Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №160/5153/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року Справа № 160/5153/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕТЕЙ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.11.2025 за № 0637620415 на суму 6 635,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем помилкового прийнято спірне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання з податку на додану вартість, оскільки позивачем вчасно сплачено ПДВ. Позивач не був обізнаний з наявністю податкового боргу на минули періоди, а тому відповідачем неправомірно спрямовані кошти на погашення податкового боргу минулих періодів. До того ж позивач вказав, що постановами Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 12.01.2026 року по справі № 212/117/26 та від 28.01.2026 року та по справі № 212/116/26 було встановлено своєчасність сплати ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» своїх узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ за травень 2025 року в сумі 146 794 грн.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 09.03.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу в адміністративній справі, встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Згідно відзиву на позовну заяву контролюючий орган зазначив, що спірне ППР прийнято у чіткій відповідності до норм Податкового кодексу України. Також зазначив, що інформація щодо обліку нарахованих та сплачених сум по підприємству міститься в електронному кабінеті платника податків, де він має можливість самостійно проаналізувати нарахування, сплату сум ПДВ до бюджету, історію виникнення податкового боргу. У платника податку податковий борг виник з податку на додану вартість у зв`язку з поновленням в поточному році виключених/ скасованих в минулих роках донарахованих штрафних санкцій на суму 436 530,37 грн згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями) (далі – ПКУ) за актом минулих років по Податковому повідомленню - рішенню (форма «Н») від 08.06.2023 №0141330412 відповідно до Рішення суду про підтвердження донарахованих сум від 22.02.2024 у справі №160/16598/23. При цьому, згідно даних ІКП з ПДВ кошти, що надходили до бюджету з рахунку СЕА ПДВ ТОВ «ПРОМЕТЕЙ», зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно черговості його виникнення відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПКУ.

Згідно наданої позивачем відповіді на відзив, позивач вважає доводи відзиву такими, що не спростовують наведених у позові обставин. До того ж, позивач вказав, що Акт перевірки не містить детального опису порушень, які нібито допустив позивач з посиланням на конкретні первинні бухгалтерські документи, а зазначає про загальні порушення, зазначаючи лише нібито дати сплати узгоджених податкових зобов`язань, які не співпадають з тими платіжними інструкціями, які позивач надав до позову. ГУ ДПС частково деталізує свою позицію, що нібито платежі за податковими зобов`язаннями позивача з ПДВ за травень 2025 року нібито зараховувалися на погашення податкових зобов`язань, які нібито виникли у позивача в минулому про що, зазначено в п. 6 даної відповіді на відзив. В той же час, ГУ ДПС не наводить жодних доказів того, що вищезазначена заборгованість дійсно за минулі періоди існувала на момент, коли позивач здійснював платежі за вищезазначеними платіжними інструкціями, в призначенні яких було зазначено, що вони здійснювалися саме за травень 2025 року.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, статті 76 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та на підставі пункту 20.1 статті 20 розділу І ПКУ, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу ІІ ПКУ проведено камеральну перевірку ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» (код 21885043) з питання своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі – ПДВ).

Камеральною перевіркою встановлено порушення ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» (код 21885043) пункту 57.1 статті 57, підпункту 203.2 статті 203 ПКУ в частині недотримання граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ за травень 2025 року на суму ПДВ 66 356, 84 грн, у тому числі порушення строку сплати більше 30 календарних днів – на загальну суму ПДВ 66 356, 84 грн.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 14.10.2025 №55512/04-36- 04-15/21885043 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» (код 21885043) щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість» (далі – Акт перевірки).

11.11.2025 позивач надіслав на адресу відповідача заперечення на акт. Листом №94413/6 /04-36 -04-15-14 від 24.11.2025 Комісія вирішила, що висновки, викладені в акті перевірки від 14.10.2025 №555/21/04-36-04-15/21885043, вважає правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а заперечення ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» від 11.11.2025 №81-П-11 залишила без задоволення

Позивач також оскаржив спірне ППР до Державної податкової служби України, але за результатами розгляду скарги ДПС України залишила ППР без змін, скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням від 25.11.2025 за № 0637620415, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (…).

У відповідності до п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Якщо граничний строк сплати податкового зобов`язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов`язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Пунктом 50.1 статті 50 Кодексу встановлено, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Відповідно до статті 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 Кодексу); сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 Кодексу).

Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 131.2 статті 131 ПК України передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Статтею 124 ПК України встановлено, зокрема, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу (п. 124.1 ст. 124 Кодексу);

Пунктами 109.2, 109.3 статті 109 ПК України визначено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Судом встановлено, що за платіжними дорученнями від 27.06.2025 №845371562 та № 845371563 позивач сплатив 146794,00 грн узгоджених податкових зобов`язань за податковою накладною №9177940478 від 19.06.2025 з ПДВ за травень 2025 року.

Разом з тим, згідно наданої відповідачем до матеріалів справи інтегрованої картки платника (позивача) за кодом платежу 14060100 «ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» по ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» судом встановлено, що станом на 27 червня 2025 року (дата сплати позивачем 146 794,00 грн), у позивача нараховувалась недоїмка перед бюджетом у розмірі 750371,89 грн

Як зазначає відповідач, податковий борг виник з податку на додану вартість у зв`язку з поновленням в поточному році виключених/скасованих в минулих роках донарахованих штрафних санкцій на суму 436 530,37 грн згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями) (далі – ПКУ) за актом минулих років по податковому повідомленню - рішенню (форма «Н») від 08.06.2023 №0141330412, відповідно до рішення суду про підтвердження донарахованих сум від 22.02.2024 у справі №160/16598/23.

Отже, сплачені позивачем грошові кошти за платіжними дорученнями від 27.06.2025 №845371562 та № 845371563 на загальну суму 146794,00 грн, зараховані контролюючим органом в рахунок погашення податкового боргу минулого періоду.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи, що наявність у позивача податкового боргу минулих років підтверджується матеріалами справи, контролюючий орган правомірно направив сплачені позивачем кошти у розмірі 146794,00 грн в рахунок податкового боргу, який виник раніше. Зазначене повністю узгоджується з вимогами Податкового кодексу України.

Отже, з урахуванням того, що за рахунок сплачених позивачем коштів був погашений його податковий борг за черговістю його виникнення, факт порушення позивачем строків сплати сум узгоджених грошових зобов`язань з ПДВ, які наведені в акті перевірки, підтверджений матеріалами справи та позивачем не спростований.

А отже, із наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем вчинене правопорушення щодо порушення строків сплати сум узгоджених грошових зобов`язань, які наведені у акті перевірки, тому позивача правомірно притягнуто до фінансової відповідальності у вигляді нарахування штрафу у розмірі 10% за спірним податковим повідомленням-рішенням на підставі п.124.1 ст.124 ПК України, у зв`язку із чим обґрунтованих підстав для його визнання протиправними та скасування у адміністративного суду не має.

Що ж до доводів позивача про те, що постановами Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 12.01.2026 року по справі № 212/117/26 та від 28.01.2026 року та по справі № 212/116/26 було встановлено своєчасність сплати ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» своїх узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ за травень 2025 року в сумі 146 794 грн, суд зазначає таке.

Так, постановою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 12.01.2026 року по справі № 212/117/26, яке набрало законної сили 23.01.2026 року, було закрито провадження у справі про адміністративне притягнення головного бухгалтера ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 163-2 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення (несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

За встановлених Покровським районним у місті Кривий Ріг судом у цій справі обставин, згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 63317/04-36-04- 15/21885043 від 25.11.2025, головний бухгалтер ТОВ «Прометей» ОСОБА_1 вчинила несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), а саме встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ за травень 2025 року на загальну суму боргу 66 356,84 грн, фактично сплачено 30.09.2025, 30.09.2025, 07.10.2025, 08.10.2025, чим порушено пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 163-2 КУпАП.

У цій постанові суд вказав, що за відсутності в протоколі відомостей щодо конкретних дій чи бездіяльності ОСОБА_1 та їх відповідність положенням ч. 2 ст. 163-2 КУпАП, суду неможливо встановити фактичні обставини вчиненого адміністративного правопорушення та наявність у діях останньої складу адміністративного правопорушення, а саме об`єктивної сторони.

Отже, цим судом факт своєчасності сплати ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ за травень 2025 року в сумі 146 794 грн, не встановлювався, а лише встановлено фактично неповноту складання адміністративного протоколу, що призвело до не доведення вини директора.

До того ж, постановою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 28.01.2026 року по справі № 212/116/26, яке набрало законної сили 10.06.2026 року, за аналогічних обставин і за те ж саме порушення було закрито провадження у справі про адміністративне притягнення генерального директора ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 163-2 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.

За встановлених Покровським районним у місті Кривий Ріг судом цій справі обставин, згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 63316/04-36-04-15/21885043 від 25.11.2025 року, складеного у відношенні директора ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» де йдеться про те, що останній несвоєчасно надавав платіжні доручення на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) з ПДВ за травень 2025 року на загальну суму боргу 66 356,84 грн, фактично сплачено 30.09.2025, 30.09.2025, 07.10.2025, 08.10.2025 чим порушено п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та вчинено адміністративне правопорушення за ознаками ч.2 статті 163 -2 КУпАП.

У цій постанові суд вказав, що за відсутності в протоколі відомостей щодо конкретних дій чи бездіяльності ОСОБА_1 та їх відповідність положенням ч. 2 ст. 163-2 КУпАП, суду неможливо встановити фактичні обставини вчиненого адміністративного правопорушення та наявність у діях останньої складу адміністративного правопорушення, а саме об`єктивної сторони.

Отже, цим судом факт своєчасності сплати ТОВ «ПРОМЕТЕЙ» узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ за травень 2025 року в сумі 146 794 грн, не встановлювався, а лише встановлено фактично неповноту складання адміністративного протоколу, що призвело до недоведення вини директора.

Таким чином, суд критично ставиться до посилань позивача на обставини, які встановлені Покровським районним у місті Кривий Ріг судом під час розгляду справ №212116/26, №212/117/26.

До того ж, відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, у цій справі (160/5153/26) до фінансової відповідальності притягнуто платника податків – ТОВ «Прометей», тоді як у справах №212116/26, №212/117/26 вирішувалось питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності директора та головного бухгалтера ТОВ «Прометей», що не можна вважати однією і тією ж особою, в контексті норм ч. 4 ст. 78 КАС України.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що у справах №212116/26, №212/117/26 під час вирішення питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності директора та головного бухгалтера ТОВ «Прометей» встановлений факт своєчасності сплати позивачем податкового зобов`язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відсутні фактичні та правові підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 11.05.2026 року.

Суддя Н.Є. Калугіна