ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за вх. № 38/5181 від 08.12.2025 щодо виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житла разом з поданими документами та прийняти відповідне рішення, із урахуванням висновків суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.В. Стойка