Суд: Кременецький районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Побої і мордування
Дата: 10 травня 2026 р.
Справа: №601/1300/26
Суддя: Мочальська В. М.
Справа №601/1300/26
Провадження № 1-кп/601/232/2026
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 травня 2026 року м. Кременець
Кременецький районний суд Тернопільської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12026216010000116 від 04.05.2026 про обвинувачення:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кімната Кременецького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , з середньою-спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України,-
УСТАНОВИВ:
01.05.2026 близько 23 години ОСОБА_2 перебував на подвір`ї житлового господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В цей момент між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на грунті особистих неприязних відносин виникла суперечка, під час якої в ОСОБА_2 виник протиправний умисел, спрямований на завдання умисного удару ОСОБА_3 .
Реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_2 , перебуваючи на подвір`ї житлового господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно наніс один удар кулаком лівої руки в область обличчя ОСОБА_3 , чим спричинив йому різкий фізичний біль не завдавши тілесних ушкоджень.
В результаті протиправних дій ОСОБА_2 ОСОБА_3 завдано фізичного болю і не спричинено тілесних ушкоджень.
Отже, ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 126 КК України, тобто умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинуваченим ОСОБА_2 в присутності захисника ОСОБА_4 подано заяву згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і погоджується на розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без виклику учасників судового провадження.
Потерпілим ОСОБА_3 подано заяву згідно якої він погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і погоджується на розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без виклику учасників судового провадження.
На підставі ст. 302, 381, 382 КПК України суд здійснює розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження (ч. 2 ст. 382 КПК України).
Отже, встановлені органом досудового розслідування обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами досудового розслідування.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акта та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена поза розумним сумнівом.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані органами досудового слідства за ч.1 ст. 126 КК України за ознакою умисного завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд відповідно до вимог ст. 50, 65 КК України враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до кримінального проступку, особу винного, який на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Відповідно до ст. 66 КК України при призначенні покарання суд також враховує обставини, які пом`якшують покарання, а саме – обвинувачений повністю визнав вину, щире каяття. Відповідно до ст. 67 КК України при призначенні покарання суд також враховує обставини, які обтяжують покарання, а саме – вчинення кримінального правопорушення відносно особи із якою винний перебуває у сімейних відносинах, вчинення кримінального правопорушення відносно особи похилого віку та особи з інвалідністю.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
Підстав для обрання ОСОБА_2 більш тяжких покарань суд не знаходить.
На думку суду, призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження нових кримінальних правопорушень.
У даному кримінальному провадженні процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись статтями 302, 369, 373, 374, ч.1 ст. 394, 395 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
Апеляція на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Головуючий
Оригінал: reyestr.court.gov.ua