Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №740/1772/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/1772/26

Провадження № 2-о/740/86/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Роздайбіди О.В.,

при секретарі Дьоміній Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ніжин в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Ніжинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області, про встановлення факту батьківства,

встановив:

ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заяву обґрунтована тим, що ОСОБА_1 проживала у період з початку 2005 по жовтень 2023 року, за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без реєстрації шлюбу; вони проживали однією сім`єю, вели спільне господарство. За час їх відносин в них народились дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спільне сімейне життя спочатку складалось добре, особливо коли заявниця народила доньку, а також коли вони дізнались про другу вагітність. У подальшому відносини між заявницею та ОСОБА_4 поступово погіршились, вони втратили почуття любові та поваги один до одного. Коли народився син ОСОБА_6 заявниця тримала образу на ОСОБА_4 і допустилась помилки, не зазначивши його у свідоцтві про народження батьком дитини. Запис про батька дитини ОСОБА_5 у Книзі реєстрації народжень вчинено зі слів матері в порядку ст. 135 СК України.

Через деякий час після народження сина вони помирились і знов почали проживати разом, вести спільне господарство, виховувати наших дітей, неодноразово була розмова з про те, щоб визнати батьківство, але через зайнятість так і не знайшли на те часу.

13.10.2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був призваний на військову службу та приймав безпосередню участь у захисті незалежності, територіальної цілісності та суверенітету України. 29.12.2023 родина отримала сповіщення № 178 про те, що солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 зник безвісті 26.12.2023 під час виконання службових обов`язків внаслідок артилерійських, мінометних та танкових обстрілів противника біля н.п. Авдіївка Покровського району Донецької області.

У січні 2026 року заявниця отримала постанову про ідентифікацію особи та довідку про причину смерті. Зазначила, що батьки загиблого померли, спадкового майна у нього не було, однак для отримання виплати пенсії в разі втрати годувальника, необхідно встановити факт батьківства.

Ухвалою суду від 24 квітня 2026 року провадження у справі відкрито в порядку окремого провадження; судове засідання призначено на 15 год 00 хв 11 травня 2026 року.

У судове засідання заявниця не з`явилася. Від її представника – адвоката Кашуби М.О. надійшла заява про розгляд справи без їх із заявницею участі. Заяву підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Від представника заінтересованої особи – Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області – Варги О.В. надійшла заява про розгляд справи без участі за наявними у справі матеріалами.

Від представника заінтересованої особи – Ніжинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України – Катрухи С.С. надійшла заява про розгляд справи без участі.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками записані: ОСОБА_4 – батько, ОСОБА_1 – мати (а. с. 22).

ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Ніжині, його батьками записані ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а. с. 15); відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 010-2336 від 27.06.2024, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у н.п. Авдіївка Покровського району Донецької області, що узгоджується з копією свідоцтва про смерть серїї НОМЕР_3 (а. с. 18).

Відповідно довідки про причину смерті ОСОБА_4 отримав ушкодження внаслідок військових дій від осколків (а. с. 19).

Згідно зі сповіщенням сім`ї № 178 від 29.12.2023, солдат ОСОБА_4 під час виконання службових обов`язків 26 грудня 2023 року зник безвісти внаслідок артилерійських, мінометних та танкових обстрілів противника біля населеного пункту Авдіївка Покровського району Донецької області (а. с. 21).

Постановою ст. слідчого від 29 січня 2026 року про ідентифікацію тіла (а. с. 26) постановлено вважати вірними анкетні дані невстановленого трупа, зареєстрованого в ДСУ «Київське міське бюро судово-медичної експертизи» від № 2336 (індивідуальний код тіла – 20240610010002336) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м Ніжин, Ніжинського району Чернігівської області, українець, громадянин України, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Висновком експерта № СЕ-19-25/54502-БД від 13.01.2026 встановлено, що невстановлена особа чоловічої генетичної статі (труп 2336), генетичні ознаки (ДНК-профіль) фрагмента стегнової кістки якої встановлено у висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС від 22.07.2024 № СЕ-19/111-24/38005-БД, ймовірно, є біологічний батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ймовірність даної події становить не менше, ніж 99, 999% (а. с. 29-48).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України у порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, серед іншого, родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За правилами ст. 315 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір`ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені статтями 125, 130 Сімейного кодексу України. Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ст. 130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. В пункті 13 вказаної Постанови, Пленум Верховного Суду України вказав, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч. 2 ст. 55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

Відповідно до ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

При розгляді спору щодо встановлення факту батьківства суд має виходити зі змісту ст. 130 СК України відповідно до якої підставою для встановлення факту батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи.

У постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 зроблено висновок, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання особою свого батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття. Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.

Такі правові висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц, від 29 серпня 2018 року у справі № 641/9147/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 225/6301/15-ц.

У п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказав, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини. В третьому абзаці п. 13 постанови Пленуму зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З`ясувавши всі обставини справи, дослідивши надані докази та показання свідків, суд вважає встановленими в судовому засіданні наявність підстав, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 223, 235, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 315 ЦПК України, ст.ст. 55, 121, 125, 130, 134, 135 СК України, суд,-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Ніжинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області, про встановлення факту батьківства – задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Внести зміни до актового запису про народження дитини № 335 від 06 червня 2012 року, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який народився в м. Ніжині Чернігівської області, де у відомостях про батьківство вказати батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянина України.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП – НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП – НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Заінтересовані особи:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП – НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Ніжинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, вул. Гоголя, 6, м. Ніжин, Чернігівська область, код ЄДРПОУ 35057259.

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П`ятницька, 83-а, м. Чернігів, код ЄДРОПУ 21390940.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Роздайбіда