Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №466/2614/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2614/26

Провадження № 2-о/466/172/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі : головуючої судді Зими І.Є.

секретаря с/з Васинчик М.О.

заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

зацікавлена особа ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участі зацікавленої особи: ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин,

в с т а н о в и в :

26 березня 2026 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в порядку окремого провадження, в якій просить ухвалити рішення, яким встановити факт родинних відносин. Зокрема, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

В обґрунтування вимог заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його мати – ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис №56. Після смерті матері відкрилась спадщина на будинок АДРЕСА_1 .

Заявник вказує, що після смерті матері він звернувся до Четвертої Львівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, однак нотаріусом було встановлено розбіжності у написанні прізвища матері заявника у різних документах. Зокрема, у свідоцтві про народження заявника матір зазначена як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тоді як у свідоцтві про смерть та інших документах - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . У зв`язку з цим нотаріусом рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин. Встановлення вказаного факту необхідне заявнику для оформлення спадкових прав після смерті матері, оскільки іншим способом усунути розбіжності у документах він не має можливості, у зв`язку з чим змушений звернутись до суду.

Ухвалою суду від 30.03.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку окремого провадження.

В судовому засіданні, заявник ОСОБА_1 та його представник , адвокат Гривна Т.Б., підтримали вимоги . Просили суд таку задовольнити, покликаючись на обставини аналогічні викладеним в заяві.

Зацікавлена особа, ОСОБА_1 , в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення вказаної заяви. Пояснив, що він є рідним братом заявника. Його мати у разом з родиною у 1946 р. , в ході операції « ОСОБА_4 « була переселена з території Польщі, де народилась. Рідні завжди відзначали її день народження ІНФОРМАЦІЯ_6 . З невідомих причин у свідоцтві про народження брата, заявника у справі, відомості про дату народження матері було змінено. Між тим, брат проживав з матір`ю до її смерті, та жодних сумнівів у їх родинних відносинах немає.

Дослідивши матеріали заяви, заслухавши пояснення представника заявника, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно п.5 ч.2 ст. 295 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України - суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Пунктом 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис №56. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок АДРЕСА_1 . Саме з метою реалізації своїх спадкових прав заявник звернувся до Четвертої львівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, у зв`язку з чим було заведено спадкову справу, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Разом з тим, під час оформлення спадкових прав виникли труднощі щодо підтвердження родинних відносин між заявником та померлою, оскільки у правовстановлюючих документах містяться розбіжності у відомостях про дату народження матері заявника. Зокрема, у свідоцтві про народження заявника та в актовому записі про народження його матір зазначена як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тоді як у свідоцтві про смерть та ряді інших документів зазначена дата її народження – ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Судом досліджено копію свідоцтва про народження заявника, з якого вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , а його батьками зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Водночас із актового запису про народження №1186 вбачається, що матір`ю заявника є ОСОБА_3 , дата народження якої зазначена як ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Разом із тим суд бере до уваги висновок Львівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану про внесення змін до актового запису цивільного стану, відповідно до якого при перевірці архівних документів було встановлено, що у документах компетентних органів Республіки Польща містяться відомості про народження ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 . Зазначеним висновком також встановлено, що в актовому записі про народження заявника була допущена помилка щодо року народження матері, яка виникла при первинній реєстрації акту цивільного стану.

Крім того, судом досліджено архівну довідку Державного архіву Львівської області №П-10993 від 09.09.2016 року, відповідно до якої у документах післявоєнного періоду серед членів сім`ї ОСОБА_7 значиться ОСОБА_8 , 1937 року народження. Також судом досліджено перекладені документи органів Республіки Польща, а саме скорочений витяг із акту про народження, відповідно до якого ОСОБА_9 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Новий Диків.

Оцінюючи вказані документи у сукупності, суд приходить до висновку, що вони є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою та підтверджують, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та особа, зазначена у свідоцтві про народження заявника як його мати, є однією і тією ж особою.

Також суд бере до уваги акт фактичного місця проживання особи від 14.11.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_3 проживала разом із заявником – ОСОБА_1 , який зазначений у ньому як син померлої. Вказані обставини додатково підтверджують наявність між ними родинних відносин.

Суд враховує, що встановлення факту родинних відносин безпосередньо породжує для заявника юридичні наслідки, оскільки від встановлення такого факту залежить можливість оформлення ним спадкових прав після смерті матері. При цьому інший порядок підтвердження зазначеного факту чинним законодавством не передбачений, а усунути виявлені розбіжності у позасудовому порядку заявник об`єктивно позбавлений можливості.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги чи заперечення учасників справи.

Згідно ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів.

Оцінивши всі надані заявником докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що розбіжності у документах щодо дати народження матері заявника мають технічний характер та не спростовують факту того, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_1 .

За таких обставин, з метою недопущення порушення спадкових прав заявника, реалізація яких залежить від доведеності факту родинних відносин між ним та померлою ОСОБА_3 , суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Пунктом 1 частини першої, частиною другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Факт родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК) встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Беручи до уваги те, що з метою недопущення порушення спадкових прав заявника, реалізація яких залежить від доведеності факту родинних відносин між ним та його матір`ю ОСОБА_3 , суд приходить до висновку, що заява є підставною та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 10,12,81,89,258-259, 263-265,293,294,315 ч.2,319 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

заяву задовольнити. Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Львівського апеляційного суду.

Сторони в справі:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Зацікавлена особа: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя І. Є. Зима