Вирок від 11 травня 2026 р. у справі №509/2478/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2478/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026162380000114 від 12.03.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Добропілля Донецької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, утриманців не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.5 ст.126 КУпАП, зокрема:

- 24.10.2024 року постановою Малиновського районного суду м. Одеси у справі № 521/16111/24, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік;

- 14.05.2025 року постановою Овідіопольського районного суду Одеської області у справі №509/1849/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, у тому числі повторно протягом року та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років.

Згідно вимог ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Частиною 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обвинувачений ОСОБА_4 після набрання законної сили постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 14.05.2025 року у справі №509/1849/25 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, згідного якого на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомленим з її змістом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів, в супереч постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, 12.03.2026 приблизно о 10:00 год, більш точного часу не встановлено, пересуваючись на транспортному засобі - автомобілі марки Renault моделі Logan д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Великодолинське, вул. Ольгіївська, навпроти домоволодіння №23, був зупинений поліцейськими СРПП відділення поліції № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», за порушення правил дорожнього руху України.

За результатами розгляду адміністративного правопорушення працівниками поліції відносно ОСОБА_4 складено адміністративну постанову серії ЕНА №6816084 від 12.03.2026 за ч. 1 ст. 126 КУпАП - «Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка")».

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на умисне невиконання судового рішення, обвинувачений ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаним про наявність постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 14.05.2025 у справі № 509/1849/25, яка набрала законної сили, та якою його позбавлено права керування транспортними засобами строком на п`ять років, маючи реальну можливість її виконати, однак свідомо ігноруючи вимоги законодавства та рішення суду, діючи умисно, вчинив аналогічні протиправні дії.

Так, 19.03.2026 року приблизно о 15 годині 52 хвилини, обвинувачений ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом — автомобілем марки «Renault Logan», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись за адресою: Одеська область, Одеський район, на автошляху Одеса — Білгород-Дністровський, поблизу с. Барабой (координати: 46.30233, 30.52708), будучи позбавленим права керування транспортними засобами, був зупинений працівниками поліції СРПП відділення поліції № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» за порушення правил дорожнього руху України.

За результатами розгляду адміністративного правопорушення працівниками поліції відносно ОСОБА_4 складено адміністративну постанову серії ЕНА №6867163 від 19.03.2026 за ч. 1 ст. 121 КУпАП — «Керування транспортним засобом, що має технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється».

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст.382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, за обставин викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, надавши показання, що вчинив кримінальне правопорушення при викладених вище обставинах, докази, що маються в матеріалах кримінального провадження не оспорює, як і не оспорює фактичні обставини вчиненого ним злочину. У вчиненому щиро розкаявся.

За згодою учасників судового провадження, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, з врахуванням свідчень обвинуваченого, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому, суд впевнився у правильності розуміння обвинуваченим ОСОБА_4 та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, а також судом було роз`яснено обвинуваченому, учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Заслухавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази в частині характеризуючих матеріалів, речових доказів, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є встановленою і доведеною належними і допустимими доказами, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, одружений утриманців не має, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Зваживши у сукупності викладені обставини, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, особу винного, обставину, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч.1 ст.382 КК України слід призначити у межах санкції даної статті у виді позбавлення волі, та із застосуванням ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, так як, на думку суду, виправлення обвинуваченого можливе без відбування призначеного виду покарання.

Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим.

У зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, на обвинуваченого ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Процесуальні витрати на залучення експертів відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_4 у виді цілодобового домашнього арешту, згідно ухвали слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 25.03.2026 року, слід скасувати, так як суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст.382 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробовуванням і встановити іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту, згідно ухвали слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 25.03.2026 року, - скасувати.

Речові докази після набрання вироком суду законної сили:

- транспортний засіб - автомобіль марки?Renault?моделі?Logan?д.н.з. НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу НОМЕР_2 , які передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , - вважати повернутими власнику ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: ОСОБА_1