Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №140/2418/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/2418/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Отрох Алла Володимирівна звернулася з позовом в інтересах ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач) в якому просить:

1) Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.

2) Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 82 дні, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 (правонаступником якої є в/ч НОМЕР_1 ) та згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 15.08.2024 №236 йому належала до виплати грошова компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2022-2024 роки в загальній кількості 82 календарних дні. Із отриманої на адвокатський запит відповіді відповідача позивачу стало відомо, що при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки додаткова винагорода згідно з Постановою №168 не врахована.

Позивач вважає, що відповідач порушив його права, оскільки відповідно до положень Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.20218за №745/32197, далі - Порядок №260), розрахунок грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. На переконання позивача, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, є додатковим видом грошового забезпечення, тому розрахунок компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки йому має здійснюватися з її урахуванням.

З наведених підстав просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); з метою вирішення питання про дотриманням ОСОБА_1 строку на звернення до суду витребувано у відповідача - Військової частини НОМЕР_1 докази на підтвердження документального ознайомлення позивача з розміром та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення (докази направлення/видачі розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення, тощо).

У заяві від 18.03.2026 відповідач повідомив про неможливість надання доказів вручення позивачеві при звільненні грошового атестату; доказів про ознайомлення позивача із розрахунками грошового забезпечення в інший спосіб суду також не надано; повідомлено що примірник грошового атестату, який видано ОСОБА_1 з метою постановки останнього на військовий облік за місцем проживання останнього, має зберігатися у відповідному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Застосовуючи положення частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»), а також беручи до уваги доводи представника позивача про те, що інформацію про нараховані і виплачені суми грошового забезпечення при звільненні та їх складові останній отримав листом Військової частини НОМЕР_1 від 06.02.2026 №11-23/584, відсутні підстави вважати пропущеним строк звернення до суду, у зв`язку з чим ухвалою суду від 12.05.2025 відмовлено в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

Відповідач у відзиві на позов від 18.03.2026 позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити повністю, зазначивши, що за своєю правовою природою, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.

За правилами пункту 6 розділу ХХXI Порядку №260 до розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №260 до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди, а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану.

Додаткова винагорода, яка передбачена Постановою №168, не має регулярного характеру та виплачується на підставі наказів командирів (начальників) за наявності певних умов, а саме: на період дії воєнного стану; військовослужбовцям ЗСУ; в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Представник відповідача зазначив, що додаткову винагороду, отриману ОСОБА_1 , при обрахунку грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022-2024 роки враховано не було.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.

Як слідує матеріалів справи, ОСОБА_1 зокрема з 14.02.2023 по 15.08.2024, проходив військову службу в складі в/ч НОМЕР_2 .

На підставі вимог директив Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 28.01.2025 № Д-321/12/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році» та Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № Д-4/дск від 28.01.2025 «Про проведення додаткових організаційних заходів у військах оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” у 2025 році», військова частина НОМЕР_2 , як юридична особа, припинена, а військова частина НОМЕР_1 стала її правонаступником. Зокрема, 31.04.2025 військову частину НОМЕР_2 фактично ліквідовано шляхом переформування, що підтверджується відповідним наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.03.2025 № 3473, який міститься в матеріалах даної адміністративної справи.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 15.08.2024 року №236 головного сержанта ОСОБА_1 , колишнього командира 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти в/ч НОМЕР_2 , звільненого наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по особовому складу) від 13.08.2024 №219-РС з військової служби в запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», та вважати таким, що з 15.08.2024 справи та посаду здав та направити на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 16.08.2024 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення в/ч НОМЕР_2 .

Зі змісту вищевказаного наказу слідує, що ОСОБА_1 при звільненні належить виплатити, зокрема, компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік за 23 календарні дні, за 2023 рік за 15 календарних днів, за 2024 рік за 30 календарних днів та компенсацію за невикористану додаткову відпустку за 14 календарних днів.

13.01.2026 представник позивача звернулася до відповідача з адвокатським запитом, в якому, серед іншого, просила надати інформацію чи було враховано додаткову грошову винагороду отриману ОСОБА_1 при обрахунку грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за 2022-2024 роки.

Листом від 05.02.2026 №3-25/2/2082, в/ч НОМЕР_1 повідомила, що нарахування та виплата ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні відпусток було здійснено відповідно до пункту 6 розділу ХХХІ Порядку №260.

Позивач, вважаючи протиправним невключення до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, звернувся за вирішенням спору до суду.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їхнього соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям і членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).

Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Як установлено пунктом 1 статті 10-1 Закону №2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» (пункт 14 статті 10-1 Закону №2011-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років.

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 3 Постанови №704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством оборони України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок №260.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №260 (зі змінами станом на 11 січня 2024 року) грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

За приписами пункту 3 розділу ХХХІ Порядку №260 у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Відповідно до пункту 6 розділу ХХХІ Порядку №260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку з невключенням до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток за 2022-2023 роки.

Так на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168, в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Як слідує з матеріалів справи довідкою в/ч НОМЕР_1 від 06.02.2026 №11-23/584 підтверджено виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди згідно з Постановою №168 у липні 2023 року у сумі 30000,00 грн, у серпні 2023 року у сумі 27790,59 грн, у вересні 2023 року у сумі 16000,00 грн, у листопада 2023 року у сумі 30000,00 грн, у грудні 2023 року у сумі 30000,00 грн, у січні 2024 року у сумі 73225,81 грн, у лютому 2024 року у сумі 78865,40 грн, у березні 2024 року у сумі 111457,18 грн та у липні 2024 року в сумі 39469,89 грн. Натомість у квітні 2023, у квітні-червні 2024 та серпні 2024 року додаткова винагорода згідно з Постановою №168 позивачу не виплачувалася.

Суд зауважує, що пункт 6 розділу ХХХІ Порядку №260 встановлює порядок розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки: виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Щоб визначити одноденний розмір грошового забезпечення для грошової компенсації за невикористані відпустки місячний розмір грошового забезпечення за останньою посадою ділиться на 30 календарних днів, а тоді одноденний розмір множиться на кількість днів невикористаної відпустки.

Оскільки за останньою посадою ОСОБА_1 не отримував додаткову винагороду згідно з Постановою №168 у складі грошового забезпечення, то така не могла увійти до місячного розміру грошового забезпечення при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні оплачуваних відпусток.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у межах спірних правовідносин відповідач не вчинив протиправних дій при обчисленні ОСОБА_1 розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток за 2022-2024 роки, виплату якої належало провести при звільненні з військової служби та виключенні зі списків особового складу 15.08.2024 з грошового забезпечення за останньою займаною посадою, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський