Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №140/441/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/441/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 у цій справі позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Комунального підприємства «Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» щодо ненадання запитуваної у зверненні ОСОБА_1 від 15.12.2025 завіреної копії додаткового договору (на будівництво житлового будинку) від 08.12.2022 №3038/1; зобов`язано Комунальне підприємство «Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» надати ОСОБА_1 запитувану у зверненні від 15.12.2025 завірену копію додаткового договору (на будівництво житлового будинку) № 3038/1 від 08.12.2022, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

30.04.2026 представник позивача через систему «Електронний суд» подала заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 5000,00 грн.

Пунктом 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із частиною третьою статті 252 КАС України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку розподілу судових витрат та судового збору» від 18.06.2025 №4508-ІХ, який набрав чинності 16.07.2025) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відтак, оскільки суд вирішує лише питання про судові витрати (а саме витрати на професійну правничу допомогу), тому подану заяву про ухвалення додаткового рішення відповідно до частини третьої статті 252 КАС України судом розглянуто в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в перший робочий день після повернення судді з відрядження.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За приписами частини п`ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Як передбачено пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.202, від 08.02.2022 у справах №640/3098/20 та №160/6762/21, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21 та ін.

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання правової допомоги від 12.01.2026, укладений між позивачем та адвокатом Світлицькою Зоряною Олександрівною, додаток до договору про надання правової допомоги від 12.01.2026, розрахунок обсягу наданих правничих послуг від 29.04.2026, довідка-квитанція від 29.04.2026.

Відповідно до договору про надання правової допомоги від 12.01.2026 адвокатом взято на себе зобов`язання здійснити представництво інтересів позивача у органах, установах, організаціях, у судових органах у справі про оскарження бездіяльності Комунального підприємства «Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» щодо ненадання Кашицькому Сергію Віталійовичу запитуваних у зверненні від 15.12.2025: завіреної копії додаткового договору (на будівництво житлового будинку) від 08.12.2022 №3038/1 та інформації про підписання та спосіб отримання Кашицьким Сергієм Віталійовичем вказаного додаткового договору.

Пунктом 1 додатку до договору про надання правової допомоги від 12.01.2026 сторони погодили виплату суму гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги вказаної у договорі і визначеної дорученням у справі, визначеній пунктом 2 договору, у суді І інстанції у такій сумі: складання позовної заяви – 3000,00 грн; здійснення представництва інтересів клієнта у судових засіданнях – 1500,00 грн; подання клопотань, відповіді на відзив – 2000,00 грн за кожен процесуальний документ.

Згідно з розрахунком обсягу наданих правничих послуг від 29.04.2026 адвокат надала позивачу такі послуги: підготовка та подання позову у справі – 7 год; підготовка та подання відповіді на відзив у справі №140/441/26 – 4 год. За надані правничі послуги адвокатом отримано гонорар у розмірі 5000,00 грн.

Довідкою-квитанцією від 29.04.2026 засвідчено, що адвокатом Світлицькою З. О. отримано від ОСОБА_1 гонорар відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 12.01.2026 та додатку до нього в розмірі 5000,00 грн.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд зазначає, що предметом позову є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання публічної інформації та зобов`язання вчинити певні дії; спірні правовідносини регулюються, зокрема, нормами Закону України «Про звернення громадян» і не є надмірно складними, не потребують значного обсягу доказів або проведення складного правового аналізу. Судом також враховано, що справа розглянута в порядку письмового провадження, без проведення судових засідань за участю сторін, що свідчить про відсутність значних витрат часу адвоката на представництво інтересів позивача у суді. Разом з тим, суд бере до уваги обсяг наданих адвокатом послуг, зокрема підготовку позовної заяви та відповіді на відзив, а також час, витрачений на їх підготовку, що підтверджується наданими доказами.

З огляду на наведене та виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості їх складу та розумного розміру, справедливо буде відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Комунального підприємства «Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» (яким було допущено протиправну бездіяльність) 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, оскільки із заявою про розподіл та стягнення судових витрат разом з відповідними доказами позивач (його представник) звернувся до суду 29.04.2026, тобто з дотриманням п`ятиденного строку після ухвалення рішення суду, а рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу не було вирішено, тому у цій справі додатковим рішенням необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства «Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» на користь позивача 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача – адвоката Світлицької Зоряни Олександрівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства «Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Перемоги, 14, ідентифікаційний код 30248087) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі грн 00 коп.).

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. О. Андрусенко