Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №496/6702/24 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/6702/24

Провадження № 2/496/567/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Горяєва І.М.,

за участю секретаря - Сосненко А.І.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

представника третьої особи - Богдан Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Біляївської міської ради про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що з відповідачем він перебував у зареєстрованому шлюбі, який розірвано на підставі рішення суду. Від даного шлюбу мають малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З початком повно масштабного вторгнення російської федерації на територію України відповідач разом з дітьми виїхала на території Європейського союзу разом з дітьми. Через півроку відповідач повернулася до України та передала дітей позивачу на виховання. Сама повернулася до Федеративної республіки Німеччина. Наразі діти мешкають позивачем та його матір`ю. Після її від`їзду стосунки між нами охолонули. Відповідач перестала приділяти увагу дітям та родинні без будь-яких пояснень. На протязі двох з половиною років між позивачем та відповідачем відсутнє будь-яке порозуміння. Долею та вихованням дітей відповідач не цікавиться. Не приймає будь якої участі у їх вихованні та утриманні. Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 10.07.2023 року № 496/1518/23 встановлено місце проживання малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визначено разом з батьком, ОСОБА_4 . Позивач постійно турбується про здоров`я та розвиток своїх доньок. У зв`язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 01.11.2024 року відкрито провадження по справі у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.08.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Крім того, ухвалами суду від 09.04.2025 року, 04.05.2026 року клопотання представника відповідача про об`єднання справ в одне провадження, також про призначення судово-психологічної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Біляївської міської ради про позбавлення батьківських прав - залишено без задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні просив позов задовольнити з урахуванням вимог позову, крім того зазначив, що у судовому засіданні була допитана дитина ОСОБА_7 , в присутності психолога, пояснила, що мати не приймає участі у її вихованні, взагалі нею не цікавиться, не приймає участь у її житті.

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, оскільки позбавлення батьківських прав це остання, крайня та є виключною мірою, яке тягне за собою серйозні правові наслідки, зі свого боку мати постійно цікавиться дітьми, їх розвитком та вихованням, разом з тим, позивач зі свого боку чинить їй перешкоди, з цього приводу вони звернулися до суду, також мати піклується про своїх дітей, передає їм гроші подарунки, також просила судові витрати покласти на позивача, посилаючись на викладені обставини у поданому відзиві (а.с. 48).

Відповідач у судовому засіданні пояснила, що позивач чинить їй перешкоди у вихованні дітей, просила відмовити у задоволені позову, оскільки вона постійно цікавиться дітьми, їх розвитком, їх життям.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача, наполягала на висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітніх дітей.

Крім того, раніше у судовому засіданні 20.01.2026 року допитана малолітня ОСОБА_7 , в присутності психолога, яка пояснила, що з матір`ю вона не спілкується, вона на неї ображена, мати не цікавиться її хобі та інтересами, який останній подарунок їй подарувала мати вона не пам`ятала, з батьком стосунки хороші, відводить її до школи, робить з нею уроки, він працює підприємцем, ким працює мати вона не знає, також зазначила, що задоволена тим, що вона мешкає з батьком та не хоче повертатися до матері.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У відповідності до ст. 165 СК України право на звертання до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.

Судом встановлено, що відповідач є батьком малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 25 січня 2023 року та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 15 листопада 2022 року.

Згідно рішення Біляївського районного суду Одеської області від 24.02.2023 року, шлюб між сторонами по справі було розірвано (а.с.12).

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 10.07.2023 року, визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із батьком ОСОБА_4 , за місцем його реєстрації або проживання (а.с. 13-19).

Згідно рішення виконавчого комітету Біляївської міської ради Одеського району Одеської області №195 від 10.10.2024 року- затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно висновку орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім цього, факт перебування на утриманні батька дітей підтверджується довідкою з Одеської початкової школи № 119 від 04.09.2024 року № 02-07/147; довідкою з Одеської початкової школи № 119 від 22.02.2023 року № 02-27/39; характеристикою учениці 4-Г класу від 06.09.2024 року, № 02-07/148.

Статтею 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Пленум Верховного Суду України в п. 25 постанови №16 від 12.06.1998 року «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України» роз`яснив, що «позбавлення батьківських прав... є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківські обов`язки, а тому питання про його застосування може вирішуватися лише після повного, всебічного й об`єктивного з`ясування обставин справи і характеру ставлення батьків і дітей».

Відповідно до роз`яснень пунктів 15 та 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосуванням судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яке тягне за собою серйозні правові наслідки, як для матері (батька), так і для дитини, які визначені ст. 166 СК України. Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Позов про позбавлення батьківських прав представником позивача заявлено з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, яка передбачає ухилення матері, батька від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та згідно вказаної статті мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, дитина, якщо це можливо, повинна рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в атмосфері любові та матеріального забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, яка діє на Україні з 27.07.1991 року та ратифікована Україною, держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні для її благополуччя , приймаючи до уваги права та обов`язки їх батьків, опікунів та інших осіб, які відповідають за них по закону і з цією метою приймати всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (пункт 47 рішення Європейського Суду з прав людини (далі Європейський Суд) у справі «Савіни проти України», пункт 49 рішення у справі «Хант проти України»).

Тобто, в даному випадку вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у її право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, а в силу статті 9 Конституції України Конвенція є частиною національного законодавства і закріплює мінімальні гарантії в галузі прав людини, які можуть бути розширені в національному законодавстві, яке в свою чергу в силу взятих на себе Україною зобов`язань не може суперечити положенням Конвенції (стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори» від 29 червня 2004 року № 1906-ІV).

Відповідно до ст. 51 Конституції України обов`язок кожного громадянина України піклуватися про дітей.

Перелік обов`язків батьків по вихованню дитини викладений в ст. 150, 151, 153-156 СК України.

Судом під час розгляду справи у суді не встановлено, що відповідачу чинилися перешкоди належним чином виконувати свої батьківські обов`язки, або що відповідач не виконує батьківські обов`язки з поважних причин, тому, з урахуванням інтересів дітей суд вважає, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, і погоджується з висновками органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Окремо суд звертає увагу на поведінку сторін, так справа перебувала на розгляді у суді з 14.10.2024 року, зі свого боку суд неодноразово надавав сторонам час на примирення та зауважував на тому, що негативне спілкування між батьками також може мати негативний вплив на дітей, при цьому кожного разу все зводилося до з`ясування відносин між сторонами як між чоловіком та жінкою, за час розгляду справи суду не було доведено з боку відповідача зацікавленістю дітьми, їх вихованням, інтересами, хобі тощо, також дана обставина була підтверджена у судовому засіданні під час допиту за участю психолога, представника позивача та представника відповідача малолітньої ОСОБА_5 .

Таким чином, суд погоджується з твердженнями позивача та його представника та приходить до переконання, що відповідач протягом тривалого часу, неналежним чином відноситься до виховання та утримання своїх малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не цікавиться їх життям, здоров`ям та навчанням, відсутнє батьківське піклування, при цьому матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, з урахуванням позиції дитини допитаної у судовому засіданні, а тому вважає за доцільне задовольнити позов та позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , враховуючи при цьому рішення виконавчого комітету Біляївської міської ради Одеського району Одеської області №195 від 10.10.2024 року, затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, згідно ст.141 ЦПК України, позивачем при зверненні до суду за даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, що підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 13, 200, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 150, 164, 165 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_4 - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Суддя І.М. Горяєв

Повний текст рішення складено 11.05.2026 року.