Вирок від 11 травня 2026 р. у справі №730/714/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

Суд: Борзнянський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

Дата: 11 травня 2026 р.

Справа: №730/714/26

Суддя: Ріхтер В. В.

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653)3-50-01

Справа №730/714/26

Провадження № 1-кп/730/56/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2026 р. м.Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт, складений 07.05.2026 року прокурором Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026275520000007 від 18.03.2026 року щодо

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Марганець Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, військовослужбовця військової служби, призваного за мобілізацією, яку проходить на посаді стрільця-зенітника 2 зенітного ракетного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти охорони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 діючи свідомо, в порушення вимог ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та ст. 2 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ст. ст. 4, 11, 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII), Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», не пізніше 11.03.2026, діючи свідомо та з прямим умислом, направленим на незаконне придбання психотропних речовин з метою подальшого її вживання без мети збуту, самостійно знайшов в мережі Інтернет оголошення про продаж психотропної речовини, яку незаконно та особисто замовив на своєї ім`я.

У подальшому, 18.03.2026, у денний час, ОСОБА_4 особисто отримав в пункті видачі № 1 ТОВ «Нова пошта», розташованому за адресою: вул. Шкільна, 2, с. Велика Доч Ніжинського району Чернігівської області, посилку у вигляді картонної коробки з товарно-транспортною накладною № 59001601943682, в якій містилася пластикова банка, наповнена густим кремоподібним засобом для догляду за волоссям білого кольору, закрита пластиковою кришкою, яка обмотана прозорою клейкою стрічкою. У даному засобі для догляду за волоссям містився згорток, обгорнутий білою ізоляційною стрічкою, у котрому знаходився полімерний пакет з пазовим замком, який містив паперовий згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якого становить 0,612 г., котру ОСОБА_4 незаконно обернув у своє володіння, а саме, поклав до своєї дорожньої сумки, чим вчинив незаконне придбання психотропної речовини без мети збуту.

Цього ж дня ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік магазину «Яна», який розташований за адресою: вул. Привокзальна, буд. 58, с. Велика Доч Ніжинського району Чернігівської області, діючи з прямим умислом, направленим на незаконне зберігання психотропних речовин, починаючи з часу незаконного придбання, до моменту добровільної видачі працівникам поліції, незаконно зберігав у дорожній сумці посилку з товарно-транспортною накладною № 59001601943682 ТОВ «Нова пошта», в якій містилася порошкоподібна речовина білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якого становить 0,612 г., чим вчинив незаконне зберігання психотропних речовин без мети збуту.

У подальшому, 18.03.2026 близько 18 год. 15 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік магазину «Яна», який розташований за адресою: вул. Привокзальна, буд. 58, с. Велика Доч Ніжинського району Чернігівської області, був зупинений працівниками сектору кримінальної поліції Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, які здійснили перевірку його документів згідно п. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», під час якої ОСОБА_4 повідомив, що незаконно має при собі порошкоподібну речовину білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якого становить 0,612 г.

18.03.2026, в період часу з 19 год. 17 хв. по 19 год. 48 хв., під час проведення огляду місця події працівниками поліції, неподалік магазину «Яна», який розташований за адресою: вул. Привокзальна, буд. 58, с. Велика Доч Ніжинського району Чернігівської області, ОСОБА_4 добровільно видав працівникам поліції посилку з товарно-транспортною накладної ТОВ «Нова пошта» № 59001601943682, у якій в упаковочному матеріалі містилась порошкоподібна речовина білого кольору, яка згідно висновку експерта від 25.03.2026 № СЕ-19/125-26/3478-НЗПРАП містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, – PVP, маса якого становить 0,612 г., що відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 року за № 512/4733 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», відноситься до невеликих розмірів.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» PVP віднесено до Списку 2 Таблиці І «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено».

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, тобто, кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.

Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, а обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. А тому суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.

Так, згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_4 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, убачається, що ОСОБА_4 визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та згодний зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення, що викладені вище. Ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку та згодний на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Вказана заява написана обвинуваченим у присутності захисника ОСОБА_5 .

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку про те, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України.

Суд переконався, що обвинувачений беззаперечно визнав свою вину в повному обсязі і погодився із встановленими досудовим розслідуванням фактичними обставинами, які викладені в обвинувальному акті, та не заперечує їх.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує наступні обставини.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання, судом враховано те, що обвинувачений вчинив кримінальний проступок, що відповідно до класифікації кримінальних правопорушень не належить до злочинів, та свідчить про незначну суспільну небезпеку вчиненого ним діяння; має постійне місце проживання, є військовослужбовцем, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, характеризується посередньо.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Призначаючи покарання, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обираючи вид покарання, суд приймає до уваги характер вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченого, те, що він щиро розкаявся у вчиненому.

Одночасно судом враховується те, що санкцією ч. 1 ст. 309 КК України передбачено як альтернативні такі види основних покарань: штраф, виправні роботи, арешт, обмеження волі.

Згідно ст.ст. 57, 61 КК покарання у виді виправних робіт та обмеження волі до військовослужбовців не застосовується.

З урахуванням особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого суд не убачає підстав для призначення покарання у виді арешту, а тому уважає за можливе призначити покарання у виді штрафу, як про те й просить прокурор.

Відповідно до принципу індивідуалізації покарання, керуючись принципом справедливості, суд уважає, що для досягнення мети попередження кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_4 саме таке покарання буде покликане запобігти можливому вчиненню обвинуваченим кримінальних правопорушень у майбутньому і сприятиме його виправленню та перевихованню з усвідомленням суспільної небезпечності діяння.

Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основну мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що, незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.

Покарання у виді штрафу перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України, а про процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз, - відповідно до положень ст.122, 124 КПК України.

Враховуючи те, що сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого.

Цивільний позов не заявлявся.

Арешт майна, у кримінальному провадженні не накладався.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374, 375, 376, 381-382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати по справі – вартість проведеної експертизи (висновок експерта № СЕ-19/125-26/3478-НЗПРАП від 25.03.2026) в сумі 1 782,80 гривень в дохід держави.

Речові докази по справі: порошкоподібну речовину білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якого становить 0,216 г., яка поміщена в полімерний пакет спеціального призначення з надписом «Україна МВС Експертна служба» з номером 3728491 – зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 3 (м. Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області за адресою: Чернігівська обл., м. Борзна, вул. Пантелеймона Куліша, б. 114 – знищити; бірку № 59001601943682, перевізника ТОВ «Нова пошта», яка поміщена в прозорий полімерний пакет спеціального призначення з надписом «Національна поліція України» з номером CRI 1149756 та дві карти пам`яті марки «MIBRAND», розміром 16 GB, кожна, на яких містяться відеофайли, які становлять собою відеозаписи спілкування 18.03.2026 поліцейських з ОСОБА_4 та проведення за участю ОСОБА_4 огляду місця події, поміщені до паперових конвертів, – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд Чернігівської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua