Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №730/1825/25 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/1825/25

Провадження № 2/730/72/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2026 р. м. Борзна

Суддя Борзнянського районного суду Чернігівської області Ріхтер В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» (далі – позивач, ТОВ «Цикл фінанс») через свого представника Жабченко Т.М. за допомогою системи «Електронний суд» звернулося до Борзнянського районного суду Чернігівської області (далі – суд) із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі – відповідач, позичальник, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2028598582 від 16.01.2020 у розмірі 3 135,73 грн., 2 422,40 грн. у відшкодування сплаченого судового збору та 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ухвали від 23.12.2025 суд постановив прийняти до розгляду дану позовну заяву та відкрити спрощене позовне провадження; здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, задовольнив клопотання представника позивача про витребування судом доказів від Акціонерного товариства «ОТП Банк» (далі – банк, АТ «ОТП Банк») в порядку ст. 84 ЦПК України.

Згідно ухвали від 02.03.2026 суд постановив повторно витребувати докази від АТ «ОТП Банк».

У зв`язку з неотриманням запитуваної інформації ухвалою від 08.04.2026 суд постановив застосувати до «АТ «ОТП Банк» захід процесуального примусу у виді штрафу; втретє витребувано від АТ «ОТП Банк» витребувані документи.

24.04.2026, 04.05.2026 та 08.05.2026 від АТ «ОТП Банк» до суду надійшла запитувана інформація.

Позивач в судове засідання не викликався, оскільки розгляд справи проводиться без повідомлення сторін. Від позивача не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач був повідомлений належним чином про розгляд справи у суді відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, однак у встановлений законом строк відзиву на позов не подав, із заявами до суду не звертався, а також не скористався своїм правом подання до суду заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України, судове засідання не проводиться.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд у межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів установив наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі ст.ст. 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Суд установив, що 16.01.2020 між АТ «ОТП Банк та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2028598582 (далі – кредитний договір).

За змістом п. 1.1. кредитного договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах:10 356,60 грн – на придбання товару у продавця; 1 139,23 грн – на сплату комісійної винагороди за видачу кредиту; 390,00 грн – на сплату додаткових послуг банку, а саме послуга СМС+довідка; 650,00 грн – на придбання послуг зі страхування у продавця. Загальний розмір кредиту – 12535,83 грн. Дата остаточного повернення кредиту – 16 січня 2021 року.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 0,01 % річних.

П. 1.3. кредитного договору встановлює, що повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів на рахунок погашення боргових зобов`язань, реквізити якого визначені у додатку 1 до кредитного договору.

Згідно п. 1.5. кредитного договору підписанням кредитного договору позичальник заявляє, що банк надав позичальнику в письмовій формі та в повному об`ємі інформацію, передбачену законодавством, що захищає права споживачів; позичальника перед укладенням кредитного договору ознайомлено з інформацією, визначеною паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання кредиту, із порівнянням різних пропозицій банку з метою прийняття обгрунтованого рішення щодо укладення кредитного договору; позичальник отримав кредит на сприятливих для нього умовах.

20.08.2021 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Цикл фінанс» було укладено договір факторингу № 20/08/21. Згідно п. 1.1. договору факторингу клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості.

За змістом п. 1.2. договору факторингу фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 1.3. договору факторингу за цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх зобов`язань за кредитними договорами.

П. 3.1. договору факторингу передбачає, підписанням цього договору клієнт гарантує, що йому належить право вимоги за портфелем заборгованості до боржників, зазначених у реєстрі боржників.

23.06.2025 позивач направив відповідачу вимогу про погашення кредитної заборгованості, проте вона залишилась без виконання.

ОСОБА_1 не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин, унаслідок чого ТОВ «Цикл фінанс» набуто всіх прав вимоги за кредитним договором № 2028598582 від 16.01.2020 разом з усіма додатками до нього (у т. ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами, укладеним між відповідачем та АТ «ОТП Банк». Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «Цикл фінанс») є обгрунтованою та документально підтвердженою, та становить 3 135,73 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту – 3 135,73 грн.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 обліковується прострочена заборгованість.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів за кредитним договором № 2028598582 від 16.01.2020, що підлягає стягненню з позичальника, станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 3 135,73 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту – 3 135,73 грн.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі, відповідно до ст. 1055 ЦК України.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредитору є належним виконанням.

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини другої ст. 1050, частини другої ст. 1054 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 «...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору.... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Цикл фінанс», ні на рахунки попереднього кредитора.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

А тому суд погоджується з вимогою позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3 135,73 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту – 3 135,73 грн.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог ТОВ «Цикл фінанс», оскільки встановлено, що внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором склалася заборгованість, яка в добровільному порядку боржником не погашена.

Відповідачем, всупереч положенням ст.ст. 12, 81 ЦПК України не було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання ним своїх зобов`язань та спростування вимог позивача.

Ураховуючи, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав в повній мірі, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Відповідачем, всупереч положенням ст.ст. 12, 81 ЦПК України не було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання ним своїх зобов`язань та спростування вимог позивача.

Крім зазначеного, позивач просив стягнути із відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

П. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України вказано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

По даній справі позивачем понесені витрати на професійну правову допомогу адвоката Гулієвої С.А. в сумі 3 000,00 грн, які підтверджені належними та допустимими доказами (копіями договору про надання правової допомоги № 43453613/1 від 25.08.2025; додаткової угоди № 2028598582 до договору № 43453613/1 про надання правової допомоги від 14.11.2025; акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) № 2028598582 від 14.11.2025; детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Гулієвою С.А., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Цикл фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Одночасно суд зважує на ту обставину, що відповідачем не оспорювався вказаний розмір витрат, понесених відповідачем на професійну правову допомогу, який є співмірним зі складністю даної справи, наданим адвокатом часом та обсягом послуг, ціною позову та значенням справи для сторін, відповідає критерію реальності та розумності таких витрат, й всупереч вимог ст.ст. 12, 13, 81, ч. 6 ст. 137 ЦПК України позивачем нічим не спростований.

Крім того, у даному питанні суд керується практикою Верховного Суду, згідно якої інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони. На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22. Так, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Аналогічні висновку викладені у додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020, де Велика Палата ВС висловила позицію щодо порядку відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Як зазначила ВП ВС, із запровадженням з 15 грудня 2017 змін до ЦПК України законодавець принципово по-новому визначив роль суду у позовному провадженні – як арбітра, що надає оцінку тим доказам і доводам, які наводять сторони у справі, та не може діяти на користь будь-якої зі сторін, бо не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Тому саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 2 422,40 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Авіаконструктора І. Сікорського, буд. 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43453613) заборгованість за кредитним договором № 2028598582 від 16.01.2020 у розмірі 3 135,73 грн (три тисячі сто тридцять п`ять гривень 73 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Авіаконструктора І. Сікорського, буд. 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43453613) 2 422,00 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 00 копійок) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Авіаконструктора І. Сікорського, буд. 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43453613) 3 000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ріхтер В.В.