Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №466/1359/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1359/26

Провадження № 3/466/864/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Невойт П.С., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 1 ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу серії ВБА №214189 від 17.02.2026 ОСОБА_1 , 05.02.2026, 09:00, безпідставно не прибув для відмітки у ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області, порушивши правила адміністративного нагляду, встановленого ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 02.04.2025. Своїми діяннями, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Однак, разом з подачею матеріалів адміністративної справи в суд, працівниками відділу поліції №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області не забезпечено явку в суді особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи вищевказане, а також строк на розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачений ст. 277 КУпАП, суддя вважає за можливе розглядати справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за його відсутності, на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

За змістом ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 279 КУпАП, ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Розглянувши справу на підставі досліджених доказів суддя, за змістом ст.283 КУпАП, виносить постанову.

Положеннями ст.187 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд.

Суб`єктивна сторона вищевказаного правопорушення характеризується виною у формі умислу.

На підтвердження вини ОСОБА_1 судді надано протокол серії ВБА №214189 від 17.02.2026, рапорт.

Суддею досліджувалися матеріали справи, пояснення особи, яка притягується до відповідальності щодо ненавмисного правопорушення, а також особу, що притягається до адміністративної відповідальності.

Відтак, суддя вважає, що в діяннях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до Рекомендацій №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції», одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Дії ОСОБА_1 слід вірно кваліфіковати за ст.187 ч.1 КУпАП, оскільки він , порушивши правила адміністративного нагляду.

У відповідності до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Проаналізувавши характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та обставини його вчинення, його відношення до вчиненого, враховуючи особу порушника, ступінь його вини, вважаю, що ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності в зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення та оголосити йому усне зауваження.

Згідно положень ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи. Тому провадження в даній справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 22, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з малозначністю та оголосити йому усне зауваження, справу провадженням закрити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга, внесено подання прокурора до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя П. С. Невойт