Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №522/1385/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1385/26-Е

Провадження № 2-o/522/236/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одесиу складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Навроцьої Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м.Одеси 02.02.2026 року через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) є, відповідно, батьком та матір`ю ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки податків - НОМЕР_3 ), з метою укладання ними в органах нотаріату договору, не забороненого чинним законодавством, для виникнення, зміни та припинення майнових прав на майно.

В обґрунтування заяви зазначено, що 20.07.1968 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (прізвище після одруження - ОСОБА_5 та ОСОБА_5 відповідно), про що 20.07.1968 Мелитопольським міськвідділом ЗАЦС у книзі реєстрації вчинено відповідний запис №693 та на посвідчення чого видано свідоцтво про одруження від 20.07.1968 року серії НОМЕР_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 у сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (мовою оригіналу - « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_3 ») народилася донька, про що Арцизьким райвідділом ЗАЦС у книзі реєстрації вчинено запис від 17.08.1976 за №213 та видано свідоцтво про народження від 17.08.1976 серії НОМЕР_5 , до якого вписано прізвище - « ОСОБА_7 » (мовою оригіналу). Водночас, під час видачи паспорту громадянина України їх доньці, як вбачається, було вчинено неправильно переклад прізвища, та, як наслідок, видано паспорт громадянина України на ім`я « ОСОБА_1 » замість « ОСОБА_1 », як у її батьків. Відповідно, до всіх подальших документів, зокрема, але не виключно, довідки про реєстрацію місця проживання/перебування фізичної особи на території м. Одеси, картки платника податків також вписано прізвище, ім`я та по батькові « ОСОБА_1 ». Після укладання шлюбу з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого 16.09.2000 відділом ДРАЦС Одеського міського управління юстиції за №844, прізвище не змінювалося та залишилося як « ОСОБА_5 », що посвідчено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 , виданим 25.07.2025 (повторно). Внаслідок існуючого різного написання прізвища у документах ОСОБА_1 та її батьків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - заявниця позбавлена можливості набути майнові права в органах нотаріату - право власності на нерухоме майно, яке належить на праві власності її батькам, та яке вони бажають подарувати своїй доньці, зокрема, але не виключно, земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 24,38 га на території Павлівської сільської громади Болградського району Одеської області та інше нерухоме майно, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у свою чергу, позбавлені розпорядитися належними їм правомочностями з розпорядження належним їм майном.

Матеріали заяви суддя отримала 03.02.2026 року.

Ухвалою суду від 06.02.2026 року заява була залишена без руху та надано заявниці строк на усунення недоліків позову. Недоліки заяви були усунуті 10.02.2026 року.

Зазначену заяву про усунення недоліків разом суддя отримала 11.02.2026 року.

Ухвалою суду від 13.02.2026 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду на 25.03.2026 року.

До суду 09.03.2026 року від заінтересованих осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення, згідно яких підтвердили обставини справи, викладені у заяві, просили заяву задовольнити та справу розглядати справу за їх відсутності.

До суду 25.03.2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, заяву просила задовольнити.

У судове засідання 25.03.2026 року з`явився представник ОСОБА_1 - адвокат Іорданов В.П., заяву просив задовольнити у повному обсязі та зауважив, щ заявниця не брала повний витяг з РАЦС.

Розгляд справи відкладено на 07.05.2026 року.

До суду 07.05.2026 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, а саме повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00057544382 від 04.04.2026, складеного Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У судове засідання 07.05.2026 року сторони не з`явилися, в матеріалах справи наявні заяви учасників справи про розгляд справи розглядати за їх відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України датою складення судового рішення є 12.05.2026 року.

Дослідивши матеріали справи,суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Правовідносини, які є предметом розгляду, регулюються п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, відповідно до якої, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Судом встановлено, що 20.07.1968 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 20.07.1968 року Мелитопольським міськвідділом ЗАЦС у книзі реєстрації вчинено відповідний запис №693. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові - ОСОБА_5 , дружині - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 20.07.1968 року.

Згідно свідоцтва про народження від 17.08.1976 року серії НОМЕР_5 , виданого Арцизьким райвідділом ЗАЦС на посвідчення вчиненого у книзі реєстрації запису від 17.08.1976 року за №213, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася дитина, ПІБ якою вписано російською мовою - « ОСОБА_7 », а її батьками зазначено: « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_3 »).

16.08.2021 року заявниця отримала паспорт громадянина України № НОМЕР_7 , орган, що видав - 5115, до якого вписано прізвище « ОСОБА_1 ». Аналогічним чином прізвище, ім`я та по батькові вписано у картці платника податків про реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , виданій Приморською ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області 20.11.2023 року №1553-23-08339 та довідці про реєстрацію місця проживання/перебування фізичної особи на території м. Одеси від 21.09.2021 року №Ч3-243827-ф/л, виданій на посвідчення місця реєстрації заявниці за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд звертає увагу, що в усіх вказаних документах вказано одну й ту ж саму дату народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка збігається з датою народження особи, вказаної у свідоцтві про народження від 17.08.1976 року серії НОМЕР_5 , виданому Арцизьким райвідділом ЗАЦС на посвідчення вчиненого у книзі реєстрації запису від 17.08.1976 року за №213 про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 особи, прізвище, ім`я та по батькові якої вписано російською мовою - « ОСОБА_7 ».

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 25.07.2025 року, виданим у порядку «повторно» Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), 16.09.2000 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було укладено шлюб з громадянином ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , при цьому прізвище заявниці після реєстрації шлюбу змінено не було та залишено як « ОСОБА_5 ».

Між тим, згідно паспорту громадянина України № НОМЕР_8 , дата видачі - 09.06.2022 року, орган, що видав - 5124, прізвище особи вписано « ОСОБА_2 ».

Аналогічним чином прізвище, ім`я та по батькові особи, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , вписано у картці платника податків про реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , виданій Арцизькою ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області 16.05.2022 року №1507-22-00359 та витязі з реєстру територіальної громади - Арцизької територіальної громади від 03.08.2023 №2023/005958561, виданому на посвідчення місця проживання заінтересованої особи ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

У свою чергу, у копії паспорті громадянина України серії НОМЕР_9 , дата видачі - 06.01.1998 року, орган, що видав - Арцизький РВ УМВС України в Одеській області, прізвище особи вписано « ОСОБА_3 », російською мовою - « ОСОБА_3 ». Аналогічним чином українською мовою прізвище, ім`я та по батькові особи із зазначенням дати народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , вписано у картці платника податків про реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , виданій Арцизькою ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області 26.02.2015 №1507-15-00218.

Згідно листа Арцизького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області від 25.10.2025 року вих. №519/247-83, наданому на звернення заявниці, факт родинних відносин між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не оспорюється, а підтверджується наявними документами.

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00057544382 від 04.04.2026 року, складеного Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, на першій сторінці документа у розділі «Реєстрація актового запису про народження» наявна наступна інформація: «Номер актового запису - 213; дата складання - 17.08.1976; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; відомості про батька - ОСОБА_2 , відомості про мати - ОСОБА_3 », які повністю збігаються з відомостями, зазначеними у свідоцтві про народження від 17.08.1976 серії НОМЕР_5 , виданому Арцизьким райвідділом ЗАЦС на посвідчення вчиненого у книзі реєстрації запису від 17.08.1976 за №213, згідно з яким прізвище народженої ІНФОРМАЦІЯ_3 дитини зазначено як « ОСОБА_7 ».

У свою чергу, вказані невідповідності у написанні прізвища заявниці у пред`явленому нею свідоцтві про народження від 17.08.1976 року серії НОМЕР_5 , виданому Арцизьким райвідділом ЗАЦС на посвідчення вчиненого у книзі реєстрації запису від 17.08.1976 року за №213, згідно з яким прізвище народженої ІНФОРМАЦІЯ_3 дитини зазначено як « ОСОБА_7 », а її батьками зазначено: « ОСОБА_10 » та « ОСОБА_3 » (мовою оригіналу) з подальшим оформленням паспорту громадянина України № НОМЕР_7 , орган, що видав - 5115, до якого вписано прізвище « ОСОБА_1 », та зазначення аналогічного як у паспорті громадянина України прізвища, імені та по батькові у картці платника податків про реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , виданої Приморською ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області 20.11.2023 №1553-23-08339 та довідці про реєстрацію місця проживання/перебування фізичної особи на території м. Одеси від 21.09.2021 року №Ч3-243827-ф/л, виданій на посвідчення місця реєстрації заявниці за адресою: АДРЕСА_1 , виникли по причині написання російською мовою у свідоцтві про народження від 17.08.1976 серії НОМЕР_5 й неправильним перекладом українською мовою усіх подальших документів, які виправити на даний час не вбачається можливим.

Встановлення факту родинних відносин заявниці необхідне для реалізації цивільного права - права власності, гарантованого ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини, ст. 41 Конституції України та ст.ст. 3, 319, 321 ЦК України на майно, належне її батькам, зокрема, те, яке може бути відчужені за договором дарування лише на користь родичів, коло яких визначено законом.

Вирішуючи справу суд виходить із наступного.

Частиною 4 ст. 3 СК України встановлено, що сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно із ч. 7 ст. 19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Приписами ч. 3 ст. 131 Земельного кодексу України встановлено обмежений перелік договорів, за якими можуть бути відчужені земельні ділянки сільськогосподарського призначення приватної власності - за договорами купівлі-продажу, дарування, довічного утримання (догляду), спадкового договору, міни, шляхом внесення до статутного (складеного) капіталу чи шляхом їх передачі у довірчу власність (у разі якщо відповідно до закону право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється), чи шляхом звернення стягнення на них. При чому, положеннями абз. 2 ч. 3 ст. 131 ЗК України унормовано, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення приватної власності можуть бути відчужені за договором дарування, довічного утримання (догляду), спадкового договору лише на користь іншого з подружжя, родичів (дітей, батьків, рідних (повнорідних і неповнорідних) братів і сестер, двоюрідних братів і сестер, діда, баби, онуків, правнуків, рідних дядька та тітки, племінниці та племінника, пасинка, падчериці, вітчима, мачухи).

Згідно з положеннями п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті, смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку наслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У відповідності до п. 1 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Суд зауважує, що встановлення вказаного факту родинних відносин між заявницею та її батьками має юридичне значення для заявниці, яка через розбіжності в написанні прізвища в її документах, з одного боку, та в документах, які посвідчують особу її батьків, а також документах, що підтверджують право власності її батька та мати на відповідне майно, з іншого боку, не може в повному обсязі підтверджувати родинні відносини з батьками, що, у свою чергу, позбавляє її можливості набути, а її батьків - розпорядитися шляхом відчуження, право власності на належне її батькам нерухоме майно за обраним ними договором на підставі принципу свободи договору (п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 627 ЦК України), особливо, коли це стосується і так обмеженого законом переліку договорів щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності, договір дарування стосовно яких може бути укладено виключно на користь родичів, коло яких визначено законом (абз. 2 ч. 3 ст. 131 ЗК України).

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає доведеним факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з одного боку, та ОСОБА_1 , з іншого боку, а саме що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є, відповідно, батьком та матір`ю ОСОБА_1 .

За таких обставин заявлені вимоги про встановлення факту родинних відносин підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 41, 55 Конституції України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 44, 48, 49, 76-82, 89, 95, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 293-300, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) є батьком та матір`ю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 12.05.2026 року.

Суддя ? Домусчі Л.В.