Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №750/3901/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/3901/26

Провадження № 2/750/2469/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді Косенка О.Д.,

секретар судових засідань – Суконнова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -

встановив:

28 березня 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі -відповідач) про зміну способу стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 30 вересня 2014 року Деснянським районним судом м. Чернігова було винесено рішення про стягнення з відповідача - ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, а саме сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісяця, починаючи з 21.08.2014 та до досягнення дитиною повноліття.

З часу ухвалення рішення суду про стягнення аліментів витрати на утримання дитини значно зросли. Аліменти, які стягуються з відповідача, в умовах збільшення рівня цін, є недостатніми для матеріального утримання їх спільного сина, що змушує Позивачку звернутись до суду та просити змінити розмір аліментів.

Ухвалою суду від 02.04.2026 відкрито провадження у справі та її розгляд призначено на 11.05.2026 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судове засідання 11.05.2026 не з`явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач засобами поштового зв`язку надіслав заяву, де просив розгляд справи проводити без його участі.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Отже, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, будь-яких клопотань та заяв по суті справи від нього не надходило, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_2 та ОСОБА_4 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції 03.02.2012 (а.с. 20).

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 вересня 2014 року було винесено рішення про стягнення з відповідача - ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісяця, починаючи з 21.08.2014 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с. 10-11).

Як зазначає позивач, з часу ухвалення рішення суду про стягнення аліментів витрати на утримання дитини значно зросли. Аліменти, які стягуються з відповідача, в умовах збільшення рівня цін, є недостатніми для матеріального утримання сина.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Частина 2 ст. 51 Конституції України визначає обов`язок батьків утримувати своїх дітей. Цей же обов`язок закріплено в ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України).

Відповідно до положень ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абз. 2 ч. 3 ст. 181 СК України). Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

У постанові від 19.02.2025 у справі № 367/10126/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що «з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, що регламентують обов`язки батьків утримувати своїх дітей, зокрема ст. ст. 182, 183, 184 СК України, про що зазначається у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 632/580/17.

Аналіз вищезазначених норма законодавства та судової практики свідчить про те, що позивачеві надано право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Позивачка скористалася своїм правом, визначивши способом стягнення аліментів у твердій грошовій сумі. Крім того, Закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.

Звертаючись з позовом про зміну способу стягнення аліментів, позивачка посилалась на те, що в умовах збільшення рівня цін, а відтак збільшення витрат на утримання дитини встановлений розмір аліментів не достатній.

Факти істотного підвищення рівня цін та девальвації національної валюти за період з 2014 по 2026 рік, у відповідності до ч. 3 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд визнає загальновідомими та такими, що не потребують доказування.

Також є загальновідомими ті обставини, що з віком потреби дітей зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає син, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку.

За положеннями ч. ч. 1 - 4 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач довела обставини, на які посилається у позові належними та достовірними доказами, натомість відповідач свої заперечення проти позовних вимог в установлений судом строк для подачі відзиву не надав.

Суд також приймає до уваги, що з огляду на положення п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, аліменти у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів на одну дитину можуть стягуватися навіть у безспірному порядку (в наказному провадженні), тобто є гарантованим мінімумом.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача мінімально визначений розмір аліментів на одну дитину з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачка при зверненні до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідач до заяви про розгляд справи без його участі надав копію пенсійного посвідчення, з якого зокрема вбачається, що він є інвалідом ІІ групи, а тому на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» також звільнений від сплати судового збору.

Якщо обидві сторони у справі звільнені від сплати судових витрат, такі судові витрати, в тому числі судовий збір, компенсуються за рахунок держави, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

На підставі ст. ст. 180-181,183,184,192 СК України, керуючись ст. ст. 141, 161, 258, 259, 263-265, 268, 279 Цивільного процесуального кодексу України,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.09.2014 у справі № 750/8597/14 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень щомісячно з 21.08.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Олег КОСЕНКО