Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №145/1744/25 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Суд: Тиврівський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про повернення безпідставно набутого майна (коштів)

Дата: 10 травня 2026 р.

Справа: №145/1744/25

Суддя: Іванець В. Д.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2026 с-ще Тиврів 145/1744/25

2/145/202/2026

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,

прокурора Лащука В.М.,

представника відповідача Фролова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом першого заступника керівника Вінницької окружної прокуратури Вінницької області Сергія Чухіля, який діє в інтересах держави в особі Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,

ВСТАНОВИВ:

Вінницькою окружною прокуратурою під час реалізації повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави у сфері дотримання вимог земельного законодавства на території Гніванської міської територіальної громади.

Так, за результатами опрацювання інформації Гніванської міської ради встановлено, що ОСОБА_1 з 24.12.2015 є співвласником об`єкту нерухомого майна - будівель та споруд, які розташовані по АДРЕСА_1 , на земельній ділянці комунальної форми власності з кадастровим номером 0524510500:01:060:0013.

Як убачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, розмір частки ОСОБА_1 у праві спільної часткової власності на вищевказане нерухоме майно становить 593/1000 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 94663405245).

Також з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що підставою для державної реєстрації за ОСОБА_1 частки у праві спільної часткової власності на вищевказане нерухоме майно є договір дарування від 24.12.2015, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Загороднюк О.С. за реєстровим № 960.

Відповідно до вищевказаного договору його предметом є частина будівель і споруд, загальна площа цих об`єктів складає 16818 кв.м. Вказана частина будівель та споруд складає 593/1000 часток у праві спільної часткової власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані як об`єкт нерухомого майна в ДРРП за № 94663405245.

Об`єкт нерухомого майна, частина якого відчужується за цим договором, розташований на земельній ділянці, що відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, з цільовим призначенням 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд підприємств, що належить Гніванській міській раді на праві комунальної власності, площею 8,0959 га з кадастровим номером 0524510500:01:060:0013, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, починаючи з моменту придбання відповідачем вищевказаних будівель і споруд, які розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності з кадастровим номером 0524510500:01:060:0013, ОСОБА_1 не уклав з Гніванською міською радою договору оренди зазначеної земельної ділянки, що підтверджується відповідною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та весь час користувався ними без правовстановлюючих документів на землю, не сплачуючи жодних платежів до бюджету за користування нею.

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Гніванської міської ради з письмовим зверненням, в якому зазначив, що у грудні 2023 року ним було отримано лист від Гніванської міської ради від 19.12.2023 з повідомленням про відшкодування недоотриманих коштів від несплати орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності, яка розташована по АДРЕСА_1 , площею 8,0959 га, кадастровий номер 0524510500:01:060:0013. До вказаного листа було додано розрахунок, згідно з яким за період з 01.09.2020 по 01.09.2023 загальний розмір збитків, завданий ним та громадянкою ОСОБА_2 місцевому бюджету внаслідок використання земельної ділянки без сплати орендної плати становить 1 839 644,56 грн. У той же час, на думку заявника, Гніванською міською радою допущено суттєві порушення у визначенні розміру завданих збитків, а також не встановлено фактичні обставини використання належних йому будівель та споруд та фактичної площі земельної ділянки, яка зайнята будівлями і спорудами та необхідна для їх належного використання. Так, на підставі договору дарування ним дійсно набуто окремі будівлі та споруди колишнього майнового комплексу Гніванського цукрового заводу, який розташовувався по АДРЕСА_1 . Загальна частка набутого у власність нерухомого майна відповідно до відомостей правовстановлюючого документу становила 593/1000 часток від загального об`єкта нерухомості, до якої входили чітко визначені об`єкти нерухомого майна. Вказує, що більшість набутих ним у власність будівель і споруд майнового комплексу знаходились у напівзруйнованому стані, що виключало можливість їх використання за цільовим призначенням - для промислового виробництва. Враховуючи зазначене, кінцевою метою оформлення права власності на частку майнового комплексу будівель і споруд було не їх реконструкція чи використання за цільовим призначенням, а виключно можливість отримання будівельних матеріалів (цегли, шиферу, лісоматеріалів, каміння, фундаментних блоків тощо) для використання у власних цілях при подальшому будівництві власних об`єктів в іншому місці, отже у нього була відсутня доцільність оформлення права користування всією земельною ділянкою площею 8,0959 га. Окрім того, на вказаній земельній ділянці розміщені будівлі, які належать іншим особам.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 не погодився з розрахунком заборгованості, виконаним Гніванською міською радою на всю площу вищевказаної земельної ділянки, однак повідомив про свою готовність відшкодувати завдані збитки у випадку перерахування розміру заподіяної шкоди згідно з фактичним використанням земельної ділянки в межах зовнішніх розмірів належних йому будівель і споруд.

З огляду на вказаний лист Гніванською міською радою від Гніванського відокремленого підрозділу КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» отримано довідку від 25.06.2025, в якій зазначено, що згідно з матеріалами інвентаризаційної справи № 2487 на майновий комплекс, що розташований по АДРЕСА_1 , станом на 20.11.2024 (дата проведення останньої технічної інвентаризації) до складу 593/1000 часток об`єкта нерухомого майна, що належить ОСОБА_3 , входять ряд будівель, які перебувають у непридатному стані. При цьому встановлено, що загальна площа основи цих будівель та споруд становить 15447,6 кв.м, однак з цієї площі необхідно виключити площу підвалу літ. «п/№14» в розмірі 539,9 кв.м, оскільки він не є окремо розміщеним, а знаходиться під будівлею матеріального складу підсоб. літ. «№14», площею основи 539,9 кв.м.

Отже, загальна площа землі, яку займають вищевказані будівлі і споруди, складає 14907,7 кв.м, тобто 1,4907 га.

З урахуванням зазначеної площі Гніванською міською радою складено новий розрахунок неотриманих коштів за користування ОСОБА_1 вказаною частиною земельної ділянки за період з 12 березня 2017 року по 1 липня 2025 року.

Відповідно до вказаного розрахунку загальна сума безпідставно збережених коштів внаслідок використання ОСОБА_1 частини земельної ділянки з кадастровим номером 0524510500:01:060:0013, площею 1,4907 га, становить 989 564,00 грн.

Гніванська міська рада 14.07.2025 направила на адресу ОСОБА_1 вимогу про сплату безпідставно збережених коштів з доданим розрахунком, відповідно до якої вимагалось сплатити визначену заборгованість до 11.08.2025, однак вказані кошти відповідачем не сплачено.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Гніванської міської ради 956734,67 грн, стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в сумі 14351,02 грн.

Ухвалою суду від 24.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами позовного загального провадження.

20.01.2026 представником відповідача ОСОБА_4 подано до суду відзив на позовну заяву, у якому останній зазначає, що ознайомившись з позовними вимогами позивача повідомляє про їх невизнання з урахуванням наступного.

Позивачем разом з позовною заявою подано наступні витяги із технічної документації з нормативної технічної оцінки земельних ділянок: за 2023 рік по земельній ділянці з кадастровим номером 052451500:01:060:0013 станом на 15.08.2023, НГО земельної ділянки 22910285,10 грн; за 2024 рік по земельній ділянці з кадастровим номером 052451500:01:060:0013 станом на 28.03.2024, НГО земельної ділянки 24792973.72 грн; за 2025 рік по зовсім іншій земельній ділянці з кадастровим номером 052451500:01:060:0021 станом на 15.08.2023, НГО земельної ділянки 26358110,07 грн.

За 2017-2022 роки позивачем надана довідка Гніванської міської ради від 29.10.2025 №09-24/2023, в якій зазначена інформація про нормативну грошову оцінку одного квадратного метру земельної ділянки з кадастровим номером 052451500:01:060:0013, що розрахована відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Гнівань, яка розроблена та затверджена Гніванською міською радою відповідно до рішення 14 сесії 6 скликання № 340 від 13.12.2011.

У той же час, вважає, що належним доказом, який підтверджує нормативну грошову оцінку земельної ділянки, є витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Таким чином, позивачем правомірно використано при проведенні розрахунку розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати надані витяги з нормативної грошової оцінки за 2023-2025 роки.

Щодо розрахунку розміру збитків за 2017-2022 роки вважає, що вони не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Зокрема, в розрахунку визначення та відшкодування безпідставно збережених коштів внаслідок використання земельної ділянки комунальної власності, загальною площею 1,9874 га, яка розташована в межах населеного пункту міста Гнівань, складеному ОСОБА_5 від 11.07.2025, який є розрахунком позовних вимог, нормативна грошова оцінка зайнятої відповідачем земельної ділянки за 2017-2022 роки визначена наступним чином - вирахувана шляхом ділення в зворотньому напрямку на коефіцієнт індексації.

Крім того, надане разом з позовом рішення Гніванської міської ради про затвердження технічної документації та розрахунків нормативної грошової оцінки земель м. Гнівань від 13.12.2011 не містить жодних розрахунків чи іншої інформації, яка дає можливість пересвідчитись в достовірності визначеної в довідці позивача нормативно грошової оцінки земельної ділянки за 2017-2022 роки.

Отже, за відстуності належних та допустимих доказів правильності обрахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, неможливо проведення вірного розрахунку розміру безпідставно збережених коштів.

У разі стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель.

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у справі №145/1744/25 в частині стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у 2017-2022 роках у зв`язку з неналежним проведенням розрахунку розміру збитків та ненаданням відомостей про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за цей період.

03.02.2026 представником позивача Чухілем С.С. подано до суду відповідь на відзив, у якому він зазначає, що представник відповідача подав відзив після закінчення встановленого судом процесуального строку, визначеного в ухвалі про відкриття провадження у справі від 24.11.2025.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, просить залишити без розгляду вищевказаний відзив, поданий представником відповідача після закінчення встановленого строку.

Разом з тим викладені у відзиві доводи є безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Рішенням Гніванської міської ради № 340 від 13.12.2011 "Про затвердження технічної документації та розрахунків з нормативної грошової оцінки земель м. Гнівань" затверджено технічну документацію і розрахунки з нормативної грошової оцінки земель м. Гнівань та встановлено початок її дії з 01.01.2012.

В подальшому рішенням Гніванської міської ради № 917 від 14.07.2023 (опубліковано на офіційному вебсайті Гніванської міської ради за посиланням https://gnivan-miskrada.gov.ua/docs/1456148/) затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населеного пункту м. Гнівань. Зазначеним рішенням визначено, що вказана нормативна грошова оцінка вступає в дію з 01.01.2024. Матеріали нормативно-грошової оцінки, які використовувались до вступу і дію новосформованої нормативно-грошової оцінки, вважаються такими, що втратили чинність з 01.01.2024.

Отже, враховуючи вищевикладене, технічна документація і розрахунки з нормативної грошової оцінки земель м. Гнівань, затверджені рішенням Гніванської міської ради № 340 від 13.12.2011, були чинними з 01.01.2012 до 01.01.2024.

Так, до позовної заяви додано копію витягу з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 0524510500:01:060:0013 від 15.08.2023, яка складає 22910285,10 грн. Тобто вказаний витяг з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки виданий в період дії та на підставі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Гнівань, що затверджена рішенням Гніванської міської ради № 340 від 13.12.2011.

Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так і за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Відповідно до п. 289.1 ст. 289 ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (п. 289.2 ст. 289 ПК України).

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Отже, в період часу з 01.01.2012 до 01.01.2024 нормативна грошова оцінка земельних ділянок на території м. Гнівань була сталою (затверджена рішенням Гніванської міської ради № 340 від 13.12.2011), однак відповідно до п. 289.2 ст. 289 ПК України така оцінка щороку індексується на величину індексу споживчих цін.

Відповідно до інформації, опублікованої на офіційному вебсайті Держгеокадастру України (за посиланням https://land.gov.ua/derzhgeokadastr-povidomlyaye-pro-indeksacziyu-normatyvnoyi-groshovoyi-oczinky-zemel-za-2025-rik/) коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 2017 рік – 1,0; 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0; 2021 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь).

Враховуючи викладене, маючи значення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації за 2023 рік, шляхом простих арифметичних дій можливо визначити розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації за попередні періоди, а саме:

- 2022 рік - 22 910 285,10/1,15 = 19 921 987,04 грн (246,07 грн за 1 кв. м);

- 2021 рік - 19 921 987,04/1,1 = 18 110 897,31 грн (223,70 за 1 кв. м);

- 2020 рік - 18 110 897,31/1 = 18 110 897,31 грн (223,70 за 1 кв. м);

- 2019 рік - 18 110 897,31/1 = 18 110 897,31 грн (223,70 за 1 кв. м);

- 2018 рік - 18 110 897,31/1 = 18 110 897,31 грн (223,70 за 1 кв. м);

- 2017 рік - 18 110 897,31/1 = 18 110 897,31 грн (223,70 за 1 кв. м).

Отже, виходячи з вищевикладених розмірів нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, розрахунок безпідставно збережених коштів за період з 01.07.2017 по 2022 рік включно виглядатиме наступним чином.

За період з 01 липня 2017 року по 31 грудня 2017 року:

Сбзк = НГО х Ст х Пл = 223,7 грн. * 14907 * 3,1% : 12 місяців*6 місяців= 51 687,78 грн, де: Сбзк – сума безпідставно збережених коштів; НГО – нормативно- грошова оцінка (грн/кв.м); Ст – ставка орендної плати (%); Пл – площа земель (кв.м).

За період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року:

Сбзк = НГО х Ст х Пл = 223,7 грн. * 14907 * 3,1% = 103 375,57 грн.

За період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року:

Сбзк = НГО х Ст х Пл = 223,7 грн. * 14907 * 3,1% = 103 375,57 грн.

За період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року:

Сбзк = НГО х Ст х Пл = 223,7 грн. * 14907 * 3,1% = 103 375,57 грн.

За період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року:

Сбзк = НГО х Ст х Пл = 223,7 грн. * 14907 * 3,1% = 103 375,57 грн.

За період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року:

Сбзк = НГО х Ст х Пл = 246,07 * 14907 * 3,1% = 113 713,13 грн.

Отже, загальний розмір безпідставно збережених коштів за період з 01.07.2017 по 2022 рік включно становить 51687,78 + 103375,57 + 103375,57 + 103375,57 + 103375,57+ 113713,13 = 578903,19 грн.

Згідно з розрахунком Гніванської міської ради за 2023 рік сума безпідставно збережених коштів становить 130774,49 грн, за 2024 рік – 141518,71 грн, за період з 01.01.2025 по 01.07.2025 – 79218,41 грн.

Враховуючи викладене, загальний розмір безпідставно збережених коштів за період з 01.07.2017 по 01.07.2025 становить 578903,19 + 130774,49 + 141518,71 + 79218,41 = 930414,8 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У позовній заяві розмір позовних вимог до відповідача визначений в сумі 956734,67 грн, однак згідно з вищевказаним розрахунком розмір безпідставно збережених коштів за період з 01.07.2017 по 01.07.2025 становить 930414,8 грн.

Просить зменшити розмір позовних вимог до відповідача до суми, що становить 930414,8 грн.

23.02.2026 представником відповідача Фроловим В.О. подано до суду заперечення на відповідь на відзив, у якому останній зазначає наступне.

Щодо заперечень позивача стосовно дотримання відповідачем процесуальних строків подання відзиву на позовну заяву та подання цих заперечень на відповідь на відзив, вважає за необхідне надати розширене правове обґрунтування з урахуванням вимог цивільного процесуального законодавства України, принципів здійснення правосуддя та усталеної судової практики.

Подання відповідачем відзиву на позовну заяву, а також заперечень на відповідь на відзив є процесуально допустимим та таким, що здійснене з дотриманням основоположних засад господарського судочинства, зокрема принципів змагальності сторін, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також забезпечення кожній стороні реальної можливості реалізувати своє право на судовий захист.

Пропуск строку для його подання був зумовлений об`єктивними та поважними причинами, які не залежали від волі відповідача та перебували поза межами його контролю. Зокрема, пропуск строку був спричинений тривалою відсутністю електропостачання та, як наслідок, відсутністю стабільного доступу до мережі Інтернет, що унеможливлювало повноцінне користування підсистемою "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, підготовку процесуальних документів та їх своєчасне подання у встановлений судом строк. Вказані обставини мають об`єктивний характер, є загальновідомими в умовах дії правового режиму воєнного стану та не можуть бути усунуті стороною шляхом прояву додаткової обачності чи організаційних заходів.

Верховний Суд у своїй правозастосовній практиці неодноразово наголошував, що перебої в електропостачанні, відсутність зв`язку, повітряні тривоги та інші наслідки воєнних дій або надзвичайних обставин можуть визнаватися поважними причинами пропуску процесуальних строків за умови належного обґрунтування їх впливу на можливість своєчасного вчинення процесуальних дій. Такий підхід випливає з необхідності забезпечення реального, а не формального доступу до правосуддя та недопущення ситуацій, за яких сторона фактично позбавляється можливості реалізувати своє право на захист з причин, що перебувають поза межами її контролю.

Щодо заперечень представника позивача з приводу правомірності розрахунку безпідставно збережених коштів

У постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18 зазначено, що для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи пов`язані із безпідставним збереженням майна розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

У постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі №922/3607/18 зроблено правовий висновок про те, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 (провадження № 12-48гс21) вказала, що з огляду на те, що земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

П. 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 №1051, визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюють під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.

Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативно грошову оцінку земель.

Відповідно до п. 179 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051, довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надають органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Отже, законодавством чітко встановлено форму Довідки, яка поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки. Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до ст. 20 ЗУ "Про оцінку земель", також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки. Таким чином, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

У той же час, як вбачається з матеріалів позовної заяви та наданої прокурором відповіді на відзив, нормативну грошову оцінку за 2017-2022 роки вирахувано виключно шляхом арифметичного зворотного розрахунку нормативної грошової оцінки від оцінки 2023 року, що не відповідає вищевказаним вимогам допустимості засобів доказування в даній категорії справ.

Як прокурор, так і позивач по справі мав достатньо можливостей, в тому числі й під час розгляду справи у підготовчому судовому засіданні надати допустимі докази розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки за спірні роки, однак не скористався цим правом, а відтак вважає непідтвердженим розрахованого розміру збитків за цей період.

Крім того, як вбачається з відповіді на відзив прокурор при подачі позовної заяви використав розрахунки Гніванської міської ради, які містили помилку у розрахунку розмірі завданих збитків, що додатково підтверджує помилковість практики застосування арифметичних розрахунків для таких цілей.

Просить прийняти та долучити до матеріалів справи заперечення на відповідь на відзив. Врахувати викладені у запереченнях доводи під час вирішення спору по суті.

Ухвалою суду від 23.02.2026 підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні прокурор Лащук В.М. позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Представник відповідача Фролов В.О. просить позов задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за період з 2023 по 2025 роки, в решті позову відмовити.

Представник позивача Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області в судове засідання не з`явився, згідно з поданою заявою просить розгляд справи провести за його відсутності, позовну заяву підтримує в повному обсязі.

Суд, вислухавши учасників справи, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 06.11.2025 № 450869028 (а.с.12,13) земельна ділянка, площею 8,0959 га, кадастровий номер 0524510500:01:060:0013, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить Гніванській міській раді на праві комунальної власності. Вказаний об`єкт перебуває в процесі поділу на підставі рішення 41 сесії 8 скликання Гніванської міської ради від 18.12.2024 № 1508.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.01.2018 № НВ-0507739602018 цільове призначення земельної ділянки, комунальної форми власності, площею 8,0959 га, кадастровий номер 0524510500:01:060:0013 - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, відомості про проведення нормативно грошової оцінки відсутні (а.с.14-20).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 06.11.2025 № 450 925649 (а.с.26) та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.10.2025 № НВ-0002172142025 (а.с.20-25) власником земельної ділянки площею 7,6879, кадастровий номер 0524510500:01:060:0021, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення є Гніванська міська рада, земельна ділянка створена в результаті поділу, скасований кадастровий номер 0524510500:01:060:0013, дата проведення нормативно грошової оцінки - 02.07.2025.

Відповідач ОСОБА_1 згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.27-29) з 24.12.2015 є співвласником об`єкту нерухомого майна - будівель та споруд, які розташовані по АДРЕСА_1 , на земельній ділянці комунальної форми власності з кадастровим номером 0524510500:01:060:0013, розмір його частки у праві спільної часткової власності на вищевказане нерухоме майно становить 593/1000 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 94663405245).

Підставою для державної реєстрації за ОСОБА_1 частки у праві спільної часткової власності на вищевказане нерухоме майно є договір дарування від 24.12.2015 №960, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Загороднюк О.С. (а.с.30-34).

Відповідно до вказаного договору його предметом є частина будівель і споруд, а саме: літера № 1 - частина будівлі головного корпусу, загальною площею 5376,20 кв.м; літера № 6 - будівля для транспортування жому, загальною площею 44,10 кв.м; літера №6а - будівля для транспортування жому, загальною площею 31,20 кв.м; літера № 2 - будівля сушок, загальною площею 347,00 кв.м; літера № 3 - будівля складу, загальною площею 926,20 кв.м; літера № 4 - будівля загрузки цукру, загальною площею 23,80 кв.м; літера № 4а - будівля загрузки цукру, загальною площею 24,50 кв.м; літера № 5 - будівля для амонізації, загальною площею 190,10 кв.м; літера № 8 - будівля вагової вугілля, загальною площею 9,50 кв.м; літера № 14 - будівля матеріального складу підсоб., загальною площею 425,60 кв.м; літера п/№14 - підвал, загальною площею 425,60 кв.м; літера №15 - будівля складу ХПЗ, загальною площею 450,70 кв.м; літера № 16 - будівля складу № 3, загальною площею 1729,00 кв.м; літера № 17 - будівля перекачки, загальною площею 24,40 кв.м; літера № 18, 19 - будівля водокачки, загальною площею 370,40 кв.м; літера № 20 - будівля ТЕЦ, загальною площею 4403,50 кв.м; літера № 20а - головний щит, літера № 21 - будівля насосної станції, загальною площею 111,90 кв.м; літера № 23 - будівля компресорної, загальною площею 300,80 кв.м; літера № 24 - будівля СП відстійників 2 категорії, загальною площею 71,80 кв.м; літера № 25, 25а - відстійники 18-секційні, загальною площею 276,80 кв.м; літера № 26 - будівля майстерні (стара), загальною площею 385,90 кв.м; літера № 27 - будівля майстерні (нова), загальною площею 723,60 кв.м; літера № 30 - будівля прохідної, загальною площею 9,50 кв.м; літера № 31 - будівля трансформаторної підстанції, загальною площею 3,80 кв.м; літера № 35 - будівля прохідної з магазином, загальною площею 132,10 кв.м; літера № 51 - димова труба; літера № 55 - колодязі; літера № 57 - будівля насосної станції; літера № 66 - автомобільна дорога; літера № 70, 72 - огорожа; літера № 74 - автомобільні ворота; літера № 78 - будівля збору брудної води. Загальна площа частини об`єктів, що відчужується за цим договором, складає 16818 кв.м. Вказана частина будівель та споруд складає 593/1000 часток у праві спільної часткової власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані як об`єкт нерухомого майна в ДРРП за № 94663405245.

Починаючи з моменту придбання відповідачем вищевказаних будівель і споруд, які розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності з кадастровим номером 0524510500:01:060:0013, ОСОБА_1 не уклав з Гніванською міською радою договору оренди зазначеної земельної ділянки, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідач ОСОБА_1 листом від 31.01.2024 (а.с.70-72) звернувся до Гніванської міської ради, в якому зазначив, що у грудні 2023 року ним було отримано вимогу від Гніванської міської ради від 19.12.2023 про відшкодування недоотриманих коштів від несплати орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності, яка розташована по АДРЕСА_1 , площею 8,0959 га, кадастровий номер 0524510500:01:060:0013. До вимоги було додано розрахунок за період з 01.09.2020 по 01.09.2023. Водночас ОСОБА_1 вказав, що міською радою допущено суттєві порушення у визначенні розміру завданих збитків, а також не встановлено фактичні обставини використання належних йому будівель та споруд та фактичної площі земельної ділянки, яка зайнята будівлями і спорудами та необхідна для їх належного використання. Так, на підставі договору дарування ним дійсно набуто окремі будівлі та споруди, часткою 593/1000 від загального об`єкта нерухомості, до якої входили чітко визначені об`єкти нерухомого майна. Більшість набутих ним у власність будівель і споруд майнового комплексу знаходяться у напівзруйнованому стані, що виключає можливість їх використання за цільовим призначенням - для промислового виробництва, водночас він готовий відшкодувати завдані збитки у випадку перерахування розміру заподіяної шкоди згідно з фактичним використанням земельної ділянки в межах зовнішніх розмірів належних йому будівель і споруд.

Відповідно до довідки Гніванського відокремленого підрозділу КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 25.06.2025 № 338 (а.с.35), згідно з матеріалами інвентаризаційної справи № 2487 на майновий комплекс, що розташований по АДРЕСА_1 , станом на 20.11.2024 (дата проведення останньої технічної інвентаризації) до складу 593/1000 часток об`єкта нерухомого майна, що належить ОСОБА_3 , входять:

частина будівлі головного корпусу літ. «№1,1а.1б / б2, 1в, 1г, 1д.1д1,1к,1л,1м,1п,Ій» (непридатний стан, знос - 90%) - 1940 року забудови, площа основи - 5150,0 кв.м;

будівля сушок літ. «№2» (непридатний стан, знос - 90%) - 1977 року забудови, площа основи 363,3 кв.м;

будівля складу № 1 літ. «№3» - 1900 року забудови, площа основи 1084,1 кв.м;

будівля загрузки цукру літ. «№4» (непридатний стан, знос - 90%) - 1900 року забудови, площа основи 107,7 кв.м;

будівля загрузки цукру літ. «№4а» (непридатний стан, знос - 90%) - 1900 року забудови, площа основи 50,3 кв.м;

будівля транспортування жому літ. «№6» (непридатний стан, знос - 90%) - 1995 року забудови, площа основи - 54,7 кв.м;

будівля транспортування жому літ. «№6а» (непридатний стан, знос - 85%) - 1995 року забудови, площа основи 42,7 кв.м;

будівля вагової вугілля літ. «№8» (непридатний стан, знос - 90%) - 1970 року забудови, площа основи - 11,2 кв.м;

будівля матеріального складу підсоб. літ. «№14» (непридатний стан, знос - - 1912 року забудови, площа основи 539,9 кв.м;

підвал літ. «п/№14» (непридатний стан, знос - 85%) (непридатний стан, знос 85%) - 1912 року забудови, площа основи 539,9 кв.м;

будівля складу ХПЗ літ. «№15» (непридатний стан, знос - 90%) - 1911 року забудови, площа основи 579,0 кв.м;

будівля складу №3 літ. «№16» (непридатний стан, знос - 90%) - 1953 року забудови, площа основи 980,6 кв.м;

будівля водокачки літ. «№18» (непридатний стан, знос - 90%) - 1986 року забудови, площа основи 143,7 кв.м;

будівля водокачки літ. «№19» (непридатний стан, знос - 90%) - 1986 року забудови, площа основи 429,2 кв.м;

будівля ТЕЦ літ. «№20» (непридатний стан, знос - 90%) - 1940 року забудови, площа основи 2213,2 кв.м;

головний щит літ. «№20а» (непридатний стан, знос - 90%) - 1940 року забудови, площа основи 491,5 кв.м;

будівля насосної станції літ. «№21» (непридатний стан, знос - 90%) - 1986 року забудови, площа основи 144,8 кв.м;

будівля компресорної літ. «№23» (непридатний стан, знос - 90%) - 1977 року забудови, площа основи 341,6 кв.м;

будівля СП відстійників 2 категорії літ. «№24» (непридатний стан, знос - 90%) - 1997 року забудови, площа основи 84,6 кв.м;

відстійники 18-секційні літ. «№25, 25а» (непридатний стан, знос - 90%) - 1997 року забудови, площа основи 317,5 кв.м;

будівля майстерні (стара) літ. «№26» (непридатний стан, знос - 90%) - 1986 року забудови, площа основи 413,6 кв.м;

будівля майстерні (нова) літ. «№27» (непридатний стан, знос - 90%) - 1956 року забудови, площа основи 859,9 кв.м;

будівля прохідної літ. «№30» - 1985 року забудови, площа основи 15,6 кв.м;

будівля трансформаторної підстанції літ. «№31» (непридатний стан, знос - 85%) - 1971 року забудови, площа основи 6,0 кв.м;

будівля прохідної з магазином літ. «№35» (непридатний стан, знос - 85%) - 1940 року забудови, площа основи 182,9 кв.м;

будівля насосної станції літ. «№57» (непридатний стан, знос - 90%) - 1958 року забудови, площа не визначена;

будівля збору брудної води літ. «№78» (непридатний стан, знос -90%), 1940 року забудови, площа основи 300,0 кв.м;

димова труба, колодязі № 55, огорожа № 70, № 72 -площа не визначена.

На підставі зазначеної інформації встановлено, що загальна площа основи вищевказаних будівель та споруд становить 15447,6 кв.м, однак з цієї площі необхідно виключити площу підвалу літ. «п/№14» в розмірі 539,9 кв.м, оскільки він не є окремо розміщеним, а знаходиться під будівлею матеріального складу підсоб. літ. «№14», площею основи 539,9 кв.м. Отже, загальна площа землі, яку займають будівлі і споруди, які належать відповідачу, складає 14907,7 кв.м, тобто 1,4907 га.

Гніванська міська рада 14.07.2025 скерувала на адресу відповідача ОСОБА_1 лист № 03.01.-04/1663 (а.с.76) з вимогою про сплату до 11.08.2025 безпідставно збережених коштів з доданим розрахунком (а.с.60-69), який виконаний за фактичним використанням земельної ділянки в межах зовнішніх розмірів належних йому будівель та споруд.

Розрахунок неотриманих коштів за користування ОСОБА_1 частиною земельної ділянки комунальної власності здійснений за період з 12 березня 2017 року по 1 липня 2025 року, з врахуванням фактичної площі ділянки зайнятої будівлями, які перебувають у його власності - 14907 кв.м., з урахуванням нормативно грошової оцінки та ставки орендної плати - 3,1%. Загальна сума безпідставно збережених коштів внаслідок використання ОСОБА_1 частини земельної ділянки з кадастровим номером 0524510500:01:060:0013, площею 1,4907 га, становить 989 564 грн.

Відповідно до листа Гніванської міської ради від 15.09.2025 № 03-09/1790 (а.с.77) адресованого заступнику керівника Вінницької окружної прокуратури відповідач ОСОБА_1 в добровільному порядку грошових коштів не сплатив.

Рішенням Гніванської міської ради № 340 від 13.12.2011 "Про затвердження технічної документації та розрахунків з нормативної грошової оцінки земель м. Гнівань" затверджено технічну документацію і розрахунки з нормативної грошової оцінки земель м. Гнівань та встановлено початок її дії з 01.01.2012 (а.с.40).

Рішенням Гніванської міської ради № 894 від 14.07.2023 внесено зміни в рішення 6 сесії Гніванської міської ради 8 скликання від 23.06.2021 № 270 "Про встановлення місцевих податків та зборів на території Гніванської міської територіальної громади", які вступають в дію з 01.01.2024 (а.с.54).

Рішенням Гніванської міської ради № 917 від 14.07.2023, яке опубліковане на офіційному вебсайті Гніванської міської ради за посиланням https://gnivan-miskrada.gov.ua/docs/1456148/, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населеного пункту м. Гнівань. Зазначеним рішенням визначено, що вказана нормативна грошова оцінка вступає в дію з 01.01.2024. Матеріали нормативно-грошової оцінки, які використовувались до вступу в дію новосформованої нормативно-грошової оцінки, вважаються такими, що втратили чинність з 01.01.2024.

Відповідно до витягу № НВ-0500681522023 від 15.08.2023 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0524510500:01:060:0013 станом на 2023 рік становить 22910285,10 грн (а.с.36).

Згідно з витягом № НВ-9935091252024 від 28.03.2024 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0524510500:01:060:0013 станом на 2024 рік становить 24792973,72 грн (а.с.37).

Відповідно до витягу № НВ-9969384562025 від 02.07.2025 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0524510500:01:060:0021 станом на 2025 рік становить 26358110,07 грн (а.с.38).

Згідно з довідкою начальника відділу з земельних та житлово-комунальних питань Гніванської міської ради від 29.10.2025 № 09-24-/2032 нормативно грошова оцінка земельної ділянки по АДРЕСА_1 , загальною площею 8,0959 га, кадастровий номер 0524510500:01:060:0013, на якій розташовано об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 , розрахована відповідно до технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Гнівань, яка розроблена та затверджена Гніванською міською радою відповідно до рішення 14 сесії 6 скликання № 340 від 13.12.2011 та становить: за 2017 рік - 233,87 грн за 1 м.кв; за 2018 рік - 233,87 грн за 1 м.кв; за 2019 рік - 233,87 грн за 1 м.кв; за 2020 рік - 233,87 грн за 1 м.кв; за 2021 рік - 233,87 грн за 1 м.кв; за 2022 рік - 257,26 грн за 1 м.кв (а.с.39).

Відповідно до рішень Гніванської міської ради "Про встановлення на території Гніванської міської ради (Гніванської об`єднаної територіальної громади)" розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності від 19.04.2014 № 864, від 27.06.2018 № 596, від 25.06.2019 № 954, від 16.06.2020 № 1266, 23.06.2021 № 270, від 14.07.2024 № 894, від 03.07.2024 № 1286 річний розмір ставки орендної плати (відсотків нормативно грошової оцінки) для земель за цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в межах населеного пункту за період з 2017-2025 роки встановлено - 3,1% (а.с.40-59).

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Згідно зі ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (п. «в» ч. 1 ст. 96 ЗК України).

У ч. 1 ст. 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. При цьому орендна плата справляється у грошовій формі.

У пункті 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, і не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пункт 288.5 статті 288 ПК України).

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, а також застосування передбачених законом способів захисту прав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у випадку використання земельної ділянки комунальної власності, без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію розміру неотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою в порядку, визначеному статтею 1212 ЦК України.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондикційних зобов`язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (ст. 1212-1214 ЦК України).

У спорах про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою до моменту оформлення особою права користування такою земельною ділянкою власник має право на отримання безпідставно збережених грошових коштів у порядку статті 1212 ЦК України. Тобто в такому разі суд керується тим, що фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе грошові кошти, які мав заплатити за користування нею, отже, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі №925/230/17.

Згідно з ч. 1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (частина друга статті 718 ЦК України).

Отже, нотаріус, посвідчуючи зазначені договори дарування, здійснив державну реєстрацію права власності відповідача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України (в редакції, чинній на час укладення договору дарування) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, після укладення договору дарування нежитлових будівель і державної реєстрації нотаріусом прав власності на них у відповідача як обдаровуваного виникло право користування земельною ділянкою, на якій розташовані відповідні будівлі.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на її території будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об`єкт, стає фактичним користувачем цієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розміщений, а відносини з фактичним користуванням земельною ділянкою без оформлення права на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом умовними.

Подібні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17.

У частині першій статті 79 ЗК України передбачено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Судом установлено, що на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 24.12.2015 відповідач ОСОБА_1 набув у приватну власність 593/1000 частки нежитлових будівель, які розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності, кадастровий номер 0524510500:01:060:0013, за адресою: АДРЕСА_1 .

У результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 0524510500:01:060:0013, створено земельну ділянку площею 7,6879, кадастровий номер 0524510500:01:060:0021, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, власником якої є Гніванська міська рада, скасований кадастровий номер 0524510500:01:060:0013, дата проведення нормативно грошової оцінки - 02.07.2025

Відповідач договору оренди не уклав. Доказів належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою за 2017 - 2025 роки, зокрема укладення відповідного договору оренди з Гніванською міською радою та державної реєстрації такого права, матеріали справи не містять.

Таким чином, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе вартість, яку має заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути таку вартість власнику земельної ділянки на підставі положення частини першої статті 1212 ЦК України.

Крім того, суд зазначає, що на прохання самого відповідача щодо перерахування розміру заподіяної шкоди згідно з фактичним використанням земельної ділянки в межах зовнішніх розмірів належних йому будівель та споруд, Гніванським відокремленим підрозділом КП «Вінницьке ООБТІ» за замовленням Гніванської міської ради визначено загальну площу основи вищевказаних будівель та споруд, які належать ОСОБА_1 , що складає 14907,7 кв.м, тобто 1,4907 га.

Крім того, до позовної заяви додано копію витягу з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 0524510500:01:060:0013 від 15.08.2023, яка станом на 2023 рік складає 22910285,10 грн. Тобто вказаний витяг з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки виданий в період дії та на підставі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Гнівань, що затверджена рішенням Гніванської міської ради № 340 від 13.12.2011.

У період часу з 01.01.2012 до 01.01.2024 нормативна грошова оцінка земельних ділянок на території м. Гнівань була сталою (затверджена рішенням Гніванської міської ради № 340 від 13.12.2011), однак відповідно до п. 289.2 ст.289 ПК України така оцінка щороку індексується на величину індексу споживчих цін.

Позивачем надано суду розрахунок безпідставно збережених коштів за користування ОСОБА_1 земельною ділянкою за період з 12.03.2017 по 01.07.2015 на суму 989564 грн орендної плати, виходячи з даних про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки з урахуванням змін нормативної грошової оцінки, які мали місце в цей період, з посиланням на те, що до спірної ділянки в цей період застосовувалися однакові коефіцієнти функціональності для її нормативної грошової оцінки.

Разом з тим, суд указаний розрахунок позивача в частині розрахунку безпідставно збережених коштів відповідачем за період з 2017 по 2022 роки до уваги не приймає, оскільки він є арифметично неправильним.

Згідно з розрахунком Гніванської міської ради за 2023 рік сума безпідставно збережених коштів становить 130774,49 грн, за 2024 рік – 141518,71 грн, за період з 01.01.2025 по 01.07.2025 – 79218,41 грн. Розрахунок у цій частині, а саме за період з 01.01.2023 по 01.07.2025 визнають учасники справи, тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України ці обставини доказуванню не підлягають.

Водночас з урахуванням строків позовної давності прокурор просив стягнути безпідставно збережені кошти за період з 01.07.2017 по 01.07.2025, надавши свій розрахунок такої заборгованості у заяві по суті справи, у відповіді на відзив, при цьому просив зменшивши розмір позовних вимог.

Так, відповідно до значення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за 2023 рік, що становила 22910285,10 грн, з урахуванням коефіцієнтів індексації за минулі роки (2022 - 1,15; 2021 - 1,1; 2020 - 1; 2019 - 1; 2018 - 1; 2017 - 1), визначено розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, а саме:

- 2022 рік - 22 910 285,10/1,15 = 19 921 987,04 грн (246,07 грн за 1 кв. м);

- 2021 рік - 19 921 987,04/1,1 = 18 110 897,31 грн (223,70 за 1 кв. м);

- 2020 рік - 18 110 897,31/1 = 18 110 897,31 грн (223,70 за 1 кв. м);

- 2019 рік - 18 110 897,31/1 = 18 110 897,31 грн (223,70 за 1 кв. м);

- 2018 рік - 18 110 897,31/1 = 18 110 897,31 грн (223,70 за 1 кв. м);

- 2017 рік - 18 110 897,31/1 = 18 110 897,31 грн (223,70 за 1 кв. м).

Річний розмір ставки орендної плати (відсотків нормативно грошової оцінки) для земель за цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в межах населеного пункту за період з 2017-2025 роки був незмінний та становив - 3,1%

Отже, виходячи з вищевикладених розмірів нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розрахунок безпідставно збережених коштів за період з 01.07.2017 по 2022 рік включно виглядатиме наступним чином.

За період з 01 липня 2017 року по 31 грудня 2017 року:

Сбзк = НГО хСт х Пл = 223,7 грн * 14907 * 3,1% : 12 місяців*6 місяців= 51687,78 грн, де: Сбзк – сума безпідставно збережених коштів; НГО – нормативно- грошова оцінка (грн/кв.м); Пл – площа земель (кв.м), Ст – ставка орендної плати (%).

За період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року:

Сбзк = НГО х Ст х Пл = 223,7 грн * 14907 кв.м.* 3,1% = 103 375,57 грн.

За період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року:

Сбзк = НГО х Ст х Пл = 223,7 грн * 14907 кв.м.* 3,1% = 103 375,57 грн.

За період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року:

Сбзк = НГО х Ст х Пл = 223,7 грн * 14907 кв.м.* 3,1% = 103 375,57 грн.

За період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року:

Сбзк = НГО х Ст х Пл = 223,7 грн * 14907 кв.м.* 3,1% = 103 375,57 грн.

За період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року:

Сбзк = НГО х Ст х Пл = 246,07 грн * 14907 кв.м.* 3,1% = 113 713,13 грн.

Отже, загальний розмір безпідставно збережених коштів за період з 01.07.2017 по 2022 рік включно становить 51687,78+103375,57+103375,57+103375,57+103375,57+113713,13 = 578903,19 грн.

Загальний розмір безпідставно збережених коштів за період з 01.07.2017 по 01.07.2025 становить 578 903,19+130774,49 (2023 рік)+141518,71 (2024 рік)+79218,41 (6 місяців 2025 року)=930 414,8 грн.

Суд, перевіривши розрахунок прокурора, погоджується з ним, оскільки він є правильним.

Щодо позиції представника відповідача, що відсутність витягів з нормативно грошової оцінки землі за 2017-2022 роки, не дозволяє розрахувати розмір безпідставно збережених відповідачем коштів за цей, то суд зазначає таке.

Згідно з розрахунком Гніванської міської ради за 2023 рік сума безпідставно збережених коштів становить 130774,49 грн, за 2024 рік – 141518,71 грн, за період з 01.01.2025 по 01.07.2025 – 79218,41 грн.

У постанові від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19 (провадження № 61-17197сво20) Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив: «У пункті 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком № 489 (зі змінами та доповненнями). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу ІІ Порядку № 489).

Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн = (В * Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК України (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 489). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов`язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку №489).

Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема, вказано: «Витяг сформовано» із зазначенням дати його формування.

Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок № 1051), про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки».

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, суд погоджується з позицією представника відповідача, що прокурор не надав витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні відповідача за період з 01.07.2017 по 31.12.2022, зазначивши, що такі витяги відсутні, водночас прокурор надав рішення сесії Гніванської міської ради № 340 від 13.12.2011, яким були затверджені технічна документація на земельні ділянки в м.Гнівань та розрахунки з нормативної грошової оцінки земель м. Гнівань, починаючи з 01.01.2012, які в подальшому були змінені рішенням 26 сесії 8 скликання від 14.07.2023 № 917 (опубліковане на офіційному вебсайті Гніванської міської ради за посиланням https://gnivan-miskrada.gov.ua/docs/1456148/), яким затверджено технічну документацію з нормативно грошової оцінки земельних ділянок у межах населеного пункту м. Гнівань та яким визначено, що нова нормативно грошова оцінка у межах м. Гнівань вступає в дію 01.01.2024.

Прокурор довів суду, що в період часу з 01.01.2012 до 01.01.2024 нормативна грошова оцінка земельних ділянок на території м. Гнівань була сталою (затверджена рішенням Гніванської міської ради № 340 від 13.12.2011), однак відповідно до п. 289.2 ст.289 ПК України така оцінка щороку індексується на величину індексу споживчих цін.

Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер 0524510500:01:060:0021 за 2023 рік, що становить 22910285,10 грн — це не нова оцінка, це результат автоматичного перерахунку базової оцінки 2011 року на щорічні коефіцієнти індексації.

Розрахунок безпідставно збережених коштів проведено на підставі чинної нормативно грошової оцінки, затвердженої рішенням Гніванської міської ради від 13.12.2011 № 340, з урахуванням кумулятивного значення індексації за відповідні періоди.

Суд вважає ці докази належними і допустимими, на підставі яких можна ухвалити рішення.

Схожі за змістом правові висновки містяться й у постановах Верховного Суду із подібними правовідносинами від 21 лютого 2024 року у справі № 646/4738/19 (провадження № 61-14023св23) та від 05 лютого 2025 року у справі № 645/1040/19.

Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 05 лютого 2025 року у справі № 645/1040/19, за відсутності витягу про нормативну грошову оцінку щодо спірної земельної ділянки, за умови наявності у матеріалах справи інших документів, які підтверджують розмір нормативної грошової оцінки, встановлений, зокрема, відповідними органами місцевого самоврядування щодо спірної земельної ділянки, суд вправі ухвалити судове рішення у справі з урахуванням цих документів. У такому випадку рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого можна встановити та вирахувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки, є належним доказом у справі.

Суд, як зазначено вище, погоджується з розрахунком прокурора, оскільки він здійснений відповідно до норм чинного законодавства.

Водночас відповідач, який не погодився з таким розрахунком свого контррозрахунку розміру безпідставно збережених грошових коштів не надав.

Крім того, суд зазначає, що представник відповідача у відзиві зіслався на правові позиції викладені у постановах Верховного суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18, від 29.05.2020 № 922/2843/19 щодо того, що для визначення орендної плати є обов`язковими відомості з витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Водночас суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 (п.7.30) відступила від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеного в постанові від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19, а саме: «при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно …, а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель» (абзац другий пункту 37 постанови).

Указане свідчить про відсутність підстав для врахування відповідних правових висновків під час вирішення цього спору.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому суму сплаченого прокурором при подачі заяви судового збору суд стягує з відповідача.

Керуючись ст. 12, 13, 19, 42, 81, 82, 89, 200, 206, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов першого заступника керівника Вінницької окружної прокуратури Вінницької області Сергія Чухіля, який діє в інтересах держави в особі Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Гніванської міської ради (вул.Соборна, 64, м. Гнівань Вінницького району Вінницької області, 23310, код ЄРДПОУ: 04326075) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 930414 (дев`ятсот тридцять тисяч чотириста чотирнадцять) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050, код ЄРДПОУ: 02909909) витрати зі сплати судового збору в сумі 14351 (чотирнадцять тисяч триста п`ятдесят одну) гривню 02 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 11 травня 2026 року.

Позивач: Перший заступник керівника Вінницької окружної прокуратури Вінницької області, адреса для листування: провул. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21020, код ЄРДПОУ 02909909, в інтересах держави в особі: Гніванської міської ради, місцезнаходження: вул.Соборна, 64, м. Гнівань Вінницького району Вінницької області, 23310, код ЄРДПОУ: 04326075.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Іванець В. Д.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua