Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №302/109/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/109/26

Провадження № 2-о/302/18/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Повідайчика О.І.,

присяжних: Ільницького А.М., Кость І.І.,

за участі:

секретаря судового засідання Куруц В.І.,

представника заявниці адвоката Кривки П.П.

представника заінтересованої особи

Пилипецької сільської ради Дубанича М.І.,

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань в селищі Міжгір`я цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Кривка Павло Павлович, заінтересовані особи: Хустський відділ ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Пилипецька сільська рада, про оголошення особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2026 року до Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшла цивільна справа про оголошення особи померлою за вказаною заявою.

Вимоги заяви обґрунтовуються тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був постійним мешканцем АДРЕСА_1 та час від часу виїжджав на заробітки на російську федерацію. Восени 2013 року ОСОБА_2 в черговий раз поїхав на заробітки на російську федерацію в Ленінградську область, неподалік м. Санкт-Петербург, де на початку 2014 року помер при нез`ясованих обставинах. Про факт смерті заявницю повідомили односельці, які були разом з ним на заробітках. На даний час односельці, які були на заробітках з ОСОБА_2 померли. ОСОБА_2 проживав один. Отримати документальне підтвердження факту смерті внаслідок розпочатої російською федерацією військової агресії проти України заявниця не може. Заявниця бажає оформити спадщину за померлим у 1989 році батьком ОСОБА_3 , проте не може цього зробити через відсутність свідоцтва про смерть її брата ОСОБА_2 . У зв`язку з наведеними та на підставі ст. 46 ЦК України та 305 ЦПК України заявниця просила оголосити ОСОБА_2 померлим від дня набрання законної сили відповідним судовим рішення.

Ухвалою суду від 06 лютого 2026 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.

Ухвалою суду від 26 березня 2026 року було витребувано від Хустського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України витяги з Державного реєстру актів цивільного стану, а також з Пилипецької сільської ради виписки з погосподарських книг по дворогосподарства в с. Пилипець Хустського району Закарпатської області.

Представник заявниці ОСОБА_1 – адвокат Кривка П.П. в судовому засідання підтримав заявлені вимоги та просить такі задовольнити.

Заінтересована особа - Хустський відділ ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції явку представника у судове засідання не забезпечила, та причини неявки суду не повідомила.

Заінтересована особа Хустський відділ Пилипецька сільська рада явку представника у судове засідання не забезпечила, та причини неявки суду не повідомила.

Заслухавши представника заявника, представника заінтересованої особи, та перевіривши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Суд установив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та постійно проживав за адресою АДРЕСА_1 , проте з 2013 року виїхав на заробітки до російської федерацій й з того часу не з`являвся за постійним місцем проживання.

З акту, складеного старостою с. Ізки 28.08.2025 за № 213, з участю колишніх сільських депутатів, сестри та сусідів ОСОБА_2 слідує, що останній станом на дату складання акту є зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 постійно проживав за вказаною адресою проте виїжджав на заробітки до російської федерації. У 2013 році ОСОБА_2 поїхав у російську федерації й до теперішнього часу не повернувся та не виходить ні з ким на зв`язок. Зі слів громадян, які з ним були в бригаді на заробітках: ОСОБА_4 (помер) і ОСОБА_5 (померла), переданих ОСОБА_6 і ОСОБА_7 (померла) – ОСОБА_2 помер на заробітках в російській федерації (при невідомих обставинах).

З довідки Пилипецької сільської ради від 14.02.2025 № 67 вбачається, що така видана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в тому, що її рідний брат громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно по господарської книги № 2 с. Ізкі в 2001-2005 (по теперішній час) зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 з 2013 року по теперішній час не проживає та невідомо де знаходиться.

Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 76454904 від 02.04.2024 підтверджується реєстрація 02.04.2024 спадкової справи за ОСОБА_3 , 1907 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Орієнтуванням та листом відділення поліції № 2 Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області підтверджується, що 02.04.2025 щодо розшуку безвісті зниклого брата ОСОБА_1 – громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який восени 2013 року поїхав потягом зі станції смт Воловець на сезонні роботи в м. Санкт Петербург російської федерації і з того часу його місцезнаходження невідоме – внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071110000077 за ч. 1 ст. 115 КК України та 07.04.2025 заведено оперативно-розшукову справу. Станом на 24.09.2025 відомості щодо місцезнаходження розшукуваного ОСОБА_2 відсутні.

Витягом з реєстру територіальної громади доводиться, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 20.02.2002 значиться зареєстрованою за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 26.03.2024, ОСОБА_3 , 1907 р.н., помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 26.03.2024, ОСОБА_8 , 1932 р.н., померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Допитаний в судовому засіданні за добровільною згодою як свідок, представник Пилипецької сільської ради, ОСОБА_9 , надав суду показання, якими підтвердив викладені в заяві відомості щодо місця проживання ОСОБА_2 та його зникнення в 2013 році й наявності інформації про його смерть у вказаний період в російській федерації. Свідок ОСОБА_9 показав, що орієнтовно в 2013 році, проживаючі в с. Ізки родичі ОСОБА_2 замовили й брали участь в релігійних ритуалах поминання ОСОБА_2 як померлого. При цьому свідок підтвердив, що з того часу відомості щодо смерті ОСОБА_2 в жодний спосіб не спростовувались, ніяких обставин, які б могли давати підстави для виникнення сумнівів у вказаному факті до цього час не виникало.

Факт родинних відносин заявниці та ОСОБА_2 підтверджується сукупністю документів: свідоцтв про народження та повних витягів про з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб та про народження, відомостями по господарських книг, щодо проживаючих осіб по дворогосподарству за адресою с. Ізки № 210 (на цей час № НОМЕР_3 ) й показаннями представника заінтересованої особи Пилипецької сільської ради – ОСОБА_9 , допитаного в судовому засіданні, за якого згодою, як свідка.

З врахуванням положень ст. 76, 78, 79, 90 і 95 та ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд визнає недопустимим доказом і не бере до уваги при вирішенні справи відомостей заяви, яка ніби то складена ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з п. 3 частини другої ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою суд розглядає в порядку окремого провадження.

Заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна (ст. 305 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частин першої статті 46 Цивільного кодексу України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

В свою чергу, згідно з приписами частини другої та третьої вищенаведеної статті, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Разом з тим, Пленум Верховного Суду України у п. 13 Постанови «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 №5 роз`яснив, що встановлення із зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті (яке провадиться на підставі п.4 ст.273 ЦПК і полягає у з`ясуванні, насамперед, обставин не самої події смерті, а її реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану) та від оголошення особи померлою, яке провадиться за правилами глави 35 ЦПК України.

На відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст. 21 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Згідно з вимогами статті 47 Цивільного кодексу України, правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи. На цьому наголошено у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року по справі №177/11/20, від 7 листопада 2023 року по справі 3607/159/22.

Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.

Тривала відсутність громадян в місці їх постійного проживання, за відсутності відомостей про них, має пряме відношення до прав та інтересів фізичних осіб, з якими вони мають родинні та інші взаємовідносини.

Водночас, частиною другою ст. 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, якщо особа зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

У відповідності до ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені Верховним Судом в постанові від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

При зверненні із заявою про визнання ОСОБА_2 померлим заявниця зазначала, що рішення суду їй необхідне для реалізації, оформлення спадкових прав за їх батьком – ОСОБА_3 .

Під час розгляду даної заяви спору про право виявлено не було.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, доходить висновку, що факт відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за його зареєстрованим постійним місцем проживання в АДРЕСА_1 з 2013 року, тобто більше трьох років, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відтак суд висновує доходить висновку, що матеріалами справи з достатньою вірогідністю підтверджується наявність підстав для оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим, відтак заява про оголошення особи померлою підлягає задоволенню.

Згідно з частиною сьомою статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. 258, 259, 263-265, 305-308 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Хустський відділ ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Пилипецька сільська рада, про оголошення особи померлою, – задовольнити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Ізки Міжгірського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , – померлим від дня набрання законної сили цим судовим рішенням.

Роз`яснити, що у разі появи фізичної особи, яку було оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи, особою, яку оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою може бути подано заяву до суду за місцеперебуванням особи або до суду, який ухвалив рішення про оголошення особи померлою, про скасування рішення про оголошення особи померлою в порядку, передбаченому ст. 309 ЦПК України.

Копію рішення надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 12.05.2026.

Головуючий суддя О.І. Повідайчик

Присяжні: І.І. Кость

А.М. Ільницький