Постанова від 05 березня 2026 р. у справі №337/868/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №337/868/25 Головуючий в 1 інст. Мурашова Н.А.

Провадження №33/807/125/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Ревкової А.К., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього – адвоката Ревкової А.К. на постанову Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 18 червня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,

стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою суду, 12 лютого 2025 року о 20:50 год. по пр.Інженера Преображенського, буд.19 у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mazda 3», державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови), в порушення п.2.5 ПДР від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник – адвокат Ревкова А.К. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння не відмовлявся.

Наголошує на тому, що матеріали справи не містять доказів відмови ОСОБА_1 , як нібито водія від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу.

Посилається на безпідставну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Зауважує, що в протоколі зазначено, що правопорушення вчинив водій ОСОБА_1 , при цьому, сам протокол був складений щодо ОСОБА_1 , що є істотним недоліком.

Вказує, що огляд на стан сп`яніння щодо ОСОБА_1 проводився на місці зупинки транспортного засобу без жодного свідка.

Зазначає, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не підтверджується матеріалами справи.

На жодному з відеозаписів події не зафіксовано ані встановлення поліцейськими ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , ані факту направлення його на огляд до медичного закладу.

Вказує, що у протоколі відсутні відомості про технічний засіб, яким здійснено відеозапис.

На думку захисника, самі відеозаписи не відповідають вимогам пункту 5 розділу II Інструкції, оскільки не фіксують усіх подій, містять фрагменти відеозаписів, зміст яких не дає можливості встановити зазначені в протоколі обставини.

Зауважує, що поліцейський не забезпечив проведення огляду ОСОБА_1 в закладі охорони здоров`я та, відповідно, не направив його на такий огляд, що свідчить про порушення порядку, проведення огляду особи та визнання недійсним огляду в порядку ч.6 ст.266 КУпАП.

Вказує, що матеріали справи не місять акту приймання автомобілю іншою особою, відповідальною за його зберігання. Більше того, захисник стверджує про те, що автомобіль ніхто не вилучав, від керування транспортним засобом ОСОБА_1 ніхто не відстороняв, акту відсторонення складено теж не було.

Заслухавши аргументи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Ревкової А.К., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №245264 від 12 лютого 2025 року, з якого убачається, що 12 лютого 2025 року о 20:50 год. по пр.Інженера Преображенського, буд.19 у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mazda 3», державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Alcotest Drager 6820 та у медичному заклад у лікаря-нарколога відмовився. Від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР. Про повторність попереджений, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;

- у картці обліку адміністративного правопорушення, відповідно до якої водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Mazda 3», державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Alcotest Drager 6820 та у медичному заклад у лікаря-нарколога відмовився. Від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР. Про повторність попереджений;

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого убачається, що у ОСОБА_1 поліцейськими виявлені такі ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Огляд ОСОБА_1 за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820 не проводився у зв`язку із відмовою останнього на місці зупинки транспортного засобу;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12 лютого 2025 року;

- у довідці про відсутність повторності за ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 та отримання останнім посвідчення водія НОМЕР_2 від 28 листопада 2024 року;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, зазначеними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті заступника командира взводу 1 роти 1 батальйону 1 УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Волкодава В., згідно з яким, останній доповідає, що 12 лютого 2025 року під час несення служби у Хортицькому районі, о 20-50 годині в м.Запоріжжя, пр.Інженера Преображенського біля будинку 19 було зупинено транспортний засіб «Mazda 3», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (посвідчення водія НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) згідно п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» за порушення вимог пункту 2.1ґ ПДР України. Під час спілкування з ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. У зв`язку і чим водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820 та у лікаря-нарколога в медичному закладі КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР м.Запоріжжя, вул.Сєдова, 31, на що ОСОБА_1 своїм діями відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а саме: уходив з місця зупинки та не відповідав на запитання. Щодо ОСОБА_1 зібрано адміністративні матеріали за ч.1 ст.130 КУпАП за порушення вимог п.2.5 ПДР України (протокол серії ЕПР1 №245264) та винесено постанову серії ЕНА №4062504. ОСОБА_1 від права керування відсторонено шляхом попередження про повторність адміністративної відповідальності, транспортний засіб припарковано без порушень ПДР. ОСОБА_1 не забажав ознайомлюватись з адміністративними матеріалами та очікувати складених адміністративних матеріалів, пішов з місця зупинки. Проводилась відео фіксація на службову нагрудну камеру Motorola VB400 471252, 471245.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Згідно з оскаржуваною постановою суду, ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в скоєнні адміністративного правопорушення не визнав та суду пояснив, що в зазначений день десь біля 20.00год він забрав дружину з роботи в центрі міста та їхав додому в Хортицький р-н. При заїзді з мосту на Хортицький район він помітив за собою патрульний автомобіль, який їхав за ним до району ТЦ «Амстор» по пр.Інженера Преображенського з тією ж швидкістю, що і він. Проїхавши коло, поліцейські зупинили його. Він спитав причину зупинку, але вони нічого не повідомили, попросили для перевірки документи, він надав. З початку їх спілкування поліцейські виявляли до нього упереджене ставлення, оскільки три роки тому була аналогічна ситуація із проходженням огляду на стан алкогольного сп`яніння, але суд тоді закрив справу. Поліцейський відразу спитав, чи вживав він алкогольні напої, на що він впевнено відповів, що ні, оскільки за станом здоров`я постійно вживає ліки від тиску, крім того, тільки перехворів на грип. На пропозицію поліцейського пройти огляд на місці за допомогою Драгера він погодився, але бажав скористатись правовою допомогою правозахисника. Коли він намагався подзвонити адвокату, поліцейський знов спитав, чи згоден він пройти огляд на стан сп`яніння і він знов сказав, що так. Коли він поспілкувався з адвокатом і той також порадив пройти огляд на місці, поліцейський сказав, що вже пізно, пройшло 10 хвилин, складається протокол. Тоді він за порадою адвоката подзвонив на гарячу лінію 102 та викликав інший наряд поліції, щоб зафіксувати факт відмови поліцейських проводити огляд. Доставити його для огляду до медичного закладу поліцейські також відмовились. Обґрунтованих причин цьому не зазначили. Направлення на огляд поліцейські йому не видали. Що вони робили в службовому автомобілі, йому невідомо. Будь-які документи вони йому не вручали і з ними не ознайомлювали. При цьому, він мав право на правову допомогу адвоката при складанні протоколу. Про наявність складеного протоколу він дізнався пізніше, в інший день в управлінні поліції. Від керування його не відстороняли, він поїхав з місця події десь через одну годину на своєму авто за кермом. Автомобіль ніхто не вилучав, акт відсторонення не складався. Також в протоколі була допущена помилка в написанні прізвища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, « ОСОБА_1 » замість « ОСОБА_1 », що вказує на грубе порушення ст.256 КУпАП, яке не дає можливості об`єктивно розглянути справу і є підставою для повернення протоколу на доопрацювання. Крім того, особа притягається до відповідальності у разі доведення її вини належними, допустимими доказами, які повинні бути переконливими і не викликати сумнівів. В даному випадку такі докази в справі відсутні, що в силу принципу презумпції невинуватості повинно трактуватись на його користь. Дії поліцейських є протиправними, вони зупинили його безпідставно, пред`явили вимогу пройти огляд без фіксації жодних ознак алкогольного сп`яніння, поліцейський проводив огляд на стан сп`яніння на місці зупинки без жодного свідка, що суперечить ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015р. №1452/735, не зафіксував факт відмови від огляду на місці зупинки і в подальшому не видав направлення на проходження огляду в медзакладі та не забезпечив його проведення протягом двох годин, що є порушенням Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ №1103 від 17.12.2008р. Вказане є підставою для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Заявив суду відповідне клопотання.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засідання пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_1 12.02.2025 вона була на роботі до 20.00год. З роботи її на автомобілі забрав чоловік. При зустрічі з ним вона не відчула від нього підозрілих запахів алкоголю. При цьому, чоловік взагалі не вживає алкоголь, на постійній основі п`є ліки від тиску. Крім того, вони тільки перехворіли на грип та чоловік був ще з температурою. Але він випив жарознижуючі ліки і приїхав за нею. Вони проїхали коло біля ТЦ «Амстор» в Хортицькому районі, коли їх зупинив патрульний поліцейський автомобіль. Чоловік вийшов з авто та став спілкуватись з поліцейськими. Про що саме, не знає. Вона залишилась в автомобілі. Оскільки це спілкування затягнулось, вона через деякий час вийшла також з авто і спитала, що сталось. Поліцейський відповів, що є підозра, що чоловік в стані алкогольного сп`яніння, але цього не могло бути. Якщо б вона відчула від нього запах алкоголю, вона би не дозволила йому сісти за кермо та ризикувати, оскільки також має посвідчення водія. Чоловік впевнено казав поліцейським, що погоджується пройти огляд. Але поліцейські сказали, що пройшло вже більше 10 хвилин, тому вони складають протокол за відмову. Поліцейські сіли до свого службового автомобіля і що там відбувалось, невідомо. Вони з чоловіком залишались на вулиці. Чоловік подзвонив адвокату, консультувався, а потім на 102, щоб викликати 2-й наряд поліції. Але вони його так і не дочекались. Коли поліцейські з першого екіпажу поїхали, вони також поїхали додому на своєму автомобілі. Жодних документів поліцейські чоловіку не вручали. Всі ці події відбувались десь протягом півгодини.

При апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 , його захисник-адвокат Ревкова А.К. навели доводи, що є аналогічними тим, які містяться в апеляційній скарзі.

На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені стороною захисту в т.ч. самим ОСОБА_1 при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Що стосується доводів захисника-адвоката Ревкової А.К., викладених в апеляційній скарзі, про те, що працівниками поліції було порушено процедуру проведення огляду щодо ОСОБА_1 , оскільки останній не відмовлявся від проведення такого огляду, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

З наявного в справі відеозапису убачається, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Так, після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , працівники поліції попросили водія пред`явити документи та спитали, чи вживав він алкогольні напої, на що ОСОБА_1 зазначив, що не вживає взагалі алкоголь, проте працівниками поліції було встановлено наявність у останнього ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, про що було повідомлено ОСОБА_1 та запропоновано останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 повідомив, що йому необхідно зателефонувати адвокату. В подальшому на неодноразові пропозиції працівника поліції пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, ОСОБА_1 зазначав, що згоден пройти огляд, проте його поведінка свідчила про ухилення від проходження огляду, оскільки останній фактично не виконував вимоги поліцейських. Так, працівником поліції роз`яснено ОСОБА_1 вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, а також роз`яснено можливість пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі. ОСОБА_1 повідомив, що згоден пройти огляд і на місці і в медичному закладі, проте він не проходив до службового автомобілю на пропозицію працівника поліції з метою пройти огляд, а навпаки постійно відходив від місця зупинки транспортного засобу, не зважаючи на зауваження працівників поліції з цього приводу. Працівниками поліцію таку поведінку ОСОБА_1 обґрунтовано розцінено як відмову від проходження огляду, про що було повідомлено ОСОБА_1 , роз`яснено останньому його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, та повідомлено про те, що стосовно нього буде складатися протокол за ст.130 КУпАП. З дослідженого відеозапису убачається, що пізніше, вже після початку оформлення адміністративного матеріалів та внесення інформації до службового планшета працівниками поліції, ОСОБА_1 знову зазначив про те, що бажає пройти огляд на стан сп`яніння, на що працівники поліції йому повідомили, що вони ОСОБА_1 неодноразово пропонували пройти відповідний огляд, проте він ухилявся від проходження такого огляду.

Отже, зміст наявного в матеріалах справи відеозапису свідчить про те, що поведінка водія ОСОБА_1 свідчила про його ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим, працівниками поліції щодо останнього правомірно було складено вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 неодноразово був повідомлений працівниками поліції про наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом події та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

В свою чергу, статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.

Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 11-21сап21, п.76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 липня 2025 року у справі № 990SCGC/9/25).

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), згідно з якими, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у такої особи ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Версія сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, на думку суду апеляційної інстанції не є переконливою та спростовується вищевказаними доказами в т.ч. відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано, що поведінка ОСОБА_1 свідчила про ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Те, що ОСОБА_1 заявляв про свою згоду пройти огляд на стан сп`яніння, але фактично вимог працівників поліції з зазначеного приводу не виконував, та в чергове заявив про готовність пройти такий огляд вже під час складання стосовно нього адміністративних матеріалів, не впливають на правильність кваліфікації його дій та доведеність вчинення ним вищевказаного адміністративного правопорушення.

Отже, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а доводи сторони захисту про протилежне є безпідставними та суперечать матеріалам справи.

Стосовно доводів сторони захисту в апеляційній скарзі про безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до положень п.п.1,3 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Підстави для зупинки транспортного засобу визначені у статті 35 Закону України «Про Національну поліції».

Як убачається з відеозапису, транспортний засіб «Mazda 3», державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції з причини відсутності страхового полісу, що є порушенням вимог п. 2.1 ґ), згідно з яким водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат "Зелена картка" (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".

Вищезазначене також узгоджується з відомостями, викладеними в рапорті працівника поліції.

Крім того, згідно з наявним в справі відеозаписом, ОСОБА_1 не оспорював на місці зупинки транспортного засобу законності такої зупинки, зауваження з цього приводу під час оформлення адміністративного матеріалу, зокрема і протоколу про адміністративне правопорушення, він не подавав та жодних клопотань про перевірку вказаного питання, в т.ч. про виклик працівників поліції, які оформлювали адміністративний матеріал, тощо, від сторони захисту до суду не надходило.

Доводи захисника-адвоката Ревкової А.К. про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що правопорушення вчинив водій ОСОБА_1 , при цьому, сам протокол був складений щодо ОСОБА_1 , що є істотним недоліком, на думку апеляційного суду, не є слушними.

Як убачається з матеріалів справи, в провадження суду першої інстанції надійшов адміністративний матеріал щодо ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №245264 від 12 лютого 2025 року, від підпису якого ОСОБА_1 відмовився.

Так, дійсно при описі установлених даних у вищезазначеному протоколі зазначено про те, що …водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mazda 3», державний номер НОМЕР_1 …, що вочевидь є технічною опискою у прізвищі, оскільки в протоколі у графі щодо особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, чітко зазначено, що цією особою є саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Всі інші адміністративні матеріали складені також щодо останнього.

Якихось порушень чинного законодавства з боку працівників поліції при складанні цих матеріалів, які б тягли за собою відомості з них недопустимими доказами, не убачається. На думку суду апеляційної інстанції, процесуальні права ОСОБА_1 не були порушені.

Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Відповідаючи на доводи апелянта щодо відсутності свідків події під час проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до положень ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, те, що в цьому випадку не були залучені свідки, проте, велась відеофіксація, вимогам закону не суперечить.

Більш того, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, за що він і притягається до адміністративної відповідальності. і

Доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі, про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та не був водієм, суд апеляційної інстанції вважає непереконливими та такими, що суперечить фактичним обставинам справи.

З долученого до протоколу відеозапису убачається, що водієм транспортного засобу «Mazda 3», державний номер НОМЕР_1 був саме ОСОБА_1 , який знаходився за кермом транспортного засобу.

Сам ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції не заперечував факту керування транспортним засобом, а навпаки поводив себе, як водій цього транспортного засобу.

Отже, сумнівів в тому, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mazda 3», державний номер НОМЕР_1 , у суду апеляційної інстанції не виникає, оскільки вказані обставини в повній мірі доведено належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Об`єктивних даних про те, що транспортним засобом керувала інша особа, в матеріалах справи немає.

Доводи сторони захисту про те, що у протоколі відсутні відомості про технічний засіб, яким здійснено відеозапис, є безпідставними та спростовуються самим протоколом про адміністративне правопорушення, складеним щодо ОСОБА_1 , де зазначені відомості про технічний засіб відеозапису: 471252, 471245.

Більш того, як зазначено в рапорті заступника командира взводу 1 роти 1 батальйону 1 УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Волкодава В., проводилась відео фіксація на службову нагрудну камеру Motorola VB400 471252, 471245.

Стосовно доводів апелянта про те, що самі відеозаписи не відповідають вимогам пункту 5 розділу II Інструкції, оскільки не фіксують усіх подій, містять фрагменти відеозаписів, зміст яких не дає можливості встановити зазначені в протоколі обставини, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Право поліцейського на фото та відеофіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999.

З самих відеозаписів є очевидним, що ці записи здійснювались працівниками поліції, які оформлювали адміністративний матеріал.

Ніким не заперечується того факту, що події за участю ОСОБА_1 , що зафіксовані вищевказаними відеозаписами, мали місце, та відносяться саме до цієї справи.

Більш того, вказані відеозаписи не є єдиними доказами у справі, ці записи узгоджується з іншими доказами, на які послався суд в своїй постанові.

Те, що самі відеозаписи складаються з окремих файлів, само по собі не вказує на недопустимість вказаних відеозаписів як доказів.

Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась за допомогою недозволенного технічного засобу чи з порушенням вимог закону, в матеріалах справи немає.

Доводи сторони захисту про те, що матеріали справи не місять акту приймання автомобілю іншою особою, відповідальною за його зберігання, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Твердження захисника – адвоката Ревкової А.К. про те, що автомобіль ніхто не вилучав, від керування транспортним засобом ОСОБА_1 ніхто не відстороняв, акту відсторонення складено теж не було, є також безпідставними.

Як відображено в самому протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 від 12 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 та рапорті працівника поліції, ОСОБА_1 , від керування відсторонено шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту в т.ч. самим ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не спростовано.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.

При накладені на ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП.

Разом з цим, переглядаючи оскаржувану постанову суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

З наявних матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи загального захворювання, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 від 10 жовтня 2023 року.

В свою чергу, п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються в т.ч. особи з інвалідністю II групи.

Отже, вказівка суду про стягнення з ОСОБА_1 судового збору підлягає виключенню з оскаржуваної постанови, тобто ця постанова в зазначеній частині підлягає зміні на підставі ст.294 КУпАП.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу захисника-адвоката Ревкової А.К. задовольнити частково.

Постанову Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 18 червня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП змінити.

Виключити з постанови стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 605 гривень 60 копійок.

У решті постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 337/868/25