Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №585/609/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/609/26

Номер провадження 2/585/665/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді В.О. Шульги, з участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у судовому засіданні в місті Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 і просить: 1. Шлюб між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), актовий запис № 2122, свідоцтвом серії НОМЕР_1 – розірвати; 2. Стягнути аліменти з ОСОБА_2 на її користь на утримання сина ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття; 3. Судові витрати понесені нею в сумі 1331,20 грн. стягнути з відповідача на її користь. В обгрунтування позову вказала що 24 листопада 2021 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про що в книзі реєстрації зроблено відповідний актовий запис № 2122, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1 . Від даного шлюбу, у них є спільний малолітній син ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначений шлюб з відповідачем підлягає до розірвання, сім`я припинилась остаточно та станом на сьогоднішній день існує формально. Сумісне життя та збереження сім`ї стало неможливим, у зв`язку з агресивним ставленням. Між ними зникло почуття любові та взаємоповаги, вони стали чужими людьми. Причина розпаду сім`ї полягає в тому, що вони з відповідачем мають різні характери та погляди на життя. З жовтня 2024 року, спільне господарство не ведуть. В результаті цього, вона прийшла до висновку, що розлучення це єдиний вихід для них побудувати нове щасливе життя. Примирення між ними бути не може, збереження шлюбу суперечить її інтересам. Питання щодо поділу спільного майна між нами - не вирішено. Згідно з ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягай повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим. Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Малолітній син ОСОБА_4 проживає з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач добровільно аліменти на утримання сина не сплачує. Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11 (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до положень ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Згідно з положеннями ст. 183 СК України, розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу)матері, батька дитини. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення дитиною повноліття. Враховуючи викладене, вважає, що позовні вимоги щодо розірвання шлюбу та стягнення аліментів у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - підлягають до задоволення. Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. При зверненні до суду з даним позовом за позовні вимоги про стягнення аліментів не сплачено судовий збір, оскільки позивач звільнена від його сплати. Таким чином, відповідно до вимог ст. 141 ЦПКУ країни з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі в дохід держави. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які у зв`язку з розглядом справи становить 1211 грн.20 коп.

Ухвалою суду від 17 лютого 2026 року провадження у справі відкрито і призначено підготовчий розгляд.

26 березня 2026 року відповідач подав суду відзив на позов, в якому вказав, що просить задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів частково, а саме: розірвати їх шлюб, який був зареєстрований 24 листопада 2021 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомир Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис № 2122 та стягнути з нього аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/6 частки з усіх видів мого заробітку (доходу) але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з часу набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. В обгрунтування такої позиції вказав, що проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання шлюбу не заперечує. Вимоги ОСОБА_1 про стягнення на її користь аліментів на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, визнає частково. Позивачка посилається на те, що вони перебувають у шлюбі, який був зареєстрований 24 листопада 2021 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомир Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про що в книзі реєстрації зроблено відповідний актовий запис № 2122. Від даного шлюбу, є спільний малолітній син ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначений шлюб підлягає до розірвання, сім`я припинилась остаточно та станом на сьогоднішній день існує формально. Сумісне життя та збереження сім`ї стало неможливим, у зв`язку із агресивним ставленням. Між ними зникло почуття любові та взаємоповаги, вони стали чужими людьми. З жовтня 2024 року спільного господарства не ведуть. Син ОСОБА_4 проживає з позивачкою, він добровільно на утримання сина аліменти не сплачує На примирення позивачка не згодна, а тому вважає, що шлюб необхідно розірвати. Вважає, що оскільки сім`я фактично і остаточно розпалась, поновити її неможливо, а подальше збереження шлюбу суперечить інтересам кожного з них, то шлюб має бути розірваний. Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, чого я і не заперечую. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного - ) розвитку дитини. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд при вирішенні питання щодо розміру аліментів повинен урахувати, зокрема: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів та інші обставини, що мають істотне значення. При визначенні розміру аліментів суд відповідно ст. 182 СК України враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Окрім сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , він має ще одну неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яку він, відповідно до ст. 180 СК України також зобов`язаний утримувати до її повноліття та утримання якої з нього стягуються аліменти в судовому порядку, відповідно до рішення Роменського міськрайонного суду від 15 грудня 2017 року. Проте, він не відмовляється від свого обов`язку по утриманню сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 але вважає, що виходячи з принципу справедливості та розумності, із врахуванням його матеріального стану, перебуванні на його утриманні іншої дитини, достатнім і обґрунтованим буде стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. У випадку стягнення з нього аліментів у вищезазначеному розмірі він також буду звертатись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів до 1/6 частини на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що буде справедливим балансом між захистом прав іншої дитини. Факт наявності на його утриманні дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 народження підтверджується свідоцтвом про народження, копією рішення Роменського міськрайонного суду від 15 грудня 2017 року про стягнення аліментів.

Ухвалою суду від 13 квітня 2026 року підготовче судове засідання закінчене і призначено судовий розгляд.

Позивач до суду не прибула, надала заяву про розгляд справи без її участі. Також надала додаткові пояснення в письмовій формі, де вказала, що засобами електронного зв`язку, вона отримала текст відзиву. У вищевказаному відзиві, відповідач позовні вимоги, щодо розірвання шлюбу визнав, позовні вимоги, щодо стягнення аліментів на утримання їх спільного сина - частково, у розмірі 1/6 частки з посиланням, що має зобов`язання щодо стягнення аліментів на дитину 2016 року народження. Щодо відзиву, пояснює, що відповідно, до судової практики Верховного Суду України, діти повинні отримувати однаковий рівень життя та матеріального забезпечення. Дійсно, відповідно до положень ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Законом "Про виконавче провадження" передбачено, що, розмір стягнень для сплати аліментів на неповнолітніх дітей не може перевищувати 70 % від усіх доходів. Тому, під час визначення розміру аліментів в долі від доходу, суди враховують вказані норми. Про те, це є лише право відповідача на зменшення у зв`язку з доведенням змін у матеріальному стані як платника аліментів. На її думку не порушуючи право дитини на аліменти та обов`язок батьків утримувати належним чином дитину, просить позовні вимоги задоволити у розмірі вказаному нею у позовній заяві. В подальшому у відповідача буде право після вступу рішення у закону силу зменшити розмір стягуваних аліментів, звернувшись до суду з позовними вимогами не порушуючи права дітей.

Відповідач в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі.

За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно свідоцтва про шлюб, 24 листопада 2021 року ОСОБА_2 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 , актовий запис № 2122. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка та дружини ОСОБА_8 (а.с.8а).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , у свідоцтві про народження його батьками вказані: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 (а.с.9).

Відповідно до Витягу з реєстру Роменської територіальної громади, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).

Згідно Витягу з реєстру Роменської територіальної громади, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.14).

Як вбачається з довідки, ОСОБА_9 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 від 01.03.2025 року, навчається у Дитячому центрі «Тулінек» яслі/дошкільна освіта за адресою (76-200, Слупськ, вул. В.Гієриських 1) (а.с. 15).

Відповідно ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя і якщо судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам хоч одного із них, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу.

Відповідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч.1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1)наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст. 182 СК України).

Відповідно ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ст. 7 Зaкoну України "Про Державний бюджет нa 2026 рік" прожитковий мінімум для дітей вікoм до 6 років з 1 січня 2026 року - 2817 гривень.

Положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7,8 ст.7СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч.5 ст. 183 СК України).

Вивчивши доводи сторін викладені в позові та відзиві, дослідивши зібрані в справі докази, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Спір в частині розірвання шлюбу підлягає задоволенню з підстав його доведеності та визнання відповідачем позову в цій частині.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про розмір стягуваних аліментів, суд враховує, що позивач заявив вимогу про стягнення аліментів визначивши їх розмір в межах чинного законодавства. Відповідач визнав, що їх спільна дитина перебуває на утриманні матері. В свою чергу відповідач є особою працездатного віку, даних про свої прибутки суду не надав, доказів неможливості сплачувати аліменти, в заявленому розмірі, також суду не надав. Вказане дає суду підґрунтя для висновку що відповідач може сплачувати аліменти у розмірі який заявлений позивачем до стягнення. При цьому суд враховує і ту обставину, що відповідач сплачує аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , від попереднього шлюбу, проте дана обставина не є перешкодою для стягнення з нього аліментів в розмірі 1/4 від його заробітку, оскільки аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 визначені в твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень, що становить 1/7 частку від прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років. Тобто на утримання доньки відповідач сплачує зовсім незначну, можна сказати мізерну, суму.

Також суд враховує засади рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини, а саме, що кожен з подружжя рівною мірою несе обов`язки по утриманню дітей і повинен їх виконувати. При цьому суд враховує і ту обставину, що якщо один з батьків може надавати допомогу на утримання дитини у більшому розмірі, він має надавати таку допомогу.

Виходячи з наведеного суд вважає визначений позивачем розмір аліментів у виді 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, справедливим, розумним і не обтяжливим для відповідача, а тому позовні вимоги в частині стягнення аліментів підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір за розгляд спору про стягнення аліментів та на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу.

Керуючись ст. ст. 104, 110, 112, 180, 181, 182, 183 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,- задоволити.

Розірвати шлюб укладений 24 листопада 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), відповідний актовий запис № 2122 від 24 листопада 2021 року.

Прізвище позивача ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишається - « ОСОБА_8 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ), на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_4 , на утримання сина ОСОБА_3 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 лютого 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ), на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_4 ), судові витрати в сумі 1331,20 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ), на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга