Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №160/12913/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 рокуСправа №160/12913/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 15.04.2025 №064150002475 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №І058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачені страхові внески за 2022-2024 роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 08.04.2025;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-1V «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 08 квітня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку, передбаченого статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ. Досягнувши 60-річного віку, звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки. Проте, позивачу відмову в призначені пенсії за віком. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки пенсія йому первинно призначена за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №796-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, аніж відповідно до Закону № 1058-IV, тобто в даному випадку має місце призначення пенсії за іншим Законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону. З огляду на викладене, пенсія за віком відповідно до Закону №1058-ІV має бути обрахована, виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, тобто за 2022-2024 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тому просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 08.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Від ГУ ПФУ в Житомирській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позову відмовити, оскільки 08.04.2025 позивач через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України подав заяву про перехід на інший вид пенсії та заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058). Документів для переходу на інший вид пенсії до заяви не долучено. Відповідач зазначає, що пенсія за віком, призначена зі зниженням пенсійного віку, а також пенсія за віком, яка призначається особі при досягненні пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону № 1058, це один і той самий вид пенсії, розмір якого обчислюється відповідно до одного і того самого Закону. Визначення заробітної плати для обчислення пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії застосовується лише при первинному призначенні пенсії, а також у разі, коли особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Застосування для обчислення пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022– 2024 роки у зв`язку з переходом з пенсії за віком, призначеної зі зменшенням пенсійного віку згідно зі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір якої обчислений відповідно до Закону №1058, на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058, чинним законодавством не передбачено.

Від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що приписами частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Слід звернути увагу на те, що аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, судом встановлено наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та з 01.10.2019 позивачу призначено пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач 08.04.2025 звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою про перехід на інший вид пенсії та призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058.

За принципом екстериторіальності заява передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 15.04.2025 №064150002475 позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії згідно заяви від 08.04.2025. В Рішенні вказано, що Згідно ст.26 Закону №1058 з 01.10.2019 заявнику призначена пенсія за віком. З 01.03.2025 проведена індексація заробітку із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати. Документів для переходу на інший вид пенсії до заяви не долучено.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV в редакції на час спірних відносин).

Частиною першою статті 4 Закону України 1058-IV визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Отже, відповідно до Закону № 1058-IV призначається, зокрема, пенсія за віком.

Відповідно до статті 10 Закону України №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, визначені статтею 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).

Так, відповідно до абзацу першого частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ (в редакції на час призначення пенсії позивачу) особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Частиною третьою статті 55 Закону України №796-ХІІ передбачено, що призначення та виплата пенсій названим у цій статті категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

При цьому, згідно з абзацом першим частини першої статті 57 Закону №796-ХІІ також визначено, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до частини другої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом №1058-IV (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника), на інший. При цьому, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення вперше пенсії саме згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До того ж Законом №1058-IV пенсіонерам з метою збільшення розміру пенсій передбачено проведення індексації. Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є особою, що має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та йому призначено пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.

За змістом статей 55, 57 Закону №796-ХІІ особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, мають пільгу, яка виражається у зниженні пенсійного віку, при цьому вид пенсії, що їм призначається, - це пенсія за віком, яка згідно з наведеними положеннями законодавства призначається, нараховується та виплачується відповідно до положень Закону №1058-ІV.

Отже, пенсія позивачу призначена відповідно до положень Закону №1058-ІV із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 30.11.2023 у справі №580/3792/23 сформулював такі правові висновки: 1) статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку; 2) пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», призначається, перераховується та виплачується у відповідності з положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 18.06.2024 у справі №280/4122/23, які враховуються судом у відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Крім того, з наявних у справі доказів вбачається, що пенсія позивача перераховувалась у зв`язку із зміною страхового стажу.

Доказів призначення та отримання позивачем іншого виду пенсії, аніж пенсії за віком відповідно до положень Закону №1058-ІV із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд погоджується з відповідачем, що такий вид пенсії не може бути призначений повторно.

При цьому, наявні у цій справі докази свідчать, що розмір пенсії позивача визначений саме на підставі норм Закону №1058-IV, тому незалежно від пільгових умов її призначення вона вважається пенсією за віком за Законом №1058-IV.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відмовляючи у переведенні на інший вид пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Натомість в даному випадку позивачем не підтверджено належними доказами обставин, якими обґрунтовуються заявлені вимоги. Порушень з боку відповідачів у спірних правовідносинах судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви.

Керуючись ст.ст.77, 242-246, 250, 257 – 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська