Вирок від 11 травня 2026 р. у справі №331/1337/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/1337/26

Провадження № 1-кп/331/522/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченої ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження №12026082020000099, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2026,

за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у м. Запоріжжі, українки, громадянки Російської Федерації, яка має середню спеціальну освіту, не заміжньої, яка має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштованої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

В С Т А Н О В И В:

31 січня 2026 року приблизно о 16 годині ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні магазину «Vodafone» за адресою: м. Запоріжжя, просп. Соборний, 89, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що ОСОБА_6 втратив свідомість, під приводом здійснення телефонного дзвінка отримала від продавця мобільний телефон Motorola Moto G55 8/256 Gb, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , який належить потерпілому ОСОБА_6 , у корпусі сірого кольору, у прозорому силіконовому чохлі із сім-картою оператора «Vodafone» № НОМЕР_2 , вартість якого складає 7 499 грн. 00 коп.

Після отримання телефону ОСОБА_4 , не маючи наміру його повертати, залишила місце події та розпорядилася майном на власний розсуд, чим спричинила потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 7 499 грн. 00 коп.

Прокурор у судовому засіданні обвинувачення підтримала у повному обсязі, просила суд визнати пом`якшуючою покарання обставиною визнання обвинуваченою своєї вини, щире каяття, а також зазначила про відсутність обтяжуючих покарання обставин. Також вона просила призначити ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, у вигляді 1 року пробаційного нагляду. Окрім того, вона просила вирішити питання про речові докази і задовольнити цивільний позов.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала у повному обсязі, щиро розкаялась у скоєному та пояснила суду, що зустрілася з потерпілим у магазині «Vodafone» 31.01.2026 приблизно о 16:00 год. Під час розмови з продавцем потерпілому стало погано і продавець дала їй мобільний телефон потерпілого, щоб викликати «швидку». Після отримання телефона вона викликала «швидку» і пішла до аптеки, щоб придбати ліки для потерпілого. Коли вона повернулася, потерпілий вже перебував у автомобілі «швидкої допомоги» і він був у свідомості. Потім вона пішла до кафе неподалік, щоб випити води, після чого вона знову повернулася до магазина «Vodafone», щоб забрати свою сумку з продуктами. Після цього вона знову повернулася до кафе, де до неї підійшов малознайомий їй чоловік і почав вимагати повернення боргу. Вона його крику дуже злякалася. Пізніше цей чоловік покликав свою знайому і вони разом пішли до ломбарду, де здали телефон потерпілого. Частину виручених від передання телефона у ломбард грошей вона віддала цим чоловіку і жінці, частину - витратила на власні потреби, а 2000 грн., які залишилися, добровільно видала працівникам поліції. Також вона зазначила, що цивільний позов визнає повністю.

Потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що ОСОБА_7 йому майже весь день 31.01.2026 телефонувала і просила позичити їй гроші. Тому він пішов з нею близько 16:00 год. у магазин «Vodafone», щоб налаштувати напередодні придбаний телефон для подальшого здійснення переказу грошей обвинуваченій. Коли вони були у магазині, йому стало зле. Після цього приїхала «швидка». Коли він виявив відсутність свого телефона, попросив водія «швидкої» йому зателефонувати, але спочатку двічі ніхто не відповів, а на третій раз телефон вже був вимкнений. Як пояснила йому продавець, вона віддала обвинуваченій телефон, бо бачила, що вони прийшли разом. Далі вже приїхала поліція. Також він повідомив, що повністю підтримує заявлений ним цивільний позов.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 просила суд визнати пом`якшуючими покарання обставинами щире каяття обвинуваченої, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та повне визнання обвинуваченою вини. Також вона просила призначити обвинуваченій покарання, запропоноване прокурором, вилучені гроші у сумі 2000,00 грн. просила віддати потерпілому, а цивільний позов у зв`язку з цим задовольнити у сумі 5500,00 грн.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, підтверджується дослідженими судом доказами - показаннями потерпілого та показаннями обвинуваченої, яка свою вину визнала повністю і підтвердила факт вчинення кримінального правопорушення за обставин, встановлених під час досудового розслідування і під час судового провадження. Її дії щодо заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України.

За згодою учасників судового провадження суд відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.

При визначенні виду і розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості і характер суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, обставини, які обтяжують і пом`якшують покарання.

Так, судом враховано, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, відноситься до кримінальних проступків.

ОСОБА_4 раніше не судима, незаміжня, офіційно не працює, під наглядом лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню дитину.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає повне визнання обвинуваченою своєї вини і щире каяття, які знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

При цьому, суд не вбачає підстав для визнання пом`якшуючою покарання обставиною активне сприяння обвинуваченою розкриттю даного кримінального правопорушення, як на тому наполягає захисник, оскільки дана обставина не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи тяжкість вчиненого обвинуваченою ОСОБА_4 кримінального правопорушення, вказані вище відомості про її особу, пом`якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставини, а також той факт, що обвинувачена усвідомила суспільну небезпеку скоєного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченій покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, у вигляді 1 року пробаційного нагляду.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Питання з речовими доказами суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Судом також встановлено, що 01.02.2026 потерпілим ОСОБА_6 дізнавачу було подано цивільний позов, за змістом якого він просить стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення майнову шкоду у сумі 7500,00 грн. В обґрунтування позовної вимоги потерпілим зазначено, що внаслідок викрадення його мобільного телефону йому була спричинена шкода у сумі 7500,00 гривень, яку він і просить стягнути з обвинуваченої.

Дослідивши доводи сторін щодо заявленого цивільного позову, суд приходить до таких висновків.

Так, за змістом ч. 1 ст. 129 КПК України суд, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Частиною 5 ст. 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з п.2 ч.3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині обвинувального вироку, в числі іншого, зазначаються підстави для задоволення цивільного позову.

Згідно із ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Судом під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_4 дійсно, маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману заволоділа мобільним телефоном потерпілого, тобто було підтверджено факт вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 190 КК України.

Вказаним кримінальним правопорушенням потерпілому було завдано майнової шкоди у розмірі 7499 грн. 00 коп., що підтверджується копією товарного чека №10-0000435 від 30.01.2026.

Обвинувачена цивільний позов визнала у повному обсязі.

Враховуючи наведене, а також вимоги розумності і справедливості, суд вважає справедливим цивільний позов задовольнити частково у сумі 7499,00 грн., оскільки саме такий розмір заподіяної майнової шкоди є обґрунтованим та документально підтвердженим.

Крім того, суд скасовує арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 06.02.2026 у справі № 331/944/26, провадження №1-кс/331/231/2026, оскільки у даному випадку арешт на майно накладався з метою забезпечення збереження речових доказів і з метою забезпечення можливої конфіскації майна і в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження потреба відсутня.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна.

Тому, враховуючи положення п.1 ч.9 і ч. 10 ст.100 КПК України, суд застосовує спеціальну конфіскацію до грошей у сумі 2000,00 грн., оскільки під час судового розгляду прокурором було доведено і підтверджено обвинуваченою, що ці гроші обвинувачена отримала за мобільний телефон потерпілого, яким вона незаконно заволоділа.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався і підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає, відповідне клопотання до суду заявлене не було.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 392 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити їй покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк один рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у вигляді пробаційного нагляду обчислювати з дня взяття засудженої на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Виконання призначеного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у вигляді пробаційного нагляду покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем її проживання.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якості відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, 7499 (сім тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 00 копійок.

У задоволенні цивільного позову в іншій частині відмовити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 06.02.2026 у справі № 331/944/26, провадження №1-кс/331/231/2026, на сім-карту оператора стільникового зв`язку ПрАТ «Vodafone», грошові кошти у сумі 2 000 грн. (десять купюр номіналом 200 (двісті) грн. серії: БС3729171, БС3729170, ЄГ7783024, БС4722547, БМ4943019, БС1249012, БС1249011, БС3729172, АМ6357512, БМ5907387), упаковані до спецпакету «WAR1193690».

На підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати у кримінальному провадженні спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави речовий доказ - грошові кошти у сумі 2 000 грн. (десять купюр номіналом 200 (двісті) грн. серії: БС3729171, БС3729170, ЄГ7783024, БС4722547, БМ4943019, БС1249012, БС1249011, БС3729172, АМ6357512, БМ5907387), упаковані до спецпакету «WAR1193690», які передані на зберігання в Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

Речові докази:

- сім-карту оператора стільникового зв`язку ПрАТ «Vodafone», яка перебуває на зберіганні в камері схову речових доказів у Відділі поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області - повернути потерпілому ОСОБА_6 ;

- відеозаписи з камер відеоспостереження у приміщенні магазину «Водафон», що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 89, що містяться на DVD-R диску, відеозаписи з камер відеоспостереження у ломбардному відділенні ТОВ «Ломбард «Є ГРОШІ», що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 13, що містяться на DVD-R диску, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження - залишити на зберіганні у матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_8