Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №495/9158/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/9158/25

Номер провадження 3/495/231/2026

05 травня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гелла С.В.,

розглянувши матеріали, які надійшли відБілгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

28.11.2025 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №580199 від 27.11.2025 ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення із таким формулюванням: він 27.11.2025 о 18:25 год. в селі Салгани, по вулиці Новоселів, Білгород-Дністровського району, Одеської області, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21070» д/з НОМЕР_1 , з явними ознаками сп`яніння, що супроводжувалось різким запахом алкоголю с порожнина рота. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «AlcotestDrager 6820» тест №61, результат якого склав 0,27проміле, чим порушив п.2.9.а ПДР.

28.04.2026 адвокат Болтік А.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутню події і складу адміністративного правопорушення.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що із відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу - газоаналізатора AlcotestDrager 6820, за результатами якого було зафіксовано показник 0,27 проміле, при цьому на відеозаписі чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 не погодився з результатами проведеного огляду, про що прямо повідомив працівника поліції та зазначив, що алкогольних напоїв не вживав. Крім того, з рапорту працівника поліції Анікіна А.С.вбачається, що сам поліцейський підтверджує факт незгоди ОСОБА_1 з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, у зазначеному рапорті прямо вказано, що саме з висловленої ОСОБА_1 незгоди з результатом тестування щодо нього було складено протокол про адміністративнеправопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, а також надано направлення для проходження експертизи. Таким чином, у поліцейського виник обов`язок діяти відповідно до вимог чинного законодавства та забезпечити направлення особи до закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду з метою підтвердження або спростування результатів огляду, здійсненого із застосуванням технічного засобу, однак всупереч встановленому порядку, працівник поліції не забезпечив доставлення ОСОБА_1 до медичного закладу та не організував проведення огляду в присутності працівника поліції, а натомість ужепісля складання протоколу про адміністративне правопорушеннясклав та передав ОСОБА_1 направлення на медичний огляд, фактично переклавши на нього обов`язок самостійно проходити такий огляд у разі незгоди з результатами тестування. Так, у матеріалах справи наявні істотні прогалини у відеофіксації подій, оскільки відсутні відеофрагменти за періоди з 18:25 до 18:37:55 та з 18:39:07 до 19:29:35,саме в ці проміжки часу мали відбуватися ключові процесуальні дії працівників поліції, які мають істотне значення для правильного та об`єктивного розгляду справи.

05.05.2026 адвокат Болтік А.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у зв`язку з територіальною віддаленістю від місця проведення судового засідання.

Попри тривалий розгляд справи, інших клопотань (виклик свідків, витребування доказів тощо) в рамках розгляду справи ані адвокатом ані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності не заявлялось.

У судовому засіданні ОСОБА_1 надав усні пояснення та повідомив, що в день складання адміністративних матеріалів він не вживав алкогольні напої, а випив лише квас та солодку воду, що можливо і дало реакцію для хибного визначення алкотестером «Драгер» висновків.

Всебічно дослідивши матеріали справи, доводи сторони захисту викладені в клопотанні про закриття провадження та клопотанні про проведення судового засідання в режимівідеоконференції поза межами приміщення суду, приходжу до таких висновків.

Щодо клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Нормами КУпАП не передбачено застосування під час судового розгляду відеозаписувальних технічних засобів та відповідно проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Фіксація судового процесу та проведення судового засідання в режимі відеоконференції передбачена положеннями кримінального процесуального кодексу, цивільного процесуального кодексу та кодексу адміністративного судочинства України. Саме тому розгляд цивільних, кримінальних, адміністративних справ здійснюється судом у залах, що технічно облаштовані для проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Таким чином, системний аналіз чинного законодавства свідчить, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, у суду відсутній прямий обов`язок забезпечення участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

Призначення судового засідання у режимі відеоконференції має здійснюватися у випадках, коли за об`єктивних причин учасник судового процесу позбавлений можливості брати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи, і при цьому суд має можливість забезпечити особі участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції

На переконання суду, наразі відсутні підстави для проведення судового засідання в режимі відеоконференції, оскільки клопотання не містить належних і допустимих доказів на підтвердження об`єктивних обставин неможливості заявника прибути у судове засідання.

Крім того, через системні відключення електропостачання та відсутність стабільного інтернет зв`язку у приміщенні суду, а також недостатню кількість залів судових засідань, обладнаних системою відеоконференцзв`язку, наразі існують технічні складнощі забезпечення можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Додатково необхідно зазначити, що кабінет судді, у якому суддею здійснюється розгляд цивільних, адміністративних справ та справ про адміністративі правопорушення, не обладнаний системою ВКЗ, і перевага у використанні залів судових засідань, обладнаних системою ВКЗ, надається суддям, які здійснюються судочинство у кримінальному провадженні. У зв`язку з великою кількістю кримінальних проваджень, де обвинувачені перебувають під вартою, великою кількістю справ, які розглядаються слідчими суддями, розгляд проводиться в залах судових засідань з застосуванням аудіо - та відеофіксації, а отже можливість провести розгляд відповідної справи в режимі відеоконференції є ускладненим та не може бути гарантований судом.

Тому відмова у проведення судових засідань в режимі відеоконференції не є порушенням права на доступ до суду, з урахуванням вищевикладеного.

За таких обставин, з метою розгляду справи в розумні строки, суд дійшов висновку, про те, що клопотання Болтіка А.С. не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутню події і складу адміністративного правопорушення.

Підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення – це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Об`єктивна сторона правопорушення – це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Суб`єктивна сторона правопорушення – це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Диспозиція частини першої статті 130 Кодексу у чинній на час вчинення правопорушення редакції передбачає настання адміністративної відповідальності за: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння; 2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до санкції вказаної норми, за зазначене правопорушення на особу накладається стягнення у вигляді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (надалі за текстом Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.5. Правил, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до статті 251 Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності до статті 23 Кодексу метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом частини другої статті 33 Кодексу при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Вина правопорушника підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №580199 від 27.11.2025; рапортом поліцейського від 27.11.2025; результатом тесту «AlcotestDrager 6820» тест №61, результат якого склав 0,27 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.11.2025; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; довідкою; диском з відеозаписом.

Окрім того, у судовому засіданні досліджено доказ – відеозапис з нагрудної камери поліцейського, відеореєстратора із службового автомобіля, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається факт перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля відомості про який зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення. На відео також зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на визнання стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «AlcotestDrager 6820» тест №61, результат якого склав 0,27 проміле.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 N 1452/735.

За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Згідно п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. N 1103в редакції від 28.10.2015 року, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Згідно п. 6 даного Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Таким чином вимогист. 266 КУпАП та зазначених актів чинного законодавства передбачають дві альтернативні форми огляду на стан сп`яніння: огляд поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціальних технічних засобів; огляд лікарем закладу охорони здоров`я. У разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським із волевиявленням водія проходити такий огляд у закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує проведення такого огляду в закладі охорони здоров`я. Отже, водій транспортного засобу має право не погоджуватися із проведенням його огляду поліцейським та наполягати на проведення такого огляду у закладі охорони здоров`я.

Як вбачається із матеріалів справи, водій ОСОБА_1 не заперечував щодо проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора Драгер, результат тесту якого склав 0,27 % проміле.

Після отримання такого результату, ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі, на що поліцейським 27.11.2025 о 19:00 год. було надано направленням на медичний огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

В свою чергу ОСОБА_1 отримавши направлення на медичний огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, фактично не реалізував його, та самостійно не з`явився до медичного закладу протягом двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, з метою спростування висновку отриманих від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою приладу «AlcotestDrager 6820» тест №61, результат якого склав 0,27 проміле.

Фактично єдиним доводом викладеним у клопотанні про закриття провадження є те, що ОСОБА_1 не згоден із результатами проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора (алкотестера) «Драгер».

Проте, оскільки ОСОБА_1 з метою спростування результату тесту «Драгер» №61, результат якого склав 0,27 проміле, після отримання від працівника поліції направлення на медичний огляд з метою визначення стану алкогольного сп`яніння, самостійно таке проходження протягом 2-х годин з часу виникнення підстав для огляду (виявлення ознак сп`яніння) не реалізував, суд не може розцінювати його незгоду з висновком «Драгер» як беззаперечний доказ його невинуватості.

Між тим, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оцінивши докази та матеріали, надавши правову оцінку встановленим обставинам, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи викладеного та особу правопорушника, характер протиправного діяння, відсутність обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян зпозбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчиненого адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 40-1 Кодексу, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн 60 коп., які підлягають стягненню на користь держави.

Керуючись статтями 26, 33, 40-1, 130, 221, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальностіта накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн (сімнадцять тисяч грн ) на користь держави, зпозбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь державного бюджету України судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять грн 60 коп.).

Згідно ст. 307 КУпАП – штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Згідно ст. 308 КУпАП – у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення.

Суддя С.В. Гелла