Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №607/9063/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.05.2026 Справа №607/9063/26 Провадження №2-а/607/281/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Воробель Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Жук Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

за участю:

представника позивача – адвоката Нюні О.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Лобач М.В.,

встановив:

23.04.2026 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, у якому просить: поновити пропущений строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7004129 від 10.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП; визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7004129 від 10.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП; стягнути судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що висновок, викладений у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, не відповідає фактичним обставинам справи та не підтверджується належними та допустимими доказами. Зокрема, були відсутні передбачені ст. 35 Закону №580-VIII підстави для зупинки транспортного засобу, перелік яких є вичерпним. Працівники поліції не надали жодних доказів на підтвердження законності такої зупинки. Крім того, позивачу не були роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а саме не було забезпечено можливості реалізувати право на правничу допомогу, участь у дослідженні доказів і заявлення клопотань. Під час розгляду справи жодні докази фактично не досліджувалися, а можливості ознайомитися з матеріалами справи позивачу надано не було. Позивач зазначає, що не керував транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, оскільки в його автомобілі фари постійно перебувають у режимі «auto», за якого вони автоматично ввімкнені під час руху та вимикаються лише після повної зупинки транспортного засобу й вимкнення живлення.

Отже, позивач доходить висновку, що працівниками поліції належним чином не зафіксовано та не доведено факту порушення ним вимог Правил дорожнього руху, у зв`язку з чим він вважає зупинку транспортного засобу незаконною.

Окремо позивач зазначає, що відеозапис НК473056, долучений до постанови, не може вважатися належним доказом у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки не містить фіксації факту керування транспортним засобом без увімкненого ближнього світла фар, а також не відображає будь-яких порушень ПДР, які могли б слугувати підставою для зупинки транспортного засобу.

Щодо поновлення строку на оскарження постанови у судовому порядку, позивач вказує, що не мав можливості звернутися до суду у встановлений законом строк, оскільки в період з 13.04.2026 по 22.04.2026 перебував у службовому відрядженні в м. Києві з метою професійного стажування, що об`єктивно унеможливило своєчасне подання позовної заяви. Після повернення, 23.04.2026, він звернувся за правничою допомогою до адвоката та цього ж дня подав позовну заяву до суду.

28.04.2026 ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

07.05.2026 до суду надійшов відзив представника відповідача УПП в Тернопільській області ДПП Лобач М.В. на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає, заперечує проти нього та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з огляду на таке.

Як вбачається з оскаржуваної постанови серії ЕНА №7004129 від 10.04.2026, позивач 10.04.2026 о 20:55 в м. Тернополі по вул. Тарнавського, 19, керував транспортним засобом LAND ROVER RANGE ROVER, н.з. НОМЕР_1 , без ввімкненого світла фар в темну пору доби, чим порушив п. 19.1 а) ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського зафіксовано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення. Згідно зі ст.ст. 278, 279, 280 КУпАП позивачу повідомлено про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Після чого поліцейськими було роз`яснено позивачу його права, передбачені ст. 268 КУпАП, положення статей 307, 308 КУпАП, право, порядок та строки оскарження постанови згідно зі статтями 287, 289 КУпАП. Інспектором при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови дотримано вимог ст.ст. 245, 279, 280, 285 КУпАП. Проведено своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Постанова винесена на місці у присутності позивача з дотриманням норм ст.ст. 283, 251, 252 КУпАП.

У судовому засіданні 07.05.2026 позивач ОСОБА_1 та його представник Нюня О.І. позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Підтвердили, що зі змістом відзиву на позовну заяву та доданими до нього матеріалами ознайомилися.

У судовому засіданні 07.05.2026 представник відповідача Лобач М.В. просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши доводи сторін провадження, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд доходить такого висновку:

- щодо поновлення строку звернення до суду, слід зазначити таке.

Частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та додатків до неї, оскаржувана постанова серії ЕНА № 7004129 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення винесена 10.04.2026 та цього ж дня вручена позивачу під підпис, а позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача 23.04.2026, тобто з порушенням десятиденного строку з дня вручення такого рішення (постанови).

Водночас 10.04.2026 між ФОП ОСОБА_2 , який діє на підставі агентського договору, з однієї сторони, та громадянином України ОСОБА_1 , з іншої сторони, укладено Договір про проходження професійного стажування.

Відповідно до Додатку 1 та Додатку 2 до Договору, а саме Індивідуальної програми стажування та Графіку проходження стажування, ОСОБА_1 визначено період проходження стажування: з 13.04.2026 по 22.04.2026, пн-пт: з 09:00 до 18:00, сб-нд: вихідний, місце проходження стажування: «ДХЛ Інтернешнл Україна», м. Київ, вул. Лугова, 9.

Згідно з ордером серії ВО №1132332 від 07.05.2026, адвокат Нюня О.І. надає правничу допомогу ОСОБА_1 на підставі договору про надання правничої допомоги, укладеним 23.04.2026.

Таким чином, вирішуючи питання про поновлення позивачу строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що обставини, викладені у позовній заяві, з якими він пов`язує причини пропуску строку звернення до суду, є поважними, тому строк підлягає поновленню.

- щодо позовних вимог по суті, суд вважає їх підставними та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених Законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі – ПДР).

Згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до 19.1.а ПДР у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені на всіх механічних транспортних засобах – фари ближнього (дальнього) світла.

Пункт 1.10 ПДР передбачає: темна пора доби – частина доби від заходу до сходу сонця.

Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, серед іншого, за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

При цьому, слід розрізняти порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами /п.п.19.1-19.9 ПДР/ та порушення правил користування попереджувальними сигналами /п.п.9.1-9.12 ПДР/ при початку руху чи зміні його напрямку.

Верховний Суд у постанові від 20.06.2018 у справі №552/1713/16-а вказав, що адміністративна відповідальність настає у випадку порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами (частина друга ст. 122 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом установлено, що 10.04.2026 поліцейським 2 взводу 1 роти батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Зваричем М.Т. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7004129, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 10.04.2026 о 20:55 в м. Тернополі по вул. Генерала М. Тарнавського, 19, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом LAND ROVER RANGE ROVER, н.з. НОМЕР_1 , без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1.а ПДР.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

На підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, відповідачем долучено до відзиву диск із матеріалами відеофіксації порушення, про які також зазначено у графі 7 оскаржуваної постанови «до постанови додаються».

Однак долучений представником відповідача до відзиву на позовну заяву відеозапис з нагрудних камер працівників поліції не доводить вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки на ньому не зафіксовано факту керування позивачем транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби.

Натомість позивач заперечує факт керування ним транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби.

Інших належних і допустимих доказів, які б підтверджували наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, суду не надано.

Водночас твердження позивача щодо не роз`яснення йому процесуальних прав спростовуються нагрудним відеореєстратором, з якого вбачається, що, починаючи з 00:09:55 хв запису, працівником поліції проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, роз`яснено позивачу його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 права зрозумілі, будь-яких клопотань чи зауважень він не заявляв.

Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2018 по справі №211/3520/16-а, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

За змістом постанови від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а Верховний Суд звертає увагу на те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що з урахуванням положень вказаної вище норми, рішення суб`єкта владних повноважень не потребує окремого визнання його протиправним, оскільки така протиправність підтверджується шляхом скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з урахуванням передбаченого КАС України обов`язку відповідача довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, суд дійшов висновку про недоведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому оскаржувану постанову серії ЕНА №7004129 від 10.04.2026 слід скасувати, а провадженні у справі – закрити.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 229, 242, 244-246, 257, 268, 271, 286 КАС України, суд

ухвалив:

поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7004129 від 10.04.2026.

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ: 40108646, м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7004129 від 10.04.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень – скасувати, а провадження у справі – закрити.

Стягнути з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча суддяН. П. Воробель