Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №456/6656/25 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/6656/25

Провадження № 2/456/558/2026

РІШЕННЯ

іменем України

07 травня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Яніва Н. М. ,

за участю секретаря судового засідання Сунак Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Стрий справу за позовом виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області, в інтересах дитини - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи - закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 15 комбінованого типу Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дітей, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін та інших учасників справи.

Позивач - виконавчий комітет Стрийської міської ради Львівської області як орган опіки та піклування, звернувся у Стрийський міськрайонний суд Львівської області з позовною заявою в інтересах дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить ухвалити рішення про позбавлення відповідачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітнього сина, а також про стягнення з відповідачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на особистий рахунок дитини, аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. Судові витрати у справі позивач - виконавчий комітет Стрийської міської ради Львівської області при ухваленні рішення у цій справі просить покласти на відповідачку ОСОБА_2 ..

В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликався на те, що рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 - відповідачки у даній справі, яка є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Малолітній ОСОБА_1 перебуває на обліку дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах з підстав невиконання матір`ю батьківських обов`язків. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштовано на повне державне забезпечення в інтернатну групу ЗДО №15 м. Стрия. При цьому ОСОБА_2 зобов`язалася знайти роботу, створити належні умови для проживання та навчання сина, щоб у скорому часі повернути його у сім`ю. Проте, від часу влаштування дитини до закладу ОСОБА_2 жодного разу не зверталася до служби у справах дітей із заявою про повернення їй дитини, нічого не зробила для повернення дитини у сім`ю. Навпаки, веде аморальний спосіб життя, не працює, зловживає алкоголем. Відтак, є всі підстави вважати, що мати за власною ініціативою самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своєї дитини, без поважних причин залишила його без батьківської уваги та турботи, ігнорувала рекомендації працівників служби у справах дітей та соціальних фахівців.

У судовому засіданні представник виконавчого комітету Стрийської міської ради позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила такі задовольнити. Звертала увагу, що відповідачка продовжує вести аморальний спосіб життя, не робить для себе висновків та продовжує байдуже ставитися до виконання батьківських обов`язків.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась. У запропонований строк відзив на позовну заяву не подала, однак у попередніх судових засіданнях заперечила проти позбавлення її батьківських прав, запевняла, що намагалася влаштуватися на роботу, однак їй було відмовлено, оскільки вона не відповідала вимогам роботодавців. Також додала, що у неї ще є старший син, який проживає в Іспанії та бажає, щоб молодший син виїхав до брата для подальшого проживання.

Представник відповідача адвокат Ілик О.Г. в судовому засіданні позов заперечила, додатково вказала, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом. Відповідач зобов`язується виправити свою поведінку, має намір піклуватись про сина, відтак відсутні підстави для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав.

Представник третьої особи - закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 15 комбінованого типу Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області у судовому засіданні позов підтримала, та підтвердила усі обставини, викладені у позовній заяві.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.11.2025 року головуючим суддею щодо розгляду вищевказаної позовної заяви визначено суддю Яніва Н.М..

На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України, суддею вжито заходів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, який не є суб`єктом підприємницької діяльності - відповідачки ОСОБА_2 ..

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н.М. від 18.12.2025 року, дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 19.01.2026 року о 11:30 год. у залі судових засідань у приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області, що за адресою: вул. Т. Шевченка, 89, м. Стрий, Стрийський район, Львівська область.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н.М. від 19.01.2026 року до участі у справі в якості третьої особи залучено заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 15 комбінованого типу Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05.02.2026 року закрито підготовче провадження у даній справі. Призначено справу до судового розгляду по суті 02 березня 2026 року о 11:05 год. у приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області (вул. Шевченка, 89, м. Стрий, Львівська область).

Довідкою від 02.03.2026 року справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді на листку непрацездатності.

У судовому засіданні, котре відбулося 24.03.2026 року, оголошено перерву для з`ясування думки дитини поза межами суду, задля недопущення психологічного тиску, та підготування відповідно висновку.

У судовому засіданні, котре відбулося 17.04.2026 року, задоволено клопотання представника відповідачки про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відбувся 07.05.2026 року.

Сторони у справі належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час призначеного судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження.

Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Встановленні судом фактичні обставини справи та оцінка доказів.

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Судом встановлено, що наказом служби у справах дітей виконавчого комітету Стрийської міської ради від 19.11.2019 року №44 взято на облік дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати якого ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до розпорядження міського голови Стрийської міської ради від 26.10.2022 року №246 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово з 26.10.2022 року влаштовано в інтернатну групу ДНЗ №15 «Пролісок» м. Стрий, оскільки його мати не може самостійно забезпечити повноцінний догляд дитині, так як сама потребує лікування у медичному закладі.

Поміж тим, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 31.01.2012 року, матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 - відповідачка.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження, відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Поряд з цим, судом встановлено, що матір ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади, а також витягом №581 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, наданим суду у відповідь на запит.

Втім, встановити фактичне місце проживання ОСОБА_2 не представляється можливим, так як остання не проживає за місцем реєстрації та відмовляється повідомляти адресу проживання.

Відповідно до інформації, наданої Комунальним підприємством «Управляюча компанія «Комфортний Стрий» від 22.10.2025 року №17, ОСОБА_2 не проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та остання двічі направлялася на підприємство Стрийським РВ №2 Філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області для відбування стягнення у вигляді безоплатних громадських робіт терміном на 30 годин (відповідно до постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11.02.2025р.). Під час виконання призначених робіт неодноразово порушувала встановлений графік (не з`являлася без пояснення причин), або з`являлася в стані алкогольного сп`яніння.

Як вбачається з інформації, наданої Стрийським міським центром надання соціальних послуг від 08.09.2025р. №362, ОСОБА_2 перебуває на обліку як така, що знаходиться в складних життєвих обставинах. ОСОБА_2 відмовилась виконати запропоновані рекомендації фахівців з соціальної роботи, а саме: відвідувати консультації психолога ЦНСП, пройти медичне обстеження вузькопрофільних спеціалістів, відвідати тренінги з підвищення батьківської відповідальності, створити належні умови для проживання сина, працевлаштуватись. Під час спілкування з фахівцями соціальної роботи ОСОБА_2 проявляла агресію, непередбачуваність дій, сплутаність думок. За зовнішніми ознаками неодноразово перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до характеристики, наданої директором закладу дошкільної освіти №15, на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , №69 від 03.09.2025 року, він живе і виховується у групі інтернатного типу ЗДО №15. Мама - ОСОБА_2 не цікавиться навчанням сина і участі в цьому не бере. Раніше вона часто відвідувала його, зараз приходить зрідка, у нетверезому стані, брудна. Після візитів матері хлопчик стає роздратованим, збудженим, емоційно нестабільним. Дитина не йде на контакт з матір`ю, соромиться її.

Як вбачається з характеристики, наданої адміністрацією Стрийської гімназії імені Івана Баранича №295 від 08.10.2025 р. на учня 8-Б класу ОСОБА_1 , куди він був переведений після влаштування в ЗДО №15, учень не готовий до самостійної учбової діяльності, потребує постійної допомоги з боку дорослих. Зовнішній вигляд дитини охайний. Хлопчик охоче йде на контакт з однокласниками та дорослими, дотримується правил поведінки, на зауваження вчителів реагує адекватно. Мати ОСОБА_1 навчанням та поведінкою сина не цікавиться, участі у його шкільному житті не бере.

Відтак, рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради від 06.11.2025 року №369, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дітей від 09.10.2025 року, затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітнього сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Стрийської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , дії та поведінку останньої можна розцінювати як ухилення від виконання батьківських обов`язків, оскільки ОСОБА_2 від часу влаштування дитини до ЗДО (ясла-садок) №15 комбінованого типу Стрийської міської ради, не влаштувалася на роботу, не покращила умови проживання, тобто зовсім не намагалася змінити спосіб життя та створити умови для повернення дитини у сім`ю, а тому орган опіки і піклування вважає за доцільне надати дозвіл на позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, судом встановлено, що раніше рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.07.2024 року у задоволені позову виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області, в інтересах дитини - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дітей, відмовлено, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

На даний час, відповідно до педагогічного характеристики ОСОБА_1 , проведеної з метою з`ясування психоемоційного стану дитини, характеру стосунків із матір`ю та ставлення дитини до питання можливого позбавлення матері батьківських прав, у ОСОБА_1 під час обговорення сімейних питань спостерігається підвищений рівень тривожності та емоційного стресу. Дитина демонструє ознаки внутрішнього конфлікту лояльності. Хлопець виявляє амбівалентність (суперечливість) почуттів відносно матері. З одного боку, дитина ідентифікує негативні аспекти поведінки мами, зокрема зазначає, що йому неприємно та страшно, коли мати приходить у стані алкогольного сп`яніння. Це викликає у дитини почуття незахищеності та відторгнення конкретних проявів поведінки дорослого. На пряме запитання про згоду на позбавлення матері батьківських прав дитина не дає чіткої ствердної відповіді. Незважаючи на існуючий дискомфорт та стресові ситуації, дитина на даний момент не має внутрішньої готовності до повного розриву правового та емоційного зв`язку з матір`ю. Позиція дитини характеризується невпевненістю та невизначеністю, що є наслідком сильної емоційної напруги та вікових особливостей розвитку. На даний момент хлопець перебуває у стані вираженої тривоги. Питання розірвання родинних зв`язків сприймається ним як додатковий травмуючий фактор. Дитина не висловлює однозначного бажання щодо позбавлення матері батьківських прав, хоча й гостро реагує на неналежну поведінку матері.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених цим Кодексом, зокрема, статтею 82 ЦПК України, яка закріплює підстави звільнення від доказування.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою.

Відповідно до ст. ст. 8, 12 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки, або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані займатися вихованням дитини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (частини 1, 2 ст. 155 СК України).

Згідно абзацу 2 п.16 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 № 3 «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Згідно зі ст. 3 «Конвенції про права дитини», прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

За змістом ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).

Згідно положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Законом України №2037-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів", який набрав чинності 08.07.2017р. внесено зміни до ч.2 ст. 182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відповідності до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Мотиви, з яких виходи суд.

У відповідності до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року №3, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При вирішенні даного спору, суд на перше місце ставить якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.05.2023 року під час розгляду справи № 757/2467/17, тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У ході судового розгляду встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 протягом тривалого часу свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо малолітнього сина, не забезпечує належних умов для його проживання, виховання, фізичного та духовного розвитку, не піклується про стан його здоров`я, моральне виховання та емоційний стан.

Судом встановлено, що дитина перебуває на обліку дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах у службі у справах дітей Стрийського міськвиконкому. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою батьківських обов`язків та неможливістю забезпечення дитині безпечних і належних умов проживання, малолітнього було влаштовано на повне державне забезпечення в інтернатну групу ЗДО № 15 м. Стрия.

При цьому відповідачка, усвідомлюючи наслідки своєї поведінки та маючи реальну можливість змінити спосіб життя й вжити заходів для повернення дитини до сім`ї, жодних належних дій для цього не здійснила. Матеріали справи свідчать про те, що вона не цікавиться належним чином життям та потребами сина, не створила умов для його повернення у сімейне середовище, не виявила ініціативи щодо покращення побутових умов, працевлаштування чи проходження лікування від алкогольної залежності.

Натомість відповідачка ОСОБА_2 продовжує вести асоціальний спосіб життя, систематично зловживає алкогольними напоями, нехтує правилами особистої гігієни та не демонструє бажання змінити свою поведінку в інтересах дитини. Такі обставини свідчать про свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками та про відсутність належного піклування про фізичний, моральний та психологічний стан дитини.

Крім того, судом встановлено, що син відчуває сором за матір під час її відвідувань, оскільки її поведінка та зовнішній вигляд викликають у дитини негативні емоційні переживання та психологічний дискомфорт. Вказані дії відповідачки негативно впливають на емоційний стан дитини, підривають її авторитет як матері та фактично дискредитують дитину у соціальному середовищі.

Також заслуговує на увагу поведінка відповідачки під час судового розгляду справи. Судом зафіксовано, що ОСОБА_2 з`являлася у судові засідання перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, чого сама не заперечувала, поводилася неадекватно та не проявляла критичного ставлення до власної поведінки. Такі дії свідчать про її небажання змінити спосіб життя, відсутність усвідомлення відповідальності за долю власної дитини та подальше нехтування батьківськими обов`язками.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що поведінка відповідачки має винний, тривалий та свідомий характер, а її ухилення від виконання батьківських обов`язків є систематичним і таким, що суперечить найкращим інтересам дитини.

При цьому суд враховує, що відповідачка у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову про позбавлення її батьківських прав. Однак сам по собі факт такого заперечення не може свідчити про наявність у неї реального інтересу до дитини, належного виконання батьківських обов`язків чи щирого бажання змінити власну поведінку на краще.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові у від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18 (провадження № 61-10531св21) виснувавши, що лише факт заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав не свідчить про інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку на краще, а позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу права спілкуватися з дитиною, бачитися з нею, звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Поряд з цим, Верховний Суд в постанові від 20.03.2024 року по справі №204/2097/22 вказав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від: 07 лютого 2024 року у справі № 455/307/22 (провадження № 61-16965св23),22 листопада 2023 року у справі № 1915/2789/12 (провадження № 61-14726св23), 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження № 61-13752св19).

При цьому судом встановлено, що раніше, рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.07.2024 року, відмовлено у задоволенні позову про позбавлення відповідачки ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 ..

Під час розгляду вказаної справи відповідачці фактично було надано можливість змінити своє ставлення до виконання батьківських обов`язків, переосмислити власну поведінку та вжити заходів для належного виховання дитини і створення безпечних умов для проживання та розвитку сина.

Однак, як встановлено судом під час розгляду цієї справи, відповідачка ОСОБА_2 належних висновків для себе не зробила, своєї поведінки не змінила та не продемонструвала реального бажання виправитися. Навпаки, після ухвалення вказаного рішення її ставлення до виконання батьківських обов`язків залишилося формальним та безвідповідальним. Відповідачка продовжує зловживати алкогольними напоями, вести нездоровий спосіб життя, не піклується про створення належних умов для проживання та виховання дитини, а також не вчиняє жодних дієвих заходів, спрямованих на повернення сина до сім`ї.

Суд бере до уваги усталену судову практику Верховного Суду, відповідно до якої позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які неналежно виконують свої батьківські обов`язки, та має застосовуватися лише у виняткових випадках. Такий захід допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, а у їхніх діях наявна свідома та винна поведінка щодо невиконання обов`язків стосовно дитини.

Разом з тим, оцінюючи встановлені у справі обставини у їх сукупності, суд доходить висновку, що у даному випадку наявні достатні правові підстави для застосування саме такого крайнього заходу, як позбавлення відповідачки батьківських прав.

Так, поведінка відповідачки ОСОБА_2 має не одноразовий чи випадковий, а тривалий, систематичний та свідомий характер. Незважаючи на попереднє судове рішення, яким їй фактично було надано шанс змінити своє життя та довести спроможність належним чином виконувати батьківські обов`язки, відповідачка не скористалася такою можливістю. Вона не припинила зловживання алкогольними напоями, не вжила заходів для покращення власного способу життя, не створила належних умов для проживання дитини та не проявила належної турботи про її фізичний, моральний і психологічний розвиток.

Більше того, матеріали справи свідчать про повну відсутність у відповідачки реальних намірів до виправлення. Її поведінка під час судового розгляду, зокрема поява у судових засіданнях у стані алкогольного сп`яніння та неадекватна поведінка, підтверджують, що вона не усвідомлює значення своїх дій та не виявляє бажання змінити ставлення до виконання батьківських обов`язків.

Висновки суду за результатами розгляду справи.

Після всебічного і повного з`ясування всіх фактичних обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, беручи до уваги, що відповідачка ОСОБА_2 фактично самоусунулася від виконання батьківських обов`язків, не демонструє бажання змінити своє ставлення та поведінку, не вживає жодних дій для повернення сина у сім`ю, якого на даний час влаштовано до ЗДО № 15 м. Стрия, продовжує вести нездоровий спосіб життя, зловживати алкогольними напоями, а її поведінка має тривалий, систематичний та свідомий характер, що свідчить про винне нехтування нею своїми батьківськими обов`язками, суд приходить до висновку про доцільність застосування крайнього заходу та позбавлення відповідачки батьківських прав відносно сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.(ч. 3 ст. 166 СК України)

Також у відповідності до ч.2, 3 ст. 193 СК України якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що позов у частині стягнення аліментів підлягає до задоволення, та з відповідачки слід стягувати на особистий рахунок дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від 26.11.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

При цьому, суд роз`яснює відповідачці, що позбавлення батьківських прав не є безповоротнім позбавленням права на участь у вихованні дитини на все життя, оскільки чинним сімейним законодавством України передбачено можливість поновлення батьківських прав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Таким чином, відповідачка має право звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав за умови усунення обставин, які стали підставою для позбавлення таких прав, тобто у разі зміни своєї поведінки, способу життя та ставлення до виконання батьківських обов`язків.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відтак, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду за двома вимогами, одна з котрих немайнового характеру, інша - майнового характеру, а саме про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, а тому відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір у розмірі - 2 662,40 грн, підлягає стягненню в дохід держави з відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 242, 259, 264-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області, в інтересах дитини - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи - закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 15 комбінованого типу Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дітей - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав стосовно сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на особистий рахунок дитини в Державному ощадному банку України аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від 26.11.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 у користь держави судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення

Суддя Назар ЯНІВ