Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №606/668/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/668/26

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 травня 2026 року м. Теребовля

Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Ромазан Л.С., розглянувши матеріали, які надійшли із відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , працюючої молодшим науковим співробітником відділу музикознавства та етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етномузикології ім. М. Рильського Національної академії наук України,

за ст. 173 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 13.04.2026 серії ВАД № 783711, 13.04.2026 близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 в присутності поліцейських ображала військового ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нецензурною лайкою, чим принизила людську гідність та громадську мораль. Тим самим, ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, пояснила що громадський порядок і спокій громадян не порушувала.

Дослідивши долучені до справи матеріали, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Оглядом відеоматеріалів встановлено, що 13 квітня 2026 року в обідній час на місці, відведеному для паркування біля магазину АТБ в м.Теребовлі, між поліцейськими, військовослужбовцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відбулося спілкування з приводу зайняття останньою місця для паркування осіб з інвалідністю. Зі слів ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю, зазначене місце було зайняте ОСОБА_1 , яка, за його твердженням, не має інвалідності. Далі, поліцейські встановили, що ОСОБА_1 припаркувала транспортний засіб на місці, відведеному для осіб з інвалідністю. Остання з цим не погодилась та пояснила, що її син, який в той знаходився в автомобілі, має інвалідність, однак підтверджуючих документів при собі вона не мала, а такі документи знаходились в її чоловіка. Після цього поліцейський повідомив, що відносно неї буде винесено постанову та попрямував до службового автомобіля за необхідними документами. У цей час до ОСОБА_1 підійшов ОСОБА_2 і під час розмови із ним щодо незаконного паркування вона в йогоаадресу висловилась нецензурним словом. Згодом відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ЕНА № 7018161 від 13.04.2026, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу, а також складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 783711 від 13.04.2026 за ст. 173 КУпАП.

Крім того, в матеріалах справи міститься письмове пояснення ОСОБА_2 та рапорт поліцейського, які по суті зводяться до підтвердження факту словесного конфлікту між ним та ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 подала суду клопотання, до якого долучила копії документів, що підтверджують її статус законного представника дитини з інвалідністю, а саме посвідчення серії НОМЕР_1 . Із вказаного клопотання ОСОБА_1 та поданих нею документів суд встановив, що зазначені обставини були підставою для зайняття нею місця для паркування транспортних засобів осіб з інвалідністю.

Крім того, судом враховано, що за результатами оскарження рішенням начальника відділення поліції № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області О. Процака постанову серії ЕНА № 7018161 від 13.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 122 КУпАП скасовано, що свідчить про законність її дій під час паркування транспортних засобів для осіб з інвалідністю.

Також ОСОБА_1 подала клопотання про закриття провадження у справі із підстав, передбачених ст.247 КУпАП, в якому зазначила, що, перебуваючи 13 квітня 2026 року біля свого транспортного засобу в м.Теребовлі, намагалася надати лікарські засоби своєму сину ОСОБА_3 . У цей час до неї підійшов ОСОБА_2 та висловлював зауваження з приводу незаконності її дій щодо паркування транспортного засобу на місці, відведеному для транспортних засобів осіб із інвалідністю, а з огляду на те, що присутність сторонніх осіб може спровокувати у її сина епілептичний напад, вона вжила заходів, спрямованих на обмеження доступу до нього та забезпечення безпечних умов для дитини з інвалідністю. Крім того, зазначила, що вона жодним чином не порушила громадський порядок та спокій громадян, висловлювання нею нецензурним словом не охоплювалось умислом на порушення такого порядку та спокою громадя, а було лише реакцією на безпідставне звинувачення її у порушенні Правил дорожнього руху.

У судовому засідання ОСОБА_1 підтримала подане нею клопотання про закриття провадження у справі з підстав відсутності в її дяіх події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні відмовився давати пояснення, проте просив суд притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за вчинені нею дії.

Відповідно до вимог ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

З матеріалів справи вбачається, що подія мала місце під час конфліктної ситуації, пов`язаної з користуванням місцем для паркування транспортних засобів осіб з інвалідністю. Спілкування між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 носило ситуативний характер та виникло безпосередньо у зв`язку із вирішенням спірного побутового питання.

Разом з тим, сам по собі факт використання нецензурної лексики під час конфлікту не є безумовною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.

Висловлювання нецензурною лайкою, яке працівником поліції кваліфіковано як дрібне хуліганство, було зроблено в умовах емоційного конфлікту та не мало на меті грубе порушення громадського порядку або явну неповагу до суспільства, що є обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 не були спрямовані на порушення норм громадського порядку у публічному значенні, а є проявом емоційної реакції в ході приватного конфлікту.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що дії ОСОБА_1 були спрямовані саме на порушення громадського порядку, носили зухвалий чи демонстративний характер, або призвели до порушення спокою інших громадян.

Також суд враховує, що подія відбувалася у присутності лише учасників конфлікту та працівників поліції, а даних про наявність інших осіб, спокій яких було порушено, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні об`єктивні та суб`єктивні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 173, 247 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.

Суддя: Л.С. Ромазан