Суд: Летичівський районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 26 квітня 2026 р.
Справа: №678/629/26
Суддя: Лазаренко А. В.
КОПІЯ
Єдиний унікальний номер cправи 678/629/26
Номер провадження №3-678-281/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2026 року селище Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого-судді Лазаренка А. В. розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Відділу поліції №3 Хмельницького районного управління поліції ГУ НП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, непрацюючого, інвалідність відсутня, учасника бойових дій, тел. НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
23 квітня 2026 року до суду для розгляду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 637101 від 10 квітня 2026 року, складений інспектором ВП №3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції Грищуком А. О., у якому фабула обвинувачення викладена наступним чином: «10 квітня 2026 року о 14 год. 49 хв. в с. рудня по вул. Центральна, 28 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоблоком марки «Кентавр», з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 6810 та в найближчому лікувальному закладі відмовився. Дані дії вчиняв повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП».
Ознайомившись з матеріалами справи суд приходить до наступного висновку.
Із аналізу положень ст.ст. 254, 255 КУпАП випливає, що протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення певної особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Відповідно до норм діючого в Україні законодавства, обвинувачення повинно бути конкретним і не порушувати право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на захист, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна чітко знати і розуміти суть обвинувачення.
При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України»(з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.
Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, до протоколу долучено лише одну копію постанови від 16 травня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП. Проте не долучено доказів того, що останнійдвічі протягом року піддавався адміністративному стягненню, що утворювало б склад адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП. Із доданої постанови від 16 травня 2025 року неможливо встановити, чи притягувався станом на 10 квітня 2026 року (вчинення правопорушення) ОСОБА_1 адміністративному стягненню за ст. 130 КУПАП двічі протягом року.
Матеріали справи також не містять інших доказів, які би підтверджували факт притягнення ОСОБА_1 двічі протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, таких як витяг з Інформаційної підсистеми «Адміністративна практика» Інформаційно - телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції».
Більше того, у протоколі у фабулі обвинувачення теж не зазначено про те, що ОСОБА_1 є особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ст. 130 КУПАП, а зазначено про вчинення ним правопорушення повторно протягом року, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Суд позбавлений можливості усунути вищезазначені порушення закону, адже не може перебирати на себе не властиву йому функцію висунення обвинувачення, в свою чергу суд повинен розглянути справу повно та всебічно, встановити усі обставини і лише на підставі цього прийняти законне, обґрунтоване та справедливе рішення.
У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року роз`яснено, що визнати правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
У п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» №11 від 17 жовтня 2014 року роз`яснено, що норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
У зв`язку із зазначеним, суд не може встановити фактичні обставини у справі та прийняти судове рішення по суті, тому матеріали справи підлягають поверненню для доопрацювання (належного оформлення) органу, який її порушив.
Керуючись ст.ст. 7, 245, 256, 278, 280 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Справу відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, за ч. 3 ст. 130 КУпАП, повернути до відділу поліції №3 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області для доопрацювання (належного оформлення) (протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 637101 від 10 квітня 2026 року).
Органу поліції після доопрацювання (належного оформлення) матеріали справи необхідно направити до суду для розгляду не пізніше десяти днів з моменту отримання даної постанови суду.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя підпис А. В. Лазаренко
Суддя А. В. Лазаренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua