Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №140/3281/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/3281/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Андрусяк Ігор Васильович, діючи в інтересах ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо повторного взяття на військовий облік позивача; зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про виключення з військового обліку.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 07.05.2005 ОСОБА_1 лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 був визнаний непридатним до строкової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 59 «б» наказу МОУ №2-1994. Станом на 30.12.2025 у застосунку «Резерв+» статус позивача також відображався як «невійськовозобов`язаний» (підстава – непридатний, постанова ВЛК 07.04.2025 з виключенням з військового обліку).

Однак з електронного військово-облікового документу, сформованого в застосунку «Резерв+» станом на 11.03.2026, вбачається, що позивач вже відноситься до категорії обліку – військовозобов`язані, додатково містить запис про ВЛК від 07.04.2005 про визнання останнього непридатним з виключенням з військового обліку.

Представник позивача вважає дії відповідача щодо повторного взяття ОСОБА_1 на військовий облік протиправними.

Наголошує, що поновлення особи на військовому обліку можливо лише щодо військовозобов`язаних, які були виключені з військового обліку з порушенням процедури виключення з військового обліку. Проте, жодних порушень законодавства під час виключення позивача з військового обліку здійснено не було, рішення ВЛК не скасовано, відсутній будь-який вирок щодо наведених обставин, тому правові підстави для повторного взяття ОСОБА_1 на військовий облік фактично відсутні.

Вказує, що особа визнана непридатною до військової служби з подальшим виключенням з військового обліку не підлягає повторному огляду військово-лікарською комісією при ТЦК та не може бути взятою на військовий облік та призваною на військову службу під час мобілізації.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач із поданим позовом не погодився. На обгрунтування заперечень зазначив, що у 2005 році позивач проходив ВЛК як призовник (графа I), а не як військовозобов`язаний (графа II). Тому його придатність до служби під час мобілізації за станом здоров`я наразі не визначена.

Зазначає, що Законом України від 11.04.2024 №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (набрав чинності 18.05.2024) статтю 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» викладено в новій редакції. Зокрема, ч. 6 ст. 37 цього Закону встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних ТЦК та СП підлягають громадяни, які: померли або визнані в установленому порядку безвісно відсутніми чи оголошені померлими; припинили громадянство країни; визнані непридатними до військової служби; досягли граничного віку перебування у запасі. Таким чином, підстава «визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку» виключена з підстав для виключення з військового обліку.

Як наслідок вважає, що дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов`язаних є законними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

Окрім того, звертає увагу суду, що ОСОБА_1 був виключений з обліку на підставі наказу МОУ №2 14.01.1994, який втратив чинність ще у 2008 році. В свою чергу, стаття 59 «б» Розкладу хвороб не передбачає значного порушення функцій організму чи серйозних наслідків захворювання, що перешкоджає проходження особами військової служби.

20.04.2026 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів представника ІНФОРМАЦІЯ_3 , викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що відображення у реєстрі військовозобов`язаних інформації про те, що позивач є військовозобов`язаним суперечить наявному у нього паперовому тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 з відміткою про виключення (зняття) з військового обліку.

Стверджує, що позивач був виключений з військового обліку у віці 18 років, тобто з віку, з якого починається військовий обов`язок. Відтак твердження відповідача про те, що позивач проходив ВЛК як призовник, вважає таким, що не відповідає дійсності.

Наполягає, що зміни в мобілізаційному законодавстві не можуть погіршувати становище позивача або змінювати його статус.

Інших заяв по суті спору від сторін не надходило.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до записів тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 , 07.04.2005 ОСОБА_1 , 1986 року народження, лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 визнаний непридатним до строкової служби з виключенням з військового обліку згідно ст. 59 «б» наказу МОУ №2-1994 р, №207 (а.с.8-9).

Вказане тимчасове посвідчення позивача також містить запис про віднесення його до невійськовозобов`язаних осіб.

Виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку із визнанням непридатним на підставі висновку ВЛК від 07.04.2005 підтверджується також витягом із застосунку «Резерв+», сформованого станом на 30.12.2025 (а.с.10).

Разом з тим, відповідно до інформації у застосунку «Резерв+», сформованої станом на 11.03.2026, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 як військовозобов`язаний (а.с.11).

Вважаючи дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо поновлення на військовому обліку протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII).

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-друга статті 1 Закону №2232-XII).

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (частина сьома статті 1 Закону №2232-XII).

Поняття та види, порядок ведення військового обліку, постановка на військовий облік, а також зняття та виключення з нього визначені статтями 33 - 37 Закону №2232-XII.

У відповідності до частини першої статті 33 Закону №2232-XII усі військовозобов`язані та призовники підлягають військовому обліку.

Згідно з частиною третьою статті 33 Закону №2232-XII військовий облік усіх військовозобов`язаних та призовників провадиться за місцем їх проживання, а також за обсягами та деталізацією і поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов`язаних за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Відповідно до пункту «а» частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII (у редакції, яка діяла на момент виключення позивача з військового обліку) виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Аналогічні норми містить пункт 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII у чинній редакції, згідно якого виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: визнані непридатними до військової служби.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності, а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Згідно із пунктом 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з частиною восьмою статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» №1951-VIII від 16.03.2016 (далі – Закон №1951-VIII) органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

За приписами частини дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII, органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Стаття 14 Закону № 1951-VIII регламентує ведення Реєстру.

Так, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Частиною третьою статті 14 Закону №1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №559 від 16.05.2024 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За змістом пункту 5 Порядку №559 військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в електронній формі є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Як встановлено судом, 07.04.2005 ОСОБА_1 , лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 визнано непридатним до строкової служби з виключенням з військового обліку згідно ст. 59 «б» наказу МОУ №2-1994 р, №207.

Вказаним наказом Міністра оборони України №2 від 04.01.94 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України.

В свою чергу, розклад хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України зазначено у Додатку 1 до вказаного наказу МОУ.

Як випливає зі змісту вказаного додатку, придатність до служби у тому чи іншому виді, роді військ, військових частинах з військової спеціальності військовослужбовців строкової служби, визнаних придатними до військової служби, визначається за відповідними графами контингенту, що проходять медичний огляд за графами розкладу хвороб.

Всього встановлено 4 графи контингенту, що проходять медичний огляд за графами розкладу хвороб, а саме: І - громадяни при приписці до призовних дільниць та призові на строкову військову службу№ ІІ – солдати, матроси, сержанти, старшини; ІІІ – особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці-жінки; IV – призовники і військовослужбовці, яких призначають для служби і які проходять службу на підводних човнах.

На момент виникнення спірних правовідносин стаття 59 Додатку 1 містила такі положення:

Хронічні захворювання нирок (хронічний гломерулонефрит, хронічний первинний пієло-нефрит, нефросклероз, нефротичний синдром, зморщена нирка, первинний амілоїдоз нирок, хронічний інтерсти-ціальний нефрит та інші нефропатії):

а) зі значним порушенням функцій - непридатні до військової служби зі зняттям з військового обліку (для графи І-ІІІ контингенту, що проходять медичний огляд за графами розкладу хвороб), непридатні (для графи ІV контингенту, що проходять медичний огляд за графами розкладу хвороб)

б) з помірним порушенням функцій – непридатність до військової служби зі зняттям з військового обліку (для графи І-ІІ контингенту, що проходять медичний огляд за графами розкладу хвороб);

Судом встановлено, що до тимчасового посвідчення ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (виданого замість військового квитка) внесено запис про те, що позивач 07.04.2005 лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 визнаний непридатним до строкової служби з виключенням з військового обліку згідно ст. 59 «б» наказу МОУ №2-1994 р, №207.

Суд зауважує, що посадові особи, відповідальні за оформлення та заповнення Тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 , проставленням свого підпису, скріпленим печаткою ІНФОРМАЦІЯ_5 , підтвердили достовірність внесених даних, у тому числі й щодо виключення його з військового обліку, підтвердили дотримання визначеної законодавством процедури, яка передувала внесенню цих даних, а також наявність визначених законом підстав для виключення позивача з військового обліку через непридатність за станом здоров`я.

Суду не надано доказів визнання нечинним цього Тимчасового посвідчення чи притягнення до відповідальності осіб, які оформили та видали його позивачу, тому воно є належним доказом того, що позивач не має статусу військовозобов`язаного, виключений з військового обліку військовозобов`язаних через непридатність до військової служби за станом здоров`я з 07.04.2005.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 проходив ВЛК виключно за графою І (в якості призовника), що не дає можливості встановити його придатність до проходження військової служби.

Так, з аналізу коментованої вище статті 59 Додатку 1 «Розклад хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України» до наказу Міністра оборони України №2 від 04.01.94, наявність в особи хронічних захворювань нирок з помірним порушенням функцій (стаття 59 «б» Додатку №1) має своїм наслідком визнання такої особи непридатною до військової служби зі зняттям (виключенням) з військового обліку як для контингенту згідно з графи І (призовники), так і для контингенту згідно з графи ІІ (солдати, матроси, сержанти, старшини).

Таким чином, встановлена в позивача наявність хвороб згідно із статті 59 «б» Додатку №1 виключала, в тому числі, і можливість проходження ним військової служби.

На переконання суду, виключення громадянина України з військового обліку свідчить про те, що держава в особі компетентного органу (ТЦК та СП чи раніше військового комісаріату) прийняла рішення про визнання особи такою, що не підлягає призову на військову службу та звільнила цю особу від виконання військового обов`язку.

Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного/ резервіста, а отже не може бути призваною на військову службу за мобілізацією під час дії правового режиму воєнного стану.

Чинне законодавство не має підстав для поновлення позивача на військовому обліку, а закони не мають зворотної дії в часі, якщо таким чином погіршується становище особи.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що за відсутності доказів скасування або перегляду рішення лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.04.2005, перебування позивача на військовому обліку є безпідставним, та порушує принципи законності, правової визначеності та обов`язковості дій суб`єкта владних повноважень у межах і у спосіб, визначених законом.

Таким чином слід констатувати, що відповідач допустив протиправну поведінку щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку.

А тому позов ОСОБА_1 в цій частині позовних вимог підлягає задоволенню.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача суд виходить з того, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

З огляду на вказане суд вважає, що ефективним засобом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно позивача шляхом внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про визнання позивача непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку.

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття на військовий облік ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про виключення з військового обліку ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано судом 11 травня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Суддя Н. В. Стецик