Вирок від 10 травня 2026 р. у справі №943/405/26 — Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №943/405/26

Провадження №1-кп/943/116/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року

м.Буськ

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника на стороні

обвинуваченого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буського районного суду в режимі відеоконференцзв`язку в місті Буську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026142210000003 від 07 січня 2026 року про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Лісок Буського району Львівської області, житель АДРЕСА_1 , українець, гр. України, не одружений, не працює, раніше судимий:

- 16 жовтня 2025 року Буським районним судом Львівської області, за ст. 382 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 8500 грн., штраф сплачено.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, -

в с т а н о в и в :

07.02.2025 року у справі № 943/111/25, яка набрала законної сили 18.02.2025 року, ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п?ять) років.

04.03.2025 у справі № 943/192/25, яка набрала законної сили 17.03.2025 року, ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

01.05.2025 року у справі № 943/459/25, яка набрала законної сили 19.05.2025 року, ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п?ять) років.

04.08.2025 року у справі № 943/927/25, яка набрала законної сили 21.08.2025 року, ОСОБА_5 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п?ять) років.

26.09.2025 року у справі № 943/1353/25, яка набрала законної сили 15.10.2025 року, ОСОБА_5 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП України та на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) років.

Разом з цим, згідно вироку Буського районного суду Львівської області від 16.10.2025 у справі № 943/1653/25, який набрав законної сили 16.11.2025, його ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі п?ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень, діючи умисно, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об?єднаннями на всій території України, продовжив керування транспортним засобом.

Зокрема, ОСОБА_5 , будучи раніше судимою особою за статтею 382 ч. 1 КК України та достовірно знаючи, що він позавлений права керувати транспортними засобами, умисно, 21.12.2025 року близько 20 год. 30 хв. здійснював керування транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_1 по вулиці Центральній у с. Кудирявці, Золочівського району Львівської області де був зупинений працівниками СРПП віділення поліції № 2 Золочівськогл РВП ГУ НП у Львівській області у зв`язку з порушенням Правил дорожнього руху, внаслідок чого, відносно останнього складено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6388664 від 21.12.2025 року за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_5 винуватим себе в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, визнав повністю та суду показав, що дійсно знаючи, що його неодноразово постановами Буського районного суду притягували до адмінвідповідальності за керування транспортним засобом, будучи раніше позбавлений такого права, умисно продовжував 21.12.2025 року керувати автомобілем марки «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_1 по вулиці Центральній у с. Кудирявці, Золочівського району Львівської області де був зупинений працівниками поліції.

Покази обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з?ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз?яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз?яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст їх обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи надані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів-з точки зору достатності та взаємозв?язку, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, доведених перед судом і кваліфікує його дії за ст. 382 ч. 3 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, особою раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винуватого, який позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, обставини справи, які пом`ягшують покарання, щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, а тому вважає, що обравши покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права займатися певною діяльність, з застосуванням ст. 75 КК України, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів, вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 374, 381-382 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 ч. 3 КК України та призначити покарання у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з керуванням транспортними засобами строком на 2 /два/ роки.

Згідно ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі із випробовуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 /два/ роки.

Термін іспитового строку, рахувати з моменту проголошення вироку 11 травня 2026 року.

На підставі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки:

1). періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2). повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи.

Речові докази: паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , упакований в паперовий конверт, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження, після вступу вироку в законну силу, повернути – ОСОБА_8 .

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з часу його проголошення.

Суддя ОСОБА_1