Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №604/260/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

Суд: Підволочиський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 11 травня 2026 р.

Справа: №604/260/26

Суддя: Сіянко В. М.

Справа № 604/260/26

Провадження № 2/604/305/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сіянко В.М.,

за участю секретаря Феньо О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження при заочному розгляді в залі суду в селищі Підволочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

у с т а н о в и в:

27 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Підволочиського районного суду Тернопільської областііз позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сімейне життя з відповідачем не склалося, між нею та відповідачем припинились подружні відносини, тривалий час разом не проживають Вказує, що між сторонами втрачено почуття взаємної любові та поваги. Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки та інтересам спільних з відповідачем дітей, що має істотне значення, тому просить розірвати шлюб. Спору щодо місця проживання дітей та про поділ майна не має.

Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 03 березня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, у позовній заяві просила розглядати справу за її відсутності, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від ОСОБА_2 не надходило.

На адресу суду повернулись поштові відправлення направленні відповідачу за місцем реєстрації, з відміткою пошти про відсутність адресанта за вказаною адресою.

Згідно ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі N 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі N 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження N 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі N 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі N 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі N 24/260-23/52-б).

Отже, відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.

Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення, проти чого позивачка у своїй заяві не заперечує.

У зв`язку з неявкою учасників справи, з підстав передбачених ч.2ст.247ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01 вересня 1998 року зареєстрували шлюб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Підволочиським відділом реєстрації актів громадського стану Тернопільської області, зроблено в книзі реєстрації актів про одруження відповідний актовий запис за №35 від 01.09.1998, згідно доданого до позовної заяви свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу було змінено на « ОСОБА_4 ».

Від даного шлюбу сторони мають спільних дітей : ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить додана до матеріалів справи копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 13.05.1999 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 06.07.2011 .

Зі змісту позовної заяви встановлено, що неповнолітні діти проживають з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивачка, як на підстави заявлених вимог посилається на те, що фактичні шлюбні відносини між нею та відповідачем припинені, втрачено взаєморозумінні та почуття взаємоповаги, що свідчить про неможливість збереження шлюбу.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 7 Сімейного кодексу України (надалі - СК України), кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Однією з основних засад шлюбу, передбачених ст. 24 СК України є його добровільність.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.

Згідно до ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Судом встановлено, що між подружжям погіршилися відносини, не підтримують шлюбних стосунків та відсутнє взаєморозуміння. Сумісне життя подружжя є неможливим, шлюб існує лише формально, і тому його доцільно розірвати, оскільки збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення.

За змістом ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи категоричне небажання позивачки відновлювати подружні відносини, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим.

Згідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього кодексу.

Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні

Керуючись ст.ст.104, 105, 113 СК України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 01 вересня 1998 року Підволочиським відділом реєстрації актів громадського стану Тернопільської областіі про що зроблено відповідний актовий запис за №35 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) в рахунок відшкодування судового збору 1331,20 грн ( одну тисячу триста тридцять одну гривню 20 копійок).

Копію рішення суду після набрання законної сили надіслати до державного органу реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя В.М. Сіянко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua