Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №607/4428/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.05.2026 Справа №607/4428/26 Провадження №2-а/607/185/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Воробель Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Жук Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Рукавець Олександр Володимирович, до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24) про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

за участю:

представника позивача – адвоката Рукавця О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Лобач М.В.,

встановив:

26.02.2026 через підсистему «Електронний суд» позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Рукавець О.В., звернувся до суду з позовом до відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, у якому просить: поновити строк на подання адміністративного позову про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1928111 від 30.11.2025, визнавши причини його пропуску поважними; визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕГА №1928111 від 30.11.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн; справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

27.02.2026 вказана позовна заява зареєстрована через канцелярію суду.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 не погоджується з оскаржуваною постановою, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.

Так, протокол серії ВАД №849152 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП складено з порушенням вимог КУпАП. Зокрема, до матеріалів справи не долучено належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. У протоколі не зазначено, яким саме технічним засобом проводився огляд на стан сп`яніння, відсутні дані про результати такого огляду, а також будь-яка інформація щодо факту проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та здійснення відеофіксації з нагрудних камер працівників поліції. Крім того, до матеріалів адміністративної справи не долучено доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 , перебуваючи у стані сп`яніння, порушував громадський порядок у нічний час. Протокол не містить конкретного опису протиправних дій, не зазначено, у чому саме полягало порушення громадського порядку, чи були свідки події, чи надходили скарги від громадян, а також відсутні будь-які пояснення третіх осіб, яких би ображав зовнішній вигляд ОСОБА_1 . Жодних пояснень до матеріалів адміністративної справи не долучено.

Також представник позивача зазначає, що працівниками поліції при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було порушено вимоги ст. 268 КУпАП. Зокрема, під час складання протоколу ОСОБА_1 не було роз`яснено право на захист та не надано можливості скористатися правовою допомогою захисника. Його не було належним чином ознайомлено з протоколом про адміністративне правопорушення, копію протоколу не вручено, з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності не ознайомлено, що, на думку позивача, позбавило його можливості своєчасно реалізувати право на подання пояснень та оскарження постанови. Також ОСОБА_1 зазначає, що до відділку поліції для складання протоколу він не доставлявся. У протоколі серії ВАД №849152 зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від отримання примірника протоколу про адміністративне правопорушення та постанови серії ЕГА №1928111. Відомостей про направлення зазначеної постанови поштовим зв`язком він не має. Окрім цього, у протоколі та постанові неправильно зазначено анкетні дані ОСОБА_1 , а саме: місце народження вказано «м. Харків», хоча фактично його місцем народження є м. Тернопіль. Також у протоколі та постанові зазначено адресу проживання: « АДРЕСА_2 », хоча за вказаною адресою він не проживає, не зареєстрований та ніколи не проживав.

ОСОБА_1 пояснив, що в ніч на 30.11.2025, коли він збирався їхати до місця служби, його було зупинено працівниками поліції, які перевірили документи та записали його дані, мотивуючи це тим, що у нічний час здійснюється перевірка осіб, які перебувають на вулиці.

Щодо пропуску строку оскарження представник позивача зазначає, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.11.2025 №340 ОСОБА_1 отримав штатну зброю та вибув у відрядження власним автомобілем із м. Тернополя до м. Слов`янськ Донецької області у військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 гірсько-штурмова бригада « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») 11 армійського корпусу угруповання військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з метою виконання бойових (спеціальних) завдань відповідної смуги оборони. 01.12.2025 близько 08:00 він прибув до пункту призначення та одразу приступив до виконання бойових і спеціальних завдань, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2025 №350. Станом на час звернення до суду ОСОБА_1 продовжує перебувати на території Донецької області у складі сил та засобів військової частини НОМЕР_1 та виконувати бойові (спеціальні) завдання, що підтверджується довідкою про безпосередню участь у бойових діях від 15.02.2026 №1431, виданою командиром військової частини НОМЕР_1 .

Як зазначає позивач, про існування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 вперше стало відомо лише після блокування його карткових рахунків Тернопільським міським відділом державної виконавчої служби.

03.03.2026 позовна заява залишена без руху та позивачеві наданий строк для усунення недоліків позовної заяви.

06.03.2026 сторона позивача усунула недоліки позовної заяви.

10.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

20.03.2026 до суду надійшов відзив представника відповідача УПП в Тернопільській області ДПП Дживри С.І. на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає, заперечує проти нього та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з огляду на таке.

30.11.2025 приблизно о 02:05 на телефонну лінію «102» надійшло повідомлення від громадянина про те, що на даний час невідомий чоловік стукає у двері. Прибувши на місце події, працівники поліції виявили особу ОСОБА_1 після встановлення даних за посвідченням водія, яке було надано позивачем. В ході спілкування ОСОБА_1 голосно вигукував та перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Працівником поліції проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення із ознайомленням позивача зі ст. 63 Конституції України та з правами за ст. 268 КУпАП, в ході розгляду справи жодних заяв, клопотань та пояснень, в тому числі на надання правової допомоги, від ОСОБА_1 не надходило. Поліцейським було прийнято рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП, ознайомлено зі змістом оскаржуваної постанови, від підпису та отримання копії постанови позивач відмовився. У зв`язку із відмовою від підпису та отримання копії оскаржуваної постанови, поліцейським також було складено протокол серії ВАД №849152 від 30.11.2025, який фіксує факт відмови позивача в отриманні копії постанови. В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач повідомив свою адресу, а саме АДРЕСА_2 . Після складання адміністративних матеріалів покинув місце події.

До матеріалів справи долучено копію електронного рапорту до події ЄО №66703 від 30.11.2025 (витяг з ІПНП України), який є заявою громадянина про вчинення адміністративного правопорушення. Також до позовної заяви позивачем було долучено копію письмового рапорту працівників поліції по даній події.

Додатково зазначає, що адміністративне правопорушення позивача відбулось ще 30.11.2025, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про відкриття провадження у справі №607/4428/26 від 10.03.2026 відповідач отримав лише 13.03.2026, що позбавляє його жодної можливості надати будь-які докази адміністративного правопорушення та належним чином реалізувати своє право щодо надання доказів, оскільки, як передбачено розділом VIII Наказу МВС України від 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису», строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА, становить 30 діб.

Зауважує, що інспектором при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови дотримано вимог ст.ст. 245, 279, 280, 285 КУпАП, проведено своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, а постанова винесена на місці у присутності позивача з дотриманням норм ст.ст. 283, 251, 252 КУпАП.

З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 05.05.2026 представник позивача Рукавець О.В. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Звернув увагу на долучену до матеріалів справи копію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.03.2026 у справі №607/4527/26, відповідно до якої постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1928120 від 30.11.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 182 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн, скасовано, а провадження у справі – закрито.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні 05.05.2026 підтримав доводи, викладені його представником, та заперечив факт перебування у стані алкогольного сп`яніння під час інкримінованої події. Пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності йому на місці події не оголошувались та не вручались. Також зазначив, що ніколи не був зареєстрований та не проживав за адресою, вказаною у постанові. Додав, що про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо під час перебування в Донецькій області.

У судовому засіданні 05.05.2026 представник відповідача Лобач М.В. просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві. Зазначила, що в адміністративних матеріалах не міститься відомостей про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, натомість зафіксовано його перебування у п`яному вигляді з відповідними ознаками, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП. Також вказала, що диспозиція ч. 1 ст. 178 КУпАП не передбачає обов`язкового проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ані на місці події, ані шляхом направлення особи до медичного закладу. Крім того, підтвердила, що згідно з базою даних оскаржуваною є постанова серії ЕГА №1928111. Також зазначила, що у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від отримання постанови на місці події, оскаржувану постанову у найкоротший строк було направлено позивачу за адресою, зазначеною у постанові та наявною у відповідній базі даних.

Заслухавши доводи сторін провадження, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд доходить такого висновку:

- щодо поновлення строку звернення до суду, слід зазначити таке.

Частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та додатків до неї, оскаржувана постанова серії ЕГА № 1928111 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП та накладення адміністративного стягнення винесена 30.11.2025, а позивач звернувся до суду з позовної заявою до відповідача 26.02.2026, тобто з порушенням десятиденного строку з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Водночас відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) № 340 від 30.11.2025, майор ОСОБА_1 вибув у відрядження угрупування військ сил « ІНФОРМАЦІЯ_3 », НОМЕР_3 армійський корпус, військову частину НОМЕР_1 , з 30.11.2025 строком до окремого розпорядження для виконання завдань щодо запобігання, виявлення і припинення кримінальних та інших правопорушень у військових частинах.

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 350 від 01.12.2025, майор ОСОБА_1 прибув до складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії російської федерації, які залучаються та беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій.

Відповідно до довідки № 1431 від 15.02.2026 виданої командиром військової частини НОМЕР_1 , майор ОСОБА_1 в період з 01.12.2025 по 15.02.2026 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи у Донецькій області, Бахмутському районі, Сіверській міській ТГр.

Згідно з листом Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 24.02.2026 №44750, наданим на адвокатський запит від 19.02.2026, на виконанні у Відділі перебуває, зокрема, таке виконавче провадження: ВП №80307041 з примусового виконання постанови №ЕГА1928111 від 30.11.2025 про стягнення з ОСОБА_1 в користь держави штрафу 170 грн.

Таким чином, вирішуючи питання про поновлення позивачу строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що обставини, викладені у позовній заяві, з якими він пов`язує причини пропуску строку звернення до суду, є поважними, тому строк підлягає поновленню.

- щодо позовних вимог по суті, суд вважає їх підставними та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 1 ст. 178 КУпАП.

Частиною 1 ст. 178 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Суб`єкт адміністративного проступку – загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого та непрямого умислу. Об`єктивна сторона правопорушення виражається, зокрема у появі в громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, під якою необхідно розуміти: поведінку особи у стані сп`яніння, яка явно порушує загальновизнані норми (непристойні висловлювання або жести, грубі вигуки, нав`язливе ставлення до громадян тощо); коли порушник має непристойний зовнішній вигляд, що викликає відразу (брудний, мокрий, розстебнутий одяг тощо); через сп`яніння особа повністю чи значною мірою втратила орієнтування (безцільно стоїть чи безцільно пересувається з місця на місце, у неї порушена координація рухів, звідси – нестійкість, хитка хода); п`яний повністю безпорадний (у непритомному стані). До того ж не має значення вид вжитого напою, що містив алкогольну складову, а також місце його вживання (це може бути будь-яке громадське місце, навіть те, де розпивання алкогольних напоїв не заборонено. Водночас не можна кваліфікувати появу у п`яному вигляді лише за ознаками стану сп`яніння в громадському місці, якщо поведінка особи не ображає людську гідність і громадську мораль.

Крім того, варто зазначити, що п`яний вигляд – це зовнішня ознака, яка є наслідком уживання алкогольних напоїв, і на відміну від поняття «стан сп`яніння» не потребує проведення огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22.09.2005 № 2899-IV, громадське місце – частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна чи відкрита для населення вільно або за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, у тому числі під`їзди будівель і споруд, а також підземні переходи, стадіони, паркінги.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом установлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №849152 від 30.11.2025, 30.11.2025 о 02:15 в АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 у житловому будинку перебував у п`яному вигляді, а саме: ішов хитався, нечітка мова, брудний одяг, чим ображав людську гідність та громадську мораль, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП.

30.11.2025 поліцейським 1 батальйону 2 роти 1 взводу Управління патрульної поліції в Тернопільській області капралом поліції Гладким О.І. була винесена постанова про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1928111, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 грн.

Обставини, установлені під час розгляду справи та викладені у постанові, є аналогічними обставинам, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення.

Судом досліджено витяг з ІПНП України рапорту Управління патрульної поліції в Тернопільській області щодо події № 250040077 від 30.11.2025 «Підозріла особа», зареєстрованої за повідомленням ОСОБА_2 про те, що невідомий чоловік стукає у двері квартири за адресою: АДРЕСА_4 . Згідно з рапортом, на місце події прибув екіпаж патрульної поліції, яким встановлено особу ОСОБА_1 , який перебував в під`їзді вищевказаного будинку в п`яному вигляді та стукав по дверях, чим порушував спокій. На нього було складено постанову серії ЕГА №1928111 за ч. 1 ст. 178 КУпАП та постанову серії ЕГА №1928120 за ч. 1 ст. 182 КУпАП. Після чого ОСОБА_1 покинув місце події, а заявник від написання заяви та пояснень відмовилась.

Відповідно до рапорту поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП І. Зазуляка від 30.11.2025, 30.11.2025 приблизно о 02:10 на службовий планшет надійшло повідомлення «Підозріла особа». Прибувши за адресою: АДРЕСА_3 , у житловому будинку на одному з поверхів було виявлено ОСОБА_1 , який перебував у п`яному вигляді та стукав громадянам у двері та голосно викрикував, чим порушував громадський порядок та спокій громадян.

Так, диспозиція ч. 1 ст. 178 КУпАП передбачає, що для наявності складу такого адміністративного правопорушення необхідним є встановлення не лише ознак можливого сп`яніння, а й конкретної поведінки особи, яка б свідчила про порушення загальновизнаних правил поведінки у суспільстві та ображала людську гідність і громадську мораль.

Водночас із наявних у матеріалах справи доказів убачається, що поліцейськими фактично зафіксовано лише суб`єктивне сприйняття зовнішнього стану позивача, а саме: «хитка хода», «нечітка мова», «брудний одяг». При цьому жодних об`єктивних доказів на підтвердження таких обставин відповідачем суду не надано. Матеріали справи не містять ані відеозапису з нагрудних камер поліцейських, ані пояснень свідків, ані письмових пояснень заявника чи інших жителів будинку, які б підтверджували, що поведінка ОСОБА_1 дійсно ображала людську гідність і громадську мораль.

Суд звертає увагу, що заявниця ОСОБА_2 , за повідомленням якої поліцейські прибули на місце події, від написання заяви та пояснень відмовилась. Інші особи, які б вважали поведінку позивача такою, що ображає людську гідність і громадську мораль, у матеріалах справи відсутні.

Суд також бере до уваги, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.03.2026 у справі №607/4527/26, яка згідно з відомостями, що містяться ЄДРСР, набрала законної сили 06.04.2026, скасовано постанову серії ЕГА №1928120 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 182 КУпАП, винесену за результатами тієї ж події від 30.11.2025. Вказана обставина хоча і не має преюдиційного значення у даній справі, однак додатково свідчить про сумнівність та недостатність доказової бази, покладеної працівниками поліції в основу адміністративних матеріалів щодо позивача.

Окремо суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Водночас фактично єдиними доказами на підтвердження вини позивача є складені самими ж працівниками поліції протокол, постанова та рапорти. Такі документи не можуть розцінюватися судом як беззаперечний доказ вини особи за відсутності інших об`єктивних доказів у справі.

Відповідно до пункту 3 Розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026, на який у відзиві посилається відповідач, строк зберігання відеозаписів становить: з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА,- 30 діб.

Водночас суд зазначає, що сам факт знищення відеозаписів після спливу строку їх зберігання не може покладати негативні процесуальні наслідки на позивача та звільняти відповідача від обов`язку доведення правомірності оскаржуваної постанови.

Крім того, суд враховує доводи позивача щодо порушення його процесуальних прав під час притягнення до адміністративної відповідальності. Зокрема, матеріали справи не містять належних та беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 було належним чином вручено копію оскаржуваної постанови чи направлено її за достовірною адресою проживання. Навпаки, із пояснень позивача вбачається, що адреса, зазначена у постанові, не є його місцем проживання чи реєстрації, а про існування постанови він дізнався лише під час перебування в Донецькій області та після блокування його карткових рахунків Тернопільським міським відділом державної виконавчої служби.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, а відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За змістом постанови від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а Верховний Суд звертає увагу на те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що з урахуванням положень вказаної вище норми, рішення суб`єкта владних повноважень не потребує окремого визнання його протиправним, оскільки така протиправність підтверджується шляхом скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з урахуванням встановленого КАС України обов`язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд дійшов висновку про недоведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, а тому оскаржувану постанову серії ЕГА №192811 від 30.11.2025 слід скасувати, а провадження у справі – закрити.

Згідно з вимогами ст. 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 532,48 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 242, 244-246, 257, 268, 271, 286 КАС України, суд

ухвалив:

поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушеннясерії ЕГА №1928111 від 30.11.2025.

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Рукавець Олександр Володимирович, до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ: 40108646, м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24) про скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову про адміністративне правопорушеннясерії ЕГА №1928111 від 30.11.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 (вісімдесят п`ять) гривень, – скасувати, а провадження у справі – закрити.

Стягнути з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча суддяН. П. Воробель