Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №751/5976/24 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/5976/24

Провадження №2/751/595/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.

за участю секретаря Решетник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ частки домоволодіння внатурі і припинення спільної частки у власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 , у якому просять виділити їм в натурі у приватну власність 12/36 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , у складі наступних приміщень: веранда, площею 5.7 м.кв., кладова, площею 2.1 м.кв., тамбур, площею 3.1 м.кв., кімнати, площею 9.7 м.кв. та 8.8 м.кв., які вказані у техпаспорті як квартира АДРЕСА_2 .

Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що ОСОБА_4 побудувала житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

14 липня 1990 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, після якого прізвище дружини стало – ОСОБА_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , який також був власником частини вказаного житлового будинку.

15 вересня 2006 року 1/12 частину вказаного будинку успадкувала ОСОБА_8 та 1/12 частину ОСОБА_2 , як дружина та донька, після смерті ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 вона подарувала 1/4 частину житлового будинку своїй онуці – ОСОБА_2 . 18 вересня 2014 року ОСОБА_8 зареєструвала новий шлюб, в якому змінила прізвище на ОСОБА_9 .

Проте ще раніше ОСОБА_4 якимось чином відчужила частину житлового будинку третім особам. На даний час власницею відчуженої частини будинку являється відповідачка.

З того часу склався історичний розподіл будинку, яким і по сьогодні так користуються.

Кухня, площею 11.5, кладова, площею 1.4, кімнати, площею 10.8, 8.6 та 10.8, санвузол, площею 3.2, коридор, площею 2.5, та кімната, площею 17.3, які являються квартирою АДРЕСА_3 на даний час ними фактично користується відповідачка і вони перебувають у її власності.

Веранда, площею 5.7, кладова, площею, 2.1, тамбур, площею 3.1, кімната, площею 9.7 та 8.8 м.кв., які вказані в техпаспорті як квартира АДРЕСА_2 фактично перебувають у користуванні позивачів та перебувають в їх власності, що складає 12/36 частин.

На даний час виникла потреба у фактичному розподілі часток та виділення їх в натурі, проте нотаріально цього зробити неможливо, оскільки відсутнє спілкування з відповідачкою.

Між сторонами склався порядок користування вказаним домоволодінням, кожна частина домоволодіння ізольована, має окремі входи.

Згідно техпаспорту вбачається, що є технічна можливість виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна домоволодіння за вказаною адресою за технічними показниками 12/36 частин житлового будинку є відокремленою, має окремий вихід і може бути виділена в натурі, навіть прописано як квартира АДРЕСА_2 .

Враховуючи фактичний розподіл між співвласниками житлового будинку та наявність окремого виходу, що відповідає розміру належним їм часток в спільній частковій власності та узгоджується з відповідним техпаспортом щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна, просять виділити частку позивачів в натурі.

За фактичних обставин реалізація прав позивачів щодо виділу належної їм частки в будинку жодним чином не порушить права інших співвласників, оскільки запропонований позивачами варіант виділу здійснено відповідно до законодавства на підставі технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна з дотриманням чинних будівельних норм.

Ухвалою судді від 11.09.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено по справі підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 18.10.2024 року призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу; зупинено провадження по справі до отримання результатів експертизи.

Ухвалою суду віл 03.03.2026 року відновлено провадження у справі у зв`язку з надходженням до суду висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 19.03.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачі та їх представник у судове засідання не з`явились. Надали до суду заяву про проведення судового засідання без їх участі. Додатково зазначили, що позов підтримують та просять його задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач у судове засідання не з`явилась. Про день та час розгляду справи повідомлялась у встановленому порядку. Жодних заяв чи клопотань до суду не надала. У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд визнав можливим справу розглянути у відсутність відповідача за наявними доказами у справі. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 281 ЦПК України.

Оскільки всі особи, що беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_10 та ОСОБА_2 на праві приватної власності належать 12/36 часток (1/36 та 11/36 часток відповідно) будинку АДРЕСА_1 . Інші 24/36 часток вказаного будинку на праві приватної власності належать ОСОБА_11 (а.с. 15, 17, 18, 19-20, 21-23).

З технічного паспорту на належну ОСОБА_2 11/36 часток та ОСОБА_10 1/36 часток будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що у фактичному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають: веранда І, площею 5.7 м.кв.; кладова ІІ, площею 2.1 м.кв.; тамбур, площею 3.1 м.кв.; кімнати, площею 9.7 м.кв. та 8.8 м.кв., які вказані у техпаспорті як квартира АДРЕСА_2 (а.с. 5-7).

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №32-24, складеного 01.04.2025 року судовим експертом Солдатовою В.С., Технічно можливо виділити в натурі частину житлового будинку з господарськими будівлями, з незначним відхиленням від часток у праві власності, що належать 11/36 ОСОБА_2 та 1/36 ОСОБА_12 , з урахуванням фактичного користування, за адресою: АДРЕСА_1 . На розгляд суду пропонується один технічно можливий варіант виділення в натурі 12/36 (11/36 та 1/36) частин житлового будинку з господарськими будівлями, з незначним відхиленням від частки у праві власності, відповідно до фактично складеного порядку користування. Варіант №1 виділення 11/36 та 1/36 частин житлового будинку з господарськими будівлями (додаток №1) з незначним відхиленням від частки у праві власності: першій стороні, власникам 11/36 та 1/36 частин, пропонується виділити (на плані показано синім кольором): 2-І веранда площею 5,7 кв.м, 2-ІІ кладова площею 2,1 кв.м, 2-ІІІ тамбур площею 3,1 кв.м, 2-1 кімната площею 9,7 кв.м, 2-2 кімната площею 8,8 кв.м, загальною площею 29,4 кв.м, житловою площею 18,5 кв.м, господарські будівлі: сарай літ. «Б»; другій стороні, власнику 24/36 частин, пропонується виділити (на плані показано зеленим кольором): 1-1 кухня площею 11,5 кв.м, 1-2 кладова площею 1,4 кв.м, 1-3 кімната площею 10,8 кв.м, 1-5 кімната площею 8,6 кв.м, 1-6 кімната площею 10,8 кв.м, 1-7 санвузол площею 3,2 кв.м, 1-8 коридор площею 2,5 кв.м, 1-9 кімната площею 17,3 кв.м, загальною площею 66,1 кв.м, житловою площею 47,5 кв.м, господарські будівлі: сарай літ. «б», вбиральня літ. «В». Варіант виділу частки житлового будинку з господарськими будівлями пропонується відповідно до фактично складеного порядку користування житловим будинком та господарськими будівлями між співвласниками, при якому у кожного улаштований окремий вхід до будинку та на земельну ділянку, в наявності окремі житлові кімнати, окрема кухня, окремі системи опалення, окремі інженерні комунікації, тому в даному варіанті, для здійснення виділу частки житлового будинку, перепланування та переобладнання житлового будинку не потрібно. (а.с. 53-92).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У силу положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 Цивільного кодексу України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Частиною 1 статті 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (частини перша-третя статті 364 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

При виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має виділятися окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.

Системний аналіз статей 183, 358, 364 ЦК України дає підстави для висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання.

В свою чергу, поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Спільна часткова власність є специфічною конструкцією оскільки, існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об`єкта. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Згідно з частиною третьою статті 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно з частинами першою, другою статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що між сторонами склався фактичний порядок користування вказаним домоволодінням, кожна частина домоволодіння ізольована, має окремі входи, не потребує перепланування, не порушує прав сторін та інших осіб, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 284 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , в натурі у приватну власність 12/36 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , у складі наступних приміщень: 2-І веранда площею 5,7 кв.м, 2-ІІ кладова площею 2,1 кв.м, 2-ІІІ тамбур площею 3,1 кв.м, 2-1 кімната площею 9,7 кв.м, 2-2 кімната площею 8,8 кв.м, загальною площею 29,4 кв.м, житловою площею 18,5 кв.м.; господарські будівлі: сарай літ. «Б».

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко