Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №747/142/26 — Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/142/26

Провадження№ 3/747/77/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2026 року селище Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретаря Зірки В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Талалаївка матеріали, що надійшли з Прилуцького РВП ГУНП України в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 617813 від 18.03.2026 року – 20 лютого 2026 року в 17:24 год в селищі Талалаївка на вул Народна водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21101, д.н.з. НОМЕР_1 , не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем DAC IA LOGAN д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила п 12.1, 13.1, 2.3 б ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст 124 КУпАП.

У судових засіданнях по справі ОСОБА_1 свою винність у вчиненому правопорушенні не визнала і суду показала, що 20 лютого 2026 року у вечірній час вона їхала автомобілем по вул Народна в селищі Талалаївка разом з пасажиркою ОСОБА_3 , дорога була засніжена і погано розчищена, під шаром снігу був лід і було слизько, вона їхала з невеликою швидкістю. Коли побачила, що назустріч їде автомобіль, то зупинила свій автомобіль для роз`їзду з ним, але оскільки було дуже слизько, то автомобіль зразу не зупинився, і зустрічний автомобіль пошкодив заднє ліве крило її автомобіля подряпиною. Після цього приїхали працівники поліції і почали оформляти ДТП. ОСОБА_1 в судовому засіданні надала фото, зроблені нею після події ДТП, для долучення їх до матеріалів справи. Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що вона 20 лютого 2026 року їхала в автомобілі ОСОБА_1 по вул Народна в селищі Талалаївка, дорога була слизька, погано розчищена, автомобіль рухався з невеликою швидкістю, коли зупинився, то його повело в сторону.

Суд, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідка, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний, серед іншого, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При ухваленні рішення в справі про адміністративні правопорушення, суд повинен дотримуватись принципу повноти дослідження обставин справи, що суттєво впливає на об`єктивність рішення, а також на здобуття достатньої сукупності доказів, які обґрунтовують зроблені у даному рішенні висновки, як такі, що не залишають сумнівів. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час її розгляду, виключає будь - яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, а також того, що інкриміноване правопорушення було вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розділом 2 ПДР України передбачено обов`язки водіїв транспортних засобів. Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Диспозиція ст.124 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, яке полягає у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто диспозиція даної статті є бланкетною, оскільки містить посилання на Правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти ПДР були порушені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення. Склад правопорушення, за який передбачена відповідальність за ст 124 КУпАП, передбачає наявність трьох елементів об`єктивної сторони (протиправне діяння): 1) порушення Правил дорожнього руху, 2) наслідки у вигляді, зокрема, пошкодження транспортних засобів, 3) наявність причинно-наслідкового зв`язку між порушенням Правил дорожнього руху та наслідками. Таким чином, настання наслідків дорожньо-транспортної пригоди у вигляді пошкодження транспортних засобів мають бути обумовлені саме порушенням певним учасником дорожнього руху Правил дорожнього руху, тобто, має бути наявний прямий чи опосередкований причинно-наслідковий зв`язок між діями та наслідками. Характеризуючою ознакою дорожньо-транспортної пригоди є те, що при зіткненні двох або більше транспортних засобів, порушення ПДР може бути допущено усіма його учасниками, але у причинно-наслідковому зв`язку із пригодою можуть бути порушення одного із водіїв. Причинно-наслідковий зв`язок між пригодою та порушенням ПДР встановлюється у кожному конкретному випадку на підставі повного і всебічного дослідження доказів, зібраних працівниками поліції та наданих учасниками. Тобто, тільки ті порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків, а отже перебувають із ними у причинному зв`язку є підставою відповідальності за ст.124 КУпАП. З аналізу диспозиції ст. 124 КУпАП вбачається, що адміністративна відповідальність за цією нормою можлива лише за умови наявності безпосереднього, прямого та неминучого причинно-наслідкового зв`язку між порушенням конкретних вимог Правил дорожнього руху та настанням матеріальних наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів. Факт участі особи у дорожньо-транспортній пригоді або формальне порушення окремих приписів ПДР саме по собі не є достатнім для притягнення до відповідальності за ст. 124 КУпАП без встановлення такого зв`язку.

Як вже зазначалось судом, об`єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого ст 124 КУпАП, характеризується наступними елементами: діянням, тобто порушення учасниками дорожнього руху ПДР, яке може бути виражене як у дії, так і в бездіяльності; наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; а також причинним зв`язком між наведеними діяннями та наслідками.

Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться у вину порушення вимог п 12.1, 13.1 та 2.3. б ПЛР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Згідно п.13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Як було встановлено в ході судового розгляду та підтверджується дослідженими матеріалами справи, автомобіль ВАЗ 21101, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 20 лютого 2026 року в 17 год 24 хв на вул Народна в селищі Талалаївка рухався по вузькій засніженій ділянці дороги, під снігом був льодяний покрив, дорога була погано розчищена, і коли водій ОСОБА_1 вжила заходів для зупинки автомобіля, щоб роззіхатись із зустрічним автомобілем, натиснувши на гальма, однак у зв`язку з наявністю до дорозі снігового накату, під яким була ожеледиця, автомобіль не зупинився зразу і тому відбулось зіткнення транспортних засобів та пошкодження заднього лівого крила її автомобіля. Із схеми місця ДТП, яка сталася 20 лютого 2026 року в 17 год 24 хв на вул Народна, 18 в селищі Талалаївка вбачається, що ширина проїзної частини вулиці 3, 85 м, по боках снігові замети, з долучених фототаблиць вбачається, що стан покриття проїзної частини – засніжене, під снігом лід. Дорожні знаки відсутні. Таким чином, факт наявності значного засніження проїзної частини вулиці та ожеледиці під снігом беззаперечно доведений дослідженими судом матеріалами, які є доказами у розумінні ст 251 КУпАП. Перед відрізком ділянки дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, не були встановлені попереджувальні знаки, які б інформували про наявність слизької дороги (ожеледиці). Вищезазначене свідчить про те, що дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок не забезпечення утримувачем автомобільних доріг безпеки руху транспортних засобів (засніженість та ожеледиця) та брак оснащення попереджувальними знаками.

Згідно з положеннями п. 3 ст 12 Закону України «Про дорожній рух» посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов`язані, зокрема: забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху. При розгляді справ про порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, необхідно з`ясувати наявність причинного зв`язку між порушенням водієм ПДР та наслідками, що настали, а виходячи із сукупності всіх обставин, що належать до предмета доказування, з огляду на особливості складу правопорушення, передбаченого у ст 124 КУпАП, оцінці підлягає наявність технічної можливості у водія уникнути наслідків адміністративного правопорушення та джерело створення аварійної ситуації. Виходячи із встановлених у ході розгляду обставин, дійти однозначного висновку про причинний зв`язок дій водія ОСОБА_1 із наслідками, які настали, неможливо, оскільки не виключається причинний зв`язок із незадовільним станом дороги, при цьому обов`язку водія щодо вжиття заходів для безпечного руху кореспондує обов`язок посадових осіб, які відповідають за експлуатацію дороги щодо утримання у придатному до використання стані. За таких обставин, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вину особи за стандартом «поза розумним сумнівом». Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в судовому засіданні, не знайшло свого підтвердження порушення нею вимог ПДР України, що потягло за собою вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст 124 КУпАП. Суд всі сумніви з цього приводу тлумачить на користь особи, яка притягається до відповідальності, що узгоджується із ч.3 ст.62 Конституції України.

Положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. Враховуючи, що згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, ст. 124 КУпАП, керуючись ст. ст. 9, 221, 247, 251, 283, 285 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1ст 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляція в Чернігівський апеляційний суд протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя: Л.В.Тіщенко